Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок Дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Остапенко Т.А. разом із дисциплінарною скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Степаненко Наталі Олегівни стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (нині – Шевченківського районного суду міста Дніпра) Кондрашова Ігоря Альбертовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 5 лютого 2025 року за вхідним № С-819/0/7-25 надійшла дисциплінарна скарга Степаненко Н.О. щодо судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (нині – Шевченківського районного суду міста Дніпра) Кондрашова І.А. про вчинення дисциплінарного проступку під час здійснення правосуддя у справі № 932/6750/24.
Зі скарги Степаненко Н.О. вбачається, що скаржниця вважає підставою для притягнення судді Кондрашова І.А. до дисциплінарної відповідальності – безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи № 932/6750/24 протягом встановленого законом строку (порушення суддею процесуальних вимог щодо строків розгляду справи в порядку спрощеного провадження не більше шістдесяти днів) та строку виготовлення повного тексту судового рішення.
У зв’язку із викладеним у скарзі висловлено прохання притягнути суддю Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (нині – Шевченківського районного суду міста Дніпра) Кондрашова І.А. до дисциплінарної відповідальності за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2025 року вказану дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Остапенко Т.А. для проведення попередньої перевірки.
За її результатами складено висновок від 31 березня 2025 року з пропозицією відкрити дисциплінарну справу за скаргою Степаненко Н.О. стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (нині – Шевченківського районного суду міста Дніпра) Кондрашова І.А.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши висновок дисциплінарного інспектора – доповідача Остапенко Т.А., матеріали, зібрані під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги, не погодилась з пропозицією доповідача та дійшла висновку про наявність підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги Степаненко Н.О. з огляду на таке.
З’ясовано, що Кондрашов Ігор Альбертович Указом Президента України від 5 серпня 2020 року № 313/2020 призначений на посаду судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що
12 серпня 2024 року до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська звернулася ОСОБА1 із позовом до ОСОБА2 про розірвання шлюбу, який протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цього ж дня передано до провадження судді Кондрашова І.А. 12 серпня 2025 року суддею сформовано запит щодо визначення зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26 серпня 2024 року відкрито провадження та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 25 вересня 2024 року.
Справа також призначалася до розгляду на 4 та 25 листопада 2024 року.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА1 задоволено.
Відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, копія заочного рішення надіслана до реєстру судом 21 березня 2025 року, зареєстрована 22 березня 2025 року та забезпечено надання загального доступу 24 березня 2024 року.
Згідно з інформацією, наданою Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська, в провадженні судді Кондрашова І.А. у 2025 році знаходилося 2674 справ та матеріалів, з них у звітному періоді надійшло – 2200, розглянуто у звітному періоді – 1276.
Наведене вказує на об’єктивну неможливість суддею Кондрашовим І.А. (у тому числі, фізично) розглянути та вирішити таку кількість справ, які перебували у нього в провадженні, протягом нормативного строку.
Поняття строків та розумності строків розгляду справ варто досліджувати з огляду на зміст норм Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України), яким регламентовано ці питання.
Право кожного на розгляд його справи у розумний строк гарантовано як на конвенційному рівні (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так і на рівні національного законодавства (пункт 7 частини другої статті 129 Конституції України, стаття 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
У частині третій статті 2 ЦПК України закріплено основні принципи цивільного судочинства, з-поміж яких розумність строків розгляду справи судом.
Згідно зі статтею 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у зв’язку із безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Однак слід зауважити, що важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду позовної заяви. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду заяви, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Отже, обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак вказаного дисциплінарного проступку є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку із безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 жовтня 2019 року в справі № 11-638сап19 наголосила, що під час кваліфікації дій судді як безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви Вища рада правосуддя та її дисциплінарний орган мають проаналізувати доводи судді про те, що з урахуванням кількості справ, які перебувають у його провадженні, навіть за найменших витрат робочого часу (одна година на кожну справу), він об’єктивно не мав можливості дотриматися цих строків.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
У висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено: для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
Крім наведеного, у пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) вказано, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року), процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Відповідно до частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус судців» дисциплінарна скарга повинна містити, зокрема, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Згідно з частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
З огляду на зазначене розгляд справи № 932/6750/24 у наведений у скарзі строк об’єктивно зумовлений великим навантаженням у роботі, а саме, значною кількістю справ, що одночасно перебували у провадженні судді протягом згаданого періоду часу і кожна із цих справ вимагала процесуальної уваги й участі.
Степаненко Н.О. не наводить у своїй дисциплінарній скарзі конкретних відомостей про наявність у поведінці судді Кондрашова І.А. ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді. Скарга також не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді, посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді.
За таких обставин Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарга Степанеко Н.О. підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Степаненко Наталі Олегівни стосовно судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Кондрашова Ігоря Альбертовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Віталій САЛІХОВ
