Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 29 березня 2024 року (вх. № 4377/0/8-24) надійшло клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 29 березня 2024 року про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду Князєва В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи, та розписку судді Князєва В.С. про отримання копій клопотання та доданих до нього матеріалів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 29 березня 2024 року доповідачем щодо вказаного клопотання визначено члена Вищої ради правосуддя Ковбій О.В.

Клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду Князєва В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подано з дотриманням вимог, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України), Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В., Верховний Суд, суддю Верховного Суду Князєва В.С., представників судді – адвокатів Клочкова В.В., Старосту І.І., Василишина С.А., Лукінчук Р.А., Костюка І.І та Готіна О.М., повідомлено про дату, час і місце розгляду клопотання. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник Офісу Генерального прокурора – прокурор відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Василенков Б.М., який підтримав клопотання про тимчасове відсторонення судді Князєва В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з наведених у ньому підстав.

Суддя Князєв В.С. на засідання Вищої ради правосуддя не прибув.

У засіданні Вищої ради правосуддя представники судді Князєва В.С. – адвокати Романов О.О. та Черевко А.С. не заперечували проти задоволення клопотання про тимчасове відсторонення судді Князєва В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., прокурора Василенкова Б.М., адвокатів Романова О.О. та Черевка А.С., дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду Князєва В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 131 Конституції України до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено, зокрема, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Частинами першою, другою статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до Вищої ради правосуддя стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним), на будь-якій стадії кримінального провадження.

Вища рада правосуддя встановила, що Князєв Всеволод Сергійович, громадянин України, ____ року народження, Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 призначений на посаду судді Миколаївського окружного адміністративного суду строком на п’ять років. Указом Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 призначений суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

22 жовтня 2021 року Пленум Верховного Суду шляхом таємного голосування обрав Князєва В.С. Головою Верховного Суду.

16 травня 2023 року заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. склав письмове повідомлення про підозру ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, яке цього самого дня вручено ОСОБА1.

3 жовтня 2023 року ОСОБА1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється у прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.

4 березня 2024 року ОСОБА1 вручено обвинувальний акт, яким йому висунуто обвинувачення у прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.

Матеріали кримінального провадження № ____ від 1 травня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, перебувають у провадженні Вищого антикорупційного суду.

З обставин, викладених у клопотанні, а також встановлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, убачається, що 23 листопада 2020 року ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 910/15551/20 за позовом компанії «Trimcroft Services Limited» до компанії «Eastcoast United Inc.», компанії «Statex Corp.», компанії «Newport Inc.», компанії «Sayers Holdings Limited», Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» (далі – ПрАТ «Ділові партнери»), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, компанії «Ferrexpo AG», Товариства з обмеженою відповідальністю «Солід Дніпро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-цінні папери», Акціонерного товариства «Інг Банк Україна», Міністерства юстиції України про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав.

У подальшому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, – компаній «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investmens Limited» та «Calefort Developments Limited», прийнято для спільного розгляду з первісним позовом та об’єднано в одне провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог компаній «Trimcroft Services Limited», «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investments Limited» та «Calefort Developments Limited» відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року апеляційні скарги компаній задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року скасовано.

Вказаним судовим рішенням постановлено, зокрема, витребувати із незаконного володіння компанії «Ferrexpo AG»:

прості іменні акції в кількості 28 897 580 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 9,3218 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – ПрАТ «Полтавський ГЗК»), на користь компанії «Trimcroft Services Limited»;

прості іменні акції в кількості 37 627 180 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 12,1378 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Calefort Developments Limited»;

прості іменні акції в кількості 37 627 180 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 12,1378 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Emsworth Assets Limited»;

прості іменні акції в кількості 20 443 260 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 6,5946 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Gilson Investmens Limited».

Отже, згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року ОСОБА2 як бенефіціарний власник компанії «Ferrexpo AG» (ідентифікаційний код у торговельному реєстрі: СНЕ-109.378.764, місцезнаходження: Банхофштрассе, буд. 13, м. Баар, 6340, Швейцарія) та Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ: 00191282) через компанії: «The Minco Trust» (реєстраційний код: 26462335), зареєстрована в Республіці Сінгапур; «Fevamotinico S.a.r.l.» (реєстраційний номер В128246, адреса: 12 Rue Guillaume Schneider, L-2522, Luxembourg, Велике Герцогство Люксембург); «Ferrexpo PLC» (реєстраційний номер компанії: 5432915, місцезнаходження: вул. Святого Джеймса, буд. 55, Лондон, Англія, SW1A 1LA) внаслідок витребування акцій у компанії «Ferrexpo AG» втрачав право володіння акціями та оперативного контролю господарської діяльності ПрАТ «Полтавський ГЗК».

На зазначену постанову Північного апеляційного господарського суду подані касаційні скарги.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 жовтня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Ділові партнери», а ухвалою від 21 жовтня 2022 року – за касаційною скаргою компанії «Ferrexpo AG».

1 грудня 2022 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду задовольнив клопотання компаній «Trimcroft Services Limited» і «Ferrexpo AG» та передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 січня 2023 року (оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15 лютого 2023 року) прийняла до розгляду справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами ПрАТ «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, а також компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2022 року, від 23 червня 2022 року, від 29 червня 2022 року, від 29 серпня 2022 року, від 30 серпня 2022 року та від 8 вересня 2022 року.

Розгляд вказаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15 березня 2023 року.

З огляду на можливість втрати права володіння акціями та оперативного контролю господарської діяльності ПрАТ «Полтавський ГЗК», як зазначено у клопотанні, з 19 січня до 6 березня 2023 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у бенефіціарного власника компанії «Ferrexpo AG» та ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА2 виник злочинний умисел, спрямований на надання суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за ухвалення судового рішення в інтересах ОСОБА2 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.

Водночас керуючий партнер Адвокатського бюро «Горецький і партнери» ОСОБА3, дізнавшись про перебування на розгляді Великої Палати Верховного Суду судової справи № 910/15551/20, вирішив запропонувати ОСОБА2 свої юридичні послуги в цій справі, про що у січні – лютому 2023 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) спочатку повідомив начальнику служби безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА5, а згодом адвокату Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» ОСОБА4 про особисте знайомство та дружні стосунки з Головою Верховного Суду ОСОБА1.

Розуміючи, що самостійно, без сприяння інших осіб, не зможе надати суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду, ОСОБА2 вирішив залучити до вчинення злочину, зокрема, ОСОБА3.

Наприкінці лютого – на початку березня 2023 року (більш точний час досудовим слідством не встановлено) усвідомлюючи, що Князєв В.С. як Голова Верховного Суду та суддя Великої Палати Верховного Суду, а також інші судді Великої Палати Верховного Суду є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА2 доручив ОСОБА4 з’ясувати через ОСОБА3 про можливість надання Голові Верховного Суду ОСОБА1 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА2 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.

ОСОБА4, діючи на виконання доручення ОСОБА2, наприкінці лютого – на початку березня 2023 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у приміщенні Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Ілляшев та партнери», за адресою: вул. Кудрявська, буд. 11, м. Київ, під час особистої зустрічі з ОСОБА3 повідомив про наміри ОСОБА2 надати неправомірну вигоду суддям Великої Палати Верховного Суду та безпосередньо Голові Верховного Суду ОСОБА1.

Після розмови з ОСОБА4, до 6 березня 2023 року ОСОБА3, усвідомлюючи, що ОСОБА1 як Голова Верховного Суду, суддя Великої Палати Верховного Суду та інші судді Великої Палати Верховного Суду є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, достеменно знаючи про тривалі дружні стосунки між Головою Верховного Суду ОСОБА1 та ОСОБА6 , попросив ОСОБА6 довести до відома ОСОБА1 бажання ОСОБА2 отримати ухвалене на його користь і на користь компанії «Ferrexpo AG» судове рішення у справі № 910/15551/20 про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, а також про готовність надати за ухвалення такого рішення неправомірну вигоду.

Після отримання від ОСОБА3 та ОСОБА6 інформації про готовність ОСОБА2 надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення в Голови Верховного Суду ОСОБА1, який входив до складу Великої Палати Верховного Суду, виник злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

ОСОБА1 як суддя та Голова Верховного Суду, усвідомлюючи, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики, здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, – як суд першої або апеляційної інстанції, розуміючи, що перегляд судових рішень у Верховному Суді як суді касаційної інстанції здійснюється колегіально, що унеможливлює ухвалення ним рішення одноособово на користь особи, яка пропонує надати неправомірну вигоду, вступив у попередню змову з іншими (на цей час не встановленими) суддями Великої Палати Верховного Суду, які погодилися за неправомірну вигоду ухвалити судове рішення в інтересах ОСОБА2 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.

Погоджуючись на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА1 повідомив ОСОБА6 та ОСОБА3, що він та інші судді Великої Палати Верховного Суду (на цей час не встановлені) готові за неправомірну вигоду в розмірі 3 000 000 доларів США ухвалити судове рішення про задоволення касаційних скарг та скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.

Згодом, до 6 березня 2023 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), отриману від ОСОБА1 інформацію ОСОБА3 повідомив ОСОБА4 для її передання ОСОБА2.

ОСОБА2, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, доручив своїй довіреній особі – директору з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА5, зустрітися з ОСОБА3 для обговорення остаточного розміру неправомірної вигоди.

6 березня 2023 року, близько 12 години, діючи на виконання вказівок ОСОБА2, директор з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА5 прибув до офісу ОСОБА3, який розташований за адресою: вул. Полтавська, буд. 10, м. Київ. Під час зустрічі, яка відбулась у присутності ОСОБА6, ОСОБА5 повідомив ОСОБА3 про готовність ОСОБА2 надати Голові Верховного Суду ОСОБА1 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду в розмірі 2 700 000 доларів США за ухвалення ними в інтересах ОСОБА2 та компанії «Ferrexpo AG» судового рішення про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року. При цьому ОСОБА3, бажаючи сприяти ОСОБА2 у вчиненні злочину, погодився передати ОСОБА1 пропозицію ОСОБА2 щодо надання йому та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди.

ОСОБА3, своєю чергою, домовився з ОСОБА6 повідомити ОСОБА1, що ОСОБА2 згодний надати неправомірну вигоду в розмірі лише 2 000 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США будуть передані ОСОБА1 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, а 200 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА3 та ОСОБА6, що і було зроблено. Водночас ОСОБА3 і ОСОБА6 домовилися, що інша частина неправомірної вигоди в розмірі 700 000 доларів США також буде розподілена між ними, однак цю інформацію ОСОБА3 приховав від ОСОБА2 та ОСОБА1.

Після цього, у період із 6 до 8 березня 2023 року, ОСОБА3, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво ОСОБА2 у висловленні пропозиції та наданні неправомірної вигоди Голові Верховного Суду ОСОБА1 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду за ухвалення на користь ОСОБА2 та компанії «Ferrexpo AG» судового рішення у справі № 910/15551/20 про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, довів до відома ОСОБА1 цю пропозицію ОСОБА2.

У вказаний вище період ОСОБА1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, прийняв вказану пропозицію ОСОБА2, про що повідомив ОСОБА3, запевнивши його в готовності ухвалити необхідне для ОСОБА2 судове рішення.

Отже, ОСОБА1 як Голова та суддя Верховного Суду прийняв пропозицію неправомірної вигоди для себе та інших суддів Великої Палати Верховного Суду в розмірі 1 800 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 6–8 березня 2023 року становило 65 823 480 гривень.

8 березня 2023 року у приміщенні Адвокатського об’єднання «Фінанси та кредит лекс», яке розташоване за адресою: вул. Володимирська, буд. 29, м. Київ, між ОСОБА3 та ОСОБА2 у режимі відеоконференції та в присутності адвоката ОСОБА7 відбулася розмова, під час якої ОСОБА2 підтвердив свій злочинний намір надати за участю ОСОБА3 неправомірну вигоду Голові Верховного Суду ОСОБА1 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду.

10 березня 2023 року ОСОБА3, ураховуючи позицію ОСОБА1, повідомив ОСОБА2, що до судового засідання у справі № 910/15551/20, яке призначене на 15 березня 2023 року, він має зібрати та передати частину неправомірної вигоди.

На вимогу ОСОБА1 грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди, після фактичного надходження ОСОБА3 мали зберігатися (бути схованими) в таємному місці (сховищі) для зменшення ризиків викриття правоохоронними органами до подальших інструкцій ОСОБА1 щодо способу їх передачі йому та іншим (на цей час не встановленим) суддям Великої Палати Верховного Суду.

ОСОБА1, своєю чергою, діючи спільно з іншими (на цей час не встановленими) суддями Великої Палати Верховного Суду, забезпечив перенесення судового засідання з розгляду справи № 910/15551/20 на 19 квітня 2023 року.

17 березня 2023 року ОСОБА3, попередньо отримавши 14 березня 2023 року інформацію від ОСОБА1, повідомив ОСОБА2, що судове засідання у справі № 910/15551/20, призначене на 15 березня 2023 року, перенесене на іншу дату – 19 квітня 2023 року, для надання ОСОБА2 можливості зібрати та передати всю суму неправомірної вигоди.

Із 13 березня до 7 квітня 2023 року ОСОБА2, діючи через ОСОБА7 та інших осіб, частинами передав ОСОБА3 грошові кошти на загальну суму 2 700 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 13 березня – 7 квітня 2023 року становило 98 735 220 гривень, для подальшого передання Голові Верховного Суду ОСОБА1 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду як неправомірної вигоди за ухвалення на користь ОСОБА2 та компанії «Ferrexpo AG» судового рішення у справі № 910/15551/20 про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року. ОСОБА3 повідомив ОСОБА1 про отримання від ОСОБА2 грошових коштів.

Отримані від ОСОБА2 грошові кошти ОСОБА3 спочатку зберігав у власному офісі за адресою: вул. Полтавська, буд. 10, м. Київ, а згодом перемістив частину коштів для зберігання до індивідуального сейфа у спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА3 у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк», за адресою: вул. Юрія Іллєнка, буд. 6, м. Київ.

19 квітня 2023 року судді Великої Палати Верховного Суду, зокрема Князєв В.С., прийняли постанову у справі № 910/15551/20, якою, зокрема:

касаційні скарги ПрАТ «Ділові партнери» та компанії «Ferrexpo AG» задоволені частково;

постанова Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року у справі № 910/15551/20 скасована;

рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 змінено в мотивувальній частині;

в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 залишено в силі.

ОСОБА1, упевнений у достатній кількості голосів суддів Великої Палати Верховного Суду для ухвалення такого рішення, розуміючи, що грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди, вже надані ОСОБА2 і зберігаються в ОСОБА3, діючи з метою приховування своїх протиправних дій, підтримав окрему думку іншого судді Великої Палати Верховного Суду, створюючи в такий спосіб враження про свою незацікавленість в ухваленні судового рішення на користь ОСОБА2 та компанії «Ferrexpo AG».

1 травня 2023 року ОСОБА1, діючи спільно з іншими (на цей час не встановленими) суддями Великої Палати Верховного Суду, надіслав ОСОБА6 повідомлення із вказівкою поділити отриману від ОСОБА2 суму неправомірної вигоди у такий спосіб: 10 пакетів по 100 000 доларів США, 2 пакети по 150 000 доларів США та один пакет із 50 000 доларів США, решту суми, тобто 450 000 доларів США, на певний час залишити на зберіганні в ОСОБА3 та ОСОБА6. При цьому за вказівкою ОСОБА1 передати неправомірну вигоду повинен був ОСОБА6.

2 травня 2023 року орієнтовно з 16 до 17 години у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 6, ОСОБА3 та ОСОБА6, діючи на виконання вказівок ОСОБА1, забрали з орендованого ОСОБА3 індивідуального сейфа частину грошових коштів, наданих ОСОБА2 як неправомірну вигоду для Голови Верховного Суду та суддів Великої Палати Верховного Суду, частину грошових коштів перемістили до індивідуального сейфа, орендованого ОСОБА6 у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк».

Того самого дня ОСОБА6, перебуваючи у власному офісі за адресою: вул. Полтавська, буд. 10, м. Київ, на виконання вказівок ОСОБА1 сформував 13 пакетів з неправомірною вигодою в загальному розмірі 1 348 800 доларів США (замість необхідних 1 350 000 доларів США, внаслідок помилки під час підрахунку), які продовжив зберігати в зазначеному офісі.

3 травня 2023 року, близько 21 години, ОСОБА6, попередньо домовившись телефоном із ОСОБА1, забрав з офісу вказані грошові кошти та доставив їх до квартири за місцем проживання ОСОБА1 за адресою: АДРЕСА1, де передав їх особисто ОСОБА1

Отже, ОСОБА1 3 травня 2023 року отримав для себе та інших суддів Верховного Суду від ОСОБА2, який діяв за пособництва ОСОБА3 та інших осіб, першу частину неправомірної вигоди в розмірі 1 348 800 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 3 травня 2023 року становило 49 323 727 гривень 68 копійок.

8 травня 2023 року ОСОБА1 повідомив ОСОБА6 про передання частини неправомірної вигоди, отриманої від ОСОБА2, іншим суддям Великої Палати Верховного Суду та надав вказівку передати йому 15 травня 2023 року другу частину неправомірної вигоди в розмірі 450 000 доларів США.

15 травня 2023 року ОСОБА6 забрав у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк», яке розташоване за адресою: вул. Юрія Іллєнка, буд. 6, м. Київ, з орендованого ним індивідуального сейфа у спеціальному сховищі решту неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США, раніше отриманої від ОСОБА2.

Цього самого дня, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА6, попередньо домовившись телефоном із ОСОБА1, доставив другу частину неправомірної вигоди в розмірі 450 000 доларів США до квартири за місцем проживання ОСОБА1 за адресою: АДРЕСА1, де передав їх особисто ОСОБА1.

Отже, ОСОБА1 15 травня 2023 року отримав для себе та інших суддів Верховного Суду від ОСОБА2, який діяв за пособництва ОСОБА3 та інших осіб, другу частину неправомірної вигоди в розмірі 450 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 15 травня 2023 року становило 16 455 870 гривень.

Викладені обставини, які стали підставами для обвинувачення ОСОБА1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, як зазначено в клопотанні, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування такими доказами:

протоколом огляду від 16 травня 2023 року, під час якого оглянуто Єдиний державний реєстр судових рішень стосовно стану розгляду судової справи № 910/15551/20;

протоколом від 28 квітня 2023 року за результатами проведення оперативно-розшукового заходу – аудіоконтролю особи стосовно ОСОБА6, за результатами якого зафіксовано обговорення ним із ОСОБА3 обставин передання ОСОБА3 та одержання ОСОБА1 неправомірної вигоди;

протоколом від 1 травня 2023 року за результатами проведення оперативно-розшукового заходу – аудіоконтролю особи стосовно ОСОБА3, за результатами якого зафіксовано:

1) обговорення 17 березня 2023 року між ОСОБА3 та ОСОБА2 обставин розгляду судової справи № 910/15551/20, перенесення судового розгляду у Верховному Суді на 19 квітня 2023 року, зацікавленість суддів Великої Палати Верховного Суду в ухваленні ними судових рішень;

2) обговорення 1 квітня 2023 року між ОСОБА3 та ОСОБА2 кількості наданих ОСОБА2 через довірених осіб грошових коштів ОСОБА3 для подальшого передання Голові Верховного Суду ОСОБА1 та іншим суддям Верховного Суду за ухвалення у справі № 910/15551/20 рішення на користь ОСОБА2;

3) обговорення 24 квітня 2023 року між ОСОБА3 та ОСОБА2 позитивного рішення, ухваленого на користь ОСОБА2 у справі № 910/15551/20;

4) обговорення 1 травня 2023 року між ОСОБА3 та ОСОБА6 розподілу неправомірної вигоди на частини (пакети), які необхідно надати ОСОБА1;

протоколом від 15 травня 2023 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА1;

протоколом від 15 травня 2023 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – спостереження за річчю з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів спостереження, а саме за готівковими грошовими коштами в сумі 1 348 800 доларів США;

протоколом від 16 травня 2023 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи відносно ОСОБА1;

протоколом від 16 травня 2023 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА1;

протоколом від 15 травня 2023 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних інформаційних систем стосовно ОСОБА6;

протоколом від 16 травня 2023 року обшуку робочого кабінету Голови Верховного Суду ОСОБА1, що знаходиться на другому поверсі приміщення Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8, м. Київ, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1 653 700 доларів СІІІА, з яких 548 000 доларів США ідентифіковані як неправомірна вигода, одержана ОСОБА1 3 травня 2023 року;

протоколом обшуку від 16 травня 2023 року за місцем проживання ОСОБА1 за адресою: АДРЕСА1, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 700 000 доларів США, з яких 692 000 доларів США ідентифіковані як неправомірна вигода;

речовими доказами (грошовими коштами) – предметом неправомірної вигоди;

іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

На обґрунтування доводів клопотання про тимчасове відсторонення судді Князєва В.С. від здійснення правосуддя прокуратура надала копії вказаних протоколів.

Обґрунтовуючи необхідність тимчасового відсторонення судді Князєва В.С. від здійснення правосуддя, заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. у клопотанні зазначив, що, продовжуючи здійснювати правосуддя, Князєв В.С. матиме можливість впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Зокрема, продовжуючи здійснювати правосуддя, Князєв В.С. може особисто чи опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому розподілятимуться судові справи, сторонами в яких можуть бути як особи, які надають стосовно ОСОБА1 викривальні показання, або їх близькі, так і особи, причетність до вчинення кримінального правопорушення яких наразі перевіряється в межах виділеного кримінального провадження № ____ від 3 жовтня 2023 року. Здійснюючи розгляд судових справ, Князєв В.С. матиме можливість впливати на таких осіб з метою зміни раніше наданих показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам, або відмови від надання показань на його користь, що негативно впливатиме на намір та можливість давати правдиві показання під час судового розгляду, на дієвість кримінального провадження загалом.

Князєв В.С. може також особисто чи опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні з числа діючих та колишніх суддів Верховного Суду: ОСОБА8, ОСОБА9, ОСОБА10, ОСОБА11, ОСОБА12, ОСОБА13, ОСОБА14, ОСОБА15, ОСОБА16, ОСОБА17, ОСОБА18, ОСОБА19, ОСОБА20, ОСОБА21, ОСОБА22, ОСОБА23, ОСОБА24, а також інших працівників Верховного Суду.

Своєю чергою, здійснюючи правосуддя, зокрема розглядаючи судові справи, Князєв В.С. може негативно впливати на інших учасників кримінального провадження, зокрема експертів, сторону обвинувачення чи суд (слідчого суддю), з метою перешкоджання кримінальному провадженню, незаконного впливу на процесуальні рішення та уникнення кримінальної відповідальності.

Водночас варто урахувати, що відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, зокрема на перегляд в касаційному порядку рішень Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

У клопотанні зазначено, що, продовжуючи здійснювати правосуддя, Князєв В.С. може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб.

Зокрема, вказано, що в разі продовження здійснення правосуддя Князєв В.С. може використовувати статус судді з метою перешкоджання роботі суду, який розглядає кримінальне провадження, ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, штучно створювати докази невинуватості, особливо враховуючи, що наразі він володіє інформацію про зміст усіх матеріалів, зібраних стороною обвинувачення.

Крім того, у клопотанні заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. зазначено, що необхідно враховувати обставини та характер вчинення злочину, зафіксовані факти конспірації в телефонних розмовах, використання іноземних номерів. Усе це дає можливість стверджувати про високий рівень підготовки та конспіративності дій співучасників, схильність та здатність, зокрема підозрюваного ОСОБА1, приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами.

Сторона обвинувачення звернула увагу, що Князєв В.С., обіймаючи посаду судді Верховного Суду та маючи широке коло знайомств із суддями цього суду, матиме можливість спонукати суддів до створення окремої судової практики Верховним Судом з метою подальшого унеможливлення притягнення його та інших (не встановлених слідством) суддів Верховного Суду до кримінальної відповідальності чи створення інших умов, які перешкоджатимуть ефективному здійсненню досудового розслідування та подальшому судовому розгляду цього кримінального провадження.

18 травня 2023 року Вища рада правосуддя надала згоду на утримання судді Верховного Суду Князєва В.С. під вартою.

Того самого дня ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався.

30 січня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено до 29 березня 2024 року строк дії застосованого до ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 18 168 000 гривень.

31 січня 2024 року за ОСОБА1 внесено заставу, у зв’язку із чим його звільнено з-під варти.

6 лютого 2024 року Вища рада правосуддя тимчасово, до 6 квітня 2024 року, відсторонила Князєва В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

4 березня 2024 року до Вищого антикорупційного суду передано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА1.

13 березня 2024 року Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору.

У клопотанні вказано, що, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено і матеріали перебувають на стадії підготовчого судового провадження, то тимчасове відсторонення судді Князєва В.С. від здійснення правосуддя на підставі статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» може бути встановлене на строк до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

На думку заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В., наявність кримінального провадження за підозрою судді у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, а також наявність обвинувального акта стосовно судді з огляду на норми Кодексу суддівської етики не узгоджуються зі встановленими в цьому Кодексі морально-етичними принципами, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Досудовим розслідуванням, як зазначено в клопотанні, зібрано достатньо доказів для обвинувачення ОСОБА1 у тому, що він, обіймаючи посаду судді Верховного Суду, вчинив корупційний злочин та порушив присягу судді, що унеможливлює подальше здійснення ним правосуддя від імені України.

У пункті 20 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.

У преамбулі Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, йдеться про те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

У пункті 22 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Пунктом 33 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» визначено, що судді повинні поводитися доброчесно як під час виконання своїх функцій, так і в особистому житті, відповідати за свою поведінку, якщо це входить до загальноприйнятих норм.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтею 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду (стаття 1 Кодексу суддівської етики).

Зазначені вище положення міжнародних документів, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти довіру суспільства до здійснення правосуддя.

Водночас Вища рада правосуддя звертає увагу, що Князєв В.С. як суддя та Голова Верховного Суду, усвідомлюючи, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики, здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, підозрюється у вчиненні діяння, спрямованого на отримання ним та іншими (не встановленими на цей час) суддями Верховного Суду неправомірної вигоди за ухвалення ними судового рішення.

Згідно із частиною п’ятою статті 65¹ Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Пунктом 6 статті 131 Конституції України встановлено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 3, статей 62, 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

За статтею 155¹ КПК України рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалюється Вищою радою правосуддя на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора). На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Обставини, зазначені у клопотанні заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення Князєва В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, а також наявність обвинувального акта викликають сумніви в безсторонності судді Князєва В.С. під час здійснення правосуддя, отже, з огляду на міжнародні принципи і стандарти поведінки судді, норми національного законодавства, можуть зашкодити авторитету судової влади та довірі до неї суспільства.

Ураховуючи обґрунтованість ризиків, наведених стороною обвинувачення, а також те, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення перебуває на розгляді в суді, співмірність таких критеріїв, як незалежність та недоторканність суддів, та наслідків тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, Вища рада правосуддя дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Князєва В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 155¹ Кримінального процесуального кодексу України, частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 20.3–20.18 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича задовольнити.

Тимчасово відсторонити суддю Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням Князєва Всеволода Сергійовича у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України.

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя