Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Попікової О.В., Сасевича О.М., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Берези Марти Володимирівни щодо судді Люботинського міського суду Харківської області Малихіна Олексія Олексійовича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 27 червня 2024 року (вх. № Б-36/33/7-24) надійшла дисциплінарна скарга Берези М.В. стосовно судді Люботинського міського суду Харківської області Малихіна О.О. під час розгляду справ № 630/185/22, № 630/419/22, 630/590/22, № 630/602/22, № 630/934/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 27 червня 2024 року зазначену дисциплінарну скаргу передано для проведення перевірки члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В.

У дисциплінарній скарзі скаржник повідомляє про виявлення правоохоронними органами схеми ухилення осіб від мобілізації та виїзду за кордон шляхом ухвалення суддями рішень, які фіктивно визначали місце проживання неповнолітніх дітей з батьком. У 2022 році кількість відповідних звернень до суду суттєво збільшилася.

У скарзі зазначається, що Люботинський районний суд Харківської області у 2022–2023 роках розглянув 41 справу за позовом батька про визначення місця проживання дитини та/або позбавлення батьківських прав. 40 із них розглянув суддя Малихін О.О.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень Береза М.В. виявила щонайменше п’ять рішень судді Малихіна О.О., з яких можна виснувати про випадки фіктивного визначення місця проживання дитини з батьком, зокрема, у справах № 630/934/23, № 630/602/22, № 630/590/22, № 630/185/22, № 630/419/22.

Скаржник стверджує, що середній строк розгляду вказаних справ становить 23 календарні дні. Суддя Малихін О.О. не наводить мотивації, чим викликана така пріоритетність розгляду справ та швидке ухвалення рішення по них, чим істотно такі справи відрізняються від попередніх розглянутих ним справ відповідної категорії.

Суддя Малихін О.О. до повномасштабного вторгнення аналогічну категорію справ розглядав значно довше (від 47 до 295 днів), а справи надходили до суду рідше.

У скарзі зазначається, що суддя Малихін О.О. ухвалював рішення лише на підставі заяви відповідачки про визнання позову (яка надходила невдовзі після відкриття провадження у справі), без перевірки фактичних обставин справи, на які посилався позивач, і дотримання інтересів дитини. Лише у справах № 630/185/22 та № 630/419/22 є висновок органу опіки та піклування, натомість у справі № 630/934/23, у якому також є вимога про позбавлення батьківських прав, відсутня згадка про орган опіки та піклування та його висновок.

Суддя Малихін О.О. розглянув зазначені справи в одне засідання без участі позивача і відповідача, органу опіки та піклування (у справах, де орган був залучений), та без участі дитини. У справах № 630/934/23, № 630/602/22 та № 630/590/22 орган опіки та піклування не залучався до розгляду як третя особа, хоча його участь є обов’язковою в цій категорії справ відповідно до закону. При цьому суддя не мотивував у своєму рішенні, чому він не виконав вимоги законодавства щодо обов’язку залучити орган опіки та піклування.

Також зазначається, що до розгляду відповідних справ не залучалась дитина, щодо якої вирішувалось питання про визначення місця проживання. Ухвалення судових рішень щодо дитини, яка є достатньо зрілою, без з’ясування її думки є серйозним порушенням прав дитини.

На переконання скаржника, рішення у вказаних справах мають ознаки штучного замовного характеру, спрямованого на створення умов для ймовірного ухилення військовозобов’язаних чоловіків-позивачів від мобілізації. Вказані рішення є практично ідентичними за формою і змістом, що додатково свідчить про відсутність реального наміру у судді досліджувати фактичні обставини кожної справи.

У зв’язку з викладеним, скаржник просить притягнути суддю Люботинського міського суду Харківської області Малихіна О.О. до дисциплінарної відповідальності, оскільки в його діях наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала свою роботу.

Пунктом 23-7 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янов Д.В. вніс пропозицію відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Люботинського міського суду Харківської області Малихіна О.О.

Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Лук’янова Д.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Люботинського міського суду Харківської області Малихіна О.О. з огляду на таке.

Малихін Олексій Олексійович Указом Президента України від 20 жовтня 2008 року № 949/2008 призначений на посаду судді Люботинського міського суду Харківської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року №450-VII обраний на посаду судді цього самого суду безстроково.

Під час проведення попередньої перевірки член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янов Д.В. витребував оригінали справ № 630/185/22, № 630/419/22, 630/590/22, № 630/602/22, № 630/934/23 з яких вбачається таке.

Справа № 630/185/22

27 травня 2022 року до Люботинського міського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА1 до ОСОБА2, третя особа орган опіки та піклування Люботинської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання дитини з батьком.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 27 травня 2022 року справу передано на розгляд судді Малихіну О.О.

Ухвалою від 31 травня 2022 року відкрито провадження у справі. Проведення підготовчого засідання призначено на 15 червня 2022 року. Зобов’язано орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області надати висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дітьми, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У матеріалах справи наявні розписки ОСОБА1 від 7 червня 2022 року, ОСОБА2 від 3 червня 2022 року та представника органу опіки та піклування Люботинської міської ради Харківської області від 1 червня 2022 року про отримання повістки про виклик до суду на 15 червня 2022 року.

До Люботинського міського суду Харківської області 3 червня 2022 року надійшла заява відповідача ОСОБА2, у якій зазначається про визнання позовних вимог в повному обсязі, відсутність наміру подавати відзив на позовну заяву. Просить розглядати справу без її участі.

14 червня 2022 року до Люботинського міського суду Харківської області надійшов висновок Виконавчого комітету Люботинської міської ради від 13 червня 2022 року № 03-36/980 про визначення місця проживання дитини. У висновку зазначено, що, «враховуючи думку ОСОБА3 (дитини), орган опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області вважає за доцільне та таке, що відповідає інтересам дитини, визначити місце проживання малолітньої ОСОБА3 разом з батьком ОСОБА1».

15 червня 2022 року до Люботинського міського суду Харківської області надійшов лист за підписом міського голови Л. Лазуренка, у якому він просить цивільну справу № 630/185/22 розглядати без участі представника органу опіки та піклування за наявними у справі документами.

Цього самого дня від представника позивача адвоката Суслова В.Ю. надійшла заява про розгляд справи № 630/185/22 без його участі, позовні вимоги ОСОБА1 просить задовольнити в повному обсязі.

15 червня 2022 року суддя Люботинського міського суду Харківської області Малихін О.О. ухвалив рішення, яким позов ОСОБА1 задоволено повністю. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА3 з батьком, ОСОБА1.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Справа № 630/419/22

7 жовтня 2022 року до Люботинського міського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА4 до ОСОБА5, третя особа орган опіки та піклування Люботинської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання дитини з батьком.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 7 жовтня 2022 року справу передано на розгляд судді Малихіну О.О.

Цього самого дня суддею Малихіним О.О. зроблено запит про реєстрацію місця проживання відповідача у відповідності до статті 187 ЦПК України. Відповідь на вказаний запит отримано 20 жовтня 2022 року.

Ухвалою від 11 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі. Проведення підготовчого засідання призначено на 3 листопада 2022 року. Зобов’язано орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області надати висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дітьми, брати участь у їх вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У матеріалах справи наявні розписки представника органу опіки та піклування Люботинської міської ради Харківської області від 18 жовтня 2022 року та позивача ОСОБА4 від 19 жовтня 2022 року про отримання повістки про виклик до суду на 3 листопада 2022 року.

До Люботинського міського суду Харківської області 2 листопада 2022 року надійшла заява ОСОБА4 про розгляд цивільної справи № 630/419/22 без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Цього самого дня позивачем подано заяву про долучення додаткових доказів.

До Люботинського міського суду Харківської області 3 листопада 2022 року надійшла заява відповідача ОСОБА5 про розгляд цивільної справи № 630/419/22 без її участі, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти задоволення позову.

До Люботинського міського суду Харківської області 3 листопада 2022 року надійшла заява представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області – начальника служби у справах дітей А. Сльоти про розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування.

Цього самого дня до Люботинського міського суду Харківської області надійшов висновок Виконавчого комітету Люботинської міської ради від 3 листопада 2022 року № 03-36/2503 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА6 з батьком ОСОБА4. У висновку зазначено, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача.

3 листопада 2022 року суддя Люботинського міського суду Харківської області Малихін О.О. ухвалив рішення, яким позов ОСОБА4 задоволено повністю. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА6 з батьком ОСОБА4.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Справа № 630/590/22

22 грудня 2022 року до Люботинського міського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА7 до ОСОБА8 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини з батьком. Позивач у позовній заяві просив розглядати позов без його участі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 22 грудня 2022 року справу передано на розгляд судді Малихіну О.О.

Цього самого дня суддею Малихіним О.О. зроблено запит про реєстрацію місця проживання відповідача у відповідності до статті 187 ЦПК України. Відповідь на вказаний запит отримано 5 січня 2023 року.

Ухвалою від 26 грудня 2022 року відкрито провадження у справі. Проведення підготовчого засідання призначено на 9 січня 2023 року.

До Люботинського міського суду Харківської області 2 січня 2023 року надійшла заява позивача ОСОБА7 у якій він просить цивільну справу № 630/590/22 розглядати без його участі на підставі поданих доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

2 січня 2023 року до Люботинського міського суду Харківської області надійшла заява відповідача ОСОБА8 у якій вона повідомляє, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, дитина проживає разом з позивачем та перебуває на його утриманні, вона проживає окремо з лютого 2022 року. Просить справу розглядати за її відсутності та задовольнити позов.

9 січня 2023 року суддя Люботинського міського суду Харківської області Малихін О.О. ухвалив рішення, яким позов ОСОБА7 задоволено повністю. Вирішено стягувати із ОСОБА8 на користь ОСОБА7 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА9 у розмірі 1/3 частини від всіх видів доходу але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 21 грудня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Визначити місце проживання дитини ОСОБА9 з батьком ОСОБА7.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Справа № 630/602/22

23 грудня 2022 року до Люботинського міського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА10 до ОСОБА11 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 23 грудня 2022 року справу передано на розгляд судді Малихіну О.О.

Цього самого дня суддею Малихіним О.О. зроблено запит про реєстрацію місця проживання відповідача у відповідності до статті 187 ЦПК України. Відповідь на вказаний запит отримано 5 січня 2023 року.

Ухвалою від 26 грудня 2022 року відкрито провадження у справі. Проведення підготовчого засідання призначено на 9 січня 2023 року.

У матеріалах справи наявна розписка ОСОБА10 від 28 грудня 2022 року про отримання повістки про виклик до суду на 9 січня 2023 року.

До Люботинського міського суду Харківської області 5 січня 2023 року надійшла заява позивача ОСОБА10 у якій він просить цивільну справу № 630/602/22 розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

У матеріалах справи міститься заява відповідача ОСОБА11 від 6 січня 2023 року у якій вона просить розглядати справу без її участі; позовні вимоги та обставини, викладені в позові, визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення; не заперечує проти того, щоб її син проживав разом із батьком.

9 січня 2023 року суддя Люботинського міського суду Харківської області Малихін О.О. ухвалив рішення, яким позов ОСОБА10 задоволено повністю. Розірвано шлюб між ОСОБА10 та ОСОБА11. Визначено місце проживання дитини ОСОБА12 з батьком ОСОБА10.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Справа № 630/934/23

1 вересня 2023 року до Люботинського міського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА13 до ОСОБА14 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини з батьком та позбавлення батьківський прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 1 вересня 2023 року справу передано на розгляд судді Малихіну О.О.

Ухвалою від 4 вересня 2023 року відкрито провадження у справі. Проведення підготовчого засідання призначено на 28 вересня 2023 року.

18 вересня 2023 року до Люботинського міського суду Харківської області надійшла заява позивача ОСОБА13 у якій він просить розгляд справи № 630/934/23 проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Цього самого дня до Люботинського міського суду Харківської області надійшла заява відповідача ОСОБА14 у якій вона заначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі; просить справу розглядати без її участі, до суду її не викликати.

28 вересня 2023 року судове засідання було перенесено на 29 вересня 2023 року у зв’язку із зайнятістю судді Малихіна О.О. в іншому судовому засіданні.

29 вересня 2023 року суддя Люботинського міського суду Харківської області Малихін О.О. ухвалив рішення, яким позов ОСОБА13 задоволено повністю. Розірвано шлюб між ОСОБА13 і ОСОБА14. Визначено місце проживання дитини ОСОБА15 з батьком ОСОБА13. Позбавлено ОСОБА14 батьківських прав відносно сина ОСОБА15. Вирішено стягувати із ОСОБА14 на користь ОСОБА13 аліменти на утримання сина ОСОБА15 у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 1 вересня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Судді Малихіну О.О. було запропоновано надати пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, проте суддя таким правом не скористався.

Вирішуючи питання про відкриття дисциплінарної справи, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України (далі – СК України) місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно зі статтею 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Частини четверта – шоста статті 19 СК України передбачають, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно із частиною шостою статті 56 ЦПК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов’язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Всупереч вимог СК України та ЦПК України суддя Малихін О.О. не залучив до розгляду у справах № 630/590/22, № 630/602/22, № 630/934/23 орган опіки та піклування, участь якого у такій категорії справ є обов’язковою. Рішення за результатами розгляду вказаних справ не містять мотивів та обґрунтування не залучення органу та піклування.

Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, визначені статтею 182 СК України.

Так, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з частиною другою статті 13 ЦПК України суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У рішеннях за результатами розгляду справ № 630/590/22 та № 630/934/23, у яких вирішувалося питання про стягнення аліментів, зазначається, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище позивача, та платника аліментів, яка є працездатною людиною та не має на утриманні інших дітей. Водночас матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, додаткових пояснень та документів ними не надано.

Підстави позбавлення батьківський прав визначені статтею 164 СК України. Пунктом 2 частини першої вказаної статті передбачено, що такою підставою є ухилення від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (постанови Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі № 221/9049/19, від 29 листопада 2023 року у справі № 607/15704/22).

Водночас з матеріалів справи № 630/934/23 вбачається, що суддя Малихін О.О. взагалі не з’ясовував відповідні обставини. Матеріали справи не містять жодних документів на підтвердження чи спростування обставин, які б свідчили про те, що мати малолітньої дитини ухилялася від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, окрім її заяви про визнання позову.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19, постанова Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 607/15704/22).

З результатами попередньої перевірки встановлено, що у справах № 630/185/22, № 630/419/22, 630/590/22, № 630/602/22, № 630/934/23 відповідачі (матері дітей) подавали заяви про визнання позовів в повному обсязі, що і було покладено в основу судових рішень. Рішення у справах ухвалювалися у підготовчому судовому засіданні без участі сторін у стислі строки (від 18 до 29 днів), при цьому у справі № 630/419/22 висновок органу опіки та піклування надійшов до суду у день ухвалення рішення, що може свідчити про формальний підхід судді до розгляду таких справ.

Встановлені обставини можуть свідчити про формальний, поверхневий та несумлінний розгляд відповідних справ суддею Малихіним О.О., без належного дотримання вимоги пріоритету інтересів дитини при вирішенні питання, що її стосується.

Стаття 3 Конвенції про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України).

При ухваленні рішень, що стосуються дітей, найкращі інтереси останніх мають першорядне значення і повинні повністю й ефективно дотримуватися. Держава має позитивні зобов’язання щодо дітей, щоб будь-які вжиті заходи ніколи не шкодили їхньому здоров’ю та розвитку.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Стаття 12 Конвенції про права дитини визначає, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

У справах № 630/602/22, № 630/590/22, № 630/185/22 вік дітей був достатнім для висловлення своєї думки. Суддя Малихін О.О. не вживав будь-яких заходів щодо з’ясування думки дітей під час вирішення питання визначення їх місця проживання та не мотивував відсутність такої необхідності.

Крім того, з матеріалів справ № 630/185/22, № 630/419/22, 630/590/22, № 630/602/22, № 630/934/23 та рішень за результатом їх розгляду вбачається, що суддя не взяв до уваги вимоги, передбачені абзацом другим частини першої статті 161 СК України.

Водночас в контексті розгляду вказаних матеріалів варто також звернути увагу на таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції станом на період ухвалення суддею Малихіним О.О. рішень) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Дії судді Малихіна О.О. можуть свідчити не лише про порушення прав дітей при розгляді відповідних цивільних справ, а й про можливе створення умов для ймовірного ухилення військовозобов’язаних чоловіків (позивачів у справах) від мобілізації, що має безпосередній вплив на обороноздатність держави в умовах воєнного стану.

Встановлені під час попередньої перевірки обставини дають підстави для висновку, що суддею Люботинського міського суду Харківської області Малихіним О.О допущено поведінку, яка свідчить про наявність у його діях ознак дисциплінарних проступків передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:

інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків;

незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;

умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Люботинського міського суду Харківської області Малихіна Олексія Олексійовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

 

 

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя