Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій Олена Василівна, здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги Проника Андрія Васильовича стосовно суддів Вінницького апеляційного суду Стадніка Ігоря Михайловича, Войтка Юрія Борисовича, Сопруна Володимира Віталійовича,
встановив:
до Вищої ради правосуддя 10 жовтня 2024 року за вхідним № П-2123/15/7-24 надійшла дисциплінарна скарга Проника А.В. на дії суддів Вінницького апеляційного суду Стадніка І.М., Войтка Ю.Б., Сопруна В.В. під час розгляду справи № 128/3555/23.
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».
Зазначеними законами відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.
Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала свою роботу.
Пунктом 23-7 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 10 жовтня 2024 року вказану вище скаргу розподілено мені для проведення попередньої перевірки.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Під час попередньої перевірки скарги Проника А.В. встановлено, що вона містить висловлювання, що принижують честь і гідність особи, зокрема скаржником зазначається «…прошу прийняти від мене скаргу щодо особи в мантії…,притягнути до відповідальності осіб в мантії», «…вище вказані особи, купуючи посаду судді, урочисто присягали українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись не своїми примхами та амбіціями, а принципами верховенства права…».
Крім того, у скарзі Проник А.В. звертаючись до Вищої ради правосуддя, яка є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, зазначає назву цього органу як «Вища зрада правосуддя», що є неприпустимим та не відповідає положенням Конституції України та Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Конституційний Суд України наголошує, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Наведене опосередковано підтверджується унікальним значенням людської гідності в Конституції України, за якою, зокрема, людина її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68) (рішення від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 у справі № 1-4/2018(2792/15)).
Пунктом 4 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи.
За таких обставин скаргу Проника А.В. слід залишити без розгляду та повернути скаржнику на підставі пункту 4 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 42 – 44, пунктом 23-7 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Вищої ради правосуддя,
ухвалив:
дисциплінарну скаргу Проника Андрія Васильовича стосовно суддів Вінницького апеляційного суду Стадніка Ігоря Михайловича, Войтка Юрія Борисовича, Сопруна Володимира Віталійовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Член Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
