Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та матеріали про звільнення Войтюка Віталія Романовича з посади судді Господарського суду Рівненської області у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 17 лютого 2025 року (вх. № 758/0/6-25) надійшла заява Войтюка В.Р. від 17 лютого 2025 року про звільнення з посади судді Господарського суду Рівненської області у відставку відповідно до статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII). 12 березня 2025 року Войтюк В.Р. надіслав до Вищої ради правосуддя заяву (вх. № 758/1/6-25), у якій уточнив, що просить звільнити його з посади судді Господарського суду Рівненської області у відставку відповідно до частини першої статті 116 Закону № 1402-VIII.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 17 лютого 2025 року, а також протоколом передачі справи раніше визначеному складу від 12 березня 2025 року вказані заяви Войтюка В.Р. передано члену Вищої ради правосуддя Усику Г.І. для підготовки до розгляду.
Войтюк Віталій Романович, ____ року народження, Указом Президента України від 7 червня 2007 року № 509/2007 призначений на посаду судді господарського суду Рівненської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 7 червня 2012 року № 4919-VІ обраний на посаду судді господарського суду Рівненської області безстроково.
Статтею 116 Закону № 1402-VIII установлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
За частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до пункту 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Станом на 18 березня 2025 року стаж роботи Войтюка В.Р. на посаді судді становить 17 років 9 місяців 11 днів.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII установлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме такий правовий висновок викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції від 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Частиною другою статті 127 Конституції України (у редакції, чинній на день призначення Войтюка В.Р. на посаду судді) встановлено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII) (у редакції, чинній на день призначення Войтюка В.Р. на посаду судді) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти пʼяти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Згідно із записами у трудовій книжці після здобуття вищої юридичної освіти Войтюк В.Р. обіймав посади: стажиста Червоноармійського районного народного суду Рівненської області (з 1 серпня 1985 року до 17 жовтня 1985 року); стажиста адвоката Рівненської обласної колегії адвокатів (з 17 жовтня 1985 року до 9 лютого 1986 року); члена Рівненської обласної колегії адвокатів (з 10 лютого 1986 року до 10 листопада 1988 року), а отже, на день призначення на посаду судді мав стаж роботи в галузі права понад 3 роки.
Наведене дає підстави для висновку про наявність у Войтюка В.Р. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи в галузі права.
На день призначення Войтюка В.Р. на посаду судді (7 червня 2007 року) питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-XII та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» у редакції, чинній на день призначення Войтюка В.Р. на посаду судді, установлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до копії військового квитка Войтюка В.Р. із 4 квітня 1979 року до 30 травня 1981 року проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР.
Із 1 вересня 1981 року до 1 липня 1985 року Войтюк В.Р. навчався в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста, форма навчання – денна.
Отже, до стажу роботи, що дає судді Войтюку В.Р. право на відставку, підлягають зарахуванню половина строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського, що становить 1 рік 11 місяців, та період проходження строкової військової служби – 2 роки 1 місяць 26 днів.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо повʼязаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Статтею 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1789-XII) визначено, що під поняттям «прокурор» слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Відповідно до записів у трудовій книжці, Войтюк В.Р. до призначення на посаду судді з 11 листопада 1988 року до дня призначення його на посаду судді працював в органах прокуратури та обіймав посади старшого помічника прокурора, помічника прокурора та прокурора міста Рівного, прокурора Сарненського району Рівненської області, старшого помічника прокурора Рівненської області з питань нагляду за додержанням законів про адміністративні правопорушення управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, начальника відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Рівненської області, начальника відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Рівненської області.
Отже, виходячи із зазначеної норми Закону № 1789-XII та абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи Войтюка В.Р. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню додатково 18 років 6 місяців 25 днів. Решта – три роки стажу роботи за юридичною спеціальністю – вже зараховані до стажу роботи Войтюка В.Р. на посаді судді, що дає йому право на відставку, як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
За результатами вивчення матеріалів про звільнення судді Войтюка В.Р. у відставку встановлено, що до стажу його роботи на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 17 років 9 місяців 11 днів;
стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки;
половина строку навчання в юридичному навчальному закладі – 1 рік 11 місяців;
період проходження строкової військової служби – 2 роки 1 місяць 26 днів;
стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу – 18 років 6 місяців 25 днів.
Загальний стаж роботи судді Войтюка В.Р., що дає йому право на відставку, становить 43 роки 5 місяців 2 дні.
Служба безпеки України повідомила Вищу раду правосуддя, що під час проведення перевірки не встановлено у Войтюка В.Р. наявності громадянства іноземної держави.
Дисциплінарних скарг, за результатами розгляду яких Войтюка В.Р. може бути звільнено з посади судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, у Вищій раді правосуддя не зареєстровано.
Отже, згідно з доданими до заяви документами суддя Войтюк В.Р. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Войтюка Віталія Романовича з посади судді Господарського суду Рівненської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
