Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Бондаренко Т.З., Кваші О.О., Мороза М.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокову Ю.В., за результатами розгляду висновку та доданих до нього матеріалів скарги Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Луки Михайловича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 28 жовтня 2021 року (вх. № М-4515/42/7-21) надійшла скарга Маселка Р.А. стосовно дій судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М.
Автор скарги зазначає, що на розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває справа № 991/1081/19 в об’єднаному кримінальному провадженні № ____ від 5 грудня 2018 року та № ____ від 2 грудня 2019 року про обвинувачення судді ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (отримання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище).
У кримінальному провадженні № ____ від 5 грудня 2018 року за версією слідства суддя ОСОБА1 запропонував ОСОБА2 вирішити питання стосовно розгляду матеріалів справи № 458/1265/18 про притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за неправомірну вигоду у розмірі 1 000 євро. У подальшому вказаний суддя отримав від ОСОБА2 вказаний розмір неправомірної вигоди.
У кримінальному провадженні № ____ від 2 грудня 2019 року за версією слідства суддя ОСОБА1 запропонував «щоб особа через іншу особу надала йому 500 дол. США за закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. У випадку відмови надання коштів суддя попередив про «настання несприятливих наслідків»».
У дописі на сторінці Facebook Спеціалізованої антикорупційної прокуратури йшлося про те, що 24 січня 2020 року суддю ОСОБА1 викрили на отриманні неправомірної вигоди.
За вказаних обставин скаржник просить притягнути суддю Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М. до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду) та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2023 року зазначену скаргу передано члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Боковій Ю.В. для проведення попередньої перевірки.
Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно вказаного судді з огляду на таке.
Щодо кримінального провадження № ____ від 5 грудня 2018 року
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 5 грудня 2018 року за ознаками вчинення ОСОБА1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади).
Із обвинувального акта, складеного у вказаному кримінальному провадженні вбачається, що 14 та 18 грудня 2018 року суддя ОСОБА1 на його прохання одержав від ОСОБА2 неправомірну вигоду за закриття провадження у справі № 458/1265/18 про вчинення ОСОБА2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП у розмірі 1 000 євро, що з урахуванням офіційного курсу валют Національного банку України станом на дати передачі грошових коштів становило 31 662,78 гривень.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2019 року № 3049/0/15-19 тимчасово відсторонено суддю Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
Щодо кримінального провадження № ____ від 2 грудня 2019 року
Детективами НАБУ здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 2 грудня 2019 року за ознаками вчинення ОСОБА1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно та одержання службовою особою яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно).
Із обвинувального акта, складеного у вказаному кримінальному провадженні вбачається, що відповідно до звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями судді ОСОБА1, як єдиному судді Турківського районного суду Львівської області, розподілено справу № 458/867/19 про притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 164 КУпАП (порушення порядку провадження господарської діяльності).
Суддя ОСОБА1 знаючи, що його згаданим вище рішенням Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2019 року № 3049/0/15-19 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя, усвідомлюючи, що відповідно до частини другої статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, адміністративне стягнення могло бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, розуміючи, що він як виконувач обов’язків голови суду контролює діяльність апарату суду та може вжити заходів до унеможливлення прийняття у справі законного рішення та накладення на ОСОБА3 адміністративного стягнення, зокрема, шляхом не скерування матеріалів адміністративної справи № 458/867/19 до Львівського апеляційного суду подання про визначення підсудності у вказаній справі, висловив знайомому ОСОБА3 – ОСОБА4 прохання, яке той мав передати ОСОБА3, надати йому (судді) неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США.
14 та 21 січня 2020 року суддя ОСОБА1 перебуваючи у підсобному приміщенні на першому поверсі адміністративної будівлі Турківського районного суду Львівської області діючи з умислом на одержання неправомірної вигоди отримав від ОСОБА4 неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США, що з урахуванням офіційного курсу валют Національного банку України станом на дати передачі грошових коштів становило 12 083,21 гривень.
У подальшому, а саме 23 січня 2020 року, ОСОБА1 перебуваючи у приміщенні Турківського районного суду Львівської області запевнив ОСОБА4, що у справі № 458/867/19 ОСОБА3 уникне адміністративної відповідальності. Для цього необхідно дочекатись спливу трьохмісячного строку давності накладення адміністративного стягнення.
Матеріали об’єднаного кримінального провадження № ____ від 5 грудня 2018 року та № ____ від 2 грудня 2019 року стосовного ОСОБА1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 368 КК України перебувають на розгляді у Вищому антикорупційному суді (справа № 991/1081/19).
За даними вебпорталу «Судова влада України» встановлено, що справу № 991/1081/19 Вищим антикорупційним судом призначено до розгляду на 1 жовтня 2024 року.
У письмових поясненнях суддя Кріль Л.М. зазначив, що він жодних кримінальних правопорушень, які зазначені Маселком Р.А. у скарзі, не вчиняв. Підставою розслідування вказаних кримінальних правопорушень є наслідком умисної провокації працівниками правоохоронних органів злочинів щодо нього.
Крім цього, суддя Кріль Л.М. зважаючи на те, що вчинення ніби ним згаданих кримінальних правопорушень відбулося у період 2018-2019 років, посилаючись на частину одинадцяту статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункт 2 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» просить відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо нього, оскільки закінчився встановлений законом строк для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.
У пунктах 49, 50 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зазначено, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки; завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні, демонструвати увагу до всіх осіб, які беруть участь у судовому процесі або на яких такий процес впливає.
Виходячи з того, що незалежність суддів є основною передумовою їх об’єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Рішення в судовій справі має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх обставин справи, під час якого не може надаватися перевага правовій позиції будь-якого учасника судового процесу, в тому числі прокурорів, захисників, представників юридичних чи фізичних осіб. Незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв’язку з цим неприпустимими є: непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах; встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ; витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати; прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року № 8).
Під дисциплінарним проступком судді слід розуміти винне протиправне порушення службових обов’язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або перешкоджанні доступу до правосуддя, порушенні суддівських обмежень, і так само загальновизнаних моральних вимог.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів (пункт 1.6); поведінка судді в ході засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін по справі до об’єктивності суддів та судових органів (пункт 2.2); суддя по можливості повинен обмежувати себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь в судовому засіданні та виносити рішення у справах (пункт 2.3).
Відповідно до пункту 21 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так й інших дій.
Пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Ураховуючи викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що викладені в скарзі Маселка Р.А. обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Щодо прохання судді Кріля Л.М. відмовити у відкритті щодо нього дисциплінарної справи, оскільки, на його думку, закінчився встановлений законом строк для застосування до нього дисциплінарного стягнення слід зазначити таке.
Пунктом другим частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо закінчився встановлений законом строк для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції, чинні на час звернення Маселка Р.А. із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді Кріля Л.М. – 28 жовтня 2021 року) дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Виходячи із змісту положень частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження щодо судді Кріля Л.М. розпочалось після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку цього судді, тобто 28 жовтня 2021 року.
За вказаних обставин, відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» трирічний строк застосування до судді Кріля Л.М. дисциплінарного стягнення припинився, зокрема, із дня здійснення відповідного дисциплінарного провадження, тобто з 28 жовтня 2021 року.
Оскільки суддею Крілем Л.М. дисциплінарні проступки вчинено в грудні 2018 та січні 2019 року, а 28 жовтня 2021 року розпочато щодо нього дисциплінарне провадження, підстав для відмови у відкритті провадженні у справі, передбачених пунктом 2 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» немає.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Луки Михайловича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Оксана КВАША
Микола МОРОЗ
