Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., Саліхова В.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ільницького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг виконуючого обов’язки голови Донецького апеляційного суду Гапонова Андрія В’ячеславовича та Гетьмана Дениса Михайловича, стосовно судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області (відрядженої до Дружківського міського суду Донецької області) Медінцевої Ніни Михайлівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 6 вересня 2019 року (вх. № 9763/0/8-19) надійшла дисциплінарна скарга виконуючого обов’язки голови Донецького апеляційного суду Гапонова А.В. та 27 вересня 2019 року (вх. № Г-433/2/7-19) надійшла дисциплінарна скарга Гетьмана Д.М. стосовно судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцевої Н.М.

Стислий зміст дисциплінарної скарги

У дисциплінарній скарзі виконуючого обов’язки голови Донецького апеляційного суду Гапонова А.В. повідомлено про те, що протягом серпня 2019 року головою Артемівського міськрайонного суду Донецької області тричі вносилися подання про визначення підсудності в порядку частини другої статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК України) з підстав неможливості забезпечити роботу колегії для розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої та аналогічне подання надійшло від виконувача обов’язків керівника апарату цього ж суду. Зважаючи на відсутність процесуальних підстав для задоволення таких подань, Донецький апеляційний суд неодноразово звертав увагу на їх необґрунтованість та відмовляв, повертаючи справу для розгляду до Артемівського міськрайонного суду Донецької області для прийняття рішення у встановленому законом порядку.

Натомість в таких діях скаржник вбачає зловживання голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області з відповідними поданнями, що має наслідком самоусунення від здійснення правосуддя, порушення головою суду Медінцевою Н.М. своїх обов’язків щодо організації робочого процесу суду та штучне створення умов для передачі кримінального провадження у справі № 219/1004/18 до іншого суду, що впливає на розумність строків розгляду справи.

Такі дії з боку судді Медінцевої Н.М. кваліфікував попередньо як незаконна відмова у доступі до правосуддя та порушення відповідних стандартів та правил суддівської етики, що підриває довіру суспільства до судової влади України, що є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У скарзі Гетьмана Д.М. ним повідомлені аналогічні фактичні обставини щодо внесення подань головою та виконуючим обов’язки керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області про зміну підсудності справи № 219/1004/18 щодо застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні № ____, а саме – продовження строків тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА1 за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (надалі – КК України).

При цьому, посилання Медінцевої Н.М. у поданні на відпустку одного з членів колегії – судді Хомченко Л.І. – спростовуються оприлюдненими відомостями про здійснення нею правосуддя та винесення судових рішень.

Нерозгляд у строки, визначені законодавством, клопотання про продовження запобіжного заходу зумовило звільнення обвинуваченої з-під варти 30 серпня 2019 року у зв’язку із закінченням строку дії запобіжного заходу.

З огляду на що, на думку скаржника, суддя Медінцева Н.М. повинна бути притягнута до дисциплінарної відповідальності.

Процедура розгляду дисциплінарної скарги

Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу II «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.

Зокрема, запроваджено інститут дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, до повноважень яких віднесено здійснення попередньої перевірки дисциплінарних скарг та підготовки дисциплінарних справ до розгляду Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.

Пунктом 236 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).

Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 13 січня 2025 року дисциплінарні скарги виконуючого обов’язки голови Донецького апеляційного суду Гапонова А.В. та Гетьмана Д.М. передана для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Ільницькому О.В. (далі – дисциплінарний інспектор).

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

До Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 30 січня 2025 року (вх. № 342/0/24-25) надійшов висновок дисциплінарного інспектора Ільницького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Буртник Х.В. разом із скаргами та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області (відрядженої до Дружківського міського суду Донецької області) Медінцевої Н.М.

Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів

Указом Президента України від 15 листопада 1995 року № 1055/95 Медінцева Ніна Михайлівна призначена суддею Артемівського міського суду Донецької області. Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2000 року № 2149-ІІІ Медінцева Ніна Михайлівна обрана на посаду судді Артемівського міського суду Донецької області безстроково. Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 переведена до новоутвореного Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

2 лютого 2018 року в порядку територіальної підсудності до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт від Військової прокуратури сил антитерористичних операцій у кримінальному провадженні № ____, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 липня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА1 у скоєнні кримінального правопорушення за частиною четвертою статті 368 КК України. На цей час обвинувачена особа утримувалася під вартою.

Згідно з автоматизованим розподілом справ за цим кримінальним провадженням визначено склад колегії суддів у кількості трьох осіб: головуючий – Радченко Л.А., судді Шевченко Л.В., Хомченко Л.В.

У зв’язку з відставкою судді Радченко Л.А., розпорядженням в.о. керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області № 365 від 12 серпня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 219/1004/18 і сформовано нову колегію у складі: головуючий суддя – Погрібна Н.М., судді: Шевченко Л.В., Хомченко Л.І.

Цього ж дня суддя Погрібна Н.М. заявила самовідвід, в результаті чого розпорядженням в.о. керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області № 335 від 12 серпня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл у справі.

12 серпня 2019 року в.о. керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області виданий протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи № 219/1004/18 між суддями у зв’язку я тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Цього ж дня голова Артемівського міськрайонного суду Донецької області скерувала до Донецького апеляційного суду подання про направлення кримінального провадження № ____ відносно ОСОБА1 для визначення підсудності разом із довідкою щодо причин неможливості сформувати суддями, які перебувають у штаті суду, колегію для розгляду справи.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 15 серпня 2019 року у задоволенні подання відмовлено, оскільки відсутні підстави визначені статтею 34 КПК України для передачі кримінального провадження в інший суд, оскільки на час розгляду подання відсутні підстави для виключення судді Медінцевої Н.М. із автоматизованого розподілу. тому можливо сформувати склад суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 серпня 2019 року у справі № 219/1004/18 суддю Погрібну Н.М. замінено на суддю Медінцеву Н.М. та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя – Медінцева Н.М., судді: Шевченко Л.В.. Хомченко Л.І.

23 серпня 2019 року Медінцева Н.М. звернулася з службовою запискою до в.о. керівника апарату Артемівського районного суду Донецької області з приводу можливих загроз своєчасності розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА1 через можливу неповноважність колегії (суддя Хомченко Л.І. з 27 серпня 2019 року по 06 вересня 2019 року включно перебуває у відпустці, а суддя Шевченко Л.В. 23 серпня 2019 року видалилася до нарадчої кімнати по кримінальному провадженню).

Розпорядженням в.о. керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області № 665 від 23 серпня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 219/1004/18 у зв’язку із перебуванням судді Хомченко Л.І, у відпустці з 23 серпня 2019 року та неможливістю розгляду справи у визначеному АСДС складі колегії у встановлені строки. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 серпня 2019 року у справі № 219/1004/18 призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

23 серпня 2019 року головою Артемівського міськрайонного суду Донецької області внесено подання до Донецького апеляційного суду про направлення кримінального провадження відносно для визначення підсудності.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні подання, оскільки доводи подання не ґрунтуються на вимогах статті 34 КПК України.

Наказом № 98-в від 27 серпня 2019 року, підписаного головою Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцевою Н.М., суддю Артемівського міськрайонного суду Донецької області Хомченко Л.І. відкликано 27 серпня 2019 року з відпустки, наданої наказом голови суду від 15 серпня 2019 року № 93-в тривалістю 3 робочих дні, на підставі письмової заяви Хомченко Л.І. з візою «Гончарова О.О.» та підписом, що ззовні відповідає підпису Медінцевої Н.М., і датою - «27.08.19 р.».

28 серпня 2019 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М. звернулася до в.о. керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області Таранової Н.Ю. про те, що в її провадженні перебуває кримінальне провадження, до складу колегії з розгляду якого входять судді Хомченко Л.І. та Шевченко Л.В. У зв’язку з тим, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої спливає 29 серпня 2019 року, а суддя Хомченко Л.І. з 27 серпня 2019 року по 6 вересня 2019 року включно перебуває у відпустці, просить замінити члена колегії.

На підставі цієї службової записки розпорядженням в.о. керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області О.О. Гончаровою за розпорядженням № 667 від 28 серпня 2019 року проведено повторний автоматизований розподіл у судовій справі № 219/1004/18, за результатами якого протоколом засвідчено, що призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів.

28 серпня 2019 року голова Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М. звернулася з поданням до Донецького апеляційного суду (вих. № 219/1004/18/4777/19) щодо зміни підсудності у кримінальному провадженні, в тому числі, через неможливість колегії розглянути вказане кримінальне провадження у зв’язку з відпусткою судді Хомченко Л.І. з 27 серпня 2019 року по 6 вересня 2019 року включно як однієї з членів колегії та відсутністю інших повноважних суддів для її заміни.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 серпня 2019 року в задоволенні подання відмовлено з аналогічних підстав, які і у попередніх судових рішеннях, якими вирішувалися такі ж подання.

З 28 серпня 2019 року по 4 вересня 2019 року Медінцева Н.М. перебувала на стаціонарному лікуванні згідно з листком тимчасової непрацездатності серія АДЛ № 053643.

28 серпня 2019 року в.о. керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області звернулася з поданням до Донецького апеляційного суду щодо зміни підсудності у кримінальному провадженні, в тому числі, через неможливість колегії розглянути вказане кримінальне провадження через відпустку судді Хомченко Л.І. з 27 серпня 2019 року по 6 вересня 2019 року включно як однієї з членів колегії та тимчасову непрацездатність судді Медінцевої Н.М. з 28 серпня 2019 року та відсутність інших повноважних суддів для її заміни.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 29 серпня 2019 року в задоволенні подання відмовлено з аналогічних підстав, як і у попередніх судових рішеннях, якими вирішувалися такі ж подання.

Відповідно до системних даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, суддею Хомченко Л.І. 27 серпня 2019 року ухвалено 50 процесуальних рішень, 28 серпня 2019 року – 7 процесуальних рішень, 29 серпня – 2 процесуальних рішення. При цьому, зафіксовані дати ухвалення та дати, вказані у самих судових рішеннях, у окремих випадках не співпадають.

30 серпня 2019 року справа була повернута до суду за протоколом передачі судової справи від 30 серпня 2019 року раніше визначеному складу суду.

Згідно з актом від 5 вересня 2019 року складеного канцелярією Артемівського міськрайонного суду Донецької області матеріали кримінального провадження у справі № 219/1004/18 за обвинуваченням ОСОБА1, які надійшли з апеляційного суду 30 серпня 2019 року не були передані судді в день їх надходження, оскільки суддя з 28 серпня 2019 року по 5 вересня 2019 року знаходилась на лікарняному.

Ураховуючи неможливість здійснення правосуддя Артемівським міськрайонним судом Донецької області під час воєнного стану, розпорядженням Голови Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року № 61 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Артемівський міськрайонний суд Донецької області)» територіальну підсудність судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області визначено Дружківському міському суду Донецької області.

Станом на цей час, у справі № 219/1004/18 розглядається клопотання про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження Дружківським міським судом Донецької області колегією суддів у складі: судді-доповідача Медінцевої Н.М. та суддів-учасників колегії: Шевченко Л.В., Хомченко Л.І.

Пояснення судді

У письмових поясненнях суддя Медінцева Н.М. (вхідні №№ 5051/0-6-19, 6023/0/6-19, 2510/0/6-21) виклала обставини, що відповідають встановленим під час попередньої перевірки та пояснила, що причиною з проблемами щодо формування повноважної колегії є низька кількість заповнення штатних посад суддями, які в той час мали повноваження для здійснення правосуддя, та високим навантаженням суду з об’єктивних причин.

Вона надала копії звернень напередодні до відповідних органів державної вдали та суддівського врядування, у яких інформувала щодо проблеми та її можливих наслідків, якими підтверджувала, що з метою забезпечення належного здійснення судового контролю у процесі кримінального провадження та через відсутність можливість розглянути відповідні процесуальні питання зверталася з неодноразовими поданнями про зміну територіальної підсудності справи до Донецького апеляційного суду.

Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Згідно з частинами першою та другою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Водночас, голова місцевого суду згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» видає накази та розпорядження з питань, що належать до його адміністративних повноважень. Останні перелічені у частині першій цієї ж статті, зокрема, представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами (пункт 1); контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства (пункт 3); організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства (пункт 7); здійснює інші повноваження, визначені законом (пункт 10).

Склад дисциплінарного проступку, з приводу якого звернувся скаржник, що визначений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить ознаки, що таке порушення має бути істотним та допущеним під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.

Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Рішення Ради суддів України від 2 квітня 2015 року № 25 та погодженим Наказом Державної судової адміністрації України від 2 квітня 2015 року № 45 (надалі – Положенням) визначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням (пункти 2.3.1 та 2.3.2 частини 2.3 Розділу ІІ Положення).

Більше того, персональну відповідальність за забезпечення належної організації функціонування автоматизованої системи в суді несе керівник апарату суду, а за забезпечення її належного технічного функціонування - технічний адміністратор (пункт 2.1.5 частини 2.1 Розділу І Положення).

Наведені у скарзі обставини стосуються здійснення Медінцевою Н.М. повноважень голови суду, та інкримінуються в частині, які стосувалися внесення подань про зміну територіальної підсудності справи № 219/1004/18 на підставі отриманих нею відомостей згідно з розпорядженнями, протоколами та довідками в.о. керівника апарату суду щодо неможливості сформувати повноважну колегію суддів для здійснення правосуддя.

Однак, Медінцева Н.М. була визначена і головуючим суддею у складі колегії, яка розглядала відповідну судову справу, та особисто в цьому статусі зверталася до в.о. керівника апарату суду щодо проведення заміни членів колегії, які не можуть брати участь у розгляді справи через певні об’єктивні обставини.

Зокрема, 28 серпня 2019 року нею подана службова записка, в якій підставою заміни члена колегії судді Хомченко Л.І. вказується її перебування у відпустці під час спливу строку запобіжного заходу обвинуваченої ОСОБА1. Натомість, нею особисто як головою суду ще 27 серпня 2019 року завізовано відповідну заяву та підписано наказ про відкликання судді з відпустки на три дні. Тому, за цих обставин та кількості штатних суддів, Медінцева Н.М. не могла не знати про те, що нею вноситься недостовірна інформація до службової записки, що є підставою повторного перерозподілу, та в подальшому подання до апеляційного суду про зміну територіальної підсудності, через відсутність можливості сформувати повноважний склад колегії, є необґрунтованим і безпідставним не лише з нормативної, але й фактичної точки зору.

Додатково слід відзначити, що у своїх поясненнях від 25 вересня 2019 року на скаргу в.о. голови Донецького апеляційного суду Гапонова А.В. суддя Медінцева Н.М. не згадує про відкликання з відпустки судді Хомченко Л.І. та оприлюднює цей факт і відповідні матеріали лише при наданні пояснень на скаргу Гетьмана Д.М., у якій він відзначає невідповідність перебування судді Хомченко Л.І. протягом 27-30 серпня 2019 року у відпустці та винесення і оприлюднення нею рішень у судових провадженнях.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики, у редакції затвердженого рішенням XI чергового з’їзду суддів України 22 лютого 2013 року суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Щодо правил поведінки судді Консультативна рада європейських суддів вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 Висновку Консультативної ради європейських суддів).

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів.

Європейська асоціація суддів у пункті 2 Резолюції (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) наголошує, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності лише у випадках, коли мала місце не гідна його звання поведінка, наслідки якої є настільки серйозними і жахливими, що потребують накладення дисциплінарних стягнень.

У параграфах 3, 6 Висновків першої експертної комісії Міжнародної асоціації суддів «Правила етичної поведінки суддів, їх застосування та дотримання» (2004 року) зазначається, що професійні стандарти відображають ту модель поведінки, до якої судді мають прагнути, та підкреслюється необхідність розмежовувати поняття порушення професійних стандартів та дисциплінарних проступків.

Узагальнивши вказані підходи, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 80-81 Постанови від 12 вересня2024 року у справі № 990SCGC/12/24 (провадження № 11-138сап24) виснувала, що аналіз суб’єктивних та об’єктивних ознак дисциплінарного правопорушення дає підстави визначити дисциплінарний проступок судді як винне, протиправне порушення професійних обов’язків або загальновизнаних морально-етичних вимог, які ставляться до судді, що призвело чи могло призвести до негативних наслідків, а об’єктивна сторона дисциплінарного проступку передбачає наявність умислу в діях судді, свідомого порушення ним встановлених законом вимог та настання/можливість настання негативних наслідків.

Під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об’єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів. З метою зміцнення довіри суспільства до судової влади судді мають усвідомлювати значущість своєї місії в утвердженні верховенства права і забезпеченні захисту прав людини та основоположних свобод. Постійна увага з боку суспільства за діями представників судової влади, бажання громадян мати у державі справедливе правосуддя для отримання належного захисту своїх прав покладає на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й людиною з високими стандартами поведінки.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу та оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.

Порушення правил суддівської етики, пов’язане зі здійсненням суддею правосуддя, вчиняється суддею у процесі розгляду певної справи та може проявлятися в одній із таких форм: вияв неповаги чи образа когось з учасників судового провадження, розголошення конфіденційної інформації, що стала відома судді у зв’язку з розглядом судової справи, позапроцесуальне спілкування з учасниками процесу, ухилення від здійснення правосуддя тощо.

Отже, охоплюючи етичні аспекти поведінки судді, цей дисциплінарний проступок не може тлумачитись як такий, що стосується питання оцінки правильності або неправильності застосування суддею норм матеріального і процесуального права під час здійснення правосуддя та ухвалення судових рішень (у тому числі через невиправдане розширення змісту «стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду»).

Позасудова поведінка судді, яка може містити ознаки дисциплінарного проступку за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пов’язана із вчиненням діянь, які мають ознаки інших правопорушень та/або демонстративного порушення норм суспільного співжиття чи загальноприйнятих правил поведінки (дрібне хуліганство, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тощо).

Про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть свідчити дії чи бездіяльність судді, що демонструють відверте нехтування нормами моралі і права, неповагу до інших громадян та суспільства в цілому, недобросовісне використання власного соціального статусу і зумовлених посадою можливостей, поведінка, що викликає негативний суспільний резонанс, компрометує весь суддівський корпус, здатна поставити під сумнів незалежність, неупередженість, об’єктивність правосуддя і підірвати довіру до суду як інституції, покликаної стояти на варті законності і справедливості.

Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, яка свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Саме така поведінка становить об’єктивну сторону зазначеного дисциплінарного проступку.

У контексті нормативно визначених процесуальних стандартів, він повинен поводити себе таким чином у будь-яких умовах, які з точки зору звичайної розсудливої людини не викликатимуть сумнівів у його загальній та професійній етичності, а тим більше допускатимуть припущення щодо наявності обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Звернення судді Мединцевої Н.М. як члена колегії з службовою запискою, у якій містяться завідомо недостовірні дані з приводу повноважності колегії, а також подальше подання про зміну територіальної підсудності з неналежним використанням службових адміністративних повноважень, шляхом створення штучного спору про підсудність, оцінка якому неодноразово надавалася апеляційним судом не дозволяє констатувати додержання такого стандарту в поведінці судді, зважаючи на її стаж роботи і перебування на адміністративній посаді.

Подальший розвиток ситуації, який призвів до закінчення строку застосування запобіжного заходу до особи, обвинуваченої у кримінальному провадженні та подання скарги з боку в.о. голови суду вищої інстанції свідчить про те, що такими діями, які могли стати однією з передумов ухилення від здійснення правосуддя без належних на те підстав, могли бути завдано шкоди авторитету правосуддя та підірвано довіру до суду як інституційної системи здійснення правосуддя в Україні.

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Ільницького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг виконуючого обов’язки голови Донецького апеляційного суду Гапонова А.В. та Гетьмана Д.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у поведінці судді Медінцевої Н.М. можуть вбачатися ознаки дисциплінарних проступків, визначених підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду, а також пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

З огляду на зазначене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області (відрядженої до Дружківського міського суду Донецької області) Медінцевої Н.М. за ознаками вказаних дисциплінарних проступків.

Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу за скаргами виконуючого обов’язки голови Донецького апеляційного суду Гапонова Андрія В’ячеславовича та Гетьмана Дениса Михайловича стосовно судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області (відрядженої до Дружківського міського суду Донецької області) Медінцевої Ніни Михайлівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя