Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – залученого із Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В. та Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Кицяка Романа Степановича стосовно судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казана Ігоря Степановича,
встановила:
4 червня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Кицяка Р.С. (вх. № К-3141/0/7-24), в якій скаржник повідомляє про вчинення суддею Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казаном І.С. дисциплінарних проступків, передбачені підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1, пунктом 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
ПРОЦЕДУРА
- Протоколом автоматизованого розподілу справ між членами Вищої ради правосуддя від 4 червня 2024 року члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. було визначено доповідачем по справі.
СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ
- Скаржник стверджує, що суддя Казан І.С., ухвалюючи 21 березня 2024 року рішення у справі № 452/665/24 про визнання ОСОБА1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117906568), не повно з’ясував всі фактичні обставини справи, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об’єктивному та неупередженому її розгляду.
Наслідком діяння судді, на думку скаржника, стало ухвалення необґрунтованого рішення
- Скаржник стверджує, що суддя помилився в написанні його прізвища та вказав Кіцяк замість ОСОБА1.
- У дисциплінарній скарзі також повідомляється, що секретар та помічник судді поводили себе зверхньо та хамовито.
Суддя Казан І.С., як повідомляє скаржник, ховався від зустрічі, а потім швидко прийняв постанову у справі без повідомлення скаржника.
СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПОЯСНЕНЬ СУДДІ
- На переконання судді, справа № 452/665/24 розглянута, а судове рішення ухвалене виключно у законний спосіб, а дисциплінарна скарга зводиться виключно до незгоди із судовим рішенням.
- Стосовно помилки в прізвищі особи Кіцяк - ОСОБА1, то дане питання, на думку судді, не є складним і зміниться (уточниться) в порядку виконання судового рішення. Причиною вказівки такого прізвища у постанові є те, що всі матеріали містили прізвище ОСОБА1, а судове рішення було ухвалено без участі правопорушника. Вперше прізвище ОСОБА1 було вказане ним в апеляційні скарзі.
- 18 березня 2024 року ОСОБА1 подав до суду звернення командира військової частини про звільнення його від адміністративної відповідальності.
На переконання судді такі дії скаржника свідчать про обізнаність про розгляд справи 21 березня 2024 року. Крім того, у матеріалах міститься підтвердження про отримання ним судової повістки в електронний спосіб.
- Твердження скаржника що він не керував автомашиною та не відмовлявся від проходження експертизи є надуманим, оскільки це суперечить матеріалам справи та відеозапису, на якому чітко видно, що ОСОБА1 перебував у стані сильного сп’яніння, поводив себе зверхньо, безтактно.
Про відеозаписи заявник пише, що вони складаються із восьми файлів та перериваються. Насправді є сім відеороликів, котрі між собою є послідовними, не мають ознак монтажу чи можуть викликати будь-який сумнів, - а тому були узяті суддею до уваги при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за очевидно вчинений проступок.
З відеозаписів вбачається, що працівники поліції зупинили ОСОБА1 на перехресті вулиць у стані алкогольного сп’яніння разом із ще двома в подібному стані військовими, його побратимами та забороняли йому рух за кермом автомашиною.
Подальша зафіксована на відео поведінка особи, на думку судді, взагалі не може бути коментованою як нормальна чи адекватна.
- Суддя заперечує твердження скаржника, що він від нього переховувався і секретар чи помічник із ним некультурно поводились.
ОСОБА1 декілька разів відвідував суд як до розгляду справи, тобто 18 березня 2024 року, так і після цього.
ОСОБА1 відвідував загальну і адміністративну канцелярії, був у приймальній його помічника та всім розповідав історію, що він був змушений їхати за кермом через вказівку командира, бо він із ним вживав спиртне допізна та він його вигнав із дому.
- Із урахуванням усього наведеного суддя просить визнати звернення безпідставним та відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно нього.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗДІЙСНЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
- Як вбачається з постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2024 року 13 лютого 2024 року о 18:50 в місті Самборі по вулиці Шевченка, 20, ОСОБА1 керуючи автомобілем марки «Honda», порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів) і відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.
- До суду ОСОБА1 не з’явився, хоча у встановленому законом порядку повідомлявся про час та місце розгляду справи.
У матеріалах справи № 452/665/24 (аркуш 11, 12, 13) містяться довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» про виклик ОСОБА1 до суду на 11:40 21 березня 2024 року.
- 18 березня 2024 року ОСОБА1 особисто подав звернення тимчасового виконувача обов’язків командира військової частини, в якому останній повідомив, що ОСОБА1 додатково виконує позаштатні обов’язки водія для забезпечення боєздатності в пункті постійної дислокації в місті Самбір.
На підставі викладеного командир військової частини просив суддю сприяти щодо звільнення ОСОБА1 від адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
- За результатами встановлення причин відсутності ОСОБА1 в судовому засіданні суддя Казан І.С. зазначив у рішенні суду, що ОСОБА1 достовірно було відомо про складення відносно нього адміністративного протоколу, розгляд якого відбуватиметься у Самбірському міськрайонному суді, про що йому повідомлено на місці зупинки та зазначено у протоколі, однак до суду не з’явився, станом розгляду адміністративних матеріалів не цікавився, а тому причини його неявки суддя визнає неповажними.
- У постанові Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2024 року суддя виснував, що в діяннях ОСОБА1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, так як його винуватість встановлена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №667871 від 13 лютого 2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із якого відомо, що ОСОБА1 пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку; засвідченою відмовою ОСОБА1 від проходження огляду.
У рішенні суду зазначено, що вина особи підтверджується відеозаписом із службового відео реєстратора та портативного відеореєстратора поліцейського, який є безперервним та на ньому чітко видно рух транспортного засобу та як ОСОБА1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та у найближчому медичному закладі.
- За результатами розгляду справи № 452/665/24 на ОСОБА1 накладено адміністративне стягнення за частиною 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
- 5 квітня 2024 року ОСОБА1 подав апеляційну скаргу на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2024 року, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
15 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд відмовив ОСОБА1 у поновленні строку на апеляційне оскарження.
- Скаржник не надав жодних доказів та не наводить конкретних фактів на підтвердження того, що суддя, секретар та помічник судді поводилися з ним нетактовно.
- Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2024 року містить обґрунтування в частині притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності, а також стосовно встановлення причин його відсутності.
- Матеріали справи містять докази на підтвердження інформування ОСОБА1 про розгляд його справи, а у сукупності з тим фактом, що 18 березня 2024 року ОСОБА1 особисто подавав звернення тимчасового виконувача обов’язків командира військової частини, це свідчить про відсутність ознак вчинення суддею дисцплінарного проступку, передбаченого передбачені підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
- Справа № 452/665/24 розподілена судді Казан І.С. 16 лютого 2024 року, а рішення ухвалене ним 21 березня 2024 року, тобто через 1 місяць 5 днів.
Сам факт порушення строку розгляду справи не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, оскільки такою підставою відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Положення пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вказують, що «визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку є саме безпідставність недотримання строків розгляду справи. Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення.
Ознак, які можуть свідчити про наявність свідомих дій судді Казан І.С. щодо затягування розгляду справи № 452/665/24 не виявлено. Скаржник не надав жодних доказів на підтвердження його тези, що суддя ховався від зустрічі, як і пояснень, стосовно того, з якою метою ОСОБА1 намагався зустрітися із суддею Казаном І.С.
- Отже під час попередньої перевірки скарги не встановлено фактів, які можуть свідчити про наявність ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Твердження скаржника свідчать про незгоду діями судді щодо з’ясовування фактичних обставини справи та ухваленого рішення, а тому дисциплінарна скарга зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
- Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи за скаргою Кицяка Романа Степановича щодо судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казана Ігоря Степановича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя –
залучений із Першої
Дисциплінарної палати член
Вищої ради правосуддя
Члени Другої
Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
