Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бондаренко Тетяни Знаменівни, члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя – Мороза Миколи Володимировича, за участі залученого члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій Олени Василівни, заслухавши пропозицію члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Юлії Валеріївни, щодо висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Волкової Анни Миколаївни за результатами попередньої перевірки скарги Кирильчука Олега Ігоровича стосовно судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої Олени Олегівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 24 березня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга Кирильчука О.І. (вх. № К-698/51/7-25) стосовно судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої О.О.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 24 березня 2025 року вказану скаргу передано дисциплінарному інспектору Волковій А.М. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки скарги дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Волковій А.М. передала на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок від 22 квітня 2025 року (вх. № 1191/0/24-25) з пропозицією дисциплінарну скаргу Кирильчука О.І. стосовно судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої О.О. залишити без розгляду та повернути скаржнику (пункт 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Пунктом 9.8 Положення про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя № 3713/0/15-24 від 19 грудня 2024 року, визначено, що член Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, який не погоджується із пропозицією дисциплінарного інспектора – доповідача, що викладена в його висновку, може внести на розгляд Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя іншу пропозицію.
Член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокова Ю.В. внесла на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя іншу пропозицію – про відкриття дисциплінарної справи стосовно Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої О.О.
Стислий зміст дисциплінарної скарги і встановлені факти
Зокрема у скарзі зазначено, що суддя не розглянула справу № 134/865/23 протягом встановленого законом п’ятнадцятиденного строку після одержання протоколу про адміністративне правопорушення та за непередбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) підстави постановою від 20 червня 2023 року зупинила провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною другою (скаржником помилково зазначено першою) статті 130 КУПАП.
Скаржник посилається на те, що внаслідок безпідставного затягування розгляду справи, яка мала бути розглянута відповідно до статті 277 КУпАП протягом 15 днів з дня одержання протоколу, а також незаконного зупинення провадження у справі, оскільки КУпАП передбачає зупинення провадження лише щодо правопорушення, пов’язаного із корупцією, суддю Кантонисту О.О. слід притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Скаржник вважає, що суддя Кантониста О.О. умисно вчинила дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Кантониста О.О. надала пояснення, з яких вбачається таке.
24 травня 2023 року від ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області до Крижопільського районного суду Вінницької області надійшла справа про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 130 КУпАП стосовно ОСОБА1 (справа № 134/865/23).
Розгляд справи було призначено на 12 червня 2023 року. ОСОБА1 до суду не з’явився, судова повістка про виклик у судове засідання направлена судом за адресою ОСОБА1, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення.
Як зазначила суддя Кантониста О.О., судова повістка повернулась до суду неврученою з відміткою на конверті «адресат відсутній за даною адресою», на конверті зроблена приписка «не проживає, на війні».
14 червня 2023 року судом зроблено запит до другого відділу Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для встановлення, чи дійсно ОСОБА1 мобілізований до лав Збройних Сил України. Відповідно до повідомлення начальника другого відділу Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19 червня 2023 року № 2/1449/2, ОСОБА1 (____ р.н.) призваний до лав Збройних Сил України 25 лютого 2022 року для проходження військової служби під час мобілізації (до військової частини ____ (____ м. Гайсин Вінницької області).
У зв’язку з тим, що ОСОБА1 у судове засідання не з’явився, відомості щодо його належного повідомлення про місце та час розгляду справи були відсутні, враховуючи інформацію про перебування ОСОБА1 на військовій службі у зв’язку з мобілізації, суддею постановою від 20 червня 2023 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за частиною другою статті 130 КУпАП - зупинено до звільнення ОСОБА1 з військової служби.
Суддя Кантониста О.О. у письмових поясненнях посилається на частину першу статті 268 КУпАП, відповідно до якої особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема серед інших прав, на розгляд справи в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У зв’язку з тим, що дані про сповіщення ОСОБА1 про місце і час розгляду справи були відсутні, відсутні відомості про реєстрацію місця його проживання, суд позбавлений можливості прийняти рішення по справі у строки, визначені частиною першою статті 277 КУпАП.
25 березня 2025 року судом направлено запит до другого відділу Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою з’ясування, на теперішній час, чи перебуває ОСОБА1 у складі Збройних Сил України.
Згідно повідомлення начальника другого відділу Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27 березня 2025 року № 2/421/3, ОСОБА1, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69 від 24 лютого 2022 року призваний до другого відділу Тульчинського РТЦК та СП на військову службу під час проведення загальної мобілізації 25 лютого 2022 року до військової частини ____ (____ м. Гайсин Вінницької області).
27 березня 2025 року судом направлено запит до військової частини ____ (____ м. Гайсин Вінницької області) з метою з`ясування, чи перебуває на теперішній час, ОСОБА1 у складі Збройних Сил України.
Суддя Кантониста О.О. у письмових поясненнях зауважила, оскільки у суду, наразі немає відомостей щодо звільнення ОСОБА1 з військової служби, відсутні підстави для поновлення провадження у справі № 134/865/23.
Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Статтями 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Статтею 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 зазначала, що обов`язковою умовою для встановлення у діях судді ознак дисциплінарного проступку у виді затягування розгляду справи є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв`язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Велика Палата Верховного Суду вказує, що критеріями оцінки належної поведінки судді в аспекті дисциплінарного проступку, який ставиться за провину судді, можуть бути: своєчасне призначення справи до розгляду; розумні часові інтервали між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення судових засідань чи оголошення в них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів на доопрацювання чи повернення додаткових матеріалів; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов`язків відповідальними працівниками суду, у тому числі щодо формування та надсилання судових повісток (іншої кореспонденції), за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.
Якщо йдеться про безпідставне затягування розгляду справи, то таке може бути вчинено тільки умисно. Суддя усвідомлює, що не має об`єктивних перешкод для розгляду справи (заяви, скарги) у строки, установлені законом, однак, цього не виконує, а спрямовує свої дії чи бездіяльність на затягування розгляду.
Натомість суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи (заяви, скарги) у строки, передбачені законом» характеризується недбалістю як формою вини. Суддя через погану організацію своєї роботи, недостатню компетентність тощо, не маючи об’єктивно непереборних перешкод, не вжив відповідних процесуальних заходів для своєчасного розгляду справи (заяви, скарги), хоча повинен був і міг усвідомлювати можливість внаслідок цього порушення строків розгляду справи (заяви, скарги) та інших негативних наслідків.
Порушення суддею строку розгляду справи може формувати склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Волкової А.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Кирильчука О.І., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої О.О. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргою Кирильчука Олега Ігоровича стосовно дій судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої Олени Олегівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Микола МОРОЗ
Член Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
