Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бондаренко Т.З., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Кваші О.О., Мороза М.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України стосовно судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Геннадія Вікторовича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 9 листопада 2018 року (вх. № 9457/0/8-18) та 11 вересня 2019 року (вх. № 9903/0/8-19) надійшли дисциплінарні скарги Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (далі – САП ) щодо дисциплінарного проступку судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Геннадія Вікторовича.

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Зазначеними законами відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Пунктом 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи

між членами Вищої ради правосуддя від 2 листопада 2023 року та протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 2 листопада 2023 року зазначені дисциплінарні скарги передані члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. для проведення попередньої перевірки.

Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В.

 

Суть дисциплінарних скарг

У дисциплінарних скаргах НАБУ та САП зазначено, що детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 23 листопада 2017 року за обвинуваченням ОСОБА1 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та ОСОБА2 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами четвертою, п’ятою статті 27, частиною третьою статті 368 КК України.

6 серпня 2018 року вказане кримінальне провадження направлено до суду з обвинувальним актом.

Суддя Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1 підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Так, в провадженні судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. перебувала справа про адміністративне правопорушення № 229/3849/17 про притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності за порушення правил торгівлі тютюновими виробами за частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП).

20 листопада 2017 року ОСОБА3 звернувся за правовою допомогою до Сєрікова І.Ж., який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність згідно з свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 558, виданим 25 травня 1994 року Донецькою обласною кваліфікаційно – дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення від 25 травня 1994 року № 6.

Договір про надання правової допомоги між ОСОБА3 та Сєріковим І.Ж. укладено 21 листопада 2017 року.

Під час зустрічі 20 листопада 2017 року ОСОБА3 повідомив Сєрікову І.Ж. про те, що справу про вчинення ним адміністративного правопорушення розподілено судді Молібозі Г.В.

При цьому у ОСОБА2 виник злочинний умисел, направлений на підбурювання та пособництво судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1, з яким вони особисто знайомі, у проханні надати та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА3 за ухвалення судового рішення в його інтересах, а саме про відмову у притягненні його до адміністративної відповідальності та повернення вилученої тютюнової продукції.

Перебуваючи у приміщенні Дружківського міського суду Донецької області, ОСОБА2, діючи як підбурювач, звернувся до ОСОБА1 із пропозицією просити та одержати від ОСОБА3 неправомірну вигоду за прийняття рішення в його інтересах з використанням наданої ОСОБА1 влади як головуючому судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/3849/17, зокрема за відмову у притягненні ОСОБА3 до адміністративної відповідальності та невжиття заходів до конфіскації і, як наслідок, подальшого повернення вилученої у нього тютюнової продукції.

Суддя Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1 з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер таких дій, на пропозицію ОСОБА2 погодився, вступивши з ним у злочинну змову.

У подальшому, суддя Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1 із адвокатом ОСОБА2 вимагали від ОСОБА3 надати неправомірну вигоду, а 1 грудня 2017 року отримали неправомірну вигоду у розмірі 5000 грн відповідно за неприйняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА3 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 КУпАП.

Крім того, 27 листопада 2017 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол від 24 листопада 2017 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 156 КУпАП складений стосовно ОСОБА4 за фактом порушення ним правил торгівлі тютюновими виробами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу про адміністративне правопорушення № 229/4574/17 про вчинення ОСОБА4 вказаного адміністративного правопорушення також передано на розгляд судді Молібозі Г.В.

29 листопада 2017 року ОСОБА4 звернувся за правовою допомогою до адвоката Сєрікова І.Ж.

ОСОБА2 дізнався про те, що справу про адміністративне правопорушення № 229/4574/17 розглядає суддя Молібога Г.В., та під час розмови повідомив ОСОБА4 про можливість вирішення питання за грошові кошти, про розмір яких він дізнається у судді, а йому повідомить телефоном.

При цьому у ОСОБА2 виник злочинний умисел, направлений на повторне підбурювання та пособництво судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1 у проханні надати та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА4 за ухвалення судового рішення в його інтересах.

У подальшому, 14 грудня 2017 року ОСОБА4 надав, а ОСОБА2 умисно, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА1, повторно одержав всю раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 8000 гривень, для подальшої передачі ОСОБА1 за прийняття ним рішень з використанням наданої йому влади як судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/4574/17, зокрема за неухвалення рішення про притягнення ОСОБА4 до адміністративної відповідальності та невжиття заходів до конфіскації і, як наслідок, подальшого повернення вилученої у нього тютюнової продукції.

Окрім того, детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 23 березня 2018 року за підозрою ОСОБА1 – у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366¹, частиною третьою статті 368 КК України, ОСОБА5 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України, ОСОБА6 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України, ОСОБА7 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА1 повідомлено: 3 квітня 2018 року – про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України; 25 вересня 2018 року – про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366¹, частиною третьою статті 369 КК України.

Зі змісту вказаного повідомлення про підозру вбачається таке.

17 листопада 2017 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений 13 листопада 2017 року стосовно ОСОБА7 за фактом керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, за статтею 130 КУпАП.

Відповідно до повідомлення на веб-сайті Дружківського міського суду Донецької області від 20 листопада 2017 року ОСОБА7 було повідомлено про те, що розгляд суддею Молібогою Г.В. справи про адміністративне правопорушення № 229/4426/17 відбудеться 27 листопада 2017 року о 15 год 00 хв.

Проте під час особистої зустрічі 15 листопада 2017 року на автомобільній стоянці, ОСОБА7 розповів своєму знайомому ОСОБА6 про факт складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення його до Дружківського міського суду Донецької області.

В той же час у ОСОБА6 виник злочинний умисел, направлений на організацію надання неправомірної вигоди судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1 за ухвалення рішення в інтересах ОСОБА7, а саме – про відмову у притягненні його до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами. Розуміючи, що самостійно реалізувати свій злочинний план йому не вдасться, оскільки особисто із суддею Дружківського міського суду Донецької області він не знайомий, ОСОБА6 вирішив залучити до його реалізації прокурора Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА5, з яким був особисто знайомий тривалий час.

Таким чином, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА6 повідомив ОСОБА7, що особисто знайомий з працівником Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, який може вирішити в суді питання про відмову в притягненні його до адміністративної відповідальності за грошову винагороду.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА6 звернувся до ОСОБА5, якому повідомив свій злочинний план та запропонував взяти безпосередню участь у його реалізації, забезпечивши ухвалення суддею Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1 рішення про відмову у притягненні ОСОБА7 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами.

ОСОБА5, маючи досвід роботи в органах прокуратури, стійкі робочі зв’язки із суддями Дружківського міського суду Донецької області, у тому числі із головою Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1, розуміючи, що користуючись службовим становищем, має можливість вчинити дії, направлені на надання останньому неправомірної вигоди, та в той же час усвідомлюючи суспільно небезпечний характер таких дій, на пропозицію ОСОБА6 погодився, вступивши з ним у злочинну змову.

В ході чергової зустрічі ОСОБА6 повідомив ОСОБА7 про те, що він мав розмову із знайомим працівником прокуратури і що йому необхідно передати грошові кошти у розмірі 5000 гривень за прийняття позитивного для нього рішення суддею Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1. Із розміром неправомірної вигоди ОСОБА7 погодився та передав її ОСОБА6 для подальшої передачі судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1 за прийняття рішення про відмову у притягненні його до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, отримавши від ОСОБА7 неправомірну вигоду, ОСОБА6 передав ОСОБА5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 5000 гривень для передачі судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1.

Крім того, 17 листопада 2017 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений 13 листопада 2017 року стосовно ОСОБА8 за фактом керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, за частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до повідомлення на веб-сайті Дружківського міського суду Донецької області від 20 листопада 2017 року, ОСОБА8 було повідомлено про те, що розгляд суддею Молібогою Г.В. справи про адміністративне правопорушення № 229/4431/17 відбудеться 27 листопада 2017 року о 14 год 30 хв.

Водночас, у ході особистої зустрічі ОСОБА8 розповів своєму знайомому ОСОБА7 про факт складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього і попросив ОСОБА7 допомогти у вирішенні питання про відмову у притягненні його до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами.

При цьому ОСОБА7, достовірно знаючи, що його знайомий ОСОБА6 тривалий час особисто знайомий з прокурором Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА5, який має досвід роботи в органах прокуратури, стійкі робочі зв’язки із суддями Дружківського міського суду Донецької області, у тому числі з ОСОБА1, та користуючись службовим становищем, має можливість вчинити дії, направлені на надання останньому неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА8, що його знайомий ОСОБА6, за грошову винагороду має можливість вирішити питання про відмову у притягненні його до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА7 звернувся до ОСОБА6, якому запропонував за грошову винагороду вирішити питання про відмову у притягненні ОСОБА8 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА6 звернувся до ОСОБА5, якому повідомив свій злочинний план та запропонував взяти безпосередню участь в його реалізації, а саме шляхом надання неправомірної вигоди судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1.

Так, ОСОБА5, користуючись знайомством та наявністю стійких робочих зв’язків із ОСОБА1, мав забезпечити згоду останнього на отримання неправомірної вигоди.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, 11 грудня 2017 року ОСОБА5 прибув до Дружківського міського суду Донецької області для обговорення з ОСОБА1 питання щодо відмови у притягненні ОСОБА8 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами, а також щодо змісту пояснень ОСОБА8, які йому необхідно буде надати у судовому засіданні та які будуть сприяти прийняттю ОСОБА1 рішення в його інтересах.

ОСОБА5 повторно запропонував ОСОБА1 надати неправомірну вигоду за відмову у притягненні ОСОБА8 до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення.

З огляду на викладене, діючи за попередньою домовленістю, 11 грудня 2017 року, ОСОБА5, зайшовши до службового кабінету голови Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1, діючи повторно, передав останньому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 5000 грн за відмову у притягненні ОСОБА7 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами, а також, діючи повторно, передав йому 5000 гривень за відмову у притягненні ОСОБА8 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами.

Враховуючи викладене, ОСОБА1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а саме у прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно.

НАБУ у дисциплінарній скарзі також зазначає, що 21 серпня 2013 року за громадянкою ОСОБА9 зареєстровано легковий автомобіль марки АUDI Q7, чорного кольору, 2006 року випуску, номер кузова WAUZZZ4L07D032789, номер двигуна BAR010820, реєстраційний номерний знак ____.

Фактично придбання та користування вказаним автомобілем здійснювалось сином ОСОБА9 – ОСОБА10, який тривалий час знайомий з ОСОБА1.

У вересні 2013 року, ОСОБА1, достовірно знаючи, що у фактичному користуванні ОСОБА10 перебуває вищевказаний автомобіль звернувся до нього з пропозицією придбати цей автомобіль за власні кошти для власного користування. ОСОБА10 на вказану пропозицію ОСОБА1 погодився. Також вони дійшли згоди про те, що ОСОБА10 передасть у фактичне користування ОСОБА1 вказаний автомобіль за умови отримання від останнього готівкових грошових коштів у сумі 20 000 доларів США, що за курсом валют Національного банку України станом на 21 серпня 2013 року складало 159 860 гривень. При цьому ОСОБА1 повідомив ОСОБА10, що наразі не має достатньої суми грошових коштів та зможе розрахуватися пізніше.

У вересні 2013 року, ОСОБА10 передав у фактичне користування ОСОБА1 вказаний автомобіль АUDI Q7, а також ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Таким чином, у вересні 2013 року у ОСОБА1 виникло право користування вказаним автомобілем AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____.

При цьому, 22 серпня 2014 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Миросєді В.М. посвідчено довіреність, зареєстровану в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за номером 3751, видану громадянкою ОСОБА9, якою остання уповноважила зокрема ОСОБА1, експлуатувати з правом керування, а при необхідності зняти з обліку в органах Державтоінспекції та продати належний їй автомобіль марки AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____. Довіреність видана з правом передоручення строком на три роки і дійсна до 22 серпня 2017 року, з правом виїзду за кордон.

Водночас відповідно до відомостей Товариства з обмеженою відповідальністю «Талісман-Сервіс» (далі – ТОВ «Талісман-Сервіс») цим підприємством щонайменше тричі: 23 липня 2015 року, 9 листопада 2015 року і 9 грудня 2015 року надавались послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____. У зазначений період часу до ТОВ «Талісман-Сервіс» за наданням послуг з технічного обслуговування цього транспортного засобу безпосередньо звертався ОСОБА1.

Таким чином, в ході слідства встановлено, що автомобіль марки AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____ постійно перебував у фактичному користуванні ОСОБА1 з вересня 2013 року по квітень 2017 року.

Водночас, ОСОБА1, будучи суб’єктом декларування та достеменно знаючи, що у його фактичному користуванні перебуває вказаний транспортний засіб, з метою уникнення розголосу та публічності придбання вказаного дороговартісного автомобіля та не бажаючи бути викритим громадськістю та органами контролю, умисно не зазначивши у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015-2016 роки, у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» наявність права користування автомобілем AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____.

Відповідно до статті 366¹ КК України в редакції від 30 жовтня 2016 року та в редакції від 2 листопада 2016 року, відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат.

Окрім цього, встановлено, що 5 квітня 2017 року за громадянкою ОСОБА9 зареєстровано легковий автомобіль марки PORSCHE CAYENNE, чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузова WP1AA29P49LA03944, номер двигуна М550163904925, реєстраційний номерний знак ____.

Фактично придбання та користування вказаним автомобілем здійснювалось сином ОСОБА9 – ОСОБА10.

При цьому, 5 квітня 2017 року, ОСОБА1, достовірно знаючи, що у фактичному користуванні ОСОБА10 перебуває автомобіль PORSCHE CAYENNE, звернувся до нього з пропозицією обміняти автомобіль AUDI Q7, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА1, на автомобіль PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номерний знак ____.

ОСОБА10 на вказану пропозицію ОСОБА1 погодився. Також вони дійшли згоди про те, що ОСОБА10 передасть у фактичне користування ОСОБА1 вказаний автомобіль за умови отримання від останнього готівкових грошових коштів у сумі 15 000 доларів США, що за курсом валют Національного банку України станом на 5 квітня 2017 року складало 406 784 гривень.

Того ж дня, ОСОБА10 передав у фактичне користування ОСОБА1 автомобіль PORSCHE CAYENNE, а також ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. При цьому ОСОБА1 повернув ОСОБА10 автомобіль AUDI Q7, який перебував у його користуванні з вересня 2013 року.

Таким чином, 5 квітня 2017 року, у ОСОБА1 виникло право користування вказаним автомобілем PORSCHE CAYENNE.

Водночас, Молібога Г.В., діючи повторно, будучи суб’єктом декларування та достеменно знаючи, що у його фактичному користуванні перебуває вказаний транспортний засіб, у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, повторно не зазначивши у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» наявність права користування вищевказаним автомобілем PORSCHE CAYENNE, чорного кольору, реєстраційний номерний знак ____.

В діях судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. НАБУ вбачає ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 6, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством).

В діях судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. САП вбачає ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «г» пункту 1, пунктів 3, 4, 5 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків; розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні).

У зв’язку з вищевикладеним НАБУ та САП просять притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

 

Обставини та фактичні дані, встановлені під час попередньої перевірки дисциплінарних скарг

Молібога Геннадій Вікторович Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1997 року № 398/97-ВР обраний безстроково на посаду судді Дружківського міського суду Донецької області.

Згідно з протоколом загальних зборів суддів Дружківського міського суду Донецької області від 14 квітня 2017 року № 6 та відповідно до наказу від 14 квітня 2017 року № 14-К Молібогу Г.В. обрано головою Дружківського міського суду Донецької області строком на три роки – до 14 квітня 2020 року.

Детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 23 листопада 2017 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України та ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами четвертою, п’ятою статті 27, частиною третьою статті 368 КК України.

6 серпня 2018 року вказане кримінальне провадження направлено до суду з обвинувальним актом.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 листопада 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА1 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, ОСОБА2 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами четвертою, п’ятою статті 27, частиною третьою статті 368 КК України перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду (справа № 760/20466/18).

Окрім того, детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 23 березня 2018 року за підозрою ОСОБА1 – у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366¹, частиною третьою статті 368 КК України; ОСОБА5 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України; ОСОБА6 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України; ОСОБА7 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА1 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України; ОСОБА5 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України; ОСОБА7 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України, перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду (справа № 623/261/19).

У межах досудового розслідування у кримінальних провадженнях № ____ від 23 листопада 2017 року, № ____ від 23 березня 2018 року під час проведення у 2017 році негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД) стосовно, судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1 на підставі відповідних судових рішень, детективами НАБУ зафіксовано ряд розмов ОСОБА1 та інших осіб у його службовому кабінеті в Дружківському міському суді Донецької області та інших місцях, зі змісту яких вбачається планування та подальше вчинення певних неправомірних дій та відповідних кримінальних правопорушень ОСОБА2, ОСОБА5, та ОСОБА1.

Під час досудового розслідування зазначених кримінальних проваджень детективами НАБУ в порядку статей 237, 266 КПК України здійснено дослідження та огляд матеріалів НСРД (розсекречених носіїв інформації – карток пам’яті з аудіозаписами, аудіо-, відеоконтроль особи, у якому зафіксовано пропозиції та факт подальшого передання неправомірної вигоди судді ОСОБА1) та за результатами встановлених розмов складено відповідні протоколи оглядів.

Зокрема, у цих протоколах відображено стенограми розмов судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА1 з іншими особами.

Водночас про відсутність монтажу та автентичність розмов, зокрема ОСОБА1 (приналежність та відповідність його голосу), зафіксованого у 2017 році під час проведення НСРД у приміщенні Дружківського міського суду Донецької області та в службовому кабінеті судді ОСОБА1, підтверджено експертизами звукозаписів, проведеними під час досудового розслідування вищевказаних кримінальних проваджень за підозрою ОСОБА1 та інших осіб.

НАБУ та САП скерувало до Вищої ради правосуддя матеріали відповідних кримінальних проваджень та копії процесуальних документів (в тому числі НСРД та експертизи тощо) стосовно судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. для використання під час розгляду дисциплінарних скарг.

Крім того, встановлено, що в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 23 листопада 2017 року:

рішенням Вищої ради правосуддя від 16 грудня 2017 року № 4122/0/15-17 надано згоду на утримання судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. під вартою;

рішенням Вищої ради правосуддя від 16 грудня 2017 року № 4123/0/15-17 тимчасово, до 15 лютого 2018 року, відсторонено голову Дружківського міського суду Донецької області Молібогу Г.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності;

рішенням Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2018 року № 451/0/15-18 продовжено до 13 квітня 2018 року строк тимчасового відсторонення голови Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності;

рішенням Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2018 року № 3456/0/15- 18 тимчасово відсторонено суддю Дружківського міського суду Донецької області Молібогу Г.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, або закриття вказаного кримінального провадження.

Крім того, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 23 березня 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя від 8 травня 2018 року № 1353/0/15-18 тимчасово, до 3 червня 2018 року, відсторонено суддю Дружківського міського суду Донецької області Молібогу Г.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також встановила, що факт затримання НАБУ судді ОСОБА1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 КК України, яке відповідно до примітки статті 45 цього Кодексу вважається корупційним кримінальним правопорушенням, набув широкого розголосу в суспільстві.

 

 

Пояснення судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В.

У поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя на запит члена Вищої ради правосуддя Грущука В.К., суддя Дружківського міського суду Донецької області Молібога Г.В. вказав, що зазначені скаржниками в дисциплінарних скаргах відомості не містять жодних обґрунтованих фактів, підтверджених доказами, які б вказували на вчинення ним хоча б одного дисциплінарного проступку.

У своїх поясненнях суддя зазначає, що дисциплінарна скарга НАБУ від 31 жовтня 2018 року та дисциплінарна скарга САП від 25 вересня 2019 року є аналогічними за своїм змістом і стосуються розслідуваних у кримінальних провадженнях № ____ від 23 листопада 2017 року та № ____ від 23 березня 2018 року обставин, які наразі є предметом розгляду в Вищому антикорупційному суді.

За твердженнями авторів дисциплінарних скарг, притягнення його до дисциплінарної відповідальності є наслідком вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368 та статті 366¹ КК України.

Також суддя Молібога Г.В. наголошує, що його вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не було доведено в законному поряду: відносно нього не ухвалювались обвинувальні вироки українськими судами, оскільки він ніколи не вчиняв жодних кримінальних правопорушень, а в своїй діяльності під час відправлення правосуддя завжди діяв у суворій відповідності до Конституції України, Законів України та Кодексу суддівської етики.

Так, є очевидним, що з першого дня так званого досудового розслідування ще у кримінальному провадженні № ____, та з матеріалів якого, у спосіб, не передбачений КПК України, було виділено кримінальне провадження № ____, справи стосовно нього є сфабрикованими і сфальсифікованими працівниками Служби безпеки України, детективами НАБУ та прокурорами САП, що буде встановлено і судом (кричущі порушення кримінального процесуального Закону та упереджене досудове розслідування).

Також, наголошує, що НАБУ і САП звернулися до Вищої ради правосуддя з дисциплінарними скаргами з метою легалізувати зібрані стосовно нього неналежні та недопустимі докази, які до того ж є і доказами заявників для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

 

Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Статтями 1–3, 14 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI (черговим) з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.

У пунктах 49, 50 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зазначено, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки; завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості, та демонструвати увагу до всіх осіб, які беруть участь у судовому процесі або на яких такий процес впливає, з рівноправним ставленням до сторін, підтримуючи баланс між сторонами та забезпечуючи чесний розгляд для кожної зі сторін.

З урахуванням викладеного, Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що зазначені у дисциплінарних скаргах відомості вказують на позапроцесуальне спілкування судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. з ОСОБА2 та ОСОБА5. При цьому поведінка судді, результати та наслідки такого спілкування суперечать завданням і цілям правосуддя та безумовно є загрозою для авторитету правосуддя.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Ураховуючи наведене, в діях судді Молібоги Г.В. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, наслідком якого може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Щодо неповідомлення суддею Молібогою Г.В. про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора встановлено таке.

Пунктом 9 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.

Встановлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини вказують на позапроцесуальне спілкування судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. з ОСОБА2 та ОСОБА5 та у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА2 та ОСОБА5 могли здійснювати вплив на суддю Молібогу Г.В. під час розгляду справ про адміністративні правопорушення № № 229/3849/17, 229/4574/17, 229/4426/17, 229/4431/17 з метою отримання інформації для реалізації свого злочинного умислу.

Пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок.

Листом від 11 вересня 2024 року № 11143/0/18-24 Офіс Генерального прокурора повідомив Вищу раду правосуддя про те, що згідно з даними інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України» повідомлення судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя в Офісі Генерального прокурора зареєстрованим не значиться.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя веде і оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення.

Разом з тим, з Реєстру повідомлень суддів про втручання в діяльність, розміщеному на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя, встановлено, що повідомлення судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя у вказаному Реєстрі відсутнє.

Таким чином, Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що в діях судді Молібоги Г.В. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Щодо зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством суддею Молібогою Г.В., слід зазначити таке.

Під час досудового розслідування детективами НАБУ було встановлено, що у подану декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за 2016-2017 роки суддя Дружківського міського суду Донецької області Молібога Г.В. вніс завідомо недостовірні відомості, не зазначивши інформацію про автомобілі марки AUDI Q7 та PORSCHE CAYENNE, що перебували у його користуванні, у період 2016-2017 років, що вказує на наявність у діях судді Молібоги Г.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне не зазначення відомостей, визначених законодавством.

Ураховуючи наведене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що викладені в дисциплінарній скарзі обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 6,10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Водночас щодо наявності у діях судді Молібоги Г.В. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «г» пункту 1, пунктів 4, 5 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків; розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні), про які зазначає САП в дисциплінарній скарзі, необхідно зазначити, що всупереч вимогам пунктів 3, 4 частини другої статті 107 вказаного Закону дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей із посиланням на фактичні дані (свідчення, докази) щодо вказаних проступків судді, під час проведення попередньої перевірки скарги таких обставин не встановлено.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Геннадія Вікторовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя