Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Недибалюк В.Д. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіна Віталія В’ячеславовича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 17 травня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. (реєстраційний номер М-6/37/7-22) стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіна В.В.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2024 року вказана скарга передана дисциплінарному інспектору Недибалюк В.Д. для проведення попередньої перевірки.

Стислий зміст дисциплінарної скарги

Вимоги дисциплінарної скарги обґрунтовані тим, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В. вчинив дії, які полягають у допущенні суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності.

Скаржник Маселко Р.А. зазначає, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначено проведення 17 квітня 2019 року іспиту для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. В іспиті взяли участь 7 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, інші судді цього суду не з’явились, зокрема й суддя Амельохін В.В. За інформацією ВККСУ, причиною неявки всіх суддів стала їхня тимчасова короткострокова непрацездатність через хворобу.

Рішенням ВККСУ від 8 травня 2019 року оцінювання суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) було призначено на 21 травня 2019 року. Однак і на це засідання суддя Амельохін В.В. не з’явився. Цей факт, на переконання скаржника, викликав значний суспільний резонанс – двічі поспіль майже всі судді Окружного адміністративного суду міста Києва водночас захворіли та не з’явились на оцінювання.

26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) на своєму офіційному YouTube-каналі оприлюднило відео з назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва». На цьому відео відображаються аудіозаписи частини розмов, зокрема, про те, що неявка суддів на оцінювання не була випадковою, а спланованою й заздалегідь узгодженою. Задовго до дати іспитів судді між собою обговорювали, чи з’являтись на оцінювання до ВККСУ, і за вказівкою голови цього суду усі судді, в тому числі суддя Амельохін В.В., вирішили не йти на іспити, начебто через хворобу.

На переконання скаржника Маселка Р.А., неявка судді Амельохіна В.В. на оцінювання, яке мало відбутись 17 квітня та 21 травня 2019 року, зумовлена не хворобою, а умислом – уникнути проходження оцінювання.

У зв’язку з викладеним, скаржник просить притягнути суддю Амельохіна В.В. до дисциплінарної відповідальності згідно пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та застосувати до нього стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Обставини та факти, встановлені під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги

Амельохін Віталій В’ячеславович Указом Президента України від 27 квітня 2010 року № 578/2010 призначений на посаду судді Полтавського окружного адміністративного суду строком на п’ять років, Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 297/2017 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.

Відповідно до інформації, наданої листом ВККСУ від 30 серпня 2024 року № 21-4847/24, рішенням ВККСУ від 7 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема й судді Амельохіна В.В., та визначено дату складення іспиту – 16 липня 2018 року.

Рішенням ВККСУ від 6 липня 2018 року № 164/3п-18 складення іспиту перенесено.

Рішенням ВККСУ від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей судді Амельохіна В.В., затверджено графік, згідно з яким 28 січня 2019 року суддя мав пройти компʼютерне тестування, а 10 лютого 2019 року – інтервʼю з психологом. У ці дати він не зʼявився та надав копію листка непрацездатності від 25 січня 2019 року.

Рішенням ВККСУ від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначено проведення 17 квітня 2019 року іспиту для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, в тому числі для судді Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіна В.В. Згідно вказаного рішення Амельохін В.В. 17 квітня 2019 року мав скласти іспит, а також 9 квітня 2019 року і 20 квітня 2019 року повинен був пройти тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.

В іспиті взяло участь 10 осіб, з яких 7 – судді Окружного адміністративного суду міста Києва. Інші не з’явилися, зокрема, 31 суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, включно Амельохін В.В.

За інформацією ВККСУ, відповідно до пояснень суддів, які не з’явились для складення іспиту 17 квітня 2019 року, причини їх неявки обумовлені тимчасовою втратою працездатності. Суддя Амельохін В.В. на підтвердження поважності причин неприбуття для складення іспиту 17 квітня 2019 року надав листок непрацездатності серія АДХ № ____, відповідно до якого перебував на лікуванні у період з 8 квітня 2019 року по 12 квітня 2019 року, з 13 квітня 2019 року по 17 квітня 2019 року включно.

Рішенням ВККСУ від 8 травня 2019 року № 67/зп-19 встановлено, що у призначеному рішенням ВККСУ від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 іспиті для суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) взяли участь 10 суддів. Суддя Амельохін В.В. для складення іспиту повторно не з’явився.

Вказаним рішенням ВККСУ від 8 травня 2019 року № 67/зп-19 було визнано поважними причини неявки 34 суддів для складення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді судді, в тому числі і судді Амельохіна В.В. Призначено складення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді на 21 травня 2019 року з урахуванням попередньо визначеної рішенням Комісії спеціалізації.

21 травня 2019 року суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В. для складення іспиту не прибув повторно, на підтвердження поважності причин неприбуття надав листок непрацездатності серія АДХ № ____, відповідно до якого перебував на лікуванні з 20 травня 2019 року по 24 травня 2019 року включно.

Повторна неявка значної кількості суддів Окружного адміністративного суду міста Києва для складення іспиту викликала значний суспільний резонанс та численні публікації в мережі Інтернет, зокрема:

https://www.slidstvo.info/news/suddi-okruzhnoho-adminsudu-kyjeva-znovu-ne-pryjshly-na-otsinyuvannya/

https://www.bbc.com/ukrainian/features-48252267

https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/10/7214683/

https://www.radiosvoboda.org/a/news-okruzhnyy-adminsud/29956291.html

Листом № 512-303/7152 від 11 березня 2025 року НАБУ повідомило, що 17 березня 2021 року детективами НАБУ за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року (об’єднаного із кримінальним провадженням № ____ від 17 липня 2020 року, раніше виділеного із кримінального провадження № ____ від 25 лютого 2014 року).

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні детективами НАБУ здійснено дослідження та огляд матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (розсекречених носіїв інформації – карток пам’яті з аудіозаписами) та за результатами встановлення важливих розмов складено протоколи оглядів.

Листами від 13 лютого 2024 року № 0412-303/4190 та від 23 травня 2024 року № 512/303/14723 НАБУ надіслало на адресу Вищої ради правосуддя матеріали кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року (об’єднаного із кримінальним провадженням № ____ від 17 липня 2020 року, раніше виділеного із кримінального провадження № ____ від 25 лютого 2014 року).

Окрім того, листом від 29 січня 2025 року № 512-303/2489 НАБУ надіслало на адресу Вищої ради правосуддя виокремлені із раніше наданих матеріалів досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях матеріали стосовно судді ОСОБА1.

Листом № 512-303/7152 від 11 березня 2025 року НАБУ надало інспектору Недибалюк В.Д. дозвіл в порядку статті 222 КПК України на розголошення відомостей досудового розслідування вищевказаних кримінальних проваджень (інформації та копій всіх документів), скерованих на адресу Вищої ради правосуддя.

У протоколі огляду речей і документів (карт пам’яті) від 7-8 березня 2021 року, отриманих за результатами проведення НСРД під час досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 25 лютого 2014 року та які на момент складання протоколу знаходились при матеріалах досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року, складеного старшим детективом НАБУ Шмітьком В.В. та надісланого НАБУ листом від 29 січня 2025 року № 512-303/2489, зафіксований з-поміж інших зміст розмов суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, у тому числі й судді ОСОБА1.

Під час таких розмов обговорювалось, що ВККСУ має намір викликати суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, у тому числі й суддю ОСОБА1, для проходження кваліфікаційного оцінювання в перший та другий тиждень квітня. У результаті обговорення ОСОБА2 зазначав про намір усіх учасників розмови оформити листки непрацездатності з метою неявки на оцінювання. При цьому присутній суддя ОСОБА1 не висловив жодних заперечень чи здивувань щодо такої пропозиції ОСОБА2, не зазначив про наміри з’явитись на кваліфікаційне оцінювання чи про наявність/відсутність у нього захворювання, що могло б бути підставою для оформлення листка непрацездатності.

Під час іншої розмови зафіксовано, що ще однією причиною непроведення кваліфікаційного оцінювання повинен був стати лист голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА2, скерований на адресу ВККСУ, про неможливість суддів Окружного адміністративного суду міста Києва з’явитись на кваліфікаційне оцінювання суддів, призначене на 17 квітня 2019 року, з огляду на необхідність здійснювати судочинство у період виборів. При цьому, суддя ОСОБА1, будучи присутнім при цій розмові, не висловив жодних заперечень чи здивувань щодо такої пропозиції ОСОБА2, що свідчить про розуміння ним контексту розмови – не з’явитись для проходження кваліфікаційного оцінювання, явка на яке для судді є обов’язковою, за будь-яких обставин.

2 квітня 2019 року на адресу ВККСУ скеровано лист голови Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. вих. № 03-17/660/19 про перенесення кваліфікаційного оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, призначеного на 17 квітня 2019 року, на червень 2019 року, з огляду на необхідність здійснювати судочинство у період виборів Президента України. У листі зазначено, що судді Балась Т.П., Головань О.В., Добрянська Я.І., Федорчук А.Б. виявили бажання пройти кваліфікаційне оцінювання у період, визначений ВККСУ.

Під час однієї з наступних розмов ОСОБА2 повідомив, у тому числі й судді ОСОБА1, що в ВККСУ його запевнили, що кваліфікаційне оцінювання, призначене на 21 травня 2019 року та офіційно не скасоване, насправді не відбудеться. При цьому суддя ОСОБА1 не висловив наміру з’явитись на кваліфікаційне оцінювання, яке для судді є обов’язковим.

Під час розмови, яка відбулася після неявки судді ОСОБА1 на кваліфікаційне оцінювання, призначене на 17 квітня 2019 року, ОСОБА2 зазначив, що щонайменше всі присутні при розмові, у тому числі й суддя ОСОБА1, не мають наміру надалі проходити кваліфікаційне оцінювання. Суддя ОСОБА1 не висловив жодних заперечень, здивувань на сказане ОСОБА2, а його подальше підтримання розмови в контексті критеріїв доброчесності підтвердило, що він поділяє озвучену ОСОБА2 позицію не з’являтись на кваліфікаційне оцінювання.

Позиція судді, стосовно якого подано дисциплінарну скаргу

У письмових поясненнях суддя Амельохін В.В. не погодився з обґрунтованістю доводів дисциплінарної скарги та наявністю підстав для відкриття дисциплінарного провадження. Надав пояснення щодо причин поважності неприбуття на оцінювання 17 квітня 2019 року та 21 травня 2019 року, вказавши, що перебував на лікуванні, про що інформував ВККСУ. На його переконання вів себе добросовісно, активно комунікував з Комісією та інформував про важливі аспекти, пов’язані з оцінюванням. Додав копію рішення ВККСУ від 8 травня 2019 року № 67/зп-19, яким ВККСУ визнала поважною причину неявки судді Амельохіна В.В. на кваліфікаційне оцінювання 17 квітня 2019 року (https://vkksu.gov.ua/sites/default/files/field/file/67_zp_08.05.2019_0.pdf).

Окрім того, суддя Амельохін В.В. зазначив, що скаржник Маселко Р.А. оперує відомостями, що становлять медичну (лікарську) таємницю, а тому має місце порушення заборони поширення таких відомостей, а відтак скарга є такою, що не відповідає вимогам законодавства.

Щодо посилання на відео на YouTube-каналі НАБУ, то таке відео суддя вважає неналежним та недопустим доказом на підтвердження наведених у скарзі розсудів та припущень, а власне сама дисциплінарна скарга, на переконання судді, не містить посилання на фактичні дані та ґрунтується лише на припущеннях і недоведених обставинах.

Зазначає про неможливість використання інформації щодо розмов, про які йдеться в скарзі, з огляду на їх приналежність до приватного спілкування, натомість інформація, яка отримана внаслідок втручання в приватне спілкування, може бути використана лише для вирішення завдань кримінального провадження.

Суддя Амельохін В.В. також посилається на підставу для відмови у відкритті дисциплінарної справи – закінчення встановленого законом строку для застосування до судді дисциплінарного стягнення. Свою позицію суддя обґрунтовує тим, що скарга стосовно подій 17 квітня та 21 травня 2019 року була розподілена члену Вищої ради правосуддя 15 листопада 2023 року, тобто після закінчення трирічного строку для застосування до судді дисциплінарного стягнення.

У своїх поясненнях суддя Амельохін В.В. зазначив, що скаржник Маселко Р.А. зловживав своїм правом на звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження стосовно суддів, з огляду на значну кількість скарг, які він подав на суддів Окружного адміністративного суду міста Києва. Окрім того, Маселко Р.А., як член Вищої ради правосуддя, секретар Другої Дисциплінарної палати, який також виконує функції дисциплінарного інспектора, перебуває в постійному реальному конфлікті інтересів, оскільки він, на думку судді Амельохіна В.В., прямо заінтересований в результатах розгляду скарг щодо суддів Окружного адміністративного суду міста Києва загалом, та щодо судді Амельохіна В.В., зокрема.

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Підпунктом 4 пункту 16¹ Перехідних положень Конституції України визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Відповідно до пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддя» (в редакції, що діяла на момент 17 квітня та 21 травня 2019 року) визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність.

Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є: (1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі; (2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.

Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; 2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; 3) подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді; 4) виявляти повагу до учасників процесу; 5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання; 6) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; 7) подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 8) систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду; 9) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання; 10) підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (у редакції, чинній на момент вчинення суддею дій), суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

Приймаючи присягу відповідно до статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також в особистому житті.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед оточуючих (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).

Слід зауважити, що відомості, викладені у дисциплінарній скарзі Маселка Р.А., призвели до значного суспільного резонансу та шкодять авторитету правосуддя.

У Постанові Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13 зазначено: «Авторитет судової влади залежить від дій кожного судді…Тільки для захисту прав і свобод людини суддя може і повинен використовувати свої повноваження. І саме для цього судді отримують свою незалежність, яка не є ані привілеєм, ані шляхом до збагачення… Незалежний суд є основою вільної, демократичної та правової держави. І для судді немає і не може бути ніякої іншої мети, окрім верховенства права та захисту прав людини. Саме цими цінностями керується Верховний Суд у своїй діяльності».

На національному рівні «авторитет правосуддя» розуміється як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві. Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї. Схожою термінологією наділено і поняття «авторитет судді», який виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету (Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, постанова Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

У постанові від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можуть свідчити дії чи бездіяльність судді, що демонструють відверте нехтування нормами моралі і права, неповагу до інших громадян та суспільства в цілому, недобросовісне використання власного соціального статусу і зумовлених посадою можливостей, поведінка, що викликає негативний суспільний резонанс, компрометує весь суддівський корпус, здатна поставити під сумнів незалежність, неупередженість, об'єктивність правосуддя і підірвати довіру до суду як інституції, покликаної стояти на варті законності і справедливості.

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Дисциплінарне провадження щодо суддів включає, зокрема, попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи (пункт 1 частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Недибалюк В.Д. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Р.А., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіна В.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу. Наслідком чого може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Водночас встановлені обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Амельохіна В.В. ознак істотного дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Перевірка та дослідження наведених обставин буде здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіна Віталія В’ячеславовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя