Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Любарець О.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Національного агентства з питань запобігання корупції стосовно судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь Вікторії Анатоліївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 9 січня 2025 року (вх. № 16/0/13-25) надійшла дисциплінарна скарга Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) стосовно судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А. під час розгляду справи № 538/935/22.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
Скаржник стверджує, що Бондарь В.А., реалізуючи повноваження судді Лохвицького районного суду Полтавської області, вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме розглянула цивільну справу № 538/935/22 за позовом ОСОБА1, яка є її матір’ю, чим порушила вимоги пунктів 1, 3, 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).
На думку Скаржника, суддя Бондарь В.А. не вжила заходів щодо самовідводу, в результаті чого всі подальші дії судді вчинені нею за обставин, які викликають сумніви у неупередженості, а саме прийняла до розгляду позовну заяву своєї матері ОСОБА1, відкрила загальне позовне провадження у вказаній справі та призначила підготовче судове засідання, розглянула заяву позивача та постановила ухвалу від 12 вересня 2022 року, якою позовну заяву Крапової О.П. залишила без розгляду.
Скаржник повідомляє, що Бондарь В.А. з метою забезпечення розгляду вказаної справи листом від 28 липня 2022 року звернулась до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Жук Т.П. щодо надання інформації про коло осіб, які подали заяви на прийняття спадщини або відмови від такої, на спадкове майно після померлої ____ року ОСОБА2.
У зв’язку з викладеним, Скаржник просить притягнути суддю Бондарь В.А. до дисциплінарної відповідальності, оскільки в її діях наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Процедура розгляду дисциплінарної скарги
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 9 січня 2025 року дисциплінарна скарга НАЗК передана для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Любарець О.С. (далі – дисциплінарний інспектор).
До Вищої ради правосуддя 21 квітня 2025 року (вх. № 1969/0/24-25) надійшов висновок дисциплінарного інспектора Любарець О.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги НАЗК разом із скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А.
Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
ОСОБА1 7 липня 2022 року звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовом до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на нерухоме майно в порядку спадкування за законом (справа № 538/935/22).
За результатом автоматизованого розподілу судових справ між суддями вказану справу передано на розгляд судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А.
Ухвалою від 28 липня 2022 року відкрито загальне провадження у цивільній справі за вказаним позовом. Призначено підготовче судове засідання на 12 вересня 2022 року.
Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А. листом від 28 липня 2022 року звернулася до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Жук Т.П. щодо надання інформації про коло осіб, які подали заяви на прийняття спадщини або відмови від такої на спадкове майно після померлої ____ року ОСОБА2.
ОСОБА1 11 серпня 2022 року звернулась до суду із заявою про залишення її позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА1 залишено без розгляду.
НАЗК 12 лютого 2024 року склало Протокол про адміністративне правопорушення № 37-03/18 щодо вчинення ОСОБА3 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Суддя ОСОБА3 з протоколом ознайомилась, вину не визнала.
Постановою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 2 жовтня 2024 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА3 за частиною другою статті 1727 КУпАП на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених частиною четвертою статті 38 КУпАП.
Пояснення судді
На переконання судді Бондарь В.А. при відкритті провадження у справі № 538/935/22 судом дотримано вимог ЦПК України. Ухвалою від 28 липня 2022 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче засідання на 12 вересня 2022 року.
Суддя Бондарь В.А. зазначає, що позивачем 11 серпня 2022 року подана заява про залишення позову без розгляду. Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 вересня 2022 року позовна заява залишена без розгляду на підставі статті 257 ЦПК України, тобто до розгляду справи по суті та встановлення осіб при розгляді даної цивільної справи. Вказана ухвала не оскаржена та набрала чинності.
Водночас надане заявнику право на подання такої заяви не залежить від думки інших учасників справи і суд не зобов’язаний при вирішенні відповідного питання з’ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів. Окрім цього, суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.
Щодо посилання на вимоги статей 36, 39, 40 ЦПК України стосовно відводу, суддя Бондарь В.А. повідомляє, що під час розгляду справи особу позивача не встановлено, остаточне рішення щодо задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог по справі не приймалося. Обов’язок самовідводу не повинен обумовлюватися наявністю юридичної зацікавленості тих осіб, яких можна в цивільному процесі відвести. Таким чином, суддя вважає, що нею дотримані норми ЦПК України.
Суддя повідомляє, що 28 травня 2024 року отримала запит НАЗК щодо моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства щодо цивільної справи № 538/9356/22 та надала пояснення. 16 липня 2024 року ОСОБА3 отримала протокол про адміністративне правопорушення № 37-03/18 від 12 липня 2024 року щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 1727 КУпАП, з яким вона ознайомилась 22 липня 2024 року.
Постановою Чорнухінського районного суду Полтавської області від 2 жовтня 2024 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА3 за частиною другою статті 1727 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених частиною четвертою статті 38 КУпАП.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Відповідно до пунктів 1, 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він:
є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.
Згідно з частинами першою та третьою статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов’язаний заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Статтею 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Закріплення у цивільному процесуальному законодавстві інститутів відводу та самовідводу судді спрямоване, перш за все, на виключення упередженості судді під час вирішення справи та ухвалення законного і справедливого рішення.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб’єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об’єктивного критерію, тобто з’ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у випадку умисного або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу).
Як встановлено під час попередньої перевірки, 28 липня 2022 року до провадження судді Бондарь В.А. надійшла позовна заява ОСОБА1 до Лохвицької міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Лохвицького районного нотаріального округу Жук Т.П., про встановлення факту родинних відносин та визнання права на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Цього ж дня суддя відкрила загальне позовне провадження у справі та призначила підготовче судове засідання. Крім того, направила лист до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Жук Т.П щодо надання інформації про коло осіб, які подали заяви на прийняття спадщини або відмови від такої, на спадкове майно після померлої ____ року ОСОБА2.
З доданих до дисциплінарної скарги матеріалів встановлено, що ідентифікаційний номер позивача у цивільній справі та ідентифікаційний номер матері судді ОСОБА1, відображений у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування судді Бондарь В.А. за 2015 рік, є тотожними. Так само і дата народження позивача та дата народження матері судді, відображена у зазначеній декларації, також співпадають.
У наданих поясненнях суддя Бондарь В.А. обґрунтовує правомірність своїх дій з посиланням на норми чинного законодавства, водночас не спростовує того факту, що позивачем у справі № 538/935/22 була її матір.
У Кодексі суддівської етики, затвердженого XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, який діяв на час можливого вчинення суддею дисциплінарного проступку, встановлено, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень. Суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді. Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою забезпечення принципу верховенства права та невід’ємною складовою справедливого суду. Суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його / її провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників. Суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом.
Факт перебування у провадженні судді Бондарь В.А. цивільної справи, у якій позивачем є її матір, вчинення суддею процесуальних дій щодо розгляду такої справи, зокрема отримання відомостей від приватного нотаріуса щодо осіб, які звернулися для прийняття спадщини, з точки зору звичайної розсудливої людини можуть бути підставою для висновку про недотримання суддею основоположних засад безсторонності та неупередженості суду у цьому процесі, що не сприяє забезпеченню суспільної довіри до суду.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у випадку допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені у дисциплінарній скарзі обставини свідчать про наявність у діях судді Бондарь В.А. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1 (умисне або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу)), пунктом 3 (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу) частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції стосовно судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь Вікторії Анатоліївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
