Вища рада правосуддя за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Київського районного суду міста Полтави Шияна Володимира Миколайовича про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 29 липня 2024 року (вх. № 2770/0/6-24) надійшло повідомлення судді Київського районного суду міста Полтави Шияна В.М. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. для проведення перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки, Вища рада правосуддя встановила таке.
Як убачається зі змісту повідомлення, у провадженні Київського районного суду міста Полтави, під головуванням судді Шияна В.М., перебуває кримінальне провадження № ____ від 1 квітня 2024 року за обвинуваченням: ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною першою статті 1112 Кримінального кодексу України (далі – КК України); ОСОБА2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 255, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною першою статті 1112 КК України; ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 255, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною першою статті 1112 КК України; ОСОБА4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 255, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною першою статті 1112 КК України; ОСОБА5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною першою статті 1112 КК України; ОСОБА6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною першою статті 1112 КК України; ОСОБА7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною першою статті 1112 КК України.
Ухвалою Київського районного суду міста Полтави від 6 червня 2024 року призначено підготовче засідання у вказаному кримінальному провадженні на 13:00 21 червня 2024 року. Наступне підготовче засідання було призначено на 14:00 23 липня 2024 року.
Суддя Шиян В.М. вказав, що до початку підготовчого судового засідання, яке було призначене на 23 липня 2024 року, йому стало відомо про наявність повідомлення у додатку Telegram такого змісту: «Завтра 23 липня голова Київського районного суду м. Полтави Володимир Шиян розгляне клопотання прокуратури щодо зміни запобіжного заходу з менш суворого на більш суворий, а саме тримання під вартою відносно ОСОБА1, якого підозрюють в держзраді. Але дане клопотання не буде задоволено, тому що суддя Володимир Миколайович взяв у зятя ОСОБА1, ОСОБА8 (т. в. о. Міністра молоді та спорту України) 150 тис. дол. США, щоб залишити ОСОБА1 на домашньому арешті».
Суддя Шиян В.М. звертає увагу, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА1 надійшло до суду о 13:26 23 липня 2024 року.
Суддя Київського районного суду міста Полтави Шиян В.М. вважає, що такі дії осіб, які поширили зазначену інформацію направлені на дискримінацію суду та є безпосереднім впливом на безсторонність суду з метою вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.
На підтвердження наведеного суддя долучив до повідомлення про втручання скриншот із Telegram-каналу «Сніданок химери» із цитованим у повідомленні дописом.
На виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Шиян В.М. звернувся з повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора з проханням вжити відповідних заходів реагування, передбачених чинним законодавством.
Під час перевірки член Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. надіслала запит до Генерального прокурора із проханням надати відомості щодо дій, вчинених за результатами розгляду повідомлення судді Київського районного суду міста Полтави Шияна В.М.
Офіс Генерального прокурора листом від 9 серпня 2024 року № 09/1/2-5673-24 поінформував, що повідомлення судді Київського районного суду міста Полтави Шияна В.М. направлено до Полтавської обласної прокуратури для розгляду відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Полтавська обласна прокуратура у листі від 22 серпня 2024 року № 09/1-6048ВИХ-24 (№ 09/1-2815-24) поінформувала, що за фактами, викладеними в повідомленні судді Київського районного суду міста Полтави Шияна В.М., 19 серпня 2024 року слідчий відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 КК України. Процесуальне керівництво здійснює група прокурорів Полтавської окружної прокуратури. Наразі проводяться слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. До листа Полтавська обласна прокуратура додала витяг із кримінального провадження.
Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Відповідно до статей 126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов’язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» під втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.
Суддя Шиян В.М. вважає втручанням у його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя розміщення невідомою особою у Telegram-каналі повідомлення щодо розгляду суддею клопотання про обрання запобіжного заходу, ймовірного результату його розгляду та інформації про отримання суддею неправомірної вигоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів.
Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Гарантії вказаної статті Конвенції поширюються і на висловлення поглядів чи критики, озвучення певних припущень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (Рішення у справі «Карпюк та інші проти України» (заяви №30582/04 і № 32152/04), 6 жовтня 2015 року).
Судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування (Рекомендація CM/Rec (2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, пункт 20).
Поширення в додатку Telegram інформації щодо отримання суддею неправомірної вигоди за ухвалення певного рішення у справі, напередодні її розгляду, негативно впливає на авторитет правосуддя та становить загрозу незалежності судді.
Довіра та повага до судової влади – гарантія ефективності системи правосуддя. Повага до авторитету судів – вимога європейських стандартів для демократичних держав, невід’ємна умова публічної довіри до судової влади, а в більш широкому значенні – довіри до норм права та держави загалом. У разі виникнення того чи іншого правового конфлікту особа звертається за його вирішенням до суду, спираючись на авторитет правосуддя.
У пункті 8 Висновку № 7 (2005) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про правосуддя та суспільство зазначено, що суди існують та сприймаються загалом громадськістю як належне місце для встановлення юридичних прав і обов’язків та вирішення пов’язаних з цим спорів. Суспільство ставиться з повагою та вірить у здатність судів здійснювати цю функцію.
Авторитет судової влади служить загальному зміцненню авторитету державної влади.
У пунктах 13, 14 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року зазначено, що потрібно вжити всіх необхідних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів. Закон повинен передбачати санкції проти осіб, які намагаються певним чином впливати на суддів.
До повноважень Вищої ради правосуддя статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» віднесено вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оціночним. У кожному конкретному випадку за результатами розгляду повідомлення судді Вища рада правосуддя пленарним складом ухвалює рішення про наявність чи відсутність ознак втручання. При цьому Вища рада правосуддя аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.
Водночас Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікацію дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюють правоохоронні органи, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Беручи до уваги обставини, про які повідомив суддя Київського районного суду міста Полтави Шиян В.М., ураховуючи, що перевірку зазначених обставин здійснюють правоохоронні органи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 19 серпня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України за фактами, повідомленими суддею Київського районного суду міста Полтави Шияном Володимиром Миколайовичем.
Голова Вищої ради правосуддя
