Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Саліхова В.В., членів Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Волошина Василя Олександровича,

встановила:

11 липня 2024 року до Вищої ради правосуддя за вхідним М-3678/1/7-24, надійшла дисциплінарна скарга адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Волошина Василя Олександровича під час розгляду цивільної справи № 761/16861/23 за позовом ОСОБА1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ» (далі – ТОВ «ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ») про визнання майнових прав.

Стислий зміст дисциплінарної скарги

У дисциплінарній скарзі адвоката Мамаєва Д.Ю. зазначено, що ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2023 року про залишення без руху позову ОСОБА1 до ТОВ «ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ» про визнання майнових прав надіслано для оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) лише через 2 місяці з дня її прийняття, а саме 4 липня 2023 року.

Отже, як вважає скаржник, суддя Волошин В.О. порушив вимоги Закону України «Про доступ до судових рішень» та вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме несвоєчасне надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.

Крім цього, скаржник зазначає, що суддя Волошин В.О. вже понад рік здійснює розгляд справи № 761/16861/23, оскільки закриття підготовчого засідання відбулося через 8 місяців з дня відкриття провадження у цій справі.

Вказане, як зауважує скаржник, свідчить про безпідставне затягування суддею Волошиним В.О. судового розгляду та протиправне невжиття заходів щодо своєчасного проведення підготовчого засідання, подальшого розгляду справи по суті протягом розумного строку, встановленого положеннями Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

У скарзі адвокат Мамаєв Д.Ю. також стверджує, що суддя Волошин В.О., грубо порушив правила суддівської етики, що підривають авторитет правосуддя та вказують на прояв суддею неповаги під час здійснення судочинства до адвоката Мамаєва Д.Ю. та позивача, як учасників судового процесу. Адже, залишаючи ухвалою суду від 25 січня 2024 року позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив із того, що до позовної заяви представником позивача додано ордер, який не відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не відповідає затвердженій формі ордеру. Крім того, у Єдиному реєстрі адвокатів відсутні відомості про Мамаева Д.Ю. як адвоката.

З огляду на зазначене, скаржник просить суддю Шевченківського районного суду міста Києва Волошина В.О. притягнути до дисциплінарної відповідальності за: умисну або внаслідок недбалості незаконну відмову в доступі до правосуддя (у тому числі незаконну відмову в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо);

безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР;

допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між членами Вищої ради правосуддя від 11 липня 2024 року вказану скаргу передано для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселку Р.А.

Оцінка фактів, встановлених під час попередньої перевірки

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Мамаєва Д.Ю. член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. склав висновок від 27 вересня 2024 року із пропозицією залишити дисциплінарну скаргу без розгляду та повернути скаржнику. (пункт 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. та додані до нього матеріали, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

16 травня 2023 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява за позовом ОСОБА1 до ТОВ «ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ» про визнання майнових прав.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 травня 2023 року головуючим суддею Волошина В.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2023 року позов ОСОБА1 до ТОВ «ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ» залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали.

У вказаній ухвалі суду зазначено, як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить суд визнати за ним майнові права. Вказана позовна вимога є вимогою майнового характеру, тому підлягає грошовій оцінці. А у позовній заяві не зазначена ціна позову.

11 липня 2023 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла виправлена редакція позовної заяви.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА1 до ТОВ «ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ» про визнання майнових прав відкрито провадження та справу призначено в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 31 жовтня 2023 року.

24 серпня 2023 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява сторони відповідача про застосування строків позовної давності та відзив на позов.

31 жовтня 2023 року в підготовчому засіданні за клопотанням представника позивача у справі оголошено перерву, оскільки сторона позивача не отримала відзив на позов та заяву про застосування строків позовної давності.

6 листопада 2023 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, а 7 листопада 2023 року – заперечення на відповідь на відзив.

13 грудня 2023 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшло письмове клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки ордер, який додано до позовної заяви у якості підтвердження повноважень представника позивача, не відповідає затвердженій формі, а тому позовна заява підписана особою, яка не мала на це відповідного права.

7 лютого 2024 року представником відповідача через канцелярію суду подані додаткові пояснення до клопотання про залишення позову без розгляду, до яких долучено лист Національної асоціації адвокатів України від 1 лютого 2024 року, з якого вбачається, що відповідно до відомостей, що містяться на сторінці офіційного вебсайту НААУ, інформація про складання Мамаєвим Д.Ю. кваліфікаційного іспиту – відсутня.

8 лютого 2024 року в підготовче засідання учасники процесу не з’явилися, сторона відповідача подала клопотання про проведення підготовчого засідання без її участі.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 8 лютого 2024 року клопотання сторони відповідача про залишення позову без розгляду, залишено без задоволення, позов ОСОБА1 до ТОВ «ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ» про визнання майнових прав, залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання ним ухвали. У справі оголошено перерву до 14 березня 2024 року.

У вказаній ухвалі суду зазначено: «Оскільки, до позовної заяви додано ордер невстановленої форми, який відповідно не може підтверджувати повноваження особи, за підписом якої подана позовна заява, як представника позивача, суд вважає, що позивачу необхідно надати ордер, який відповідатиме встановленій формі».

Оскільки після відкриття провадження встановлено факт невідповідності поданої позовної заяви вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК України, то суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача та залишення позовної заяви без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

26 лютого 2024 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 8 лютого 2024 року.

14 березня 2024 року в підготовче засідання учасники процесу не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку. Через канцелярію суду представником позивача та представником відповідача подано заяви, у яких останні просили проводити підготовче засідання без їх участі та зазначили, що проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті не заперечують.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2024 року, підготовче засідання закрито, справу призначено до розгляду на 29 травня 2024 року.

29 травня 2024 року представником відповідача подано на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, а представником позивача про розгляд справи у відсутність сторони позивача. Судом оголошено перерву до 2 липня 2024 року до 15:20.

27 червня 2024 року, та 1 липня 2024р. від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі, проте судове засідання 2 липня 2024 року не відбулося, оскільки у зв’язку з аварійним відключенням приміщення Шевченківського районного суду міста Києва від електропостачання (2 липня 2024 року, у період часу з 13:30 до 17:32) робота суду була фактично припинена. У зв’язку із зазначеним судом були зняті справи з розгляду та визначено дату наступного засідання на 8 жовтня 2024 року, про що було повідомлено сторін у встановленому законом порядку.

Пояснення судді

У наданих поясненнях суддя Шевченківського районного суду міста Києва Волошин В.О. зазначив, що твердження скаржника Мамаєва Д.Ю. про порушення судом норм процесуального права, що стороні позивача незаконно відмовлено в доступі до правосуддя є помилковими, оскільки, на думку судді, у такий спосіб скаржник Мамаєв Д.Ю. намагається вплинути на суд в поза процесуальний порядок, усвідомлюючи, що розгляд справи по суті в суді першої інстанції ще не завершений. При цьому судом вживалися всі заходи щодо належного оповіщення сторони позивача, про час та місце розгляду справи, а також щодо ухвалених судом процесуальних рішень. Дати судових засідань завжди узгоджувались з представниками сторін, які повідомляли суд, що в силу своїх службових обов’язків здійснюють представництво та захист осіб в інших судових провадженнях.

Скаржник Мамаєв Д.Ю., як зауважує суддя, систематично подає скарги на суддів Шевченківського районного суду міста Києва до Вищої ради правосуддя, в тому числі на суддю Волошина В.О., з надуманих причин. Кожне судове засідання починається з його погроз суддям, та залякування працівників апарату суду.

Після того, як на запит судді Шевченківського районного суду міста Києва Волошина В.О. від Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України надійшла відповідь від 4 червня 2024 року № 928/0/2-24, згідно якої Мамаєвим Д.Ю. не було отримано в установленому законом порядку свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а ордери, які ним надаються до судів різних інстанцій, і в тому числі до Вищої ради правосудця, мають ознаки підробки, Шевченківський районний суд міста Києва, вимушений був звернутись з листами до Голови Київського апеляційного суду та Вищої ради правосуддя.

Доводи скаржника, що його повноваження, як адвоката підтверджуються численними постановами апеляційної інстанції не відповідає дійсності, оскільки скаржник замовчує факт наявності ухвали Київського апеляційного суду від 25 березня 2024 року в цивільній справі № 761/5870/24, та в силу положень частини четвертої статті 263 ЦПК України, замовчує про існування правових позицій Верховного Суду (справа № 360/1839/19 від 16 листопада 2023 року). Апеляційна інстанція, ніколи не зверталася з цього приводу до Національної асоціації адвокатів України, яка здійснює облік, видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, та є адміністратором Єдиного реєстру адвокатів України, в якому містяться відомості про осіб, які мають право на заняття адвокатською діяльністю.

Необґрунтованими є доводи скаржника, що судом несвоєчасно було виготовлено текст ухвали суду про залишення позову без руху, оскільки суд двічі намагався надіслати (вручити) копію ухвали суду стороні позивача, і лише після того, як була здійснена телефонограма секретарем судового засідання, стороною позивача було подано заяву про усунення недоліків, та суд мав можливість відкрити провадження по справі.

Безпідставними є твердження скаржника, що судом здійснюється затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом (тобто має місце бездіяльність зі сторони головуючого судді), а також те, що суддею Волошиним В.О. було допущено поведінку, що порочить звання судці або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу. При цьому скаржником на підтвердження зазначених тверджень не надано жодного належного доказу.

Суддя зазначає, що протягом всього часу, здійснення розгляду справи, скаржником не спростовано, що ним отримано свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю у встановленому законом порядку, та, на підтвердження повноважень як адвоката, ним жодного разу не надано до суду, в тому числі до Вищої ради правосудця, ордери, встановленого зразка. Разом з тим, надаються ордери створені ним власноручно, які на фоновій частині ордеру не мають захисного малюнку, а також відсутній реквізит «Назва організації» – «Національна асоціація адвокатів України», які наявні у зразках ордерів на офіційній вебсторінці Національної асоціації адвокатів України.

Крім того, на ордерах, які постійно подаються Мамаєвим Д.Ю. до суду, і в тому числі до Вищої ради правосуддя наявний двовимірний штрих-код (QR-код), який повинен містити посилання на профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, але у ньому зашифроване посилання: «https://ramk.com.ua/profile/7435».

Як вбачається з Єдиного реєстру адвокатів (https://erau.unba.org.ua), за критеріями пошуку адвоката за унікальним номером свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю «6127» (аналогічний номер міститься на наданому адвокатом Мамаєвим Д.Ю. свідоцтві) реєстр адвокатів надає наступні результати:

- Ворошило Максим Ігорович, Рада адвокатів Київської області, № Свідоцтва: 6127/10; дата видачі свідоцтва: 07 липня 2017р., ким видано свідоцтво: Рада адвокатів Київської області;

- Яблучанська Олена Валеріївна, Рада адвокатів Донецької області, № Свідоцтва: 6127, дата видачі свідоцтва: 24 листопада 2021р., ким видано свідоцтво: Рада адвокатів Донецької області. При цьому Національна асоціації адвокатів України визнала, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Мамаєвим Д.Ю. у встановленому законом порядку отримано не було.

Крім того, як вбачається з матеріалів цивільної справи, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС) «Електронний Суд» Мамаєв Д.Ю. зареєстрований в цій підсистемі, не як адвокат, а як фізична особа, оскільки згідно із рішенням Ради адвокатів України № 67 усі адвокати, хто здійснює адвокатську діяльність, зобов’язані зареєструватися у ЄСІТС. При реєстрації у ЄСІТС вони зобов’язані вказувати електронну адресу, зазначену ними у Єдиному реєстрі адвокатів України. Однак, Мамаєв Д.Ю., при реєстрації електронного кабінету не вказав електронну адресу, яка зазначена адвокатом у Єдиному реєстрі адвокатів України, у відповідності до Рішення Ради.

Щодо безпідставного затягування розгляду справи суддя Волошин В.О. зазначив, що продовж десяти років судді Шевченківського районного суду міста Києва, в тому числі і він, мають одне із найбільших навантажень (перевищення складає в десятки разів) по кількості справ, які надходять до розгляду та розглянуті суддями.

Крім того, він є обраним слідчим суддею з розгляду певних категорій клопотань сторін кримінального провадження під час досудового розслідування, в тому числі клопотань слідчих/прокурорів про надання дозволу на проведення обшуку, які підлягають розгляду негайно. Повноваження слідчого судді здійснюються суддями Шевченківського районного суду міста Києва щоденно, що, окрім наявного навантаження на суддю цивільними справами, призводить до щоденного збільшення навантаження матеріалами в рамках КПК України.

Суддя також наголошує, що, внаслідок надмірного навантаження та низького рівня заробітної плати, мають місце численні звільнення працівників апарату Шевченківського районного суду міста Києва про що неодноразово було повідомлено Вищу раду правосуддя, Раду суддів України, Державну судову адміністрацію України. Так, протягом 2023 року з апарату судді звільнилися п’ять секретарів, один діловод та помічник. Фактично з жовтня 2023 року, він крім виконання своїх безпосередніх службових обов’язків як суддя, виконував частково роботу помічника та секретаря судового засідання, оскільки фактично залишився без секретаря та помічника судді.

З огляду на зазначене вважає, що порушень норм процесуального законодавства під час розгляду справи № 761/16861/23 ним допущено не було, а подану заявником скаргу можна розцінити не інакше як поза процесуальний вплив на суд.

Висновки за результатами здійснення дисциплінарного провадження

Вимоги до дисциплінарної скарги та порядок її подання встановлено статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга повинна містити конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

У дисциплінарній скарзі Мамаєва Д.Ю. заначено, що суддя Волошин В.О., несвоєчасно надав для оприлюднення в ЄДРСР копію ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2023 року про залишення без руху позову ОСОБА1 до ТОВ «ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ» про визнання майнових прав та безпідставно затягує розгляд справи, оскільки вже понад рік здійснює розгляд справи.

З інформації ЄДРСР вбачається, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2023 року в справі № 761/16861/23 надіслана для оприлюднення 4 липня 2023 року, зареєстрована 5 липня 2023 року, а забезпечено надання загального доступу 6 липня 2023року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 зі змінами та доповненнями затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Пунктом 1 розділу II. Підготовка судом інформаційних ресурсів Реєстру передбачено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду – КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.

Крім цього, в пункті 1 розділу X. Відповідальність за надсилання до Реєстру інформаційних ресурсів цього положення зазначено, що обов’язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.

Отже, враховуючи зазначене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддею Волошином В.О. допущено несвоєчасне надання судового рішення для внесення його до ЄДРСР.

Щодо безпідставного затягування суддею Волошином В.О. розгляду справи, то Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено таке.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частина третя статті 189 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 196 ЦПК України підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року в справі за позовом ОСОБА1 до ТОВ «ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ» про визнання майнових прав провадження відкрито та справу призначено в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 31 жовтня 2023 року.

З огляду на зазначене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддею Волошиним В.О. допущено порушення строків призначення підготовчого засідання.

Разом з тим зауважує, що для визначення бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи.

Така позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17), від 27 лютого 2020 року № 800/304/17 та від 30 травня 2024 року у справі № 9901/506/21.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці керується тим, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке перебуває на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухгольц проти Німеччини». 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.

Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду заяви. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду заяви, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.

Враховуючи надмірне навантаження судді Волошина В.О., що він є слідчим суддею по розгляду певних категорій клопотань сторін кримінального провадження під час досудового розслідування, в тому числі клопотань слідчих/прокурорів про надання дозволу на проведення обшуку, які підлягають розгляду негайно, та з жовтня 2023 року виконував частково роботу помічника та секретаря судового засідання оскільки фактично залишився без секретаря та помічника судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що результати попередньої перевірки скарги не свідчать про умисне порушення суддею Волошиним В.О. встановлених строків.

Крім цього, тривалість розгляду справи, як пояснив суддя, та встановлено під розгляду дисциплінарної скарги, зумовлені неодноразовим мотивованим суддею залишенням позову без руху. Як зазначив у поясненнях суддя Волошин В.О., суд двічі намагався надіслати (вручити) копію ухвали суду стороні позивача, і лише після того, як була здійснена телефонограма секретарем судового засідання, стороною позивача було подано заяву про усунення недоліків, та суд мав можливість відкрити провадження у справі.

Аналізуючи зміст скарги і ступінь обґрунтування автором своїх доводів щодо наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме, умисна або внаслідок недбалості незаконна відмову в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла до висновку, що в діях судді Волошина В.О відсутні ознаки вказаного дисциплінарного проступку з огляду на таке.

На час подання дисциплінарної скарги, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2024 року підготовче засідання закрито, справу призначено до розгляду за клопотанням сторони позивача на 29 травня 2024 року. Однак за клопотанням представника відповідача розгляд відкладено та розгляд справи призначено на 8 жовтня 2024 року.

Отже, наведені у дисциплінарній скарзі Мамаєва Д.Ю. відомості, не можуть свідчити про наявність у діях судді Волошина В.О. ознак вказного дисциплінарного проступку.

Здійснивши розгляд дисциплінарної скарги Мамаєва Д.Ю., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що всупереч вимогам пунктів 3, 4 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у скарзі відсутні конкретні відомості про наявність у поведінці судді Волошина В.О. ознак дисциплінарних проступків, які відповідно до частини першої статті 106 цього Закону можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона та не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді та посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді.

За таких обставин скарга адвоката Мамаєва Д.Ю. підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43, 44, пунктом 23-7 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

дисциплінарну скаргу адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Волошина Василя Олександровича залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя