Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Недибалюк В.Д. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Петрова Володимира Володимировича стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків Ірини Ігорівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 11 серпня 2021 року надійшла дисциплінарна скарга Петрова В.В. (реєстраційний номер П-4268/0/7-21) стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 27 грудня 2024 року вказана скарга передана дисциплінарному інспектору Недибалюк В.Д. для проведення попередньої перевірки.

Стислий зміст дисциплінарної скарги

Вимоги дисциплінарної скарги мотивовані тим, що 25 лютого 2021 року під час проведення арешту ОСОБА1 за участі оперативних працівників поліції йому були завдані тілесні ушкодження, а саме травми голови, спини, вибиті зуби. При цьому ОСОБА1 зазначає, що не порушував запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та знаходився за місцем свого проживання та не чинив опору під час затримання.

В судовому засіданні під час обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА1 звертався до судді Братків І.І. із заявою про протиправні дії працівників поліції під час його затримання 25 лютого 2021 року, зокрема про незаконне затримання та побиття, сліди від якого були очевидними. Однак, за твердженням скаржника, суддя Братків І.І. та прокурор Гуров Я.В. залишили його заяву без реагування, не надали оцінки його доводам та не внесли відповідне клопотання на розгляд суду.

Крім того, Петров В.В. зазначає, що під час судового засідання повідомив суддю Братків І.І. про порушення його прав при затриманні, а саме: ненадання адвоката, неоголошення підозри, фабрикування обвинувачення, а також неповідомлення членів сім’ї про його затримання. Однак, суддя Братків І.І. за словами скаржника, проігнорувала його заяви щодо побиття, хвороби та відсутності надання йому медичної допомоги, порушила його права та без належної оцінки вказаних обставин змінила запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор № 22».

У зв’язку з викладеним, Петров В.В. просить притягнути суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. до дисциплінарної відповідальності.

Обставини та факти, встановлені під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги

Братків Ірина Ігорівна Указом Президента України від 5 серпня 2020 року № 313/2020 призначена на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

3 жовтня 2020 року слідчим відділом Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) внесено відомості за № ____ за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України. У межах вказаного кримінального провадження 6 жовтня 2020 року ОСОБА1 повідомлено про підозру.

11 листопада 2020 року слідчий СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим із прокурором клопотанням про надання дозволу на затримання ОСОБА1 з метою приводу до суду.

У клопотанні слідчий зазначив, що ОСОБА1, дізнавшись про кримінальне провадження, у якому він є підозрюваним, не відповідає на телефонні дзвінки, його місцезнаходження тривалий час невідоме, за місцем реєстрації не проживає, місце можливого проживання також не встановлено, що, на думку слідчого, свідчить про намір підозрюваного ухилитися від кримінальної відповідальності. Враховуючи викладене, слідчий обґрунтував неможливість застосування до ОСОБА1 більш м’якого запобіжного заходу та наявність ризиків вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 листопада 2020 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА1 з метою його приводу до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для участі у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92773966).

Мотивуючи прийняте рішення, слідча суддя Братків І.І. зазначила, що наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА1 переховується від органів досудового розслідування з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а також може вчиняти інші злочини, у зв’язку з чим клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з рапортами старшого оперуповноваженого СКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції Чеботаря Є.А. та оперуповноваженого СКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції Єрохіна М. від 25 лютого 2021 року, під час затримання ОСОБА1 чинив опір, у зв’язку з чим до нього було застосовано спеціальний засіб — наручники. Крім того, при посадці до автомобіля він відштовхнув Чеботаря Є.А. та, намагаючись втекти, вибив головою бокове заднє скло автомобіля. Спроба втечі була припинена.

Згідно з протоколом про затримання від 25 лютого 2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 листопада 2020 року про дозвіл на затримання, старший оперуповноважений ВКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області майор поліції Чеботар Є.А. о 07 год. 30 хв. у с. Салгани Білгород-Дністровського району Одеської області затримав ОСОБА1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України.

До слідчої судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про застосування до ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання його переховуванню від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, потерпілого, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, а також для запобігання вчиненню нового кримінального правопорушення.

У судовому засіданні 25 лютого 2021 року підозрюваний ОСОБА1 повідомив про застосування до нього фізичного насильства з боку двох працівників поліції під час затримання, вказав, що страждає на тяжке захворювання та потребує прийому спеціалізованих медичних препаратів. Він заперечив свою причетність до інкримінованого кримінального правопорушення, зазначив про відсутність фактичного вручення йому повідомлення про підозру та незабезпечення його права на захист під час затримання, у зв’язку з чим просив суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого, вказуючи на можливість застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з урахуванням його стану здоров’я.

Захисник, діючи в інтересах підозрюваного, також просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого, звернувши увагу суду на відсутність у матеріалах клопотання підтверджень того, що її підзахисний ухилявся від явки до суду за викликом.

Ухвалою слідчої судді Білгород-Дністровський міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. від 25 лютого 2021 року задоволено клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА1, в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 25 квітня 2021 року включно. Визначено розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА1 обов’язків, передбачених КПК України в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 25 лютого 2021 року складає 45 400 (сорок п’ять тисяч чотириста) гривень. У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА1 наступні обов’язки: не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району; повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого проживання; здати слідчому Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області паспорт громадянина України документи, які надають право на перетинання державного кордону України; заборонити спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні; з’являтися до слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області за його викликом (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95151080).

Рішення слідчої судді обґрунтоване достатністю зібраних доказів для повідомлення особі про підозру, тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, а також наявністю ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які не можуть бути усунуті шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, підозрюваний ОСОБА1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначав, що арешт є незаконним, здійснений із застосуванням насильства, та просив скасувати ухвалу слідчого судді і застосувати до нього більш м’який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА1 залишено без задоволення. Ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 лютого 2021 року у кримінальному провадженні № ____, внесеному до ЄРДР 3 жовтня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95864522).

Позиція судді, стосовно якого подано дисциплінарну скаргу

У письмових поясненнях від 11 квітня 2025 року, вх. № 1640/0/6-25, щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, суддя Братків І.І. зазначила, що, на її переконання, скарга не містить відомостей, які свідчили б про наявність у її діях ознак будь-якого дисциплінарного проступку, а також не містить посилань на фактичні дані, що підтверджували б такі ознаки.

Також суддею зазначено, що відповідно до розпорядження керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 лютого 2021 року та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 25 лютого 2021 року, на її розгляд надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Жайворонка М.В. про застосування до підозрюваного ОСОБА1, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України (далі – КК України), запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні 25 лютого 2021 року суддею Братків І.І. постановлено ухвалу, якою клопотання слідчого Жайворонка М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА1 задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 березня 2021 року апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА1 залишено без задоволення, а ухвалу слідчої судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 лютого 2021 року – без змін.

При ухваленні вказаного рішення апеляційний суд зазначив, що висновок слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а наявність на даній стадії обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА1 тяжкого злочину та існування зазначених слідчим суддею ризиків виправдовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру є достатнім для запобігання вказаним ризикам та забезпечення належної поведінки підозрюваного і виконання ним процесуальних обов’язків. При цьому апеляційний суд не прийняв до уваги твердження сторони захисту про наявність у підозрюваного тяжкої хвороби, оскільки будь-яких належних доказів, що підтверджують зазначені обставини, апеляційному суду надано не було.

Суддя Братків І.І. у своїх письмових поясненнях вказала, що в матеріалах кримінального провадження міститься копія письмового повідомлення про підозру, з якого вбачається, що таке вручено ОСОБА1 6 жовтня 2020 року о 10 год. 55 хв., а також пам’ятка про права та обов’язки, яку підозрюваний підписав власноруч.

Щодо твердження ОСОБА1 про те, що йому не було забезпечено участь захисника, суддя Братків І.І. зазначила, що це спростовується наявними в матеріалах провадження документами, а саме: дорученням на надання безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до якого підозрюваному ОСОБА1 було призначено адвоката ОСОБА2; пам’яткою про права та обов’язки, з якою адвоката ОСОБА2 було ознайомлено; протоколом судового засідання від 25 лютого 2021 року, в якому брала участь захисник підозрюваного — адвокат ОСОБА2; а також текстом ухвали, в якому відповідно до пункту 1 частини першої статті 372 КПК України зазначено сторону кримінального провадження — захисника підозрюваного — адвоката ОСОБА2.

Щодо твердження ОСОБА1 про неприйняття від нього заяви про застосування до нього насильства під час затримання, суддя Братків І.І. пояснила, що така заява від підозрюваного до суду не надходила.

Щодо можливого застосування слідчою суддею частини сьомої статті 206 КПК України, суддя Братків І.І. зазначила, що у зв’язку зі значним плином часу не пам’ятає обставин саме цього судового засідання, однак, переглянувши запис судового засідання, не вбачає, щоб зовнішній вигляд чи поведінка ОСОБА1 свідчили про наявність обставин, що вимагали б реагування відповідно до частини сьомої статті 206 КПК України.

У зв’язку з викладеним, суддя Братків І.І. просила залишити дисциплінарну скаргу Петрова В.В. без розгляду та повернути скаржнику.

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Частиною третьою цієї статті визначено, що доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на суддю покладено обов’язок, з-поміж іншого, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов’язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункт 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23). Пунктом 6.5 Бангалорських принципів поведінки суддів визначено, що суддя виконує всі свої обов’язки, включаючи винесення відкладених рішень, розумно, справедливо та з достатньою швидкістю.

Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) і Директорат з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи вважають, що дія чи бездіяльність судді можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, якщо вони вчинені умисно або з грубою необережністю (пункт 19 Спільного висновку щодо проєкту Закону «Про дисциплінарну відповідальність суддів Республіки Молдова»), а дисциплінарне провадження, як правило, має порушуватися в разі грубої і неприпустимої професійної поведінки судді (пункт 35 цього Спільного висновку).

Статтею 3 КПК України визначено, що саме до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Попередньою перевіркою дисциплінарної скарги встановлено, що у судовому засіданні 25 лютого 2021 року, під час якого розглядалось клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА1 у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА1, останній звернувся до судді з усною скаргою на незаконні дії працівників поліції під час його затримання та заявив про побиття його оперативними працівниками.

Установлено, що факт озвучення ОСОБА1 під час судового засідання інформації щодо його побиття та незадовільного стану здоров’я підтверджується технічним записом судового засідання Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 лютого 2021 року у справі № 495/6055/20, провадження № 1-кс/495/35/2021, наданим Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області листом вх. № 1262/018-25 від 4 лютого 2025 року, дослідивши який, встановлено таке.

Час:15:53:12 – 15:53:35

«Слідча суддя Братків І.І.: Чи всі отримали пам’ятки про права і обов’язки, можливо комусь потрібно додатково роз’яснити?

…

ОСОБА1: Я не знаю, мені дали підписати

Слідча суддя Братків І.І.: Ну прочитали? Чи Вам прочитати?

ОСОБА1: На даний час я не можу читати, мені погано

Слідча суддя Братків І.І.: Вам зачитати Ваші права і обов’язки?

ОСОБА1: Половину прав я своїх знаю

Слідча суддя Братків І.І.: Вам зачитати іншу половину?

ОСОБА1: Не потрібно»

…

Час: 16:00:45 – 16:01:47

«ОСОБА1: Я сьогодні їхав на роботу, от, і стояла червона машина, «дев’ятка» як сказати по простому, з неї вискочили два оперативника і один мені наніс удар по чєлюсті, вибив мені міст, який вставили мені у воєнному гостіталі, зуби, начав бити мені по животі, щоб я зігнувся, коли я начав кричати, що мене почала боліти спина і я єлі відчухався чучуть, щоб встать на ноги, от, ніхто на те вніманія не обращав. Коли люди начали кричати, щоб мене відпустили, і не іздівалися наді мною, на мене начали ставати своєю обув’ю, і ходить по мені, тобто знущатися, до прибуття патрульної поліції наді мною іздівалися два оперативники і казали, що побиття, що били мене по лицю за те, що вони мене довго шукали. Хоть на той час, я вам скажу, від того дня, коли я вийшов … я нікуди не тікав, нікому не погрожував, я знаходився вдома. Так же можуть підтвердити сусіди, був ще участковий, от, і можуть ще підтвердити люди, які поруч живуть зі мною, также моя сім’я.»

Крім того, у рапортах старшого оперуповноваженого СКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції Чеботаря Є.А., оперуповноваженого СКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції Єрохіна М. від 25 лютого 2021 року, які були додані до клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, зазначено, що «після застосування на підставі статей 44, 45 Закону України «Про поліцію» до ОСОБА1 спецзасобу – наручників, при посадці затриманого до автомобіля ВАЗ 2109 д.з.62904 ОЄ, який тимчасово знаходився у користуванні Чеботаря Є., ОСОБА1 відштовхнув Чеботаря Є. та використовуючи момент, з метою скоєння втечі вибив головою бокове заднє скло в автомобілі на задньому сидінні. Спроба втечі була припинена та затриманого доставлено до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області».

Наведене залишилося поза увагою слідчої судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. під час судового засідання 25 лютого 2021 року.

Частиною першою статті 206 КПК України (у редакції, чинній станом на 25 лютого 2021 року) визначено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Частиною шостою статті 206 КПК України (у редакції, чинній станом на 25 лютого 2021 року) встановлено, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Згідно із приписами частини сьомої статті 206 КПК України (у редакції, чинній станом на 25 лютого 2021 року) слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

На порушення положень частини 7 статті 206 КПК України, а також усталеної практики ЄСПЛ (зокрема, рішення у справах «Вергельський проти України», «Каверзін проти України»), слідчою суддею Братків І.І. проігноровано усне повідомлення підозрюваного ОСОБА1 про застосування до нього насильства з боку працівників поліції під час затримання. Слідча суддя не вжила передбачених законом заходів реагування, не зафіксувала відповідне повідомлення у протоколі судового засідання та не направила заяву до компетентних органів для проведення перевірки та розслідування. Такі дії (бездіяльність) свідчать про порушення суддею Братків І.І. своїх процесуальних обов’язків щодо захисту прав людини, а саме права особи на повагу до її гідності, відповідно до якого нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню (стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 28 Конституції України).

Частиною восьмою статті 206 КПК України (у редакції, чинній станом на 25 лютого 2021 року) передбачено, що слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

Матеріали справи не містять відомостей про вжиття прокурором заходів щодо забезпечення невідкладного проведення судово-медичного обстеження особи; дослідження фактів, викладених в заяві особи; вжиття необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Оскільки рішення про обрання ОСОБА1 запобіжного заходу було прийнято в день його затримання, то слідча суддя Братків І.І., досліджуючи матеріали клопотання, зокрема рапорти працівників поліції, у яких зазначено, що ОСОБА1 вибив бокове скло автомобіля головою, а також заслуховуючи пояснення підозрюваного про нанесення йому ударів в голову та живіт працівниками поліції при затриманні, зобов’язана була переконатись, чи не потребує ОСОБА1 медичної допомоги, з огляду на те, що він перебував у вразливому стані – під обмеженням свободи та не міг самостійно звернутись за такою допомогою.

Невиконання суддею обов’язку, закріпленого в частині шостій статті 206 КПК України, за характером є грубим порушенням вимог закону, оскільки вказана норма є чіткою, зрозумілою, недвозначною і не передбачає іншого альтернативного варіанту поведінки судді.

Невиконання слідчою суддею Братків І.І. вимог частини шостої статті 206 КПК України призвело до таких істотних негативних наслідків для ОСОБА1 як неможливість пройти медичне обстеження на предмет виявлення / фіксації отриманих тілесних ушкоджень та, відповідно, звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення, на його думку, кримінального правопорушення щодо нього, і такі наслідки перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку із діями судді під час розгляду справи.

Таким чином, під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Петрова В.В. встановлені обставини, які можуть свідчити про те, що слідча суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. умисно або внаслідок грубої недбалості під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу та ухвалення рішення, всупереч вимогам частини шостої статті 206 КПК України, не вжила заходів щодо невідкладного проведення судово-медичного обстеження та надання відповідному органу досудового розслідування доручення дослідити факти, викладені у зверненні ОСОБА1, що є грубим порушенням закону та має ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (грубе порушення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 лютого 2022 року (провадження № 11-97сап21) вказала, що за змістом пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язковою умовою кваліфікації дій судді як дисциплінарного проступку, передбаченого вказаною нормою Закону, є порушення внаслідок дій судді прав людини і основоположних свобод, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності повинен існувати факт порушення прав людини і основоположних свобод у розумінні Конвенції; неминучий причинний зв’язок такого порушення з недотриманням суддею правових норм; та факт грубої недбалості або умислу судді.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстави умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, що призвело до істотних негативних наслідків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 січня 2021 року (справа № 11-260сап20) зазначила, що дисциплінарне правопорушення, передбачене пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», має не формальний, а матеріальний склад (якщо застосовувати аналогію класифікації складів злочинів). Обов’язковими елементами об’єктивної сторони такого проступку є: 1) порушення суддею прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону; 2) істотні негативні наслідки; 3) причинно-наслідковий зв’язок між порушеннями і наслідками.

Істотні негативні наслідки мають полягати не в самому по собі неправильному застосуванні суддею положень закону, якими гарантовані ті чи інші права людини (навіть якщо ця помилка мала місце), а в настанні в результаті цього конкретних фактів чи обставин, які полягають у заподіянні носію права чи іншим особам шкоди (втрата, знищення чи пошкодження майна, інші матеріальні збитки, незаконне позбавлення свободи, витік конфіденційної чи службової інформації, позбавлення чи обмеження в можливостях здійснювати професійну діяльність, шкода життю, здоров’ю, майну, честі, гідності, репутації тощо). Порушення вимог закону, навіть якщо воно допущене, може бути лише причиною таких фактів і обставин, якщо вони настали, а не становити наслідок саме по собі.

Під час вирішення питання наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закон вимагає, зокрема, установлення в діях судді умислу або грубої недбалості, настання істотних негативних наслідків у результаті дій судді під час розгляду справи, причинно-наслідкового зв’язку між порушенням і наслідками.

Ураховуючи встановлені під час попередньої перевірки обставини вважаю, що в діях судді Братків І.І. наявні ознаки дисциплінарного проступку, наслідком якого може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (грубе порушення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Дисциплінарне провадження щодо суддів включає, зокрема, попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи (пункт 1 частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Недибалюк В.Д. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Петрова В.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Братків І.І. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме грубе порушення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Наслідком чого може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Перевірка та дослідження наведених обставин буде здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків Ірини Ігорівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя