Вища рада правосуддя, розглянувши вмотивовану вимогу дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Любарець Олександри Сергіївни про скасування ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2025 року № 237/2дп/15-25 про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги Герасименка Івана Олександровича стосовно судді Господарського суду Кіровоградської області Коваленко Наталії Миколаївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 22 жовтня 2021 року (вх. № Г-5192/0/7-21) надійшла дисциплінарна скарга Герасименка І.О. на дії судді Господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 9 січня 2025 року вказану дисциплінарну скаргу передано для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Любарець О.С.
За результатами здійснення попередньої перевірки вказаної дисциплінарної скарги дисциплінарний інспектор Любарець О.С. 24 січня 2025 року склала висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу щодо судді Господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу (вх. № 237/0/24-25 від 27 січня 2025 року).
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2025 року № 237/2дп/15-25 дисциплінарну скаргу Герасименка І.О. стосовно судді Господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М. залишено без розгляду та повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Любарець О.С. звернулась до Вищої ради правосуддя з вмотивованою вимогою від 14 лютого 2025 року про передання вказаної ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя до Вищої ради правосуддя для її розгляду та остаточного ухвалення у пленарному складі. Дисциплінарний інспектор просила ухвалу Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2025 року № 237/2дп/15-25 скасувати та передати скаргу Герасименка І.О. стосовно судді Господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М. Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя для розгляду питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи у зв’язку з наявністю у діях цієї судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини п’ятої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення про повернення дисциплінарної скарги на вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний з таким рішенням, або на вимогу дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача передається для розгляду та остаточного ухвалення рішення до Вищої ради правосуддя у пленарному складі.
Обставини, встановлені під час розгляду вмотивованої вимоги
У провадженні судді Господарського суду Кіровоградської області перебувала справа № 912/3485/19 про банкрутство Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії».
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 24 березня 2020 року (суддя Коваленко Н.М.) Дочірнє підприємство «Кіровоградтепло» товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА1.
Ухвалою від 2 грудня 2020 року задоволено самовідвід, заявлений суддею Коваленко Н.М., а матеріали справи № 912/3485/19 передано для повторного автоматизованого розподілу.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що підставою для самовідводу стало те, що з ____ року ОСОБА1 є чоловіком судді Коваленко Н.М. Вказане свідчить про існування конфлікту інтересів при розгляді справи № 912/3485/19, а тому суддя вважала за необхідне заявити самовідвід з метою уникнення конфлікту інтересів та усунення можливих сумнівів у учасників справи щодо її упередженості при розгляді та прийняті судових рішень у справі.
Суддею Коваленко Н.М. за аналогічних обставин заявлено та задоволено самовідвід у справі № 912/2428/16 (ухвала від 7 грудня 2020 року).
Під час попередньої перевірки встановлено, що 2 грудня 2020 року ОСОБА1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА2, в якому просив розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА2, зареєстрований ____ року (справа № 405/7748/20 (у скарзі скаржник помилково зазначив № 405/77488/20)).
Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 16 серпня 2022 року закрито провадження у цивільній справі № 405/7748/20 на підставі пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (відсутній предмет спору).
Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 7 лютого 2022 року (справа № 405/6933/21), яке набрало законної сили 21 березня 2022 року, задоволено позов ОСОБА2 до ОСОБА1 про визнання шлюбу недійсним. Визнано недійсним шлюб, укладений між ОСОБА2 та ОСОБА1, зареєстрований ____ року.
У письмових поясненнях суддя Коваленко Н.М. підтвердила факт укладання ____ року шлюбу з ОСОБА1. Оскільки станом на 1 грудня 2020 року існували обставини, які відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України є підставами для відводу, суддя заявила самовідвід від розгляду справ за участі ОСОБА1. Суддя Коваленко Н.М. не заперечує факту знайомства з ОСОБА1 до 1 грудня 2020 року, позаяк тривалий час вказана особа працювала в апараті Господарського суду Кіровоградської області.
Попередньою перевіркою дисциплінарний інспектор Любарець О.С. встановила, що незадовго до офіційної реєстрації шлюбу суддя Коваленко Н.М. ухвалювала судові рішення у справах за участі ОСОБА1, зокрема, ухвалою від 17 листопада 2020 року (за 13 днів до реєстрації шлюбу) задовольнила клопотання та затвердила звіт арбітражного керуючого ОСОБА1 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат в процедурі ліквідації грошової винагороди та витрат.
В подальшому, надаючи відзив на позовну заяву про розірвання шлюбу та висловлюючи прохання до суду надати строк на примирення, суддя Коваленко Н.М. зазначила, що укладення зазначеного шлюбу було «виваженим, свідомим та обміркованим рішенням двох дорослих людей».
Встановлені попередньою перевіркою обставини, на переконання дисциплінарного інспектора, вказують на імовірність існування позапроцесуальних відносин між суддею та арбітражним керуючим, які виникли до офіційної реєстрації шлюбу, а також свідчать про суперечливість інформації, яку надавала суддя при розгляді судових справ та у поясненнях до Вищої ради правосуддя.
Дисциплінарний інспектор – доповідач Любарець О.С. дійшла висновку, що наведені у дисциплінарній скарзі обставини знайшли своє підтвердження під час попередньої перевірки та свідчать про наявність у діях судді Коваленко Н.М. ознак дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що є підставою для відкриття дисциплінарної справи.
Стислий зміст ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 12 лютого 2025 року № 237/2дп/15-25 залишила без розгляду та повернула дисциплінарну скаргу на підставі частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді); пунктів 2, 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді та посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді).
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що згідно з дисциплінарною скаргою Герасименка І.О., єдиною підставою для притягнення судді Господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М. до дисциплінарної відповідальності є припущення скаржника про існування відносин між суддею ОСОБА2 та арбітражним керуючим ОСОБА1 до дати реєстрації їхнього шлюбу (____ року) та твердження, що «суддя Коваленко Н.М. прямо чи опосередковано заінтересована у результаті розгляду справ у яких приймав участь арбітражний керуючий ОСОБА1». Зазначене, на думку скаржника, згідно з пунктом 3 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відводу (самовідводу).
Водночас в дисциплінарній скарзі Герасименка І.О. будь-яких фактичних даних, свідчень чи доказів не долучено. Самі по собі припущення чи думки скаржника без посилання на фактичні дані можливого вчинення суддею дисциплінарного проступку не можуть свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Обґрунтування вимоги про скасування ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Не погодившись з ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2025 року № 237/2дп/15-25, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Любарець О.С. звернулась до Вищої ради правосуддя з вмотивованою вимогою від 14 лютого 2025 року про передання вказаної ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя до Вищої ради правосуддя для її розгляду та остаточного ухвалення у пленарному складі.
Любарець О.С. зазначила, що відповідно до частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити, зокрема, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Дисциплінарним інспектором здійснено попередню перевірку дисциплінарної скарги Герасименка І.О. на відповідність вказаних законодавчих вимог та встановлено її відповідність, оскільки у ній наведено конкретні факти про можливе вчинення суддею Коваленко Н.М. дисциплінарного проступку, до скарги додано копії відповідних документів на підтвердження наведених у ній доводів.
За результатами попередньої перевірки викладені у дисциплінарній скарзі обставини знайшли своє підтвердження, а встановлені попередньою перевіркою обставини вказують на наявність у діях судді Коваленко Н.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).
Дисциплінарний інспектор Любарець О.С. зазначила, що після укладення шлюбу суддя Коваленко Н.М. заявила собі самовідвід у справах за участі ОСОБА1, тобто формально дотрималася вимог Господарського процесуального кодексу України щодо відводу (самовідводу).
Наявність існування обставин, які б обумовлювали необхідність заявлення суддею Коваленко Н.М. самовідводу до офіційного укладення шлюбу з ОСОБА1 та наявність або відсутність ознак / складу відповідного дисциплінарного проступку може бути встановлено під час розгляду дисциплінарної справи по суті.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, залишивши без розгляду і повернувши дисциплінарну скаргу, пославшись лише на недолучення «будь-яких фактичних даних, свідчень чи доказів» не врахувала те, що скаржник може бути значною мірою обмежений в своїх правах і можливостях на отримання відомостей, які можуть бути використані як докази в дисциплінарній справі. Більше того, скаржник може бути також необізнаним щодо способів перевірки і доказування обставин, які можуть становити дисциплінарний проступок судді.
В цій справі доводи дисциплінарної скарги значною мірою стосуються доказів, доступу до яких скаржник не має і мати не може. Так, наприклад, скаржник за цією дисциплінарною скаргою не має і не може мати доступу до матеріалів судової справи № 405/6933/21, адже не є її учасником. Тому подаючи дисциплінарну скаргу він не міг цілковито підтверджувати свої доводи в цій частині доказами, що наявні в матеріалах цієї справи, і тому, очевидно, значною мірою був змушений «припускати» (як вважає Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя) зазначені у скарзі обставини.
Повноваження Вищої ради правосуддя, її органів, членів Вищої ради правосуддя та дисциплінарних інспекторів на направлення запитів згідно зі статтею 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» як раз і є одним зі способів компенсації можливої обмеженості скаржників в отриманні доказів, які можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку. Адже на відміну від скаржника зазначені в статті 31 цього Закону суб’єкти мають повноваження отримати такі докази, зокрема, матеріали судових справ.
Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя не можуть покладати на скаржника всієї повноти доказування вчинення суддею дисциплінарного проступку, оскільки саме на дисциплінарний орган покладено обов’язок проводити перевірку викладених у скарзі відомостей та посилань на фактичні дані (свідчення, докази), а також за потреби самостійно витребовувати додаткові докази.
Пункт 4 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає надання скаржником посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості, так само як і пункт 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підставою для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги визначає відсутність посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді.
На думку Любарець О.С. зі змісту дисциплінарної скарги Герасименка І.О. вбачається, що скаржник навів посилання на фактичні дані та докази, що підтверджують зазначені ним відомості.
Висновки Вищої ради правосуддя за результатами розгляду вмотивованої вимоги
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
На думку дисциплінарного інспектора Любарець О.С., саме обставини укладення ____ року шлюбу між суддею ОСОБА2 та арбітражним керуючим ОСОБА1 (який приймав участь у справах під головуванням судді Коваленко Н.М.), невизнання суддею ОСОБА2 позову про розірвання шлюбу, подання клопотання про надання строку на примирення, а також те, що позов про визнання шлюбу недійсним подано суддею ОСОБА2 до суду лише 29 вересня 2021 року (через дев’ять місяців після укладення шлюбу) не відповідають наданим суддею Коваленко Н.М. поясненням та можуть свідчити про недотримання суддею правил суддівської етики, зокрема щодо виявлення та підтримування високих стандартів поведінки з метою укріплення суспільної довіри до суду. Така поведінка судді Коваленко Н.М. на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, не може вважатися бездоганною.
Проте, в дисциплінарній скарзі Герасименка І.О. зазначено єдину підставу притягнення судді Господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М. до дисциплінарної відповідальності – припущення скаржника про наявність особистих відносин між суддею ОСОБА2 та арбітражним керуючим ОСОБА1 до дати реєстрації шлюбу (____ року), у зв’язку з чим суддя Коваленко Н.М. прямо чи опосередковано могла бути заінтересована у результаті розгляду справ у яких приймав участь арбітражний керуючий ОСОБА1. Зазначене, на думку скаржника, згідно з пунктом 3 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відводу (самовідводу).
Важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидні обставини, які вказують на протиправність поведінки судді при виконанні процесуальних дій та/або повноважень, а саме не вказано період та тривалість особистих стосунків між суддею Коваленко Н.М. та арбітражним керуючим ОСОБА1.
Будь-яких фактичних даних, посилань на свідчення чи докази існування особистих відносин між суддею ОСОБА2 та арбітражним керуючим ОСОБА1 до ____ року дисциплінарна скарга Герасименка І.О. не містить. Самі по собі припущення чи думки скаржника без посилання на фактичні дані вчинення суддею конкретних дій не можуть свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Стосовно доводів дисциплінарного інспектора Любарець О.С. про відсутність у скаржника доступу до матеріалів судової справи № 405/6933/21 за позовом ОСОБА2 до ОСОБА1 про визнання шлюбу недійсним, в якій можуть міститися докази особистих відносин між вказаними особами, Вища рада правосуддя зазначає, що наявні у цій справі докази були предметом судового розгляду, за результатами якого суд дійшов висновку про фіктивність укладеного між сторонами шлюбу, що вказує на необґрунтованість доводів інспектора.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства.
У пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) вказано, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.
З огляду на зазначене вище, оцінюючи відомості, викладенні у дисциплінарній скарзі Герасименка І.О., вмотивованої вимоги дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Любарець О.С. від 14 лютого 2025 року, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що дисциплінарна скарга Герасименка І.О. не містить конкретних відомостей з посиланням на фактичні дані (свідчення, докази) про наявність у поведінці судді Коваленко Н.М. ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а отже підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді та посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Герасименка Івана Олександровича стосовно судді Господарського суду Кіровоградської області Коваленко Наталії Миколаївни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Голова Вищої ради правосуддя
