Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – залученого члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Кабанця Олексія Олексійовича за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Кузнець Лілії Анатоліївни, поданої в інтересах Дубілета Олександра Валерійовича, стосовно судді Вищого антикорупційного суду Галабали Маркіяна Васильовича,
встановила:
4 березня 2025 року електронною поштою до Вищої ради правосуддя надійшла скарга, подана адвокатом Кузнець Л.А. в інтересах Дубілета О.В., стосовно судді Вищого антикорупційного суду Галабали М.В. (вх. № К-1332/0/7-25).
У поданій скарзі адвокат Кузнець Л.А. стверджує, що у провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючий суддя Галабала М.В., судді: Ногачевський В.В., Білоус І.О., перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА1 (судова справа № 991/7868/23). У підготовчому судовому засіданні 27 вересня 2024 року адвокатом ОСОБА2 заявлено відвід судді Галабалі М.В. із підстав того, що його рідна сестра ОСОБА3 займає керівну посаду (очолює один із напрямків) в Адвокатському об’єднанні «Астерс», адвокати якого представляють інтереси потерпілого та цивільного позивача у цьому ж кримінальному провадженні – АТ «ПриватБанк», що, нібито, свідчить про існування реального конфлікту інтересів у судді Галабали М.В. Замість того, аби відвести від розгляду цього кримінального провадження головуючого суддю Галабалу М.В., колегія суддів у задоволенні відводу відмовила. Розгляд кримінального провадження продовжено колегією суддів у тому ж складі, що порушило право обвинуваченого ОСОБА1 на справедливий суд.
Указані обставини, на переконання адвоката Кузнець Л.А., свідчать про вчинення суддею Галабалою М.В. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
З огляду на викладене, скаржник просить притягнути суддю Вищого антикорупційного суду Галабалу М.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 5 березня 2025 року, у порядку частини першої статті 32, частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», для проведення попередньої перевірки вказаної дисциплінарної скарги визначено дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Кабанця О.О.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя – доповідачем Кабанцем О.О. складено висновок від 11 березня 2025 року з пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи, оскільки дисциплінарна скарга зводиться виключно до незгоди із постановленим судовим рішенням.
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Кабанця О.О., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
У провадженні суддів Вищого антикорупційного суду Галабали М.В. (головуючий), Ногачевського В.В., Білоус І.О. перебуває кримінальне провадження № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 (судова справа № 991/7868/23). Ухвалою від 27 вересня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2 про відвід головуючого судді Галабали М.В., який мотивований нібито наявністю у судді конфлікту інтересів.
Зі змісту вказаної ухвали суду встановлено, що у ході розгляду заяви про відвід головуючим суддею було розкрито інформацію про те, що його рідна сестра ОСОБА3 дійсно працює в Адвокатському об’єднанні «Астерс» на посаді радника та спеціалізується у галузі енергетичного права, охорони довкілля та сталого розвитку, та очолює цей напрямок діяльності. При цьому остання не займається практикою кримінального права та не є представником потерпілого у цьому кримінальному провадженні – АТ «ПриватБанк».
У КПК України чітко визначені обставини, які унеможливлюють участь судді у розгляді кримінального провадження. Підстави для відводу, на які посилався у своїй заяві захисник ОСОБА2, передбачені статтею 75 КПК України та визначають існування особистої заінтересованості судді чи його близьких родичів в результатах провадження та обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді. Вирішуючи заявлений відвід, колегією суддів застосовано суб’єктивний та об’єктивний критерії, які детально описані у практиці Європейського суду з прав людини.
Ухвала суду від 27 вересня 2024 року належним чином мотивована, а основним її мотивом є недоведеність стороною захисту особистої зацікавленості Галабали М.В. у результатах розгляду цього кримінального провадження, оскільки посада радника не передбачає отримання частки від загального доходу фірми, а лише заробітної плати, визначеної відповідним договором та, у зв’язку із цим, відсутності у стороннього спостерігача будь-яких сумнівів у неупередженості головуючого судді.
Долучені скаржницею до дисциплінарної скарги матеріали (процесуальні документи кримінального провадження) не свідчать про існування ознак неналежної поведінки судді. Водночас у матеріалах скарги відсутні інші посилання скаржниці на неналежну поведінку судді Галабали М.В., а також докази, які б свідчили про вчинення останнім дій, які мають ознаки дисциплінарного проступку.
Очевидно, що предметом поданої дисциплінарної скарги є спосіб тлумачення суддею норм законодавства та мотиви, із яких виходив суддя при ухваленні названого вище судового рішення.
Невід’ємною складовою незалежності суддів, передбаченою законодавцем у статті 129 Конституції України, є те, що зміст ухвалених суддями рішень та відмінності в юридичному тлумаченні судами та суддями різних інстанцій правових норм не можуть мати наслідком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Так само не можуть бути підставами притягнення судді до дисциплінарної відповідальності застосування чи незастосування ним тієї чи іншої норми права, згода або незгода із судовим рішенням скаржником або інше розуміння останнім норм матеріального чи процесуального права, аніж її розуміння судом.
Дисциплінарне провадження не повинне передбачати жодних оцінок судових рішень, оскільки такі рішення підлягають апеляційному перегляду, а також повинні існувати фільтри для розгляду безпідставних по суті скарг (п. 7.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 березня.2020 року у справі № 1-304/2019 (7155/19).
Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді) (п. 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року у справі № 815/110/16).
Попередньою перевіркою встановлено, що факти неналежної поведінки судді Вищого антикорупційного суду Галабали М.В., які могли б стати підставою для його дисциплінарної відповідальності, не знайшли свого підтвердження. Дисциплінарна скарга зводиться виключно до незгоди із постановленим судовим рішенням. Загальновідомо, що слово «незгода» відноситься до т.з. «оціночних суджень» і зазвичай застосовується на позначення розбіжності у поглядах, думках та світогляді людей.
Судді не повинні відповідати за тлумачення на свій розсуд правової норми, що відрізняється від тлумачення цієї норми його колегами, якщо у його рішенні відкрито, у рамках відповідного судочинства наведена аргументація на його користь (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/243/19).
Неприйнятною є можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення ним своїх обов’язків, окрім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Зміст конкретних судових рішень контролюється, головним чином, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини (висновки № 3 (2002) та № 11 (2008) КРЄС).
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Дисциплінарне провадження може бути ініційоване, якщо суддя не виконав свої обов’язки ефективно та належним чином. Судові рішення мають бути обґрунтовані та оголошені публічно. Однак, судді не зобов’язані роз’яснювати, якими переконаннями вони керувалися при прийнятті таких рішень (пункти 15, 66, 69 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Оскільки судовий розгляд указаного кримінального провадження нині триває, подання цієї дисциплінарної скарги, вочевидь, є частиною стратегії сторони захисту, спрямованої на можливе затягування судового розгляду вказаного кримінального провадження, та підтверджує тезу про їх незгоду із постановленим судовим рішенням.
Незгода із судовим рішенням не тягне за собою притягнення судді, який брав участь у його ухваленні, до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи за скаргою адвоката Кузнець Лілії Анатоліївни, поданою в інтересах Дубілета Олександра Валерійовича, стосовно судді Вищого антикорупційного суду Галабали Маркіяна Васильовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя – залучений
член Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
