X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Третя Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
02.10.2024
2885/3дп/15-24
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Іванової Л.А.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Матяшової Галини Яківни щодо судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Іванової Лілії Андріївни,

 

встановила:

 

29 серпня 2024 року за вхідним № М-4238/0/7-24 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Матяшової Г.Я. на бездіяльність судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Іванової Л.А. під час розгляду справи № 405/9056/21.

У скарзі Матяшова Г.Я. наголошує, що 31 січня 2023 року суддя Іванова Л.А. проголосила вступну та резолютивну частину рішення суду у цій цивільній справі та на час звернення із цією дисциплінарною скаргою вона позбавлена можливості оскаржити рішення суду до суду апеляційної інстанції.

На підтвердження вказаних обставин скаржник долучила до скарги заяву від 18 березня 2024 року про видачу копії судового рішення та вказала на електронний примірник вступної та резолютивної частини рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 31 січня 2023 року, оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР). Із вказаного рішення суду вбачалося, що судом позов Матяшової Г.Я. до ОСОБА_1 про переведення прав забудовника в порядку спадкування шляхом визнання за нею права здачі та введення об`єкту нерухомого майна до експлуатації, реєстрації права власності на нерухоме майно, отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно залишено без задоволення.

За таких обставин скаржник просить притягнути суддю Ленінського районного суду міста Кіровограда Іванову Л.А. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 29 серпня 2024 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Сасевичу О.М. для проведення попередньої перевірки.

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., вивчивши його висновок та матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Іванової Л.А. з огляду на таке.

Під час попередньої перевірки встановлено, що у провадженні судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Іванової Л.А. перебувала цивільна справа № 405/9056/21 за позовом Матяшової Г.Я. до ОСОБА_1 про переведення прав забудовника в порядку спадкування.

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 31 січня 2023 року залишено без задоволення позов Матяшової Г.Я.

На час звернення скаржника із вказаною дисциплінарною скаргою у ЄДРСР (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116121209) було оприлюднено лише електронний примірник вступної та резолютивної частини рішення суду, проголошеного у судовому засіданні 31 січня 2023 року.

За вказаних обставин судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Іванової Л.А. 30 серпня 2024 року член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевич О.М. запропонував надати пояснення щодо обставин, на які скаржник покликалася у вищевказаній дисциплінарній скарзі.

Цього самого дня член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевич О.М. витребував з суду відомості щодо внесення відповідного електронного примірника повного тексту судового рішення від 31 січня 2023 року у вищевказаній цивільній справі до автоматизованої системи документообігу суду та щодо навантаження судді Іванової Л.А.

13 вересня 2024 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли письмові пояснення судді Іванової Л.А., до яких вона долучила повний текст рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 31 січня 2023 року на 13-ти аркушах.

У поясненнях суддя Іванова Л.А., покликаючись на значне навантаження та недоукомплектованість штату суду, зауважувала, що повний текст судового рішення у цій справі 5 вересня 2024 року був надісланий учасникам судового процесу, чим забезпечено їм право на апеляційне оскарження судового рішення. Копія повного тексту судового рішення також була надіслана скаржнику на її електронну поштову адресу.

Оцінюючи обставини, встановлені під час попередньої перевірки та пояснення судді Іванової Л.А. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що відповідно до частин першої, другої, шостої, восьмої статті 259 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження − не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали. Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду − кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).

Поряд з цим дисциплінарний орган зауважує, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина пята статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 11-164сап21 наголосив, що не існує сумнівів чи заперечень відносно того, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обовязок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обовязку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Ураховуючи, що рішення суду, ухвалене іменем України, є найважливішим актом правосуддя до його складання належить підходити з винятковою відповідальністю, зокрема за наявності усіх належних, достатніх доказів у матеріалах справи, розуміння підстав його ухвалення, суддя зобов’язаний ретельно дослідити ці матеріали та сформулювати / викласти відповідні мотиви його ухвалення з урахуванням відповідних вимог процесуального закону.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у контексті оцінки тривалості судового провадження зауважував, що за наявності відповідних доказів у справі, розуміння основних підстав для ухвалення рішення судді, відповідальному за складання рішення, залишається лише розширити ці підстави після ретельного вивчення об’ємної справи і сформулювати їх у письмові формі (рішення у справі «Б. проти Австрії», § 50). Написання рішення суду може вимагати значних зусиль від судді, проте не із значною затримкою після його проголошення (§ 52 цього самого рішення). За обставин затримки у виготовленні тексту судового рішення без відповідних на те підстав ЄСПЛ констатував порушення права особи на справедливий суд (рішення у справах «Масcа проти Італії», § 16, 27−31, «Раш проти росії», § 25).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що складність справи, необхідність деталізації викладу обставин, встановлених судом, відповідних мотивів на обґрунтування задоволення позовних вимог може вимагати від судді певного часу, однак не протягом значного часу.

Зокрема, повний текст судового рішення у цій справі був відсутній фактично протягом 1 року 7 місяців. Виготовлення суддею повного тексту судового рішення зумовлено пропозицією члена Вищої ради правосуддя надати пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі Матяшової Г.Я.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що зі змісту повного тексту рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 31 січня 2023 року вбачається, що залишення судом без задоволення позовних вимог скаржника зумовлено відсутністю обґрунтованої відмови нотаріуса у видачі позивачу Матяшовій Г.Я. свідоцтва про право на спадщину за законом та невідповідністю обраного нею способу захисту змісту порушеного права, що не вказує на значну складність спору та не потребувало від судді Іванової Л.А. значного часу для викладу змісту судового рішення, його обґрунтування.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також зважає, що на час звернення із даною дисциплінарною скаргою, виготовлення повного тексту судового рішення, скаржнику виповнилося 71 рік, вона є особою похилого віку, а отже, надмірна тривалість виготовлення повного тексту судового рішення безумовно призводила до обмеження її права на апеляційне оскарження, адже вона зверталася до суду за захистом свого порушеного права у порядку спадкування після смерті матері.

За таких обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що така бездіяльність судді Іванової Л.А. може охоплюватися складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення).

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 (чинного на час ухвалення рішення від 31 січня 2023 року у справі № 405/9056/21), електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.

Частина третя статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлює, що суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

З наданого на запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М. скриншоту автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що електронний примірник повного тексту рішення суду від 31 січня 2023 року створено користувачем «ІVANOVA» лише 4 вересня 2024 року о 12:38. У ЄДРСР вказаний примірник повного тексту судового рішення у цивільній справі № 405/9056/21 оприлюднено 4 вересня 2024 року, що вказує на недотримання строку, визначеного вищевказаними приписами законодавства.

Зазначена бездіяльність судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Іванової Л.А., на переконання дисциплінарного органу, може охоплюватися складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаної судді.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 43, 45, пунктом 23-7 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу щодо судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Іванової Лілії Андріївни.

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Інна ПЛАХТІЙ

 

 

Член Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Олег КАНДЗЮБА
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Ольга ПОПІКОВА

 

 

 

Ознака до документа: 
Результати розгляду питань щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності