Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Попікової О.В., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук Валентини Михайлівни, яку відкрито за дисциплінарною скаргою Щербакова Руслана Валерійовича,
встановила:
4 квітня 2024 року (вх. № Щ-2061/0/7-24) до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Щербакова Р.В. щодо судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М.
Скаржник стверджує, що суддя Шевчук В.М. систематично закриває провадження у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушень (далі – КУпАП), мотивуючи постанови відсутністю складу вказаних правопорушень, внаслідок чого винні особи уникнули відповідальності. На підтвердження зазначених у дисциплінарній скарзі відомостей Щербаков Р.В. посилається на постанови у справах №№ 597/279/23, 597/1508/23, 597/413/23, 597/280/23, 597/345/23, 597/1221/23, 597/977/23, 597/1007/23, 597/1070/23, 597/335/23, 597/244/23, 597/115/23.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 травня 2024 року № 1636/3дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. з підстав можливої наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору), під час розгляду справ №№ 597/279/23, 597/1508/23, 597/280/23, 597/345/23, 597/977/23, 597/1007/23, 597/1070/23, 597/335/23, 597/115/23.
19 червня 2024 року в порядку підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевич О.М. звернувся до суду щодо надання характеристики судді Шевчук В.М. 10 липня 2024 року судді Шевчук В.М. також запропоновано надати пояснення по суті обставин, установлених Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в ухвалі від 29 травня 2024 року № 1636/3дп/15-24.
1 липня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшла характеристика судді Шевчук В.М., 22 липня 2024 року – пояснення судді.
Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 12 серпня 2024 року, 14 серпня 2024 року, 28 серпня 2024 року, 11 вересня 2024 року до проєктів порядку денного яких вносилися питання про розгляд дисциплінарної справи щодо судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., відкритої за дисциплінарною скаргою Щербакова Р.В., суддя та скаржник повідомлялися своєчасно і належним чином, у порядку та строки, встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Скаржник у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не з’явився, відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» його неявка не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. Суддя Шевчук В.М. у засідання 11 вересня 2024 року не з’явилася, про причини неявки не повідомила. Представник судді Шевчук В.М.– адвокат Вань І.О. у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя просила відкласти розгляд справи через неявку судді. Водночас дисциплінарний орган вважає, що розгляд справи слід здійснити за відсутності судді відповідно до частини п’ятої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., дослідивши письмові пояснення судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., заслухавши пояснення адвоката Вань І.Р., матеріали справ про адміністративні правопорушення, матеріали дисциплінарної справи із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення вказаної судді до дисциплінарної відповідальності з огляду на такі обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи.
Справа № 597/279/23 (щодо ОСОБА_1)
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2023 року до провадження судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 046254 від 10 жовтня 2022 року ОСОБА_1 10 жовтня 2022 року о 16:50 в селі ________ на вулиці _______ керував транспортним засобом марки «Mersedes-Benz 208D-KA», державний номерний знак ______, у стані алкогольного сп’яніння з явними ознаками сп’яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нечітка вимова, почервоніння шкірного покриву обличчя. Огляд на стан сп’яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газового аланалізатора «Drager Alcotest 6810», результат огляду становить 0,65 проміле, з результатами огляду водій згоден. Від проходження огляду в медичному закладі відмовився. ОСОБА_1, порушивши підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху (далі – ПДР), вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Шевчук В.М. від 22 лютого 2023 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Постанова мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням вимог КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376 (далі – Інструкція з оформлення матеріалів), Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція про порядок виявлення ознак сп’яніння), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок), тому суду не надано належних, достовірних і достатніх доказів наявності в діях ОСОБА_1 ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Шевчук В.М. з матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановила, що ОСОБА_1 не вручено примірника акта огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містили направлення водія ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння.
Суддя Шевчук В.М. також звернула увагу, що згідно із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газового аналізатора «Drager Alcotest 6810», результат огляду − 0,65 проміле.
Суддя Шевчук В.М. у постанові від 22 лютого 2023 року зазначила: «Відповідно до технічних характеристик приладу “Drager Alcotest 6810” границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі складають: абсолютна похибка +/- 0.02 проміле - у діапазоні від 0 до 0.2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0.04 проміле - у діапазоні від 0 до 0.4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.4 проміле. Зокрема, про похибку в показаннях приладу “Drager Alcotest 6810” свідчить те, що з результатів вбачається, що температура повітря при проведенні тесту 10.10.2022 року о 16 годині 53 хвилини становила +20 °С. При цьому згідно даних архіву погоди максимальна температура повітря 10.10.2022 року у зазначеній у протоколі про адміністративне правопорушення місцевості складала +15°С, а мінімальна - +9°С, що викликає у суду обгрунтовані сумніви щодо правильності вимірювання газоаналізатором “Drager Alcotest 6810” вмісту алкоголю у видихуваному повітрі. Відтак результат огляду 0,65 ‰ та сам по собі протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №046254 від 10.10.2022 року не може розцінюватись судом як беззаперечний доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», що не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Справа № 597/1508/23 (щодо ОСОБА_2)
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 серпня 2023 року до провадження судді Шевчук В.М. надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 179546 від 8 серпня 2023 року, 8 серпня 2023 року о 22:15 у селі ______ на вулиці ________ _________ ОСОБА_2 керувала транспортним засобом марки «ВАЗ 2105», державний номерний знак ________, у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газового аналізатора «Drager Alcotest 6810», результат огляду становить 0,31 проміле. ОСОБА_2, порушивши підпункт «а» пункту 2.9 ПДР, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Шевчук В.М. від 6 вересня 2023 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Постанова мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням вимог КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів, Інструкції про порядок виявлення ознак сп’яніння та Порядку, а отже, суду не надано належних, достовірних та достатніх доказів про наявності в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Шевчук В.М. із фрагментів відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановила, що перед пропозицією пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газового аналізатора «Drager Alcotest 6810» поліцейський не вказав ОСОБА_2 на встановлення у неї ознак алкогольного сп’яніння, які слугували б підставою для проходження такого огляду.
Суддя Шевчук В.М. звернула увагу, що згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №179546 від 8 серпня 2023 року ОСОБА_2 пройшла огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газового аланалізатора «Drager Alcotest 6810» результат огляду становить 0,31 проміле.
У постанові від 6 вересня 2023 року суддя Шевчук В.М. також звернула увагу, що «згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №179546 від 08.08.2023 року ОСОБА_2 пройшла огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газового аланалізатора “Drager Alcotest 6810” №ARCD-0558, результат огляду становить 0,31 проміле. Відповідно до технічних характеристик приладу “Drager Alcotest 6810” межі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі складають: абсолютна похибка +/- 0.02 проміле - у діапазоні від 0 до 0.2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0.04 проміле - у діапазоні від 0 до 0.4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.4 проміле. Враховуючи вищевикладене, суд, з урахуванням похибки, передбаченої технічними показниками приладу “Drager Alcotest 6810”, критично оцінює результати тесту №748, проведеного за допомогою газоаналізатора «“Drager Alcotest 6810” 08.08.2023 року о 22 годині 15 хвилин, у зв’язку з обгрунтованими сумнівами щодо правильності вимірювання газоаналізатором “Drager Alcotest 6810” вмісту алкоголю у видихуваному повітрі. Відтак результат огляду 0,31 проміле та сам по собі протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 179546 від 08.08.2023 року не може розцінюватись судом як беззаперечний доказ вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», що не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Суддя Шевчук В.М. також встановила, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фіксації факту категоричної відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.
Справа № 597/280/23 (щодо ОСОБА_3)
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2023 року до провадження судді Шевчук В.М. надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 079739 від 21 січня 2023 року ОСОБА_3 21 січня 2023 року о 22:28 у місті _____ на вулиці _________ керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», державний номерний знак ________, у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газового аналізатора «Drager Alcotest 7510», результат огляду становить 0,62 проміле. Від проходження огляду у найближчому медичному закладі, а саме в Комунальному некомерційному підприємстві «Заліщицька центральна міська лікарня» Заліщицької міської ради, водій ОСОБА_3 категорично відмовився. ОСОБА_3, порушивши підпункт «а» пункт 2.9 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Шевчук В.М. від 22 лютого 2023 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Постанова мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням вимог КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів, Інструкції про порядок виявлення ознак сп’яніння та Порядку, тому суду не надано належних, достовірних та достатніх доказів наявності в діях ОСОБА_3 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Шевчук В.М., дослідивши в судовому засіданні фрагменти відеозапису з нагрудної камери поліцейського, встановила, що наявність у ОСОБА_3 ознак алкогольного сп’яніння, зазначених у акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 21 січня 2023 року, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, не підтверджується відеозаписом.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 079739 від 21 січня 2023 року зазначалося, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в найближчому медичному закладі, а саме в Комунальному некомерційному підприємстві «Заліщицька центральна міська лікарня» Заліщицької міської ради, у категоричній формі. При цьому досліджені в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема фрагменти відеозапису з нагрудної камери поліцейського, не містили підтвердження відмови водія ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в категоричній формі.
Суддя Шевчук В.М. критично оцінила правильність вимірювання газоаналізатором «Drager Alcotest 7510» вмісту алкоголю у видихуваному повітрі, оскільки працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_3 провести огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою вказаного технічного приладу, тому суд мав обґрунтовані сумніви щодо достовірності результатів огляду, якими був встановлений факт перебування водія у стані алкогольного сп’яніння. За таких обставин суддя вважала, що результати огляду (0,62 проміле) та сам протокол про адміністративне правопорушення суд не міг розцінювати як беззаперечний доказ вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки імперативно не підтверджувався факт доведеності вини особи.
Справа № 597/345/23 (щодо ОСОБА_4)
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 лютого 2023 року до провадження судді Шевчук В.М. надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 179501 від 18 лютого 2023 року ОСОБА_4 18 лютого 2023 року о 01:29 на автодорозі М-19 Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече 433 км+800 м керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», державний номерний знак _______, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу та медичного огляду на стан сп’яніння у медичному закладі ОСОБА_4 категорично відмовився, порушив пункт 2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Шевчук В.М. від 7 березня 2023 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Постанова мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням вимог КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів, Інструкції про порядок виявлення ознак сп’яніння та Порядку, тому суду не надано належних, достовірних і достатніх доказів наявності в діях ОСОБА_4 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Шевчук В.М. із протоколу серії ААБ № 179501 від 18 лютого 2023 року встановила, що ОСОБА_4 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак поліцейський під час складання протоколу не конкретизував, який саме медичний огляд відповідно до встановленого законом порядку запропоновано пройти ОСОБА_4 на місці зупинки транспортного засобу «Volkswagen Transporter», державний номерний знак ________.
Крім того, направлення водія транспортного засобу до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння від 18 лютого 2023 року не відповідало вимогам Інструкції, оскільки не містило вказівки на встановлені поліцейським ознаки, які б слугували підставою для направлення ОСОБА_4 18 лютого 2023 року для проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в медичному закладі.
Суддя Шевчук В.М. згідно з даними протоколу серії ААБ № 179501 від 18 лютого 2023 року встановила, що протокол було складено працівниками поліції о 01:38, тоді як акт огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння було складено о 01:57, тобто після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначене свідчило про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 179501 від 18 лютого 2023 року як документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій, було складено працівниками поліції до встановлення в діях ОСОБА_4 ознак порушення пункту 2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Справа № 597/977/23 (щодо ОСОБА_5)
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 травня 2023 року до провадження судді Шевчук В.М. надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 093455 від 24 квітня 2023 року ОСОБА_5 24 квітня 2023 року о 10:20 на автодорозі Т2018 місто Заліщики – місто Борщів у селі ________ керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак _________, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у медичному закладі відмовився. ОСОБА_5 порушив пункт 2.5 ПДР, тобтовчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Шевчук В.М. від 18 травня 2023 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Постанова мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням вимог КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів, Інструкції про порядок виявлення ознак сп’яніння та Порядку, а отже, суду не надано належних, достовірних і достатніх доказів наявності в діях ОСОБА_5 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Шевчук В.М з матеріалів справи про адміністративне правопорушення та досліджених у судовому засіданні фрагментів відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановила, що під час зупинки транспортного засобу марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак _____, ОСОБА_5 не роз’яснено причин зупинки, одразу запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння, що є порушенням статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». ОСОБА_5 перед пропозицією пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейський не назвав встановлених ознак алкогольного сп’яніння, які б слугували підставою для проходження огляду.
Крім того, ОСОБА_5 не вручено примірника акта огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
У постанові зазначено, що перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 не роз’яснено прав, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що встановлено судом із досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських.
Справа № 597/1007/23 (щодо ОСОБА_6)
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 3 травня 2023 року до провадження судді Шевчук В.М. надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 046293 від 30 квітня 2023 року встановлено, що ОСОБА_6 30 квітня 2023 року о 01:18 у селі ______ на вулиці _______ керував транспортним засобом марки «КАМАЗ 55102», державний номерний знак ________ з ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя, нечітка вимова, поведінка, що не відповідає дійсності. Огляд на стан сп’яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газового аналізатора «Drager Alcotest 6810», результат огляду становить 0,93 проміле. ОСОБА_6, порушивши підпункт «» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Шевчук В.М. від 18 травня січня 2023 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Постанова мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням вимог КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів, Інструкції про порядок виявлення ознак сп’яніння та Порядку, тому суду не надано належних, достовірних та достатніх доказів наявності в діях ОСОБА_6 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Шевчук В.М. з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема досліджених у судовому засіданні фрагментів відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановила, що під час зупинки транспортного засобу марки «КАМАЗ 55102», державний номерний знак _______, ОСОБА_6 не було роз’яснено причини зупинки, а одразу запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння, що є порушенням статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
З досліджених у судовому засіданні фрагментів відеозапису нагрудної камери поліцейського суддя встановила, що наявність у ОСОБА_6 ознак алкогольного сп’яніння, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 046293 від 30 квітня 2023 року, акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння від 30 квітня 2023 року, а саме: тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя, нечітка вимова, поведінка, що не відповідає обставновці, не підтверджуються цими відеозаписами.
Крім того, поліцейський до того як запропонував ОСОБА_6 пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, не повідомив про встановлені ознаки алкогольного сп’яніння, які слугували підставою для проходження ОСОБА_6 огляду.
Суддя Шевчук В.М. із протоколу про адміністративне правопорушення, що також підтверджувалося відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановила, що ОСОБА_6 пройшов огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газового аналізатора «Drager Alcotest 6810», результат огляду становить 0,93 проміле. При цьому у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення не зазначено, що чи згоден водій із вказаним результатом, чи відмовився він від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння у медичному закладі, що свідчить про суттєве порушення працівником патрульної поліції вимог КУпАП.
Справа № 597/1070/23 (щодо ОСОБА_7)
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2023 року до провадження судді Шевчук В.М. надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 179506 від 7 травня 2023 року встановлено, що 7 травня 2023 року о 02:45 на автодорозі Т20-16 Бучач-Товсте у селі _________ ОСОБА_7 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак ______, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у медичному закладі категорично відмовився. ОСОБА_7, порушивши пункт 2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Шевчук В.М. від 17 травня 2023 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_7 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП .
Постанова мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотними порушеннями вимог КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів, Інструкції про порядок виявлення ознак сп’яніння та Порядку, тому суду не надано належних, достовірних та достатніх доказів наявності в діях ОСОБА_7 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Шевчук В.М. із фрагментів відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановила, що до того як Данилишину І.В. було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, не було повідомлено про встановлені ознаки алкогольного сп’яніння, які слугували б підставою для проходження ним огляду.
Суддя Шевчук В.М. згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 179506 від 7 травня 2023 року також встановила, що протокол складено працівниками поліції о 03:00, тоді як акт огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння було складено о 03:05, тобто після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначене свідчило про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 179506 від 7 травня 2023 року як документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій, працівники поліції склали до встановлення в діях ОСОБА_7 ознак порушення пункту 2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
У постанові суддя Шевчук В.М. також вказала, що ОСОБА_7 не вручено примірника акта огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Справа № 597/335/23 (щодо ОСОБА_8)
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2023 року до провадження судді Шевчук В.М. надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 097439 від 11 лютого 2023 року встановлено, що 11 лютого 2023 року о 04:06 на автодорозі М-19 «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече» 445 км у місті ________ ОСОБА_8 керував автомобілем «ВАЗ 21099», державний номерний знак ________, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510» ARMF-0286 та огляду у найближчому медичному закладі категорично відмовився, поршувши пункт 2.5 ПДР. ОСОБА_8 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Шевчук В.М. від 13 квітня 2023 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_8 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Постанова мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням вимог КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів, Інструкції про порядок виявлення ознак сп’яніння, та Порядку, а отже, суду не надано належних, достовірних та достатніх доказів наявності в діях ОСОБА_8 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Шевчук В.М. встановила, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містили постанови про накладення на ОСОБА_8 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, а отже, суд не встановив факту порушення ОСОБА_8 ПДР, що могло б слугувати підставою для його законної зупинки працівниками поліції.
Із фрагментів відеозапису з нагрудної камери поліцейського також вбачалося, що перед як запропонувати ОСОБА_8 пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, йому не було повідомлено про встановлення у нього ознак алкогольного сп’яніння, які слугували б підставою для проходження огляду останнім.
Згідно з поясненнями ОСОБА_8, що підтверджувалися відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, він не відмовлявся категорично від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння у медичному закладі. ОСОБА_8 заявив поліцейському про бажання скористатися правовою допомогою адвоката, на що йому відповіли, що процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, завершена. На переконання суду, ОСОБА_8 був позбавлений можливості реалізувати передбачене статтею 268 КУпАП право користуватися юридичною допомогою адвоката.
Крім того, суддя Шевчук В.М. встановила, що направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не містило вказівки на ознаки, встановлені поліцейським за результатами огляду ОСОБА_8, що унеможливлювало з’ясування судом наявності достатніх підстав для направлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння відповідно до встановленого законом порядку.
Справа № 597/115/23 (щодо ОСОБА_9)
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2023 року до провадження судді Шевчук В.М. надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_9 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 093490 від 8 січня 2023 року встановлено, що 8 січня 2023 року о 10:24 на вулиці ______, буд. ___ у селі _____ _______ _______ Тернопільської області ОСОБА_9 керував автомобілем «Renault Master», державний номерний знак ВО 8204 AO, у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», результат огляду становить 1,10 проміле. З результатами огляду ОСОБА_9 погодився, від проходження огляду у найближчому медичному закладі відмовився, порушивши підпункт «а» пункту 2.9 «а» ПДР, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Шевчук В.М. постановою від 30 січня 2023 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_9 за частиною першою статті 130 КУпАП закрила на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_9 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Постанова мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням вимог КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів, Інструкції про порядок виявлення ознак сп’яніння та Порядку, а отже, суду не надано належних, достовірних та достатніх доказів наявності в діях ОСОБА_9 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Шевчук В.М. з пояснень ОСОБА_9, наданих у судовому засіданні, та дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановила, що під час зупинки автомобіля «Renault Master», державний номерний знак ________ ОСОБА_9 не роз’яснили причин зупинки, а одразу запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння, що є порушенням статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення йому не було роз’яснено прав, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
Крім того, до матеріалів справи не долучено доказів вручення ОСОБА_9 примірника акта огляду на стан алкогольного сп’яніння.
Суддя Шевчук В.М. встановила, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_9 від проходження огляду в найближчому медичному закладі відмовився. При цьому з дослідженого у судовому засіданні відеозапису та наданих ОСОБА_9 пояснень встановлено, що він не заперечував щодо проходження такого огляду у категоричній формі. Зокрема, суддя Шевчук В.М. звернула увагу, що згідно з даними, зафіксованими нагрудною камерою поліцейського, він не отримав категоричної відмови ОСОБА_9 від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння у найближчому медичному закладі, а одразу перейшов до складання протоколу про адміністративне правопорушення на підставі результатів тесту, проведеного за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810».
У поясненнях суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. зазанчає, що в дисциплінарній скарзі Щербаков Р.В. наголошував на допущенні нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», натомість Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила щодо неї дисциплінарну справу з підстав можливої наявності в її діях дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Скаржник Щербаков Р.В., який у скарзі надавав оцінку ухваленим нею судовим рішенням на предмет їх законності, не був учасником провадження у жодній із них, не є та не був «стороною спору», чиї аргументи чи мотиви по суті спору могли бути відхилені.
На переконання судді Шевчук В.М., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя мала б повернути скаржнику скаргу на підставі пункту 4 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки його скарга містила висловлювання, що ганблять її честь і гідність. Зокрема, скаржник звинувачує її у вчиненні корупційних злочинів. Дисциплінарна скарга Щербакова Р.В. не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку, що також є підставою для залишення дисциплінарної скарги без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Суддя Шевчук В.М. переконана, що звернення зі скаргою є актом помсти через її звернення про втручання в її діяльність з боку керівництва Заліщицького районного суду Тернопільської області.
У поясненнях суддя Шевчук В.М. також зазначила про статистичні дані щодо розгляду нею справ у 2021−2023 роках, які підтверджують, що вона не зволікає з ухваленням судових рішень, а учасники справ задоволені якістю ухвалених нею рішень. Суддя вважає твердження скаржника про її невідповідність займаній посаді такими, що принижують її честь та гідність, підривають її авторитет.
Крім того, суддя Шевчук В.М. зазначає, що у справах про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, під час розгляду справи в суді бере участь лише одна сторона – сторона захисту, зокрема особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Орган Національної поліції на стадії оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконує функцію обвинувачення. Під час розгляду справи в суді вона як суддя не може перебирати на себе функцію сторони обвинувачення та під час ухвалення рішень керується принципом презумпції невинуватості особи, враховує практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини. У зазначених вище справах вина осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, не доводилася наявними в матеріалах цих справ доказами «поза розумним сумнівом».
Суддя Шевчук В.М. також наголошує, що зміст скарги Щербакова В.М. зводиться до незгоди із прийнятими постановами, не містить обґрунтувань щодо ознак складу дисциплінарного проступку, скаржник переоцінив доводи та мотиви суду, з яких вона виходила, увалюючи відповідні судові рішення. На її переконання, правова оцінка змісту судового рішення та переоцінка доказів не належать до повноважень Вищої ради правосуддя. Вважає недоречним надавати пояснення щодо мотивів ухвалення нею рішень, які набули статусу остаточних. Просить ухвалити рішення про відмову у притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Оцінюючи надані суддею Шевчук В.М. пояснення в контексті обставин дисциплінарної справи, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що відповідно до статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на подання дисциплінарної скарги є правом громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою), передбаченим законом з метою інформування Вищої ради правосуддя як органу, відповідального за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, про відомі їм факти та обставини неналежної поведінки судді. Зі скаргою на дії судді може звернутися будь-яка особа, а не лише учасник справи. Водночас ініціатива зазначених осіб є не єдиним джерелом такої інформації, оскільки відповідно до частини десятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна справа може бути порушена за власною ініціативою дисциплінарного органу. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку (подібні за змістом позиції Велика Палата Верховного Суду виклала в постановах від 17 січня 2019 року у справі № 11-864сап18, від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19). За таких обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визнає необґрунтованими твердження судді Шевчук В.М. щодо замовного характеру подання дисциплінарної скарги, неможливості здійснення дисциплінарного провадження щодо неї, зокрема у зв’язку з тим, що скаржник не є учасником справ про адміністративні правопорушення, його права не порушувалися за наслідками прийнятих нею постанов.
Щодо тверджень судді Шевчук В.М. у частині кваліфікації її дій дисциплінарним органом з інших підстав, ніж ті, на які покликався скаржник у дисциплінарній скарзі, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує таке.
За змістом пунктів 3, 4 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити, з-поміж іншого, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, та посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя − доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, − залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, − передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) у зв’язку із відсутністю підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги − протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Цей строк може бути продовжений дисциплінарним інспектором, але у разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги не більш як на п’ятнадцять днів. Висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя − доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.
Висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи повинен містити: дату складання, прізвище, ім’я, по батькові доповідача; найменування заявника та реєстраційний номер скарги; прізвище, ім’я, по батькові судді, назву суду, в якому працює суддя, дату призначення / обрання; стислий зміст обставин, із приводу яких проводилася перевірка, номер судової справи, якої стосувалась перевірка; виклад обставин чи іншої інформації, що підтверджує наявність ознак дисциплінарного проступку відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; пропозицію про відкриття дисциплінарної справи; підпис доповідача (пункт 13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя).
14 травня 2024 року за результатами вивчення змісту доводів дисциплінарної скарги Щербакова Р.В., аналізу пояснень судді та матеріалів справ про адміністративне правопорушення член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевич О.М. склав вмотивований висновок, який містив стислий зміст дисциплінарної скарги, виклад обставин цих справ, а також посилання на норми закону, які, на його переконання, суддя порушила, із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Шевчук В.М. у зв’язку з наявністю обставин, які могли б свідчити про вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», із чим погодилась Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, ухваливши відповідне рішення про відкриття дисциплінарної справи.
Відповідно до змісту статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» повноваження члена Вищої ради правосуддя (на час відсутності дисциплінарного інспектора виконує його функції у порядку, визначеному пунктом 237розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя») щодо оцінки фактичних даних тверджень скарги як таких, що можуть вказувати на конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, оцінки наявності / відсутності у скарзі посилання на фактичні дані (свідчення, докази), які можуть підтверджувати такі ознаки, є дискреційними, а рішення про залишення скарги без розгляду чи внесення пропозиції про відкриття дисциплінарної справи щодо судді приймається ним за власним внутрішнім переконанням, а отже, він не зв’язаний обов’язком враховувати під час прийняття рішення посилання скаржника у скарзі на певні склади дисциплінарних проступків.
Оцінюючи фактичну відмову судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. надавати пояснення щодо мотивів прийнятих у вказаних вище справах постанов, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує таке.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону (пункт 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року).
Вища рада правосуддя не має повноважень встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, проте, вирішуючи питання про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, дисциплінарний орган лише перевіряє дії судді під час розгляду справи, що безпосередньо пов’язані з виконанням ним процесуальних обов’язків та повноважень.
Зокрема, й дії судді щодо наведення мотивів у постанові суду, оскільки відсутність будь-яких мотивів на обґрунтування відхилення доводів сторони судового процесу безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством у цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також як такого, що може бути ефективно виконаним.
За приписами статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП містить кілька окремих (самостійних) складів адміністративних проступків, які відрізняються за об’єктивною стороною (зовнішнім проявом): 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) щодо якості судових рішень (пункти 34–36, 40) судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, а насамперед є гарантією проти свавілля. Суддя зобов’язаний вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правомірність. Підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суддю до ухваленого ним рішення. Виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення.
Вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.
Отже, орган (посадова особа), зокрема суд, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити наявні у справі докази в сукупності з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, надавши їм оцінку в судовому рішенні з наведенням мотивів їх прийняття та/або відхилення.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами у стані сп’яніння, відмінне від правопорушення, яке полягає у відмові осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння. Отже, предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення відрізняється залежно від того, за вчинення якого саме порушення складено протокол про адміністративне правопорушення.
Оцінивши зміст постанов у справах № № 597/280/23, 597/345/23, 597/977/23, 597/1070/23, 597/335/23, 597/115/23, 597/1007/23, 597/279/23, 597/1508/23 урахувавши норми права, що підлягали застосуванню, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя оцінює поведінку судді Шевчук В.М. як її правову позицію, прояв добросовісного суддівського розсуду з урахуванням встановлених суддею обставини у справі та власного розуміння положень закону.
У постановах, прийнятих у справах № № 597/280/23, 597/345/23, 597/977/23, 597/1070/23, 597/335/23, 597/115/23 суддя Шевчук В.М., на переконання дисциплінарного органу, не виходячи за межі допустимого суддівського розсуду, добросовісно оцінила надані їй докази та, зокрема встановила, що особою, уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення при складенні цих протоколів щодо водіїв з підстав їх відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння порушено процедуру направлення осіб на огляд у медичний заклад, передбачену Інструкцією про порядок виявлення ознак сп’яніння та Порядком. При цьому суддя Шевчук В.М. у постановах зауважила, що навіть за наявності у таких матеріалах роздруківки приладу «Драгер», який би вказував на певний ступінь сп’яніння у водіїв, вона не наділена правом здійснювати перекваліфікацію адміністративного правопорушення, оскільки протокол щодо осіб складено саме з підстав їх відмови від проходження огляду на стан сп’яніння.
Крім того, зі змісту постанов у справах №№ 597/1007/23, 597/279/23, 597/1508/23 вбачається, що суддя Шевчук В.М. встановила чисельні порушення суб’єктами, уповноваженими на складення протоколів про адміністративне правопорушення, відповідної процедури їх складення, а сукупність таких порушень, на переконання судді, виключала можливість притягнення осіб до адміністративної відповідальності на підставі доказів, одержаних незаконним шляхом, а також лише на припущеннях суб’єкта, уповноваженого на складення протоколу, адже всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на її користь.
З огляду на конституційний принцип незалежності судді під час здійснення правосуддя такі висновки судді Шевчук В.М., безумовно вказують на її власне добросовісне тлумачення закону та обставин справи, що не свідчить про недбалість чи навмисне порушення закону. Поряд з цим Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/243/19 (провадження № 11-927заі19), зокрема, зазначено, що судді не повинні бути поза юридичною відповідальністю, проте й не повинні відповідати за тлумачення на свій розсуд правової норми, що відрізняється від тлумачення цієї норми іншими колегами.
З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Шевчук В.М. не містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Ураховуючи наведене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у притягненні судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.22–13.44 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук Валентини Михайлівни до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження щодо судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук Валентини Михайлівни припинити.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Ольга ПОПІКОВА
