Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Буртник Христини Василівни щодо судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Едуарда Миколайовича,

встановила:

12 серпня 2024 року за вхідним № Б-12/50/7-24 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Буртник Х.В. на дії судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М.

У дисциплінарній скарзі Буртник Х.В. зазначає, що 25 липня 2024 року Вища рада правосуддя задовольнила клопотання заступника Генерального прокурора про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя у зв’язку із притягнення його до кримінальної відповідальності.

Зокрема, суддя Бондарєв Е.М. підозрюється в організації закінченого замаху на незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчиненого з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб та здійснюваного протягом тривалого часу (частина друга статті 15, частина третя статті 27, частина друга статті 146 Кримінального кодексу України (далі – КК України)).

Вища рада правосуддя встановила, що слідчі першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (далі – ДБР) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні від 10 вересня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною першою статті 14, частиною другою статті 146, частиною четвертою статті 189, частиною третьою статті 355 КК України, а саме викрадення людини або позбавлення волі, вимагання та примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань.

Скаржник також покликається на відомості досудового розслідування згідно яких, на початку 2017 року суддя Бондарєв Е.М. познайомився із ОСОБА_1, мешканцем села _______ _____________ району області, запропонував йому допомагати займатися підприємницькою діяльністю у сільськогосподарській галузі на території Сумської області. оскільки він самостійно, як суддя, через законодавчі заборони не може займатися підприємницькою діяльністю. ОСОБА_1, погодившись на пропозицію судді Бондарєва Е.М., згодом зареєструвався в податковій службі як фізична особа -підприємець. До початку спільної діяльності Бондарєв Е.М. та ОСОБА_1 досягли домовленості, що суддя надаватиме необхідні засоби у вигляді поточного фінансування, сільськогосподарської та автомобільної техніки. Право власності на цю техніку повинно реєструватися на ОСОБА_1, техніка має експлуатуватися ним під час здійснення спільної господарської діяльності. Водночас ОСОБА_1 зобов’язувався передати за необхідності цю техніку її фактичному власнику – судді Бондарєву Е.М., на його вимогу.

За відомостями досудового розслідування ОСОБА_1 та суддя Бондарєв Е.М. за кошти останнього придбали 9 одиниць техніки вартістю 3 211 328 гривень. Для забезпечення можливості в майбутньому повернути зазначену техніку або в еквіваленті грошові кошти у не встановлений слідством час у 2017 році суддя Бондарєв Е.М. висунув ОСОБА_1 протиправну вимогу укласти угоду, оформивши письмовий договір позики грошових коштів. Договір позики нібито укладений у 2014 році між ОСОБА_1 та співмешканкою судді на той час – ОСОБА_3 (дошлюбне ОСОБА_3), з якою суддя зареєстрував шлюб лише у 2020 році. Текст письмового договору позики грошових коштів Бондарєв Е.М. склав за невстановлених обставин, текст договору містив відомості, які не відповідали дійсності, зокрема щодо дати укладення такого договору та надання у позику значної суми коштів. Зазначений договір оформлювався з метою створення юридичної залежності ОСОБА_1 від судді для належного та підконтрольного використання в майбутньому майна. Як встановив орган досудового розслідування, дружина судді за його ініціативи також звернулася до ___________ ___________ ___________ ___________ області з метою стягнення начебто заборгованості за вказаним вище договором позики, а згодом суд затвердив між нею та ОСОБА_1 мирову угоду, за змістом якої останній зобов’язався до 19 січня 2026 року добровільно сплатити на користь дружини судді грошові кошти.

У дисциплінарній скарзі Буртник Х.М. також покликається на те, що у 2021 році на вимогу судді Бондарєва Е.М. підприємець ОСОБА_1 вибув зі складу засновників фермерського господарства «ОСОБА_4» засновником якого був із часу його заснування, згодом засновником підприємства була визначена дружина судді. Надалі суддя обмежив ОСОБА_1 фізичний доступ до виробничих приміщень фермерського господарства та заборонив працівникам підприємства надавати йому доступ до всієї техніки, яка зберігається на території цього господарства.

Приблизно у травні 2022 року у Бондарєва Е.М. виник умисел на заволодіння майном, що формально належало ОСОБА_1 на праві власності, але придбано за кошти судді (транспортні засоби та господарська техніка). Оскільки у добровільному порядку віддати судді техніку ОСОБА_1 відмовився, тому у Бондарєва Е.М., за інформацією слідства, приблизно у вересні 2022 року виник злочинний умисел щодо організації незаконного позбавлення волі та викрадення ОСОБА_1 з метою заволодіння сільськогосподарською технікою.

Бондарєв Е.М. для реалізації злочину підшукав виконавця злочину, неодноразово зустрічався із виконавцем та за версією органу досудового розслідування, діючи умисно, з корисливих мотивів, достеменно розуміючи протиправність своїх вимог, запропонував виконавцю вчинити фізичний та психологічний тиск на ОСОБА_1 з метою надання згоди на передання права власності на наявні у нього транспортні засоби та сільськогосподарську техніку особам, яких назве суддя.

При цьому Бондарєв Е.М. запропонував виконавцю грошову винагороду за здійснення такого тиску на ОСОБА_1 у розмірі 17 000,00 доларів США, 27 вересня 2022 року передав 3 000,00 доларів США як аванс.

Під час чергової зустрічі із виконавцем 8 жовтня 2022 року суддя Бондарєв Е.М. для здійснення впливу на ОСОБА_1 з метою надання згоди на передання права власності на наявні в нього транспортні засоби та сільськогосподарську техніку на підконтрольних судді осіб необхідно вчинити викрадення ОСОБА_1 та позбавити його волі на проміжок часу, достатній для досягнення запланованої мети, із завданням, у разі необхідності, потерпілому фізичної шкоди у вигляді побоїв.

У телефонній розмові із виконавцем 21 жовтня 2022 року суддя Бондарєв Е.М. за версією органу досудового розслідування підтвердив свій злочинний намір та вказав, що необхідно примусити ОСОБА_1 оформити нотаріально посвідчену довіреність, яка надасть можливість здійснити переоформлення права власності на транспортні засоби та сільськогосподарську техніку у будь-якому з регіональних сервісних центрів МВС України та органах Держпродспоживслужби. 11 листопада 2022 року суддя Бондарєв Е.М. повідомив виконавця про зміну попереднього плану, зокрема про те, що ОСОБА_1 необхідно буде безпосередньо доставити до відповідних державних реєстраційних органів, застосовуючи до нього, за необхідності, фізичний та психічний примус.

Як вказує скаржник Буртник Х.В., згодом суддя Бондарєв Е.М. був викритий правоохоронними органами, йому було оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а судом застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

На переконання скаржника, зазначені обставини, а саме дії судді спрямовані на незаконне позбавлення волі та викрадення людини з корисливих мотивів, організованого групою осіб, фактично ведення підприємницької діяльності всупереч вимогам законодавства, свідчать про вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 12 серпня 2024 року скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Сасевичу О.М. для проведення попередньої перевірки.

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюється за правилами, визначеними главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., вивчивши його висновок та матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. з огляду на таке.

Під час попередньої перевірки встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 25 липня 2024 року № 2306/0/15-24 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. задовольнити. Тимчасово, до 12 вересня 2024 року, відсторонено суддю Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вища рада правосуддя встановила, що слідчі четвертого слідчого відділу (з дислокацією в місті Суми) Територіального управління ДБР, розташованого в місті Полтаві, здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № _______________________ від 10 вересня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною першою статті 14, частиною другою статті 146, частиною четвертою статті 189, частиною третьою статті 355 КК України, за фактами можливих протиправних дій посадової особи Господарського суду Дніпропетровської області, які полягають у чиненні тиску на ОСОБА_1 з метою примушування його до перереєстрації належного йому рухомого майна (транспортних засобів та сільськогосподарської техніки) на третіх осіб.

Постановою заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування та визначення органу прокуратури від 6 лютого 2024 року подальше здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № _______________________ доручено Головному слідчому управлінню ДБР. Здійснення процесуального керівництва в цьому кримінальному провадженні доручено прокурорам Офісу Генерального прокурора.

Слідчі першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління ДБР здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № _______________________ від 10 вересня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною першою статті 14, частиною другою статті 146, частиною четвертою статті 189, частиною третьою статті 355 КК України.

У межах зазначеного кримінального провадження заступник Генерального прокурора Войтенко А.Б. 12 липня 2024 року склав повідомлення про підозру судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєву Е.М. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України, яке вручено судді Бондарєву Е.М. того самого дня.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2024 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року, до підозрюваного Бондарєва Е.М., застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 23:00 до 06:00 наступного дня, за винятком необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, у межах строку досудового розслідування, а саме до 13 вересня 2024 року, з покладенням на підозрюваного таких обов’язків: прибувати за першу вимогу до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, у якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; утриматися від спілкування з потерпілим ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_5; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 9 вересня 2024 року № 2634/0/15-24 клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. задоволено. Продовжено до 9 листопада 2024 року строк тимчасового відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарева Е.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121633151) Бондарєву Е.М. продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 23:00 до 6:00 наступного дня, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, в межах строку досудового розслідування, а саме до 9 жовтня 2024 року включно з покладенням на підозрюваного обов’язків, визначених в цій ухвалі слідчого судді.

На запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 серпня 2024 року ДБР 22 серпня 2022 року надіслало Вищій раді правосуддя копії матеріалів кримінального провадження № _______________________. Старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_5 у листі від 20 серпня 2024 року надано дозвіл Вищій раді правосуддя на розголошення відомостей досудового розслідування, що наявні у таких копіях матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

З копій матеріалів кримінального провадження вбачається, що дійсно 12 липня 2024 року Бондарєву Е.М. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України (організація закінченого замаху на незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, та здійснюваного протягом тривалого часу).

Питання обґрунтованості підозри судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень оцінювалося Вищою радою правосуддя під час вирішення про його відсторонення від здійснення правосуддя.

Під час вирішення питання про відсторонення судді від здійснення правосуддя Вища рада правосуддя також перевіряла обставини, які вказувалися у клопотаннях заступника Генерального прокурора, та на які покликається скаржник, вказуючи на допущення суддею Господарського суду Дніпропетровської області Бонадарєвим Е.М. дисциплінарного проступку, а отже, такі фактичні дані (твердження, докази) Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не ставить під сумнів.

Судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєву Е.М. запропоновано надати пояснення по суті дисциплінарної скарги Буртник Х.В.

У поясненнях від 26 серпня 2024 року суддя Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєв Е.М. зауважує, що скаржник Буртник Х.В., надаючи оцінку його діям через призму кримінального провадження та використовуючи у скарзі формулювання «вчиняв дії» фактично безпідставно звинувачує його у злочині, хоча він лише підозрюється у його вчиненні, жодного вироку суду, яким встановлено його вину у вчиненні злочину судом не ухвалено. У цьому контексті суддя Бондарєв Е.М. також покликається на презумпцію невинуватості особи. Суддя Бондарєв Е.М. також наголошує, що доводи скаржника Буртник Х.В., викладені у дисциплінарній скарзі є лише її припущеннями щодо можливих протиправних дій, правову оцінку яким наразі не надано відповідним судом у відповідному судовому провадженні. Суддя Бондарєв Е.М. також вказує, що скарга не містить жодного посилання на його протиправні процесуальні дії вчинені під час здійснення правосуддя як суддею господарського суду Дніпропетровської області у межах тих справ, які перебували у його провадження, і які б суперечили морально-етичним принципам, встановленим Кодексом суддівської етики, тобто скарга не встановлює жодних обставин, які б свідчили, що під час здійснення правосуддя він допустив правопорушення, передбачені пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Інших, на переконання судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М., конкретних відомостей про наявність у його діях як судді ознак дисциплінарного проступку, відповідно до положень статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у дисциплінарній скарзі не зазначено. За таких обставин він просить залишити без розгляду скаргу Буртник Х.В. та повернути її скаржнику.

Оцінюючи обставини, встановлені під час попередньої перевірки з урахуванням пояснень судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує таке.

Відповідно до частини шостої, пункту 3 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги. Суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Рішенням 18 вересня 2024 року XХ черговий з’їзд суддів України затвердив Кодекс суддівської етики у новій редакції. За змістом статей 1, 3 розділу І Кодексу суддівської етики, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Складаючи присягу особа, призначена на посаду судді урочисто присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (частина перша статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зауважено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.

Аналогічні за суттю вимоги до поведінки судді закріплені у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, за змістом яких суддя зобов’язаний демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача (пункт 3.1). Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. У своїх особистих стосунках з адвокатами, що мають постійну практику в суді, де розглядає справи даний суддя, суддя уникає ситуацій, що могли б викликати обґрунтовану підозру чи створити видимість наявності у судді певних схильностей чи упередженого ставлення. Суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб. Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень (пункти 4.1, 4.3, 4.9).

За таких обставин національні та міжнародні акти встановлюють високі стандарти етичної поведінки судді; статус судді покладає на особу додатковий тягар відповідальності за поведінку не лише при виконанні посадових обов’язків, а й в особистому житті. Зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що відповідно до приписів статей 8, 55 Конституції України, статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на саме на суддю покладено обов’язок гарантувати кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Суддя, будучи наділений високим рівнем професійної свідомості та спеціальним статусом, який надає йому додаткові гарантії порівняно із іншими громадянами України, зобов’язаний утримуватися від вчинення дій, які можуть суперечити основній суті права, гарантованого статтею 55 Конституції України, загрожувати втручанню у невід’ємне право особи на життя, яке нерозривно поєднано з її правом на людську гідність, що гарантовані статтею 27 Конституції України.

Обставини, встановлені органом досудового розслідування за яких суддя Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєв Е.М. підшукував, домовлявся, узгоджував дії, пропонував третій особі вчинити фізичний та психологічний тиск на підприємця з метою надання згоди на передання права власності на наявні у нього транспортні засоби та сільськогосподарську техніку третім особам, на умовах вигідних судді, можуть вказувати на те, що його поведінка не узгоджувалася із високими стандартами етичної поведінки, які визначені Кодексом суддівської етики та міжнародними актами, несла безпосередню загрозу правам, гарантованим Конституцією України.

Оцінюючи твердження судді Бондарєва Е.М. про неможливість порушення презумпції невинуватості у межах дисциплінарного провадження, адже йому лише оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що відповідно до усталеної дисциплінарної практики Вищої ради правосуддя, правової позиції Великої Палати Верховного Суду установлені в ході дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішень Вищою радою правосуддя у межах своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні кримінальних правопорушень. Не є умовою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності обов’язкова наявність судового рішення, яким би суддю було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачає відповідні діяння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2024 року у справі № 990SCGC/3/24). Отже, поведінка судді у межах дисциплінарного провадження буде оцінюватися не з метою встановлення у його діях кваліфікуючих ознак відповідного кримінального правопорушення, у тому числі його суб’єктивної сторони (про що наголошує суддя у поясненнях), а з метою встановлення у його поведінці кваліфікуючих ознак саме дисциплінарного проступку.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також критично оцінює твердження судді Бондарєва Е.М. про те, обставини, на які покликається скаржник не пов’язані із здійсненням ним правосуддя у конкретній справі, що вказує на відсутність конкретних ознак дисциплінарного проступку, адже визначені Кодексом суддівської етики та міжнародними актами стандарти урегульовують поведінку судді як під час здійснення ним правосуддя, так й у приватному житті. Велика Палата Верховного Суду також в постанові від 28 січня 2021 року (справа № 11-255сап20) звернула увагу, що за приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя. Аналогічний висновок міститься у постанові від 4 липня 2024 року (провадження № 11-201сап23), зокрема підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, що свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

У поданій скарзі Буртник Х.В. покликається на те, що події, що стали підставою для внесення щодо судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відсторонення його від посади викликали значний суспільний інтерес про що свідчать публікації «ВРП відсторонила суддю, який міг замовити викрадення бізнес-партнера» (https://www.slidstvo.info/news/vrp-vidstoronyla-vid-roboty-suddiu-iakoho...), «Суддю з Дніпропетровщини підозрюють в організації викрадення людини» (https://www.facebook.com/share/p/vUm6XUgybCRqXcxB/, скорочене покликання безпосередньо на публікацію, яку вказує скаржник).

Обставини, пов’язані із допущенням суддею Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєвим Е.М. поведінки викликали негативну оцінку громадськості щодо моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя, що мало негативний вплив на авторитет судової влади, що, з-поміж іншого, вказує, що допущення суддею такої поведінки могло призвести до настання негативних наслідків, зокрема і підриву авторитету судової влади.

За встановлених під час попередньої перевірки обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що поведінка судді Бондарєва Е.М. може свідчити про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку, наслідком якого може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаного судді.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 43, 45, пунктом 23-7 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу щодо судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Едуарда Миколайовича.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Член Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя