Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Кваши О.О. за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Ніни Миколаївни про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 8 грудня 2023 року (вх. № 1297/0/6-23) надійшло повідомлення судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 8 грудня 2023 року повідомлення судді Аксьнової Н.М. передано члену Вищої ради правосуддя Кваші О.О. для проведення перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О., Вища рада правосуддя встановила таке.
Як слідує зі змісту повідомлення, в провадженні судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М. перебувала цивільна справа № 760/21451/20 (провадження № 2/760/4642/23) за первісним позовом ОСОБА1 до ОСОБА2. про зменшення розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА2 до ОСОБА1 про збільшення розміру аліментів.
Ухвалою Солом’янського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті. Чергове судове засідання було призначено на 10 годину 8 грудня 2023 року.
Обґрунтовуючи повідомлення, суддя Аксьонова Н.М. зазначила, що у вечірній час о 21:18 6 грудня 2023 року на номер телефону її чоловіка у мобільному додатку Telegram з номера телефону ІНФОРМАЦІЯ1 від абонента «Eug Pust» надійшло повідомлення наступного змісту:
«Доброго вечора Дмитро! Щось не виходить з вами зв’язатися. Я ОСОБА3, журналіст. Готую матеріал про суддів Солом’янського райсуду Києва. Є до вас декілька коротких питань.
1. Відповідно до інформації з відкритих джерел після розлучення з ОСОБА4 вас позбавили батьківських прав через систематичні побиття. Як ви це прокоментуєте?
2. Чи можете пояснити походження коштів в розмірі більше ніж 100000,00 $ на придбання в ЖК Нивки Парк?
3. Наскільки відомо після затримання одного з корупційних кодел Апеляційного суду антикорупційними відомствами зараз ведеться повна перевірка районних судів. Як вважаєте чи будуть гучні затримання в Солом’янському суді?».
Крім того, 7 грудня 2023 року о 10:07 у додатку Messenger чоловіку судді вчергове надійшло повідомлення від «ОСОБА3» наступного змісту:
«Дмитро, доброго ранку! Про всяк випадок дублюю питання, які надіслав вчора на телеграм і тут. Дуже сподіваюся на ґрунтовну відповідь. І було би чудово її отримати сьогодні.
Питання ось:
Відповідно до інформації з відкритих джерел після розлучення з ОСОБА4 вас позбавили батьківських прав на спільну дитину через систематичні побиття. Як ви це прокоментуєте?
Чи можете пояснити походження коштів в розмірі більше ніж 3500000 грн на придбання в ЖК Нивки Парк?
Наскільки відомо після затримання одного з корупційних кодел Апеляційного суду антикорупційними відомствами зараз ведеться повна перевірка районних судів. Як вважаєте чи будуть гучні затримання в Солом’янському суді?
З належною повагою».
Суддя Аксьонова Н.М. вважає, що адресовані її чоловіку повідомлення створюють психологічний тиск, містять залякування та непрямі погрози, які свідчать про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя, що пов’язане з розглядом суддею цивільної справи № 760/21451/20.
Також, суддя Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М. додатково повідомила про те, що:
в день розгляду вказаної справи 20 жовтня 2023 року у період часу з 9:45 до 14:00 перед приміщенням суду відбулося пікетування, здійснене трьома невідомими людьми, які тримали у руках плакати з надписами «Ні корупції», «Корупціонерам місце на смітнику», при цьому біля них розміщувався сміттєвий бак, на якому були наклеєні фотографії із зображенням судді;
вранці 20 жовтня 2023 року судді стало відомо, що 18 жовтня 2023 року у соціальній мережі Facebook з профілю «Антикорупційна правда» була розповсюджена необмеженому колу осіб стаття під назвою «Манії судді Ніни Аксьонової: утриманці чоловіки, дріб’язковість та лакшері бренди» (активне посилання https://www.facebook.com/antikorpravda-/posts/pfbid0aaxdTqK9vXXU3SUP9eSx...), яка також була опублікована 18 жовтня 2023 року на вебсайті Антикорупційна правда та набрала 18493 перегляди (активне посилання https://antikorpravda.com/manii-suddi-nini-aksonovoi-utrimanci-choloviki...).
У вказаній публікації серед іншого зазначається: «...Суддя Солом’янського районного суду м. Києва Ніна Аксьонова не тільки зібрала весь пазл вказаних негативних рис, а й «докупила» декілька опцій: черствість, невдячність та дріб’язковість. З перших своїх днів на посаді помічниці судді вона почала себе проявляти. Подякувала особі, що взяла її на роботу, судді Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА4, вступивши в інтимний зв’язок з її чоловіком ОСОБА5. Не зупинила Аксьонову навіть спільна дитина родини. Так би мовити, допомогла з виконанням подружнього боргу. Та настільки гарно, що відбила чоловіка у начальниці. Цілком зрозуміло, що пара ОСОБА4-ОСОБА5 зі скандалом розлучилася. До речі, в процесі розлучення з’ясувалося, що ОСОБА5 був домашнім тираном для своєї дитини, яку регулярно добряче лупцював... А поміж гортанням сторінок в соцмережах Аксьонова «заробляє» на забаганки чоловіка «рятуванням» торговців від сплати митних платежів... Варто зазначити, що Аксьонова настільки знахабніла, що не соромиться брати хабарі прямо в коридорі суду...»;
17 жовтня 2023 року на адресу голови Солом’янського районного суду міста Києва надійшло звернення уповноваженої особи Міжнародної громадської організації «Міжнародна правозахисна федерація» ОСОБА6, у якому порушувалося питання щодо внесення до порядку денного найближчих зборів суддів Солом’янського районного суду міста Києва питання щодо доцільності визначення судді Аксьоновій Н.М. спеціалізації з розгляду справ, що виникають з сімейних правовідносин. Вказане звернення також містило інформацію та звинувачення судді у аморальному способі життя, та відповідно до інформації про адресатів було також надіслано до Ради суддів України та, на думку судді, іншим адресатам, які зазначені у ньому, серед яких Громадська рада доброчесності, GRECO, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, USAID Ukraine, Фундації DEJURE;
27 червня 2023 року на каналі Актуальна правда на каналі YouTube (https://www.youtube.com/watch?v=3S9D9qzPAX4) було розміщено відео із заголовком «Суддя Солом’янського районного суду міста Києва Ніна Аксьонова порушила законодавство на користь ОСОБА1»;
6 червня 2023 року на вебсайті Актуальна правда опубліковано статтю під назвою «Колабарант ОСОБА1 корумпує суддів України та співпрацює з російськими окупантами»;
за декілька днів до засідання у цивільній справі № 760/21451/20, яке було призначено на 2 серпня 2022 року, а саме 27 липня 2022 року о 13:55 на вебсайті From-UA було опубліковано статтю під назвою «Тайны судей Казьмиренко и Аксёновой. Какие скелеты у них в шкафу и при чем тут экстрасенс» (https://from-ua.org/news/628617-tainy-sudei-kazmirenko-i-aksyonovoi-kaki...), в якій розміщено фотокопію резолютивної частини рішення суду у справі № 569/2575/13-ц з відкритими відомостями про учасників справи, одним із яких є її чоловік. Того ж дня о 15:44, через одну годину п’ятдесят хвилин після опублікування статті, стороною у справі подано заяву про відвід судді Аксьовоїй Н.М. від розгляду справи № 760/21451/20, яка мотивована публікацією вищевказаної статті;
29 листопада 2021 року до Солом’янського районного суду міста Києва надійшов запит громадянина ОСОБА7 (громадська організація «Ні корупції»), в якому містилася інформація із застосуванням звинувачень судді у недоброчесності, аморальності, корупційній діяльності. Суддя вказала, що примітним при цьому є те, що саме ОСОБА7, як представник громадської організації «Ні корупції» ще 15 березня 2021 року звертався до неї з клопотанням про присутність активістів громадської організації на судових засіданнях та використання ними засобів аудіо та відеофіксації у справі № 760/21451/20.
Суддя вважає, що кожен із описаних вище фактів сам по собі не свідчить про втручання в її діяльність як судді під час розгляду справи № 760/21451/20, проте у сукупності такі факти, зважаючи на їх форму та стиль викладу інформації із застосуванням звинувачень судді у недоброчесності, аморальності, корупційній діяльності, їх чисельність та систематичність поширення, у тому числі в мережі Інтернет, виходять за межі допустимої критики діяльності органу судової влади, завдають шкоди авторитету судової влади та можуть мати ознаки переслідування її як судді та здійснення на неї неправомірного тиску з метою вплинути на прийняття суддею рішення.
Разом з тим, суддя вказала, що в повідомленнях, адресованих її чоловіку, та в одній зі статей, усупереч положенням частин першої, другої статті 32 Конституції України та частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію», наведено інформацію, яка містить персональні дані судді, членів її сім’ї, а також малолітньої дитини. Поширення таких даних викликає обґрунтоване занепокоєння щодо власної безпеки судді та її рідних, що створює реальну загрозу суддівській незалежності. Таким обставинам має надаватися кримінально-правова оцінка правоохоронними органами в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України). Також суддя вважає, що встановлені факти пікетування суду можуть сформувати у суспільстві уявлення про безкарність протиправного впливу на судову владу та негативно позначитися на її незалежності загалом.
На виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Аксьонова Н.М. звернулася до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора з повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя із проханням вжити відповідних заходів реагування, передбачених чинним законодавством.
Під час проведення перевірки повідомлення судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М. 12 грудня 2023 року було надіслано запит до Офісу Генерального прокурора щодо інформування про дії, вчинені за результатами розгляду повідомлення судді.
Офіс Генерального прокурора листом від 13 грудня 2023 року № 09/1/1-103274ВИХ-23 поінформував про направлення повідомлення судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М. до Київської міської прокуратури для перевірки та прийняття рішення згідно з вимогами закону.
Київська міська прокуратура у листі від 4 січня 2024 року № 09/2-99ВИХ-24 повідомила, що за вказаними у повідомленні судді Аксьонової Н.М. обставинами Солом’янською окружною прокуратурою міста Києва 27 грудня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України. Відповідно до вимог частини сьомої статті 214 КПК України матеріали кримінального провадження скеровано до слідчого відділу Солом’янського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві для здійснення досудового розслідування.
З повідомлення судді та доданих до нього матеріалів, враховуючи інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що у провадженні судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М. перебувала цивільна справа № 760/21451/20 (провадження № 2/760/4642/23).
Ухвалою Солом’янського районного суду міста Києва від 7 грудня 2023 року задоволено заяву про самовідвід судді Аксьонової Н.М., матеріали цивільної справи № 760/21451/20 передано для визначення судді для її розгляду в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Незалежність судді забезпечується, в тому числі, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень; недоторканністю та імунітетом судді; незмінюваністю судді; порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення; забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді.
Реалізація зазначених гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження й забезпечення яких є головним обов’язком держави (статті 3, 8, 55 Конституції України).
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловленої в рішеннях від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 та від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011, конституційну гарантію суддівської незалежності щодо заборони впливу на суддів у будь-який спосіб треба розуміти як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
За змістом роз’яснень, викладених у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.
Оцінюючи факти та обставини, встановлені під час проведення перевірки повідомлення судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М., слід виходити з того, що незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Щодо повідомлених обставин проведення демонстрації у формі пікету.
Статтею 39 Конституції України закріплено право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Реалізація такого права людини, як свобода мирних зібрань гарантується законодавством, а суб’єктами безпосереднього реагування на вчинення громадянами протиправних дій є правоохоронні органи.
Разом з тим, слід звернути увагу, що у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого станом на сьогодні продовжено до 14 травня 2024 року. Пунктом 3 вказаного Указу передбачено, що у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів.
Щодо повідомлених обставин надіслання до суду запитів та звернень стосовно судді.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» роз’яснено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу – поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
Звернення до органів державної влади є правом особи, гарантованим Конституцією і законами України, а тому звернення чи повідомлення про таке звернення не може свідчити про тиск та втручання в діяльність суду під час розгляду конкретної справи.
Щодо поширення інформації стосовно судді.
У пункті 63 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено, що судді повинні погодитися з тим, що вони є публічними фігурами, й не повинні бути занадто чутливими або занадто вразливими.
Судді, які ухвалюють рішення іменем України та є публічними особами, при виконанні своїх обов’язків повинні враховувати інтерес до них з боку суспільства та право інших осіб висловлювати свої оціночні судження стосовно здійснення правосуддя, а також розрізняти спроби втручання в їхню діяльність зі здійснення правосуддя та вираження іншими особами своїх думок, припущень, критики на адресу суддів.
Межа допустимої критики щодо судді як публічної особи визначається з урахуванням конкретних обставин і може бути ширшою, ніж щодо приватної особи, а тому суддя має бути готовим виявляти більшу толерантність до висловлювань громадян чи засобів масової інформації.
Як зазначено у статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Гарантії вказаної статті Конвенції поширюються і на висловлення поглядів чи критики, озвучення певних припущень.
Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) звертає увагу, що не можна посилатися на незнання принципу свободи вираження поглядів відповідно до пункту 1 статті 10 Конвенції, якщо за своїм змістом та наслідками тексти (висловлювання) «викликають почуття неприйняття або ворожості, ненависті або насильства щодо групи осіб чи особи».
Крім того, сприяти реалізації та захисту прав на свободу поглядів і їх вільне вираження потрібно, зокрема, через визначення того, «чи є висловлювання підбурюванням до ненависті: реальна й неминуча небезпека насильства внаслідок висловлювань; намір того, хто їх здійснює, підбурювати до дискримінації, ворожнечі або насильства; і контекст, у якому ці висловлювання здійснюються». ЄСПЛ також зауважує, що «власник облікового запису в соціальній мережі і його користувач спільно несуть відповідальність» (рішення у справі «Санчес проти Франції», § 24, § 35, § 98).
У рішенні в справі «Delfi AS проти Естонії» ЄСПЛ передусім зазначає, що можливості, які Інтернет надає користувачам для самовираження через створюваний ними контент, служать унікальною платформою для реалізації ними права на свободу самовираження. Цей факт є незаперечним, однак поряд з цими перевагами існують також і певні ризики. Дифамаційні та інші висловлювання явно протиправного характеру, включаючи ворожі висловлювання і такі, що підбурюють до насильства, можуть, як ніколи раніше, поширюватися у світовому масштабі за лічені секунди, а інколи залишаються стійко присутніми в мережі Інтернет. Ці дві суперечливі реалії є центральним аспектом цієї справи. З огляду на необхідність захисту цінностей, які лежать в основі Конвенції, та однакової поваги до прав, гарантованих статтями 10 і 8 Конвенції, слід забезпечувати баланс, який зберігає суть обох прав.
ЄСПЛ визнає можливість отримання завдяки Інтернету важливих переваг для реалізації права на свободу вираження поглядів, а також бере до уваги, що притягнення до відповідальності за дифамаційні та іншого роду протиправні висловлювання має, у принципі, й далі залишатися ефективним засобом юридичного захисту в разі порушення особистих прав (рішення у справі «Delfi AS проти Естонії», § 110).
Відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом (стаття 20 Закону України «Про інформацію»). Частиною першою статті 21 цього Закону визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Статтею 11 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.
Крім того, частиною першою статті 182 КК України (порушення недоторканності приватного життя) передбачена кримінальна відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконну зміну такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловленої в рішенні від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, реалізація права на недоторканність особистого і сімейного життя гарантується кожній особі незалежно від статі, політичних, майнових, соціальних, мовних чи інших ознак, а також статусу публічної особи, зокрема державного службовця, державного чи громадського діяча, який відіграє певну роль у політичній, економічній, соціальній, культурній або іншій сфері державного та суспільного життя. Інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) – це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Встановлені під час перевірки обставини дають підстави для висновку, що події, про які повідомила суддя, зокрема, щодо надіслання на номер телефону чоловіка судді, через мобільні додатки, повідомлень, які стосуються професійної діяльності судді, розміщення численних публікацій та відео в мережі Інтернет, які, зокрема, містять персональні дані судді, її членів сім’ї, а також малолітньої дитини, можуть викликати обґрунтоване занепокоєння у судді щодо власної безпеки та безпеки членів її сім’ї, що створює реальну загрозу суддівській незалежності.
Крім того, такі обставини вплинули на прийняття суддею рішення про самовідвід від участі в справі № 760/21451/20 з метою попередження виникнення у сторін та інших учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо неупередженості.
Оскільки вказані обставини пов’язані із професійною діяльністю судді, вони також можуть мати ознаки втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя. Таким обставинам має надаватися кримінально-правова оцінка правоохоронними органами у порядку, встановленому КПК України.
До повноважень Вищої ради правосуддя статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вишу раду правосуддя» віднесено вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оціночним. У кожному конкретному випадку за результатами розгляду повідомлення судді Вища рада правосуддя пленарним складом приймає рішення про наявність чи відсутність ознак втручання. При цьому Рада аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.
Вища рада правосуддя визначає наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Водночас Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних діянь, які порушують конституційні принципи незалежності і недоторканності суддів. Зазначене належить до компетенції відповідних правоохоронних органів, які в порядку, встановленому КПК України, мають перевірити повідомлені суддею обставини.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Беручи до уваги обставини, повідомлені суддею Солом’янського районного суду міста Києва Аксьоновою Н.М., ураховуючи, що перевірку повідомлених суддею обставин здійснюють правоохоронні органи в порядку, передбаченому КПК України, Вища рада правосуддя вбачає підстави для вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2023 року за № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України за фактами, повідомленими суддею Солом’янського районного суду міста Києва Аксьоновою Ніною Миколаївною.
Голова Вищої ради правосуддя
