X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
08.05.2025
982/0/15-25
Про Звіт про діяльність Державної судової адміністрації України за 2024 рік

Відповідно до частини другої статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Державна судова адміністрація України (далі – ДСА України) підзвітна Вищій раді правосуддя у межах, визначених законом.

У статті 153 Закону закріплено, що ДСА України очолює Голова Державної судової адміністрації України, який керує діяльністю ДСА України, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань, а також звітує про діяльність ДСА України перед Вищою радою правосуддя.

Починаючи із 14 грудня 2023 року, до призначення у встановленому порядку Голови ДСА України тимчасове виконання обов’язків Голови ДСА України рішеннями Вищої ради правосуддя покладалось на Пампуру М.В., заступника Голови ДСА України (зокрема, згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 13 березня 2025 року № 517/0/15-25 не довше, ніж до 15 червня 2025 року).

Вища рада правосуддя в рішенні від 16 травня 2024 року № 1498/0/15-24 за результатами оцінки Звіту про діяльність ДСА України за 2023 рік визнала результати роботи ДСА України частково задовільними, рекомендувала ДСА України:

1) вжити додаткових заходів щодо покращення фінансового забезпечення працівників апаратів судів та інших органів судової влади;

2) вжити додаткових організаційно-практичних заходів з метою поліпшення взаємодії з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Національною школою суддів України;

3) організувати ефективне управління процесом розробки та впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, запровадити механізми, які унеможливлять зловживання та неефективне використання ресурсів у цих процесах;

4) вжити додаткових заходів для вирішення інших організаційних питань матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики тощо, які виникають у роботі місцевих та апеляційних судів;

5) вжити додаткових заходів контролю за діяльністю територіальних управлінь ДСА України з метою виконання покладених на них повноважень щодо організаційного та фінансового забезпечення діяльності місцевих загальних судів, а також неухильного дотримання розпорядчих актів і методичних рекомендацій ДСА України.

ДСА України листом від 11 лютого 2025 року № 7-3138/25 надіслала до Вищої ради правосуддя інформацію про стан виконання станом на 1 січня 2025 року наданих Вищою радою правосуддя рекомендацій за результатами розгляду Звіту про діяльність ДСА України за 2023 рік. Згідно з доданою до листа таблицею, у якій наведено детальні відомості щодо спрямованих на виконання кожної з рекомендацій заходів, термінів та стану їх виконання, більшість отриманих рекомендацій протягом звітного періоду ДСА України виконала, виконання окремих рекомендацій триває.

Відповідно до пункту 28.1 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року № 1068/0/15-23), зі змінами (далі – Регламент), Голова ДСА України щороку до 15 березня року, наступного за звітним, подає до Вищої ради правосуддя письмовий звіт щодо діяльності органу у звітному році.

14 березня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист т. в. о. Голови ДСА України від 14 березня 2025 року № 16-5200/25, яким надано Звіт про діяльність Державної судової адміністрації України за 2024 рік (далі – Звіт).

Звіт містить 25 розділів, у яких викладено інформацію щодо проведеної у 2024 році роботи, а також пріоритети ДСА України на 2025 рік, зокрема: вжиття дієвих заходів для належного фінансування судів, органів та установ системи правосуддя, головним розпорядником щодо яких є ДСА України; поліпшення рівня оплати праці працівників апаратів судів; забезпечення судів, органів та установ системи правосуддя приміщеннями державної форми власності, які належать до сфери управління ДСА України, та зміцнення їх матеріально-технічної бази; подальша цифровізація сектору правосуддя, зокрема, удосконалення функціонування підсистеми «Електронний суд» та запровадження нових електронних сервісів; продовження участі у євроінтеграційному процесі України з питань, що віднесені до повноважень ДСА України.

З метою повноцінного опрацювання та з’ясування позиції судів, органів та установ системи правосуддя щодо результатів роботи ДСА України як органу, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади, Вища рада правосуддя надіслала Звіт Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду (далі – ВАКС), апеляційним судам, Національній школі суддів України (далі – НШСУ) та Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (далі – ВККСУ) із пропозицією опрацювати та надати Вищій раді правосуддя пропозиції / коментарі до Звіту (за наявності). Вища рада правосуддя опрацювала та проаналізувала Звіт відповідно до пунктів 28.3, 28.4 Регламенту.

 

Щодо стану фінансового забезпечення органів та установ системи правосуддя

ДСА України повідомила, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» ДСА України як головному розпоряднику бюджетних коштів були передбачені бюджетні призначення в сумі 20 601,2 млн грн, що на 2 052,2 млн грн більше, ніж на кінець 2023 року.

Визначені бюджетні призначення забезпечували лише 71,1 % необхідних соціальних видатків системи правосуддя, потребу у видатках на оплату комунальних послуг і енергоносіїв забезпечено на рівні 98,4 %, інші поточні видатки судів, органів та установ системи правосуддя задоволено на 23 %, видатки розвитку – 14,2 %, видатки на виконання рішень судів – 1,2 %. На оплату праці та нарахування на неї було спрямовано 88,2 % бюджетних призначень 2024 року, на оплату комунальних послуг і енергоносіїв – 3,4 %, питома вага інших поточних видатків на забезпечення судочинства становить 5,8 %, на видатки розвитку – 2,6 %.

У 2024 році кошти із загального фонду державного бюджету, які були передбачені для забезпечення діяльності місцевих загальних судів, спрямовані та використані за відповідними напрямами.

За рахунок понадпланових надходжень від сплати судового збору з урахуванням залишку коштів, який утворився на 1 січня 2024 року, ДСА України внесла зміни до розпису видатків, а саме збільшила асигнування за спеціальним фондом державного бюджету на суму 396,6 млн гривень.

Зазначені кошти спрямовані на видатки за такими кодами економічної класифікації видатків (далі – КЕКВ):

КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» – 53,7 млн грн;

КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження» – 8,6 млн грн;

КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» – 276,4 млн грн;

КЕКВ 3122 «Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів» – 23,6 млн грн;

КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» – 34,3 млн гривень.

Згідно зі Звітом у 2024 році, порівняно з 2023 роком, спостерігається позитивна тенденція збільшення бюджетних призначень за всіма напрямами використання коштів. Зокрема, на кінець 2024 року бюджетні призначення на 2448,8 млн грн (13,2 %) є більшими, ніж у той самий період 2023 року.

 

Щодо підготовки бюджетного запиту на 2025 рік

У Звіті зазначено, що загальна сума потреби ДСА України у фінансових ресурсах на 2025 рік становила 36 278,4 млн. гривень.

За результатами аналізу бюджетного запиту ДСА України на 2025–2027 роки Міністерство фінансів України збільшило обсяг граничних показників видатків для судів, органів і установ системи правосуддя, головним розпорядником бюджетних коштів щодо яких є ДСА України. Додатково призначено видатки в сумі 1 628,0 млн грн за загальним фондом, але при цьому здійснено перерозподіл видатків у сумі 320,4 млн грн з інших поточних видатків на оплату праці й здійснення нарахувань за спеціальним фондом. Отже, видатки на оплату праці та відповідні нарахування збільшилися на суму 1948,4 млн грн, з них: 1864,8 млн грн – на оплату праці, 83,6 млн грн – на нарахування на оплату праці, а інші видатки споживання відповідно зменшено на 320,4 млн гривень.

ДСА України надіслала уточнений бюджетний запит на 2025–2027 роки до Міністерства фінансів України. Проєктом Закону України від 14 вересня 2024 року № 12000 «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – проєкт № 12000) для ДСА України передбачено 22 110,0 млн грн, або на 1628,0 млн грн більше, ніж граничні показники видатків, доведені Міністерством фінансів України інструктивним листом до бюджетного запиту на 2025–2027 роки.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» ДСА України як головному розпоряднику бюджетних коштів встановлено бюджетні призначення у загальній сумі 22 105,3 млн грн, у тому числі за загальним фондом – 18 505,3 млн грн, за спеціальним фондом – 3600,0 млн. грн, що забезпечує 61 % від її потреби у фінансових ресурсах.

До Звіту додано розрахунки середнього розміру заробітної плати (грошового забезпечення) та стимулюючих виплат за 2024 рік: працівникам апаратів місцевих та апеляційних судів, працівникам апарату ВККСУ, працівникам апарату НШСУ, працівникам апарату Служби судової охорони (далі – ССО), співробітникам ССО, працівникам апаратів ДСА України та її територіальних управлінь. Зазначені розрахунки ДСА України здійснила в розрізі категорій посад працівників апарату суду / органу системи правосуддя та з урахуванням їх фактичної чисельності.

Порівнюючи середній розмір заробітної плати працівників апаратів судів за 2024 та 2023 роки, встановлено її зростання на 4872 гривні або 23 %. За підсумками 2024 року середньорічні стимулюючі виплати працівникам апаратів усіх місцевих та апеляційних судів становили: місцеві загальні суди – 33 % посадового окладу; місцеві спеціалізовані суди – 38,7 % посадового окладу; апеляційні суди – 37 % посадового окладу.

Згідно зі Звітом у 2024 році ДСА України запровадила комплекс заходів, спрямованих на покращення фінансового та соціального забезпечення працівників апаратів судів. Завдяки наявній економії за КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода» в листопаді 2024 року за пропозицією ДСА України Міністерство фінансів України збільшило видатки за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» за рахунок зменшення видатків за КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода».

Протягом 2024 року ДСА України здійснила перерозподіл видатків державного бюджету з КЕКВ 2111 «Заробітна плата» та КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» за загальним і спеціальним фондами державного бюджету, що дало змогу забезпечити: виплату обов’язкових складових заробітної плати працівникам апаратів місцевих та апеляційних судів; формування фонду преміювання у розмірі 20 % від посадового окладу відповідно до частини сьомої статті 52 Закону України «Про державну службу»; підвищення посадових окладів з урахуванням коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану»; надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань працівникам апаратів судів.

Інформацію про середній розмір заробітної плати та стимулюючих виплат працівників апаратів судів та установ за 2024 рік розміщено на вебсайті ДСА України (https://dsa.court.gov.ua/dsa/pres-centr/news/1747041/).

З наведеного вбачається, що ДСА України врахувала рекомендації Вищої ради правосуддя щодо вжиття заходів для покращення фінансового забезпечення працівників апаратів судів та інших органів судової влади, реалізація цих рекомендацій триває.

Водночас на запит Вищої ради правосуддя апеляційні суди за результатами опрацювання Звіту у співпраці з місцевими судами в межах відповідного апеляційного округу наголосили на недостатньому рівні заробітної плати працівників апаратів місцевих та апеляційних судів. Зазначено, що проведена в судах класифікація посад державної служби призвела до диспропорції в оплаті праці працівників різних державних установ, у тому числі працівників за рівнозначними посадами безпосередньо в межах суду. Також зауважено на зменшенні розміру доплат за вислугу років до 30 % від посадового окладу, виключенні доплат за інтенсивність праці.

У підсумку суди зазначили, що заробітна плата частини працівників апаратів судів хоча і збільшилася, однак її розмір не свідчить про вирішення проблеми загалом, що призводить до втрати професійних спеціалістів, плинності кадрів, ускладнення заповнення вакантних посад, неукомплектованості штату апаратів судів. Для удосконалення організації роботи судів і судових установ запропоновано продовжити роботу щодо підвищення сталої заробітної плати працівників апарату суду.

Вища рада правосуддя погоджується, що проблемним питанням фінансового забезпечення судової гілки влади вже кілька років поспіль є питання конкурентоспроможності заробітної плати працівників апаратів судів з огляду на суттєве збільшення навантаження, поєднане з кадровим дефіцитом, особливо в місцевих та апеляційних судах. Перегляд класифікації посад для працівників апаратів місцевих та апеляційних судів шляхом підвищення рівня юрисдикції та типу цих державних органів суттєво покращить ситуацію з кадровим забезпеченням, адже належний рівень заробітної плати дасть змогу залучити до роботи в судах якомога більше кваліфікованих працівників, що сприятиме ефективному функціонуванню судової системи.

У контексті наведеного питання Вища рада правосуддя зауважує, що відповідно до частини восьмої статті 50 Закону України «Про державну службу» особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Верховна Рада України 11 березня 2025 року прийняла у другому читанні та в цілому проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад», реєстраційний № 8222 (далі – проєкт Закону № 8222), яким передбачено доповнення розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу», зокрема:

пунктом 142, який встановлює, що тимчасово, на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування, Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові коригуючі коефіцієнти для оплати праці державних службовців різних державних органів з урахуванням особливостей адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється юрисдикція таких органів, а для державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів, інших органах та установах системи правосуддя допускається встановлення також інших коефіцієнтів до посадових окладів, у тому числі за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України;

пунктом 144, який визначає, що до законодавчого врегулювання в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» особливостей оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів, інших органах та установах системи правосуддя з метою визначення розмірів посадових окладів суди, органи та установи системи правосуддя, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, відносяться до державних органів, зазначених у абзацах шостому і сьомому пункту 1 частини сьомої статті 51 цього Закону, а районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди – до державних органів, зазначених у пункті 2 частини сьомої статті 51 цього Закону.

17 березня 2025 року цей Закон направлено на підпис Президенту України.

Завдяки наполегливій і послідовній роботі представників Комітету Верховної Ради з питань правової політики, а також активній роботі ДСА України до законопроєкту вдалося включити важливі положення, що відкривають шлях до підвищення посадових окладів працівників апаратів судів. У цілому прийняття проєкту Закону № 8222 має забезпечити: справедливий рівень заробітної плати державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя; конкурентоспроможність заробітних плат державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя з державними службовцями інших державних органів, посади яких належать до однієї категорії та рівня; сталість кадрового потенціалу системи правосуддя та мотивацію державних службовців до професійного розвитку.

Ухвалення цього Закону є важливим для реалізації програми Ukraine Facility, фінансової підтримки України від Європейського Союзу із загальним обсягом фінансування 50 мільярдів євро, розрахованої на період 2024–2027 років.

 

Щодо інформаційно-технічного забезпечення судів

Згідно зі Звітом першочергова потреба судів та органів і установ системи правосуддя до кінця 2024 року становила 7150 одиниць засобів інформатизації.

За рахунок виділених у листопаді 2024 року коштів на придбання засобів інформатизації розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня було заплановано придбати: 215 серверів (з них 142 сервери початкового рівня продуктивності, 53 – середнього рівня продуктивності, 20 – високого рівня продуктивності); 808 комплектів обладнання для здійснення аудіо-, відеофіксації судового засідання та відеоконференції (ВКЗ); 3141 комп’ютер (моноблок); 2617 багатофункціональних пристроїв (БФП); 369 сканерів.

Так, із 7150 одиниць запланованого до придбання обладнання фактично придбано 5652 одиниці обладнання (79 %), а саме: із 215 серверів, передбачених до придбання, фактично придбано 160 (з них 96 серверів початкового рівня продуктивності, 52 – середнього рівня продуктивності, 12 – високого рівня продуктивності), що становить 74,4 % від запланованої кількості; із 808 одиниць обладнання для здійснення аудіо-, відеофіксації судового засідання та відеоконференції (ВКЗ), передбачених до придбання, фактично придбано 645, що становить 79,8 % від запланованої кількості; із 3141 персонального комп’ютера (моноблока), передбачених до придбання, фактично придбано 2058 персональних комп’ютерів (моноблоків), що становить 65,5 % від запланованої кількості; із 2617 багатофункціональних пристроїв (БФП), передбачених до придбання, фактично придбано 2306, що становить 88,1 % від запланованої кількості; із 369 сканерів, передбачених до придбання, фактично придбано 369 сканерів, що становить 100 % від запланованої кількості.

ДСА України зауважила, що розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня з метою ефективного використання додатково виділених коштів (у разі, коли закупівля визначеного розподілом обладнання з певних причин не відбулася), закупили інші, не передбачені розподілом, засоби інформатизації (у межах наявної потреби). Було придбано 114 одиниць джерел безперебійного живлення для серверів, оргтехніки та мережевого і комунікаційного обладнання.

Окрім цього, у 2024 році суди і ТУ ДСА України в областях і місті Києві за рахунок поточних видатків придбали 2783 одиниці обладнання: 378 ноутбуків і системних блоків до персональних комп’ютерів, 465 одиниць оргтехніки (принтер, багатофункціональний пристрій, сканер), 349 одиниць мережевого обладнання (маршрутизатори, комутатори тощо), 1591 одиницю комунікаційного обладнання (серверна шафа, джерела безперебійного живлення до персональних комп’ютерів, кабельрости тощо).

За результатами придбання зазначених вище засобів інформатизації станом на 1 січня 2025 року рівень оснащення судів збільшився до 90 % (такий показник станом на 1 січня 2024 року становив близько 80 %).

У контексті цього питання Вища рада правосуддя вважає за доцільне зазначити, що кілька апеляційних судів після опрацювання Звіту висловили ДСА України пропозицію ініціювати внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001 року № 332 «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету». Суди вважають, що ця постанова потребує термінової актуалізації шляхом збільшення показників граничних сум витрат на придбання державними органами автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів і комп’ютерів, оскільки показники вказаних граничних сум, зокрема на закупівлю засобів інформатизації та побутової техніки, не відповідають викликам часу та рівню вартості запитуваної техніки на відповідному ринку, що не дає змоги придбати комп’ютерну техніку, яка відповідала б вимогам ДСА України, для належного функціонування суду. У зв’язку з наведеним деякі суди як розпорядники бюджетних коштів не змогли ефективно на 100 % використати додатково виділені ДСА України асигнування на придбання засобів інформатизації.

 

Щодо нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя затверджує за поданням ДСА України нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів.

Кабінет Міністрів України постановою від 4 березня 2023 року № 220 затвердив Державну антикорупційну програму на 2023–2025 роки (далі – Програма), метою якої є досягнення значного прогресу в запобіганні та протидії корупції, забезпечення злагодженості та системності антикорупційної діяльності всіх державних органів та органів місцевого самоврядування, а також забезпечення належного процесу повоєнного відновлення України.

Заходи з виконання Програми, що спрямовані на досягнення очікуваних стратегічних результатів та розв’язання визначених у ній проблем, є обов’язковими до виконання. Найменування та зміст заходів, показники (індикатори) та строки їх здійснення, виконавці заходів, джерела та обсяги фінансових ресурсів, необхідних для їх виконання, наведені в додатку 2 до Програми.

Пунктами 2.1.4.5.3, 2.1.4.5.4 очікуваного стратегічного результату 2.1.4.5 проблеми 2.1.4 підрозділу 2.1 розділу 2 Заходів з виконання Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки, передбачених додатком 2 до Програми, визначено Вищій раді правосуддя разом з іншими уповноваженими органами протягом березня – квітня 2024 року провести консультації щодо проєктів нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів за участю ДСА України, ВККСУ, Ради суддів України, суддів, неурядових організацій, міжнародних організацій, учасників проєктів міжнародної технічної допомоги та отримати експертні висновки, а також доручено Вищій раді правосуддя упродовж травня – червня 2024 року доопрацювати, затвердити нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів і оприлюднити їх.

Згідно з підпунктом 14 пункту 6 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19, ДСА України відповідно до визначених завдань розробляє та подає на затвердження Вищій раді правосуддя нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів.

Наказом ДСА України від 14 серпня 2023 року № 384 (з змінами) утворено робочу групу з розроблення проєктів нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів (далі – робоча група) та затверджено її склад, до якого увійшли представники Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, суддівського самоврядування (члени Ради суддів України), НШСУ, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Міністерства фінансів України, Проєкту ЄС «Право-Justice», а також керівники структурних підрозділів ДСА України.

Вища рада правосуддя в рішенні від 12 грудня 2023 року № 1256/0/15-23 «Про заслуховування інформації Державної судової адміністрації України щодо виконання наданих рекомендацій та результатів усунення недоліків, вказаних у рішенні Вищої ради правосуддя від 20 липня 2023 року № 740/0/15-23 “Про Звіт Голови Державної судової адміністрації України про діяльність Державної судової адміністрації України за 2022 рік”» рекомендувала Голові ДСА України або особі, яка виконує відповідні обов’язки, розробити нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів (з урахуванням позиції Міністерства фінансів України щодо нормативів фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів) та подати їх на розгляд Вищої ради правосуддя не пізніше 1 березня 2024 року.

На засіданнях робочої групи 15 лютого 2024 року та 28 лютого 2024 року схвалено розроблені проєкти: нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення судів; Методики розрахунку чисельності суддів судів першої та апеляційної інстанцій та Методики розрахунку прогнозованої кількості справ судів першої та апеляційної інстанцій.

ДСА України листом від 20 лютого 2024 року № 16-5388/24 надіслала на погодження до Міністерства фінансів України проєкти нормативів фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів, схвалені на засіданні цієї робочої групи 15 лютого 2024 року. Міністерство фінансів України висловило позицію щодо проєктів зазначених нормативів.

1 березня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист ДСА України від 29 лютого 2024 року № 16-6234/24, яким надіслано проєкти нормативів фінансового забезпечення судів, матеріально-технічного забезпечення судів, кадрового забезпечення судів та пояснювальні матеріали до них.

Отримані від ДСА України проєкти нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів Вища рада правосуддя запропонувала опрацювати територіальним управлінням ДСА України, апеляційним судам у межах відповідного апеляційного округу із залученням місцевих судів (з урахуванням зміненої територіальної підсудності).

Крім того, Вища рада правосуддя звернулася до Ради суддів України, ВККСУ та міжнародних експертів, зокрема Міжнародної організації права розвитку (МОПР) в Україні, Програми (USAID) «Справедливість для всіх», Проєкту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції (Право-Justice III)», щодо надання позиції по суті запропонованих проєктів нормативів та, відповідно, експертної підтримки.

30 квітня 2024 року Вища рада правосудя за участю представників ДСА України, Ради суддів України, Програми (USAID) «Справедливість для всіх», Проєкту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції (Право-Justice III)» провела попереднє обговорення запропонованих проєктів нормативів з урахуванням отриманих, зокрема від судів, зауважень та пропозицій. Підбиваючи підсумки обговорення, учасники досягли згоди, що такі проєкти потребують доопрацювання, зокрема із проведенням досліджень у розрізі окремих питань.

Вища рада правосуддя рішенням від 6 серпня 2024 року № 2395/0/15-24 утворила робочу групу для розроблення та впровадження нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів України разом з Європейською комісією з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ), до складу якої увійшли члени Вищої ради правосуддя, представники Верховного Суду, Ради суддів України, а також ДСА України.

За результатами опрацювання наданих українським складом цієї робочої групи інформаційно-аналітичних матеріалів щодо відібраних з урахуванням вимог CEPEJ пілотних судів України CEPEJ надіслала до Вищої ради правосуддя проєкт Звіту «Оцінка та діагностика для підвищення ефективності та якості системи правосуддя в Україні за особливих обставин та в довгостроковій перспективі». Зазначений звіт наразі перебуває на опрацюванні в пілотних судах і ДСА України з метою внесення в разі наявності пояснень, доповнень, пропозицій.

 

Щодо забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи

Згідно зі Звітом протягом 2024 року ДСА України продовжувала вживати заходів щодо розробки та впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС).

Функціонуючі підсистеми та модуль ЄСІТС, зокрема Електронний кабінет, Електронний суд, підсистема відеоконференцзв’язку та Модуль автоматизованої взаємодії з іншими автоматизованими системами демонструють постійне зростання використання вже впроваджених підсистем ЄСІТС.

Статистика звернень до судів через Електронний суд є такою: 2022 рік – 548 813 документів; 2023 рік – 1 430 893 документи; 2024 рік – 3 186 546 документів.

Вища рада правосуддя, ДСА України, Міністерство цифрової трансформації України за сприяння Проєкту ЄС «Право-Justice» та Програми USAID «Справедливість для всіх» у 2023–2024 роках у взаємодії провели технічний і функціональний аудити ЄСІТС, за результатами яких підтверджено технічну, архітектурну та функціональну невідповідність Системи поточним вимогам системи правосуддя, надано рекомендації щодо розроблення нової системи.

За результатами проведеного у 2024 році функціонального аудиту ЄСІТС та з урахуванням поточного стану інформаційних технологій в судах, за сприяння USAID підготовлено проєкт Концепції ЄСІКС, яка дасть можливість забезпечити автоматизацію ділових процесів в судах та інших органах системи правосуддя з урахуванням найсучасніших ІТ-рішень. Концепція ЄСІКС покликана сформувати комплексне бачення IT-системи та інфраструктури судової влади включно з її розробкою та очікуваними результатами від її впровадження. Проєкт Концепції ЄСІКС оприлюднено на офіційному вебсайті ДСА України для проведення громадського обговорення.

З метою пошуку додаткових джерел фінансування ЄСІТС, беручи до уваги рекомендації зазначених аудитів ЄСІТС, у березні 2025 року Міністерство цифрової трансформації України погодило галузеву програму інформатизації ДСА України на 2025–2028 роки, в основу якої покладено проєкт Концепції ЄСІКС.

За результатами технічного та функціонального аудитів розроблено дорожню карту розвитку ІТ-рішень у судовій системі, яку в установленому порядку погоджено з Міністерством цифрової трансформації України та затверджено наказом ДСА України від 2 грудня 2024 року № 534. Наразі триває підготовка технічних вимог до підсистем (модулів) ЄСІКС: «Суддівське досьє», «Єдиний державний реєстр судових рішень», «Електронний документообіг суду».

Триває також процес упровадження підсистеми «Єдиний державний реєстр виконавчих документів», яка має забезпечити автоматизацію створення, внесення, обліку, пошуку, надання інформації щодо виконавчих документів та їх пред’явлення до виконання. У зв’язку з припиненням фінансування Програми USAID здійснюється пошук нових джерел фінансування, які дадуть змогу завершити впровадження зазначеної підсистеми.

У березні 2024 року впроваджено Модуль автоматизованої взаємодії з іншими автоматизованими системами, який забезпечує оперативний обмін інформацією між державними органами та судами, між Єдиним державним реєстром судових рішень та реєстрами й інформаційно-телекомунікаційними системами державних органів, що сприяє економії коштів і часу.

З метою запровадження єдиного програмного забезпечення за сприяння Програми USAID «Справедливість для всіх» у 2024 році здійснювалася розробка Технічних вимог на створення підсистеми «Електронний документообіг суду» як частини ЄСІТС. Відповідно до проєкту Дорожньої карти за сферою «Верховенство права», який надіслано на погодження до Європейської Комісії, захід «Розробка та затвердження Концепції та Дорожньої карти з розроблення IT-рішень в судовій системі, розробка та прийняття плану фінансування, визначення джерел фінансування, інституційних обов’язків та термінів» має бути виконаний не пізніше ІІ кварталу 2025 року.

Також до кінця IV кварталу 2027 року заплановано такі заходи:

розроблення компонентів, що забезпечують базову функціональність підсистеми документообігу, включаючи облік і управління документами, їх зберігання, архівування, швидкий пошук та фільтрацію інформації, централізований авторозподіл справ і документів; створення єдиного персоналізованого простору для учасників судового процесу та забезпечення гнучкого керування доступом із налаштуванням прав користувачів; забезпечення інтеграції із системами досудового розслідування «СМЕРЕКА» та «іКейс»; забезпечення автоматизації процесів підтримки внутрішніх і зовнішніх користувачів, їх навчання, реєстрації їхніх звернень та управління інцидентами і проблемами;

розроблення та повне впровадження підсистеми «Суддівське досьє», що забезпечує можливість комплексного збору, обробки, зберігання та узагальнення інформації про суддів та їхніх близьких осіб; підсистема забезпечуватиме автоматизоване відображення та перевірку ключових показників професійної діяльності, таких як стаж роботи, швидкість розгляду справ, наявність дисциплінарних проваджень та інших важливих даних, з можливостями глибокої аналітики.

Реалізація зазначених заходів відповідатиме також Плану для Ukraine Facility, результат якого має бути досягнуто до IV кварталу 2027 року. Відповідно до зазначеного плану: «ІТ-рішення, що замінюють та/або модернізують модулі ЄСІТС/запроваджують нові ІТ-системи, реалізовані на основі дорожньої карти, діють».

З наведеного вбачається, що ДСА України у 2024 році врахувала рекомендації Вищої ради правосуддя щодо організації ефективного управління процесом розробки та впровадження ЄСІТС, працює над продовженням реалізації зазначених рекомендацій у 2025 році.

При цьому слід також урахувати, що за результатами опрацювання Звіту суди запропонували спільно з Міністерством цифрової трансформації України проводити навчання та вебінари щодо функціонування засобів інформатизації та виконання Національної програми інформатизації для працівників судів і судових установ.

 

Щодо реалізації Державною судовою адміністрацією України повноважень з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління, та забезпечення судів приміщеннями

Згідно зі Звітом станом на 31 грудня 2024 року апеляційні та місцеві суди забезпечені 773 будівлями / приміщеннями. Ураховуючи низку факторів, пов’язаних із безпекою, бойовими діями, тимчасовою окупацією територій (після 24 лютого 2022 року), 93 будівлі / приміщення судів не використовуються для здійснення правосуддя.

Із 680 будівель / приміщень, у яких суди здійснюють судочинство (станом на 31 грудня 2023 року цей показник становив 697 будівель / приміщень), 32 % за основними параметрами максимально наближені до рекомендацій, визначених у ДБН В.2.2-26:2010.

Сумарний розмір площі приміщень / будівель, у яких розміщуються апеляційні та місцеві суди (без урахування тимчасово окупованих територій та зони бойовий дій), становить 876 835,10 кв. м – 58 % (станом на 31 грудня 2023 року цей показник становив 44 %) від площі, рекомендованої ДБН В.2.2-26:2010 – 1 513 914,00 кв. метрів.

Із загальної кількості приміщень, які використовуються апеляційними та місцевими судами для здійснення судочинства, 66 % приміщень державної форми власності та перебувають у сфері управління ДСА України, 11 % – державної форми власності інших органів, 22 % – комунальної форми власності, 1 % – приватної форми власності.

Зазначена інформація є важливою для подальшого планування та вжиття заходів щодо покращення умов розміщення судів, оскільки проведення будівельних робіт за державні кошти можливо лише на об’єктах державної форми власності та на об’єктах, які перебувають у сфері управління ДСА України. Водночас ДСА України в межах повноважень постійно взаємодіє з відповідними органами та установами в частині забезпечення судів приміщеннями державної форми власності.

Протягом 2024 року бойові дії, обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, ракетні удари та бомбардування з боку держави-агресора призвели до значних пошкоджень та руйнувань будівель / приміщень судів, органів та установ системи правосуддя, особливо в зонах активних бойових дій та прилеглих територіях.

У взаємодії із представниками судів, органів та установ системи правосуддя ДСА України щодня здійснює моніторинг, збір, аналіз та систематизацію інформації щодо технічного стану будівель / приміщень судових установ.

Станом на 31 грудня 2024 року від початку повномасштабної збройної агресії російської федерації на території України 148 будівель / приміщень (із яких 140 – приміщення судів) 137 судових установ (із яких – 125 є судами) зазнали пошкоджень різного ступеня, з них 16 будівель / приміщень зруйновані (2 – частково зруйновані).

Актуальна аналітична довідка з відповідними світлинами зруйнованих та пошкоджених приміщень судів розміщена на вебсайті ДСА України (https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_buildings/).

ДСА України разом із судами та ТУ ДСА України, уповноваженими органами (виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності військові адміністрації) у звітному періоді вживали невідкладних заходів, визначених Порядком ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624.

За інформацією ДСА України, на сьогодні до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, внесено інформацію щодо 51 % пошкоджених будівель / приміщень судів. Наразі завершується робота із внесення до Реєстру даних щодо 21 % таких будівель / приміщень. Через обмеження, спричинені війною, відсутній доступ до 28 % приміщень для проведення комісійного обстеження технічного стану.

У Розділі 5 Звіту наведено детальну інформацію з фотозвітами щодо вжитих ДСА України заходів з метою забезпечення судів належними службовими приміщеннями, проведення будівельних / ремонтних робіт та придбання відповідного обладнання, будівництва нових адміністративних будівель судів тощо.

 

Щодо діяльності Служби судової охорони

Як зазначено у Звіті, протягом 2024 року під охороною територіальних підрозділів ССО перебувало 587 (86,9 %) апеляційних, місцевих загальних і спеціалізованих судів, які розміщені у 635 (86 %) будівлях / приміщеннях. Цілодобовою охороною були забезпечені 228 приміщень судів (35,9 %); охоронялися лише на період роботи суду 401 приміщення судів (63,1 %); охоронялися лише технічними засобами охорони 6 приміщень судів (1 %); тимчасово, із 24 лютого 2022 року, припинено охорону 63 судів (9,3 %), розміщених у 69 будівлях; взагалі не було взято під охорону 25 судів (3,7 %) (із них 15 – розміщені на тимчасово окупованій території, у 8 – змінено територіальну підсудність судових справ). Будівлю Київського апеляційного суду наразі охороняють військовослужбовці Національної гвардії України (0,1 %).

Рівень забезпечення технічними засобами охоронного призначення об’єктів системи правосуддя, які охороняються підрозділами ССО, становить: системи відеонагляду – у 531 будівлі (78,2 %); стаціонарні металодетектори – у 422 будівлях (62,1 %); турнікети – у 302 будівлях (44,4 %); камери схову – у 576 будівлях (84,8 %); ручні металошукачі – у 673 будівлях (99,1 %).

ССО також вживала заходів, спрямованих на недопущення зменшення рівня безпеки в приміщеннях судів, органів та установ системи правосуддя, забезпечення недоторканності та цілісності розташованого в таких приміщеннях майна, у тому числі розташованих поблизу районів (у районах) ведення воєнних (бойових) дій.

Крім того, підрозділи ССО на виконання своїх повноважень у 2024 році взяли під охорону 12 судів, які розміщені у 15 будівлях.

Водночас через пошкодження (руйнування) приміщень судових установ або їх розташування в районі ведення активних бойових дії у 2024 році ССО вимушено тимчасово призупинила охорону 9 судів (з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України – 63 суди та 2 органи системи правосуддя).

Таким чином, станом на 31 грудня 2024 року територіальні підрозділи ССО забезпечили охорону та підтримання громадського порядку в 642 судах, органах та установах системи правосуддя, розміщених у 689 будівлях (з них 587 судів – у 635 будівлях, 55 органів системи правосуддя – у 54 будівлях).

Територіальні підрозділи ССО відповідно до норм чинного законодавства вживали спеціальних заходів щодо забезпечення безпеки стосовно 57 осіб. Зокрема, стосовно 27 суддів, 5 членів їхніх сімей і 25 працівників апарату суду, а саме: заходи особистої охорони – стосовно 25 суддів (із них 13 суддів ВАКС), 5 членів їхніх сімей та 24 працівників апарату суду; охорона житла та майна – стосовно 1 судді; інші спеціальні заходи забезпечення безпеки – стосовно 1 судді та 1 працівника апарату суду.

На стан забезпечення охорони приміщень судів, підтримання громадського порядку та забезпечення в суді безпеки учасників судового процесу, забезпечення особистої безпеки суддів і членів їх сімей негативно вплинуло значне звільнення співробітників ССО через низький рівень грошового забезпечення та посилення мобілізаційних процесів у державі. У другому півріччі 2024 року фактична кількість співробітників ССО зменшилась на 11 % порівняно з початком минулого року. Як пояснила ДСА України у Звіті, ці негативні чинники призвели до вимушеного тимчасового призупинення охорони приміщень окремих судів, зміни режиму охорони окремих судів з добового на денний та неможливості повною мірою забезпечити реалізацію додаткових гарантій безпеки суддів ВАКС.

Зазначено також, що у зв’язку із загостренням безпекової ситуації (у Сумській, Харківській і Донецькій областях) та активізацією бойових дій на лінії бойового зіткнення (у Харківській і Донецькій областях) у 2024 році важливим напрямом діяльності ССО з охорони судів та забезпечення безпеки здійснення правосуддя була активна участь її співробітників в евакуаційних заходах.

 

Щодо роботи з питань управління персоналом

Згідно з пунктом 28.3 Регламенту у звіті Голови ДСА України відображається виконання ДСА України повноважень, зокрема, щодо діяльності ВККСУ в частині надання інформації про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних, а також добору кандидатів для призначення на посаду судді, кваліфікаційного оцінювання суддів, наповнення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді. Зміст наведених питань розкрито у розділі 10 Звіту.

ДСА України, зокрема, зазначила, що згідно з інформацією, наданою ВККСУ станом на 31 грудня 2024 року, кількість суддів, призначених (обраних) на посади суддів місцевих та апеляційних судів, становить 4811 суддів, з яких: у місцевих судах – 4164 судді; в апеляційних судах – 647 суддів.

В Україні станом на 31 грудня 2024 року 66 судів працювали в умовах, коли фактична чисельність суддів становила 50 % і менше визначеної чисельності (станом на 31 грудня 2023 року в аналогічних умовах здійснювали правосуддя 88 судів).

Водночас згідно зі Звітом у зв’язку з неможливістю здійснення правосуддя, надмірним рівнем судового навантаження у відповідному суді ДСА України вживає заходів для відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя відповідно до статті 55 Закону.

У Звіті Голови ДСА України також відображено виконання ДСА України повноважень, зокрема, щодо діяльності ВККСУ в частині добору кандидатів для призначення на посаду судді, кваліфікаційного оцінювання суддів, наповнення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді.

З урахуванням зауважень і рекомендацій Вищої ради правосуддя у Звіті наголошено на постійній взаємодії між ДСА України та ВККСУ, зокрема повідомлено про проведення робочої зустрічі, в якій взяли участь члени ВККСУ, представники ДСА України та секретаріату ВККСУ, за результатами якої врегульовані питання обміну інформацією, обговорено важливі виробничі питання, ведеться ділова переписка.

У відповідь на запит Вищої ради правосуддя ВККСУ в листі від 28 березня 2025 року № 21-2025/25 зауважень до Звіту не висловила.

Згідно з наведеним, ДСА України врахувала рекомендації Вищої ради правосуддя щодо вжиття додаткових організаційно-практичних заходів з метою поліпшення взаємодії з ВККСУ, реалізація яких триває.

За пунктом 28.3 Регламенту у звіті Голови ДСА України відображається виконання ДСА України повноважень, зокрема, щодо діяльності НШСУ в частині надання інформації про забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя.

Згідно зі Звітом, за інформацією НШСУ, підготовку для підтримання кваліфікації пройшли 1967 суддів, а також 495 суддів, обраних на адміністративні посади в судах. Періодичне навчання з метою підвищення рівня кваліфікації пройшли 7442 судді, з них: 5710 суддів – за кошти Державного бюджету України, 1732 судді – за кошти міжнародних партнерів.

Підготовка та періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації в НШСУ проводились згідно з календарними планами підготовки та періодичного навчання суддів для підвищення їхньої кваліфікації, стандартизованими програмами і програмами підготовки відповідних категорій суддів.

У 2024 році НШСУ провела 492 заходи для працівників апаратів судів, зокрема: 212 заходів провели центральний офіс і Навчальний центр підготовки працівників апаратів судів, 280 – чотири регіональні відділення, зокрема: онлайн-підготовок – 115, всеукраїнських онлайн-семінарів – 33, одноденних (дводенних) онлайн-семінарів / вебінарів – 170, семінарів-практикумів онлайн – 71, онлайн-тренінгів – 25 (додатково 22 онлайн-тренінги / семінари / семінари-практикуми в межах підготовки), дистанційних курсів – 78. Цими заходами було охоплено 28 496 працівників апаратів судів.

Для забезпечення безперервного навчання та підвищення кваліфікації працівників апаратів судів ДСА України погоджено стандартизовані програми НШСУ з підготовки та підвищення рівня кваліфікації працівників апаратів судів на 2024 та 2025 роки. З метою встановлення постійних ділових контактів для вирішення важливих виробничих питань проведено робочу зустріч, у якій взяли участь керівні та відповідальні за напрями роботи працівники ДСА України та НШСУ, врегульовано питання обміну інформацією, обговорено робочі матеріали, які надала НШСУ з питань підготовки висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя, підготовки, підвищення рівня кваліфікації суддів і працівників апаратів судів, сплановано подальші кроки плідної співпраці.

НШСУ листом від 28 березня 2025 року № 08-02/738 повідомила Вищу раду правосуддя про відсутність зауважень до Звіту, зазначено також, що Звіт є цілісним документом, який охоплює всі напрями, що належать до сфери ДСА України. Отже, як убачається, за результатом оцінки звіту за 2023 рік рекомендації Вищої ради правосуддя щодо цього питання ДСА України врахувала та реалізувала.

 

Щодо стану організації роботи з ведення судової статистики

ДСА України сформувала зведені річні форми звітів по Україні щодо здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами за 2024 рік в умовах воєнного стану, які розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України, а також надіслала до Державної служби статистики України, Верховного Суду та інших зацікавлених органів.

Згідно зі Звітом зазначені статистичні показники розраховані за даними судової статистики, поданими судами, що здійснювали правосуддя, без урахування показників 161 місцевого та апеляційного судів (21 % або більше, ніж п’ята частина від загальної кількості місцевих та апеляційних судів), підсудність справ яких змінено станом на 31 грудня 2024 року. У 2024 році не здійснювали правосуддя 155 місцевих і 6 апеляційних судів, підсудність справ яких змінено. При цьому кількість суддів у судах, які здійснювали правосуддя, становить близько 69 % від кількості, встановленої рішенням Вищої ради правосуддя для цих судів.

За даними судової статистики, протягом 2024 року до місцевих і апеляційних судів надійшло на розгляд 4 422 806 справ і матеріалів, кількість розглянутих справ і матеріалів становить 4 295 648 – 97 % від справ і матеріалів, що надійшли у 2024 році.

При цьому один із судів апеляційної інстанції зауважив щодо необхідності вдосконалення форм річної статистичної звітності, затверджених наказами ДСА України, а також порядку обліку статистичних даних про роботу суду. Зазначив про важливість ініціювання заходів щодо розроблення та затвердження уніфікованої методики обрахунку показників ефективності здійснення правосуддя суддею.

 

Щодо реалізації заходів у сфері цивільного захисту в судах, органах та установах системи правосуддя

Забезпечення належних умов діяльності судів, органів та установ системи правосуддя віднесено до повноважень ДСА України.

Протягом 2024 року ДСА України разом із судами та ТУ ДСА України опрацювали та внесли до інформаційної системи «Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту» (далі – Інформаційна система) наявні відомості про всі сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття, які перебувають на балансах судів, органів та установ системи правосуддя, належать до сфери управління ДСА України і не знаходяться на тимчасово окупованій території та/або в зоні активних бойових дій, загальна кількість – 61 об’єкт. Водночас згідно зі Звітом у ДСА України відсутні інформація та документи щодо захисних споруд цивільного захисту, які обліковуються на балансах судів, органів та установ системи правосуддя та знаходяться на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, а саме: в Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях. Після деокупації зазначених областей або їх частин дані буде уточнено та внесено до Інформаційної системи.

Важливим напрямом роботи ДСА України в умовах введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації є організаційне забезпечення, координація та контроль роботи з питань мобілізаційної підготовки в судах, ДСА України та її територіальних управліннях, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління ДСА України.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» організаційне забезпечення мобілізаційної підготовки місцевих та апеляційних судів здійснює ДСА України. Підпунктом 39 пункту 6 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19, зі змінами, визначено, що ДСА України здійснює організаційне забезпечення, координує та контролює роботу з питань мобілізаційної підготовки в ДСА України, а також у судах, територіальних управліннях, на підприємствах, установах і організаціях, що належать до сфери управління ДСА України.

Розділ 12 Звіту містить інформацію з наведеного питання, а саме щодо стану військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів і заходів, вжитих із метою реалізації зазначених повноважень ДСА України, яка стосується переважно питання бронювання військовозобов’язаних працівників судів, органів та установ системи правосуддя та військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

Від кількох судів апеляційних інстанцій до Вищої ради правосуддя надійшла інформація про те, що обсяги бронювання військовозобов’язаних працівників у судах (50 %) є недостатніми для ефективного функціонування системи правосуддя в умовах воєнного стану. Зазначено про необхідність вжиття заходів для збільшення відсотка бронювання працівників в органах судової влади. Окремо наголошено на доцільності недопущення критичного зменшення кількості співробітників ССО, у тому числі шляхом збільшення їх відсотка бронювання задля якісного виконання законодавчо покладених на ССО завдань та унеможливлення дестабілізації роботи судових установ.

Як зазначено у Звіті, станом на 31 грудня 2024 року у ССО заброньовано 1704 військовозобов’язаних, що становило 50 % кількості військовозобов’язаних ССО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 року № 1332). Водночас ССО потребувала бронювання ще 1404 військовозобов’язаних, що загалом повинно становити 91 % кількості військовозобов’язаних. З метою збільшення обсягу бронювання ССО неодноразово зверталась до Міністерства оборони України, подавались пропозиції на засідання Міжвідомчої робочої групи з питань організації призову військовозобов’язаних громадян на військову службу під час мобілізації.

Міжвідомча робоча група з питань організації призову військовозобов’язаних громадян на військову службу під час мобілізації, утворена постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 року707, розглянула пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних ССО (протокол від 2 квітня 2025 року № 11), та відповідно до пункту 6 Порядку Міністр оборони України прийняв рішення від 5 квітня 2025 року № 3492/у/2 щодо збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних ССО, понад встановлених 50 %, на 30 % (за умови, що до 31 березня 2025 року відсоток заброньованих військовозобов’язаних становив не більше 50 %).

Вища рада правосуддя наголошує, що проаналізовані у цьому рішенні напрями проведеної ДСА України роботи відображають лише частину питань щодо діяльності ДСА України протягом 2024 року, які викладені у Звіті.

Водночас матеріали Звіту відповідають вимогам пунктів 28.3–28.4 Регламенту. У Звіті викладено результати всебічного аналізу виконання ДСА України повноважень з наданням об’єктивної оцінки стану справ і підсумків діяльності (реалізація положень законодавства, виконання завдань, надання пропозицій щодо вдосконалення організації роботи органу тощо). У разі якщо рекомендації Вищої ради правосуддя, надані в рішенні від 16 травня 2024 року № 1498/0/15-24, протягом 2024 року не виконані на 100 %, ДСА України у Звіті зазначає об’єктивні причини такої ситуації, розкриває зміст заходів, які вживаються, а також наголошує на тому, що реалізація отриманих рекомендацій триває. Відображена у Звіті інформація для зручності супроводжується інформаційно-аналітичними таблицями, графічними матеріалами та фотозвітами.

Вища рада правосуддя за результатами опрацювання матеріалів Звіту рекомендує ДСА України у 2025 році, крім реалізації самостійно визначених пріоритетних напрямів роботи, продовжити вжиття заходів щодо: організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів; забезпечення ефективного управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління ДСА України; забезпечення заходів зі створення та належного функціонування ЄСІТС, інших інформаційних систем і сервісів судової влади, комплексної системи захисту інформації в ЄСІТС тощо; виконання заходів з метою європейської та євроатлантичної інтеграції України, у тому числі забезпечення реалізації Плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу, Дорожньої карти у сфері верховенства права та інших заходів, які є необхідними для вступу України до Європейського Союзу, виконання яких покладено на ДСА України.

Ураховуючи викладене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 151, 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Регламентом Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

вирішила:

1. Визнати результати роботи Державної судової адміністрації України задовільними.

2. Копію цього рішення надіслати Державній судовій адміністрації України.

 

Голова Вищої ради правосуддя

Григорій УСИК