Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Мельника Василя Івановича з посади судді Господарського суду міста Києва у відставку,
встановила:
2 вересня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли заява Мельника В.І. від 2 вересня 2024 року та додані до неї документи про звільнення з посади судді Господарського суду міста Києва у відставку.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів установлено таке.
Мельник Василь Іванович, ____ року народження, постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 року № 136/94-ВР обраний на посаду судді арбітражного суду міста Києва. На підставі Закону України від 21 червня 2001 року № 2538-III «Про внесення змін до Закону України “Про арбітражний суд”» Арбітражний суд міста Києва реорганізовано в Господарський суд міста Києва.
Відповідно до частини першої статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя (частина перша статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), визначено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Станом на 3 жовтня 2024 року стаж роботи Мельника В.І. на посаді судді становить 30 років 2 місяці 7 днів.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Мельника В.І. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ), абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (далі – Указ № 584/95).
Згідно з абзацом другим статті 1 Указу № 584/95 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з копіями трудової книжки та військового квитка Мельник В.І. із 13 листопада 1978 року до 26 жовтня 1980 року проходив строкову військову службу в лавах Радянської Армії.
Отже, період проходження строкової військової служби (1 рік 11 місяців 14 днів) підлягає зарахуванню до стажу роботи Мельника В.І. на посаді судді, що дає право на відставку.
Згідно з копіями диплома від 28 липня 1990 року (серія __ № ____), додатка до нього та поясненнями Мельника В.І. він був слухачем та здобув вищу освіту в Київській вищій школі МВС СРСР імені Ф.Е. Дзержинського з 1 вересня 1987 року до 28 липня 1990 року (дата видачі диплома).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19 дійшла висновку, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу судді, який дає право на відставку.
Мельник В.І. не надав будь-яких наказів, розпоряджень чи інших актів, якими підтверджувалося б його навчання у вказаному вище навчальному закладі за денною формою, тому до стажу роботи на посаді судді не підлягає зарахуванню строк навчання в Київській вищій школі МВС СРСР імені Ф.Е. Дзержинського з 1 вересня 1987 року до 28 липня 1990 року (дата видачі диплома).
Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію покладено в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції чинній на день призначення Мельника В.І. на посаду судді) право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про арбітражний суд» (у редакції чинній на день призначення Мельника В.І. на посаду судді) на посаду арбітра арбітражного суду Республіки Крим, арбітражних судів областей та міст Києва і Севастополя призначається особа, яка досягла на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю, як правило, не менше трьох років.
Отже, законодавством, яке діяло на день призначення Мельника В.І. на посаду судді Арбітражного суду міста Києва, було встановлено мінімальний стаж роботи в галузі права для зайняття посади судді – 3 роки.
Згідно з копією трудової книжки та довідкою Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області від 27 грудня 1996 року Мельник В.І. після здобуття вищої освіти із 1 вересня 1990 року до 15 жовтня 1990 року обіймав посаду оперуповноваженого відділу карного розшуку Управління внутрішніх справ Вінницької області, із 16 жовтня 1990 року до 30 червня 1991 року обіймав посаду спеціаліста другої категорії Державного арбітражу Української РСР, із 1 липня 1991 року до 31 грудня 1992 року обіймав посаду спеціаліста першої категорії Арбітражного суду міста Києва, із 1 січня 1993 року до 26 липня 1994 року обіймав посаду провідного консультанта арбітражної колегії з перегляду рішень Арбітражного суду міста Києва.
Наведене свідчить про наявність у Мельника В.І. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково 3 років роботи в галузі права, які вимагалися законом для призначення на посаду судді.
За результатами дослідження доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Мельника В.І. у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копії трудової книжки, довідки про роботу на посаді судді, довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, установлено, що до стажу роботи Мельника В.І. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 30 років 2 місяці 7 днів;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, – 3 роки;
період проходження строкової військової служби – 1 рік 11 місяців 14 днів.
З урахуванням викладеного загальний стаж роботи судді Мельника В.І., який дає йому право на звільнення у відставку, становить понад 20 років.
Відповідно до доданих до заяви документів суддя Господарського суду міста Києва Мельник В.І. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Мельника Василя Івановича з посади судді Господарського суду міста Києва у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Заступник Голови
Вищої ради правосуддя
