Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Кваші О.О., Мороза М.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської Ольги Петрівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 20 квітня 2021 року (вх. № М-4515/32/7-21) надійшла скарга Маселка Р.А. щодо дисциплінарного проступку судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської О.П. під час розгляду адміністративної справи № 703/1284/21 про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Скаржник зазначає, що у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 703/1284/21 вказано, що ОСОБА1 18 квітня 2021 року, близько 01 години 00 хвилин, по вул. Т. Шевченка в м. Сміла Черкаської області, керував автомобілем «FIAT DUCATO», з ознаками алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 «а» ПДР України. Покази алкотестера «Драгер» склали 0,22 проміле алкоголю.
Суддя Опалинська О.П. визнала водія винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, провадження закрила за малозначністю вчиненого правопорушення, звільнивши водія від адміністративної відповідальності та оголосивши усне зауваження.
Скаржник зазначає, що такі дії судді призвели до негативних наслідків у вигляді збитків бюджету в розмірі 17 000 грн, які правопорушник мав би сплатити як штраф, невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, та підриву авторитету і довіри до судової влади, оскільки такі дії судді суспільство сприймає негативно.
Скаржник також зазначає, що Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року, Верховна Рада України внесла зміни до статті 22 КУпАП, у примітці до якої зазначено, що положення цієї статті не застосовуються до правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Цей Закон був офіційно опублікований 16 березня 2021 року і набрав чинності із 17 березня 2021 року. На думку Маселка Р.А., суддя не могла застосовувати положення статті 22 КУпАП до вказаного правопорушення, оскільки воно було вчинене після набрання чинності вказаним Законом.
Скаржник вважає, що з огляду на характер правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, та їх суспільну небезпеку такі правопорушення не можна вважати малозначними.
На думку скаржника, суддя Опалинська О.П. вчинила дисциплінарні проступки, передбачені підпунктом «б» пункту 1 (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору), пунктом 3 (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу), пунктом 4 (грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків) частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З огляду на наведене скаржник просив притягнути суддю Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинську О.П. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2023 року вказану скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 липня 2024 року № 2062/1дп/15-24 стосовно судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської О.П. відкрито дисциплінарну справу у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Обставини та фактичні дані, встановлені під час підготовки до розгляду справи
Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Опалинська О.П. призначена на посаду судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області строком на п’ять років.
Із характеристики, яку надав Смілянський міськрайонний суд Черкаської області убачається, що рішенням зборів суддів цього суду від 20 березня 2020 року № 7 суддя Опалинська О.П. обиралася заступником голови суду з 21 березня 2020 року до закінчення її повноважень як судді (24 вересня 2021 року). Під час роботи в суді суддя Опалинська О.П. зарекомендувала себе як грамотна, висококваліфікована суддя. Має відмінну теоретичну підготовку, достатній досвід і знання, що дає їй змогу розглядати справи всебічно та якісно, грамотно складати процесуальні документи. Суддя Опалинська О.П. дисциплінована, ввічлива та толерантна. Користується авторитетом серед суддів та працівників апарату суду.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України в листі від 19 липня 2024 року повідомила, що суддя Опалинська О.П. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася, дисциплінарні стягнення до неї не застосовувалися.
На запит члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. Смілянський міськрайонний суд Черкаської області надіслав копію справи про адміністративне правопорушення № 703/1284/21, із якої вбачається таке.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2021 року до провадження судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської О.П. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 249831 об 11:00 18 квітня 2021 року ОСОБА1 керував автомобілем FIAT, державний номерний знак ____, на вулиці Т. Шевченка в місті Смілі Черкаської області у стані алкогольного сп’яніння (за результатами проведення огляду з використанням приладу «Драгер» показник – 0,22 проміле), чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у складі судді Опалинської О.П. від 13 травня 2021 року ОСОБА1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП; провадження закрито за малозначністю вчиненого правопорушення; правопорушника звільнено від адміністративної відповідальності та оголошено усне зауваження.
Суд керувався тим, що вину ОСОБА1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, доведено однак ураховуючи особу правопорушника та обставини справи, справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 може бути закрита через малозначність вчиненого правопорушення з оголошенням усного зауваження.
Пояснення судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської О.П.
Суддя пояснила, що застосувала приписи статті 22 КУпАП у редакції, яка діяла до 17 березня 2021 року та втратила чинність станом на день винесення постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення № 703/1284/21. Однак оскільки від дня набрання Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» (17 березня 2021 року) до моменту винесення постанови від 13 травня 2021 року у справі № 703/1284/21 минув нетривалий проміжок часу, через що суддя не звернула уваги, що статтю 22 КУпАП доповнено приміткою такого змісту: «Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 1222, 1224, частиною третьою статті 123, частинами другою – четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу». Суддя вважає, що дії вчинила не умисно, а у зв’язку із внесенням змін до законодавства.
Суддя просить закрити дисциплінарну справу на підставі пункту 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки 24 вересня 2021 року її повноваження закінчилися.
Висновки за результатами розгляду дисциплінарної справи
Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року, статтю 22 КУпАП доповнено приміткою такого змісту: «Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 1222, 1224, частиною третьою статті 123, частинами другою – четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу».
За статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі статтею 23 КУпАП, якою визначено мету адміністративного стягнення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1322 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція).
Відповідно до положень Інструкції огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними цією Інструкцією. Огляд на стан сп’яніння проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров’я та Держспоживстандартом, у присутності двох свідків.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З урахуванням положень статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
За таких обставин під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зобов’язаний врахувати особливості дії норм КУпАП у часі та застосувати правове регулювання, яке існувало на час розгляду відповідних справ.
Як убачається з постанови, винесеної суддею Опалинською О.П., під час визнання малозначним адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА1, суддя врахувала, що внаслідок правопорушення будь-яких істотних шкідливих наслідків не настало, ОСОБА1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, окрім того, показник алкоголю виявлений під час вчинення адміністративного правопорушення є незначним та становить 0,22 проміле алкоголю в крові.
У висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
Жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону (пункт 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року).
У пункті 25 Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Центральній Азії (23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Питання помилок щодо фактів і права, які начебто були допущені судом, не належать до компетенції Вищої ради правосуддя доти, поки такі помилки не вчинені умисно або внаслідок недбалості та/чи не порушують права і свободи, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Прояви суддівського свавілля необхідно відрізняти від добросовісної суддівської помилки, тобто помилки без ознак умислу або грубої недбалості. Добросовісність вказує на те, що суддя діяв сумлінно – з належним ставленням до своїх обов’язків встановив фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, оцінив докази та тлумачив закон, але припустився помилки, яка не була настільки очевидною й однозначною.
Добросовісна суддівська помилка має місце в тому випадку, коли суд припустився помилки, сумлінно виконуючи свої обов’язки. Вона може засновуватися на некоректній оцінці фактів у справі або неправильному, наприклад під кутом зору вищої інстанції, хоча й вмотивованому застосуванні правових норм. У будь-якому разі судове рішення у випадку добросовісної суддівської помилки є логічним і зрозумілим, не перевищує межі допустимого суддівського розсуду.
Відповідальність за діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, настає виключно за умисне ухвалення незаконних судових рішень. При цьому форма вини повинна мати характер умислу або грубої недбалості.
Під час вирішення питання про притягнення чи відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності необхідно виходити з того, чи мають дії судді Опалинської О.П., щодо яких проводилась перевірка, ознаки дисциплінарного проступку та його складники.
З огляду на положення пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» умисел або груба недбалість під час допущення порушення є невід’ємним складником дисциплінарного проступку судді (суб’єктивна сторона), а отже, обов’язковою умовою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Ураховуючи обставини справи № 703/1284/21, те, що суддя не систематично вчиняла вказаний дисциплінарний проступок, який є предметом розгляду дисциплінарної скарги, та наслідків, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Опалинська О.П., приймаючи постанову від 13 травня 2021 року про закриття провадження у справі № 703/1284/21 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 на підставі статті 22 КУпАП, допустила добросовісну суддівську помилку під час застосування закону, яку не можна вважати результатом умисних або внаслідок грубої недбалості дій в розумінні правил про дисциплінарну відповідальність суддів.
З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що дії судді Опалинської О.П. під час розгляду вказаної справи не містять складу дисциплінарного проступку, а саме суб’єктивної сторони – умислу, грубої недбалості та недбалого ставлення до виконання обов’язків, що свідчить про відсутність обґрунтованих та достатніх підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила в діях судді Опалинської О.П. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а отже, й підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.42 Регламенту Вищої ради правосуддя, якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
Урахувавши наведене вище, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у притягненні судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської О.П. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження.
Прохання судді про закриття дисциплінарної справи на підставі пункту 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки 24 вересня 2021 року її повноваження закінчилися, не підлягає задоволенню з огляду на таке.
21 вересня 2021 року повноваження судді Опалинської О.П. припинилися у зв’язку із закінченням строку, на який її було призначено Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016.
Частиною шостою статті 126 Конституції України визначено, що повноваження судді припиняються у разі: досягнення суддею шістдесяти п’яти років; припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави; набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; смерті судді; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.
Частина шоста статті 126 Конституції України визначає чіткий перелік підстав припинення повноважень судді та не містить такої підстави як припинення повноважень у зв’язку із закінченням строку, на який суддю було призначено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.40–13.44 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської Ольги Петрівни та припинити дисциплінарне провадження.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Оксана КВАША
Микола МОРОЗ
