Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Войнаревича Михайла Григоровича з посади судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області у відставку,
встановила:
4 квітня 2025 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 1532/0/6-25) надійшли заява Войнаревича М.Г. та матеріали про його звільнення з посади судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області у відставку.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2025 року зазначену заяву та матеріали передано члену Вищої ради правосуддя Кваші О.О. для підготовки до розгляду.
Войнаревич Михайло Григорович, громадянин України, ____ року народження, Указом Президента України від 16 березня 2005 року № 476/2005 призначений строком на п’ять років на посаду судді Теплицького районного суду Вінницької області. Постановою Верховної Ради України від 1 липня 2010 року № 2400-VI призначений на посаду судді Теплицького районного суду Вінницької області безстроково. Указом Президента України від 14 січня 2011 року № 33/2011 переведений на посаду судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області.
Статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) установлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя встановлено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Стаж роботи Войнаревича М.Г. на посаді судді на дату ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення становить 20 років 1 місяць 21 день.
На день призначення Войнаревича М.Г. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
За абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (у редакції, чинній на день призначення Войнаревича М.Г. на посаду судді), визначено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до копії військового квитка Войнаревич М.Г. з 15 жовтня 1979 року до 26 жовтня 1981 року проходив строкову військову службу в лавах Радянської Армії.
Отже, до стажу роботи, що дає Войнаревичу М.Г. право на відставку, підлягає зарахуванню період проходження строкової військової служби – 2 роки 12 днів.
Згідно з копією диплома (серія __ № ____) Войнаревич М.Г. із 1 вересня 1986 року до 16 червня 1992 року навчався в Київському університеті імені Тараса Шевченка на юридичному факультеті за спеціальністю «Правознавство», отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка листом від 17 квітня 2025 року № 01/549-19 поінформував, що 1 вересня 1986 року Войнаревич М.Г. був зарахований до складу студентів першого курсу заочного відділення юридичного факультету Київського ордена Леніна і ордена Жовтневої революції державного університету імені Т.Г. Шевченка (наказ від 21 серпня 1986 року № 843 «УГ»). У червні 1992 року Войнаревич М.Г. закінчив повний теоретичний і практичний курс навчання на заочному відділенні юридичного факультету Київського ордена Леніна і ордена Жовтневої революції державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство», здобув кваліфікацію юриста та отримав диплом від 16 червня 1992 року __ № ____.
Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19, заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу роботи судді, який дає право на відставку.
Отже, до стажу роботи, що дає судді Войнаревичу М.Г. право на відставку, не може бути зараховано половину строку навчання в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) визначено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми у взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Згідно із записами у трудовій книжці після здобуття вищої юридичної освіти Войнаревич М.Г. обіймав посади: юрисконсульта в Літинському районному союзі споживчих товариств (із 16 червня 1992 року до 6 жовтня 1993 року); юрисконсульта на Літинському плодоконсервному заводі (з 15 жовтня 1993 року до 20 червня 1994 року); члена адвокатського об’єднання «Вінницька обласна колегія адвокатів» (з 1 червня 1994 року до 27 вересня 2004 року та із 4 жовтня 2004 року до 24 березня 2005 року), а отже, на день призначення на посаду судді мав стаж роботи в галузі права понад 3 роки.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу судді Войнаревича М.Г. для звільнення у відставку, а саме: актів про призначення, про обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, військового квитка, установлено, що до стажу роботи Войнаревича М.Г. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи безпосередньо на посаді судді із дня призначення на посаду судді (із 16 березня 2005 року) до дати ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення – 20 років 1 місяць 21 день;
період проходження строкової військової служби – 2 роки 12 днів;
стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Отже, станом на дату ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення загальний стаж роботи судді Войнаревича М.Г., який дає йому право на відставку, становить 25 років 2 місяці 3 дні.
Відповідно до доданих до заяви документів суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Войнаревич М.Г. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Водночас за результатами моніторингу інтернет-ресурсів, у тому числі Єдиного державного реєстру судових рішень та вебпорталу «Судова влада України», не встановлено обставин, які відповідно до закону могли вплинути на розгляд питання про звільнення судді з посади згідно з пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Служба безпеки України листом від 17 квітня 2025 року № 14/5/3-2333 повідомила, що за результатами перевірки не встановлено наявності у Войнаревича М.Г. громадянства іноземної держави.
Дисциплінарних скарг, за результатами розгляду яких Войнаревича М.Г. може бути звільнено з посади судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, у Вищій раді правосуддя не зареєстровано.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Войнаревича Михайла Григоровича з посади судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
