Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., Саліхова В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на дії судді Господарського суду Харківської області Жигалкіна Івана Павловича,

встановила:

До Вищої ради правосуддя 16 лютого 2023 року за вхідним № 48/0/13-23 надійшла дисциплінарна скарга Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 15 лютого 2023 року на дії судді Господарського суду Харківської області Жигалкіна І.П. під час розгляду справи № 922/2415/22. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 травня 2023 року № 394-р Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» реорганізовано в Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі – Закон № 3304-ІХ, набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу ІІ «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.

Розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 23⁷, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2023 року вказану скаргу передано для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради Ковбій О.В. (доповідач).

Статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у чинній редакції) встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом, та включає, зокрема, попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи.

Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів із дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Господарського суду Харківської області Жигалкіна І.П. з огляду на таке.

5 грудня 2022 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі – ДП «НАЕК «Енергоатом») в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі ДП «НАЕК «Енергоатом» до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 8 грудня 2022 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (№ 922/2415/22). Визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

30 січня 2023 року суддею Господарського суду Харківської області Жигалкіним І.П. винесено окрему ухвалу в порядку, визначеному частиною першою статті 246 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України). Окрему ухвалу направлено до Офісу Генерального прокурора. Встановлено повідомити суд в місячний термін про вжиті заходи щодо обставин, визначених в окремій ухвалі.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі ДП «НАЕК «Енергоатом» оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10 травня 2023 року апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі ДП «НАЕК «Енергоатом» задоволено. Окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 30 січня 2023 року у справі № 922/2415/22 скасовано.

Як вказав скаржник, відповідно до вимог частини п’ятої статті 246 ГПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Водночас, як наголошено у скарзі, з аналізу мотивувальної частини окремої ухвали судді Жигалкіна І.П., вбачається, що вона винесена на припущеннях судді про наявність в діях посадових осіб ДП «НАЕК «Енергоатом» ознак кримінального правопорушення.

Проте, як вказано, склад якого саме кримінального правопорушення утворює факт подання ДП «НАЕК «Енергоатом» позову, який випливає з господарської діяльності підприємства і направлений на захист його законних інтересів, судом не зазначено.

Тому, на переконання скаржника, винесення окремої ухвали з наведених суддею підстав свідчить про протиправну спробу суду втрутитись у господарську діяльність підприємства, позбавити його права на справедливий суд, а також про упередженість судді по відношенню до стратегічного підприємства.

Також, скаржник вважає, що безпідставним та необґрунтованим є твердження суду про те, що саме Офіс Генерального прокурора є компетентним органом для надання оцінки та перевірки інформації щодо можливого впливу розірвання договору на виготовлення та поставку електроенергії ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Тому, як зазначено у дисциплінарній скарзі, винесення такої ухвали суддею Жигалкіним І.П. є протиправним, а також тягне за собою дисциплінарну відповідальність судді.

Відповідно до частини першої статті 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (частина п’ята статті 246 ГПК України).

Згідно з частиною одинадцятою статті 246 ГПК України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Статтею 234 ГПК України встановлено вимоги до змісту ухвали, згідно з якими ухвала, що викладається окремим документом, складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частин. За змістом пункту 3 частини першої статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинні бути зазначені мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

З аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли. При цьому, винесення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Як вбачається зі змісту окремої ухвали Господарського суду Харківської області від 30 січня 2023 року судом при її винесенні зроблено лише посилання на постанову Верховної Ради України від 15 серпня 2022 року № 2502-ІХ «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, інституцій Європейського Союзу, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Міжнародного агентства з атомної енергії та парламентів і урядів його держав-членів щодо засудження акту ядерного тероризму, який здійснює держава-агресор - російська федерація на Запорізькій атомній електростанції у місті Енергодар Запорізької області, Україна» як на підставу можливої протиправної поведінки позивача.

Водночас, в порушення вимог положень частини п’ятої статті 246 ГПК України судом не наведено конкретної правової норми, яка, на його думку, порушена позивачем, а також не зазначено змісту самого порушення. Господарський суд не вказав і не визначив, склад якого саме кримінального правопорушення утворює факт подання позивачем позову, який випливає з господарської діяльності позивача.

Ураховуючи викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що зазначені в дисциплінарній скарзі обставини свідчать про можливе допущення суддею Жигалкіним І.П. дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1, а також пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, а також умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Господарського суду Харківської області Жигалкіна Івана Павловича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної палати