Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Пилипенка С.М., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Дніпровської міської ради на дії судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Авраменка Андрія Миколайовича,
встановила:
І. Стислий зміст дисциплінарної скарги
12 лютого 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга (вх. № 89/0/13-24) Дніпровської міської ради (далі – скаржник) на дії судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська (нині – Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра) Авраменка Андрія Миколайовича (далі – суддя, Авраменко А.М.) під час здійснення правосуддя у справі № 199/9947/21.
Дисциплінарна скарга обґрунтована тим, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 3 лютого 2023 року в справі № 199/9947/21 відмовлено у задоволенні позову Дніпровської міської ради.
У судовому засіданні, призначеному на 3 лютого 2023 року, проголошено вступну та резолютивну частини рішення та роз’яснено, що у зв’язку із складністю справи повний текст буде виготовлено протягом десяти днів.
Скаржник неодноразово звертався із заявами про отримання повного тексту судового рішення.
Скаржник стверджує, що повний текст судового рішення надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 1 січня 2024 року, тобто майже через рік після оголошення вступної та резолютивної частин.
На переконання скаржника, у діях судді Авраменка А.М. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР).
З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю Авраменка А.М. до дисциплінарної відповідальності.
ІІ. Процедура розгляду дисциплінарної скарги
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», у тому числі в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
19 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».
Відповідно до пункту 236 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».
Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 8 січня 2024 року дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. для проведення попередньої перевірки, яка відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово здійснювала повноваження дисциплінарного інспектора.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 визначено днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя 23 грудня 2024 року.
Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 17 січня 2025 року дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Пилипенку С.М. для проведення попередньої перевірки.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 26 березня 2025 року № 641/2дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Авраменка А.М., оскільки відомості, установлені під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Дніпровської міської ради, можуть свідчити про наявність у діях судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська (нині – Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра) Авраменка А.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила суддю Авраменка А.М. та скаржника – Дніпровську міську раду – про дату та час засідання шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Крім того, у зв’язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану, з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції.
На засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 14 травня 2025 року, з’явився представник скаржника – Дніпровської міської ради – Іорданов К.І., який підтримав дисциплінарну скаргу та доповнення до неї. Повідомив, що тривалий період виготовлення повного тексту рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 3 лютого 2023 року вплинув на можливість реалізацїі Дніпровською міською радою права на апеляційне оскарження судового рішення.
Суддя Авраменко А.М. на засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 14 травня 2025 року, не з’явився, водночас подав до Вищої ради правосуддя заяву про розгляд дисциплінарної справи за його відсутності. У цій заяві суддя підтримав подані раніше письмові пояснення, просив їх урахувати під час розгляду справи.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Пилипенка С.М., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Авраменка А.М. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
IІІ. Обставини, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи
Відомості про суддю
Указом Президента України від 5 серпня 2020 року № 312/2020 Авраменка А.М. призначено на посаду судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.
Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» пункт 31 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено підпунктом 3 такого змісту: «3) змінити найменування місцевих загальних судів, перелік яких визначається додатком до цього Закону. Зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду».
Згідно із зазначеним переліком найменування Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська змінено на Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Інформація про рух справи № 199/9947/21
9 грудня 2021 року Дніпровська міська рада звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська із позовною заявою до Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи – ОСОБА4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інновація Строй-Буд», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА5, адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровської області, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності та визнання незаконною і скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Справа розглядалася за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 3 лютого 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
У судовому засіданні 3 лютого 2023 року суддя проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя склав повний текст рішення суду від 3 лютого 2023 року у справі № 199/9947/21 та надіслав до ЄДРСР 1 січня 2024 року, що підтверджується інформацією з автоматизованої системи документообігу суду, що була надана листом Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 6 лютого 2025 року та листом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 4 лютого 2025 року № 572/4/11-00-25.
2 січня 2025 року повний текст рішення суду від 3 лютого 2025 року оприлюднено в ЄДРСР.
Суддя Авраменко А.М. не оспорює зазначених обставин.
ІV. Стислий зміст пояснень судді
31 січня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Авраменка А.М.
У поясненнях суддя повідомив, що в його провадженні перебувала цивільна справа № 199/9947/21.
Зазначив, що цивільну справу розглянуто з огляду на її складність, кількість учасників справи, їх явку в засідання, необхідність вчинення протягом розгляду справи низки процесуальних дій, зокрема з розгляду заяв та клопотань сторін, необхідність здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження, що є більш тривалим, ніж спрощене, необхідність дотримання судом прав учасників справи щодо можливості подання ними до суду заяв по суті справи.
Стосовно тверджень скаржника щодо затягування з виготовленням повного тексту судового рішення, його внесенням до ЄДРСР, суддя зазначив, що повний текст рішення позивач отримав 1 січня 2024 року, тобто через декілька днів після свого звернення.
Суддя зауважив, що строки отримання позивачем (скаржником) рішення суду від 3 лютого 2023 року не вплинули на можливість та результати захисту своїх прав та інтересів.
Суддя звернув увагу, що розгляд цивільної справи припав на введення в Україні воєнного стану, який супроводжувався частими та тривалими оголошеннями повітряної тривоги, періодичними ракетними обстрілами міста, а також відключеннями світла.
Суддя повідомив про рівень свого навантаження у 2021 – 2024 роках (період, починаючи з якого справа № 199/9947/21 перебувала у його провадженні). У контексті цього суддя акцентував увагу, що його середньомісячне навантаження перевищує середні показники по Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпропетровська та переважно в регіоні.
V. Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.
Правовий аспект
Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом належать до основних засад судочинства в Україні.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 3 ЦПК України як одну із засад (принципів) цивільного судочинства визначає розумність строків розгляду справи судом.
Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2025 року в справі № 990SCGC/7/24 дійшла висновку, що зволікання з виготовленням мотивованого судового рішення як вид дисциплінарного проступку полягає у протиправному та невиправданому невиконанні суддею передбаченого відповідним процесуальним законодавством обов’язку виготовити повний («мотивований») текст судового рішення в межах визначеного законом строку.
Термін «зволікання» вказує на те, що не будь-яка затримка із виготовленням мотивованого судового рішення автоматично має ознаки цього дисциплінарного проступку. Зокрема, не є «зволіканням з виготовленням мотивованого судового рішення» таке порушення передбаченого відповідним процесуальним законодавством строку виготовлення повного тексту судового рішення, яке було обумовлено об’єктивними обставинами (наприклад, хвороба судді, його надзвичайно висока завантаженість у відповідний період, значна складність справи тощо). Наявність чи відсутність таких об’єктивних чинників має бути предметом оцінки в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх доречних обставин (тривалість порушення, його наслідки для учасників провадження, складність справи, перебування судді на лікарняному, його завантаженість тощо). При цьому очевидно, що чим більш тривалою є затримка із виготовленням мотивованого тексту судового рішення та чим більший вплив це порушення має на права учасників конкретної судової справи (наприклад, затримка із звільненням з-під варти, втрата майна та неможливість виконання судового рішення, неможливість оскарження судового рішення тощо), тим більшою є вірогідність того, що вона може бути кваліфікована саме як «зволікання», і, навпаки, тим більш вагомими мають бути обставини, які перешкоджали судді виготовити повний текст судового рішення, для висновку про відсутність у його діях ознак «зволікання».
Наведене дає підстави для висновку, що в процесі здійснення судочинства виготовлення повного тексту рішення є складовою здійснення правосуддя судом, а не формальною чи технічною процедурою. Поняття «виготовлення повного тексту судового рішення» включає в себе не просто дії технічного характеру щодо викладення тексту, а є невід’ємною частиною врегульованої процесуальним законодавством діяльності судді щодо відправлення правосуддя, яка ґрунтується на конституційній природі судового рішення та процесуальних вимогах щодо останнього (оцінка доказів, надання оцінки аргументам учасників справи тощо).
Саме ухвалення судового рішення є процесуальною діяльністю судді, пов’язаною із здійсненням правосуддя, тоді як виготовлення повного тексту судового рішення полягає у письмовому оформленні мотивів, якими суддя керувався під час його ухвалення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у контексті оцінки тривалості судового провадження зауважував, що за наявності відповідних доказів у справі, розуміння основних підстав для ухвалення рішення судді, відповідальному за складання рішення, залишається лише розширити ці підстави після ретельного вивчення об’ємної справи і сформулювати їх у письмовій формі (рішення у справі «Б. проти Австрії», § 50). Написання рішення суду може вимагати значних зусиль від судді, проте не із значною затримкою після його проголошення (§ 52 цього самого рішення). За обставин затримки у виготовленні тексту судового рішення без відповідних на те підстав ЄСПЛ констатував порушення права особи на справедливий суд.
Частиною шостою статті 259 ЦПК України передбачено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
Частиною шостою статті 268 ЦПК України визначено, що у разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.
Висновок щодо порушення суддею Авраменком А.М. строку виготовлення повного тексту рішення суду
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 3 лютого 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
У судовому засіданні 3 лютого 2023 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено, що справа № 199/9947/21 розглядалася за правилами загального позовного провадження.
Тобто, ураховуючи приписи частини шостої статті 259 ЦПК України, беручи до уваги, що справа розглядалася за правилами загального позовного провадження, суддя мав скласти повний текст рішення суду протягом десяти днів із дня закінчення розгляду справи, тобто до 13 лютого 2023 року.
Натомість повний текст рішення суду від 3 лютого 2023 року у справі № 199/9947/21 суддя склав та надіслав до ЄДРСР 1 січня 2024 року, що підтверджується інформацією з автоматизованої системи документообігу суду та не заперечується суддею Авраменком А.М.
Таким чином, період складення повного тексту рішення суду від 3 лютого 2023 року у справі № 199/9947/21 тривав з 3 лютого 2023 року до 1 січня 2024 року (333 календарних дні).
За таких обставин Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатує, що повний текст рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 3 лютого 2023 року суддя Авраменком А.М. склав з порушенням десятиденного строку, передбаченого частиною шостою статті 259 ЦПК України.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи.
Сам по собі факт порушення суддею строку виготовлення повного тексту судового рішення, який встановлений частиною шостою статті 259 ЦПК України, не є підставою для його дисциплінарної відповідальності.
У цьому аспекті Друга Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя має дослідити такі обставини: 1) нормативну, штатну та фактичну чисельність суддів у суді, в якому обіймає посаду суддя Авраменко А.М.; 2) рівень навантаження на суддю Авраменка А.М.; 3) наслідки тривалого виготовлення рішення; 4) наявність інших об’єктивних причин, що перешкодили судді виготовити повний текст рішення у строки, що встановлені законом.
Штатна, фактична та нормативна чисельність суддів Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська станом на час виготовлення повного тексту судового рішення
Листом Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 6 лютого 2025 року № 419/0/19-25 повідомлено, що штатна чисельність суду в 2023 році становила 13 суддів, фактично працювали 13 суддів.
Згідно з нормативами навантаження, що містяться на офіційному вебсайті Ради суддів України (https://rsu.gov.ua/mzs-2023_4-maps), чисельність суддів Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська згідно з рішенням Вищої ради правосуддя у 2023 році становила 13; чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня 2023 року – 13; чисельність суддів за нормативами – 20.
Таким чином, штатна чисельність суддів Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська станом на 2023 рік була сформована повністю, однак, не відповідала показнику чисельності суддів за нормативами, які встановлені Радою суддів України.
Рівень навантаження на суддю Авраменка А.М.
Згідно з нормативами навантаження, що містяться на офіційному вебсайті Ради суддів України (https://rsu.gov.ua/mzs-2023_4-maps), до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська за 2023 рік надійшло 12 246 справ; нормативний час, необхідний для розгляду справ, – 32 117 год.
Згідно з відомостями ЄДРСР з 3 лютого 2023 року до 1 січня 2024 року суддя Авраменком А.М. ухвалив 2128 судових рішень, зокрема 469 рішень – у порядку позовного провадження.
Відповідно до статистичної звітності за 2023 рік суддя Авраменко А.М. має спеціалізацію: цивільну; кримінальну – у випадку неможливості сформувати склад суду; адміністративну; слідчий суддя.
Основні статистичні показники судді Авраменка А.М. за 2023 рік:
– залишок нерозглянутих справ та матеріалів на початок звітного періоду – 106 справ, 12 матеріалів;
– справи та матеріали, розглянуті у звітному періоді, – 665 справ, 214 матеріалів;
– кількість справ, що надійшли у звітному періоді, – 1128 справ;
– залишок нерозглянутих справ та матеріалів на кінець звітного періоду – 105 справ, 45 матеріалів.
Загальний показник судового навантаження судді за 2023 рік становить 102,55, при показникові навантаження суду – 84,52, у регіоні – 145.
Таким чином, рівень судового навантаження на суддю перевищує показник судового навантаження по суду, але є меншим, ніж показник навантаження по регіону.
Відповідно до електронного табеля обліку робочого часу, який зберігається в автоматизованій системі документообігу суду, суддя Авраменко А.М.:
1) з 1 березня 2023 року до 10 березня 2023 року перебував в основній щорічній відпустці;
2) з 17 липня 2023 року до 4 серпня 2023 року перебував в основній щорічній відпустці;
3) з 13 листопада 2023 року до 17 листопада 2023 року перебував на підвищенні кваліфікації;
4) з 20 листопада 2023 року до 24 листопада 2023 року судді були надані інші дні відпочинку за раніше відпрацьовані чергування у вихідні дні, як слідчим суддею;
5) з 27 листопада 2023 року до 1 грудня 2023 року судді були надані інші дні відпочинку за раніше відпрацьовані чергування у вихідні дні як слідчим суддею.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2021 року (справа № 9901/177/20, провадження № 11-380сап20) зазначено, що «часові межі виготовлення ухвал та рішення, допущені суддею (393 дні), не можуть бути виправдані браком кадрів, навантаженням справ та матеріалів, яке не перевищувало середній показник по суду. До таких також не може бути віднесено складність роботи системи «Діловодство спеціалізованого суду».
Рівень навантаження судді Авраменка А.М. є значним, а тому зволікання з підготовкою судових рішень є об’єктивно можливим. Проте навіть таке навантаження не може бути об’єктивною причиною виготовлення повного тексту рішення у справі № 199/9947/21 майже один рік.
Таким чином, сам по собі рівень судового навантаження судді не є достатнім для виправдання тривалого строку виготовлення повного тексту рішення суду від 3 лютого 2023 року в справі № 199/9947/21.
Складність справи
У контексті оцінки дій судді варто наголосити, що потрібно розмежовувати стадії розгляду справи та виготовлення повного тексту рішення суду.
Дійсно, на тривалість розгляду справи може впливати складність справи (значна кількість обставин, що підлягає доказуванню; значний обсяг доказів, що належить дослідити; складність у застосуванні норм матеріального права чи норм процесуального права тощо), поведінка учасників справи, поведінка інших осіб тощо.
Однак 3 лютого 2023 року у справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення, що свідчить про те, що суддя вже встановив обставини, що входять до предмету доказування у справі; дослідив докази, що наявні у матеріалах справи; надав їм відповідну правову оцінку та у результаті дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Законодавець, усвідомлюючи складність негайного виготовлення вмотивованого судового рішення, надав судді право на його виготовлення протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.
Виготовлення повного тексту судового рішення полягає в письмовому оформленні мотивів, якими суддя керувався під його ухваленні.
На стадії виготовлення повного судового рішення суддя має текстуально відобразити зміст описової та мотивувальної частин рішення, тобто інформацію про стислий зміст позовних вимог та заперечень учасників справи; рух справи; обставини, що встановлені судом; норми, що підлягають застосуванню; докази, які прийняті чи відхилені судом; правову оцінку встановлених обставин та доказів; висновок по суті вимог; розподіл судових витрат.
Ураховуючи, що виготовлення повного тексту рішення суду зводиться до письмового викладення наведених вище обставин, які суд вже встановив та дослідив, тому така тривалість виготовлення (333 календарних дні) жодним чином не виправдовує дій судді.
Виготовлення повного тексту проголошеного суддею рішення є першочерговим обов’язком судді і його невиконання не може бути поставлено в залежність від загальних обставин та умов функціонування суду і судової системи загалом, за винятком чинників, що прямо унеможливлюють виконання суддею своїх обов’язків.
Аналіз рішення суду від 3 лютого 2025 року свідчить, що воно складається з 15 сторінок, з яких: 1,5 сторінки – вступна частина рішення та стислий зміст позовних вимог; 1 сторінка – опис процесуальних дій та позицій відповідачів; 1,5 сторінки – опис фактичних обставин справи; 5 сторінок – опис джерел права; 4,5 сторінки – мотиви суду (більшість з яких є цитуванням висновків Верховного Суду); 1,5 сторінки – резолютивна частина рішення.
Отже, незважаючи на значний обсяг рішення, більшість мотивів суду зводяться до цитування норм права та висновків Верховного Суду, що не виправдовує тривалості виготовлення повного тексту рішення.
Тому причиною зволікання не могли бути складність справи та рішення.
Наслідки тривалого виготовлення рішення
Суддя Авраменко А.М. зауважує, що строки отримання позивачем (скаржником) рішення суду від 3 лютого 2023 року не вплинули на можливість та результати захисту своїх прав та інтересів.
Скаржник скористався правом на апеляційне оскарження рішення, та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2024 року поновлено строк на апеляційне оскарження рішення, відкрито апеляційне провадження (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118972653).
Однак зазначені аргументи судді не спростовують його обов’язку своєчасно скласти повний текст рішення суду протягом строку, встановленого законом.
Більше того, суддя склав повний текст рішення лише після неодноразових звернень Дніпровської міської ради із відповідними заявами про видачу судового рішення від 22 грудня 2023 року, від 26 грудня 2023 року.
У кожній із заяв скаржник наголошував, що йому потрібен саме повний текст рішення.
Наявність неодноразових звернень скаржника із заявами про видачу повного тексту рішення доводить, що суддя Авраменко А.М. знав про те, що ним досі не виготовлено повного тексту судового рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2022 року (справа № 11-442сап20) зазначено, що «істотне недотримання строків складення повних текстів судових рішень, передбачених законодавством, є порушенням конституційного права осіб на апеляційне оскарження судового рішення, а також принципу обов’язковості судових рішень (зокрема, у випадку неможливості пред’явлення до виконання судового рішення, яке набирає законної сили з моменту постановлення, у зв’язку з нескладенням його тексту у встановлений законодавством строк), який, у свою чергу, є однією з важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у статті 6 Конвенції».
Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Статтею 145 Конституції України передбачено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем у судах, зокрема, має право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Верховний Суд у постанові від 5 березня 2020 року в справі № 806/179/16 дійшов висновків про те, що у випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то орган місцевого самоврядування як представник відповідної територіальної громади має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб’єкта владних повноважень у суді, оскільки порушення прав територіальної громади неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення.
Отже, саме відповідні ради згідно зі статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й відповідно до закону мають право на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.
У справі № 199/9947/21 Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності та визнання незаконною і скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Тобто в цій справі Дніпровська територіальна громада діяла з метою захисту інтересів територіальної громади міста Дніпра у сфері земельних відносин.
За відсутності повного тексту рішення суду Дніпровська міська рада як позивач у справі була позбавлена можливості протягом тривалого часу (333 календарних дні) реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду та, відповідно, вжити передбачених законом заходів для захисту інтересів територіальної громади міста Дніпра.
Крім того, у зв’язку з відсутністю повного рішення суду строк апеляційного оскарження не почав обчислюватися, що вплинуло на момент набрання ним законної сили.
Таким чином, можна констатувати, що дії судді Авраменка А.М. щодо тривалого виготовлення повного тексту рішення у справі № 199/9947/21 створили ситуацію правової невизначеності, за якої Дніпровська міська рада не могла реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення, а інші учасники справи тривалий час перебували у стані невизначеності щодо предмета спору.
Щодо доводів судді про запровадження воєнного стану, стосовно ракетних обстрілів, повітряних тривог, відключень електроенергії
Саме по собі запровадження правового режиму воєнного стану без посилань на чинники, що прямо унеможливлюють здійснення суддею своїх обов’язків, не можуть виправдовувати тривалість строку виготовлення повного тексту рішення впродовж майже 11 місяців.
Доводи судді Авраменка А.М. є неконкретизованими та абстрактними, не містять посилань на конкретні обставини, пов’язані із запровадженням правового режиму воєнного стану, які мали істотний вплив на строки виготовлення повного тексту рішення суду.
У 2023 – 2024 роках місто Дніпро не входило до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.
Крім того, на запит дисциплінарного інспектора Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська надано інформацію, згідно з якою приміщення суду протягом 2023 – 2024 років не зазнавало руйнувань чи пошкоджень унаслідок воєнних дій.
Приміщення суду протягом 2023 – 2024 зазнавало стабілізаційних та аварійних відключень згідно з графіками відключень, установлених Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські електромережі».
Таким чином, приміщення суду протягом 2023 – 2024 років не зазнавало руйнувань чи пошкоджень унаслідок воєнних дій.
Ракетні обстріли держави-агресора, повітряні тривоги, відключення електроенергії – це обставини, які, дійсно мали та мають місце в умовах сьогодення не тільки у місті Дніпрі, а й на всій території України.
Беззаперечно, що у сучасних умовах судова система України функціонує у складних умовах воєнного стану, проте це може спростовувати обов’язок судді в максимально розумні строки здійснювати розгляд справи та виготовляти повний текст судового рішення за результатами такого розгляду.
Покликання судді на такі обставини без наведення конкретних фактів не є достатніми для обґрунтування тривалого зволікання з виготовленням повного тексту рішення суду від 3 лютого 2023 року у справі № 199/9947/21.
За таких обставин наведені доводи судді не спростовують його обов’язку виготовити повний текст рішення суду впродовж строку, встановленого законом.
Висновок щодо наявності складу дисциплінарного проступку
Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Ураховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що отримано чіткі та переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність у діях судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Авраменка А.М. складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення).
Щодо строку дисциплінарного стягнення
Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Зважаючи, що дисциплінарний проступок судді мав триваючий характер, що розпочався 3 лютого 2023 року (дата проголошення скороченого тексту рішення) та тривав до 1 січня 2025 року (дата складення повного тексту рішення), тому дії судді перебувають у межах строку застосування дисциплінарного стягнення.
Щодо обґрунтування виду дисциплінарного стягнення
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Дії судді Авраменка А.М. характеризуються недбалістю, оскільки тривале виготовлення повного тексту рішення суду (333 календарних дні) свідчить про неналежну організацію роботи судді, невжиття ним усіх залежних від нього заходів для такого виготовлення.
За результатами дослідження відомостей із суддівського досьє встановлено, що суддя Авраменко А.М. має більше 4,5 років досвіду роботи на посаді судді, за період діяльності ефективно здійснював правосуддя, має низький рівень скасованих та змінених судових рішень, періодично проходить підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України.
Згідно з наявними в суддівському досьє та оприлюдненими на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя відомостями суддя Авраменко А.М. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Згідно із характеристикою, наданою головою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Л. Якименко, «За час роботи в суді Авраменко А.М. зарекомендував себе кваліфікованим юристом, працьовитим та принциповим суддею. Велику увагу приділяє підвищенню професійних знань і ділової кваліфікації, вивченню нових законодавчих та нормативних актів. Маючи певний досвід роботи суддею, при здійсненні правосуддя вірно та кваліфіковано застосовує норми матеріального та процесуального права. За своїми особистими якостями дисциплінований та вимогливий до себе. За характером врівноважений та доброзичливий, стороннім впливам не піддається. За час роботи суддею до дисциплінарної відповідальності не притягувався, порушень трудової дисципліни не допускав».
Стаття 9 Конституції України, стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори України» визначають, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Необхідність урахування принципу пропорційності під час обрання виду дисциплінарного стягнення відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).
Принцип пропорційності є одним із елементів верховенства права, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ для того, щоб втручання було виправданим, воно має бути «встановленим законом», переслідувати одну або більше легітимних цілей та бути «необхідним в демократичному суспільстві», тобто пропорційним переслідуваній меті.
Відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку необхідно вирішувати питання пропорційності з урахуванням обставин справи, оскільки в одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.
Як зазначено у Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про принципи й правила, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема етичні норми, несумісну з посадою поведінку та неупередженість (пункт 74), шкала дисциплінарних санкцій стосовно судді має відповідати принципу пропорційності.
Будь-яке дисциплінарне стягнення, що накладається на суддю, має бути пропорційним. Звільнення судді має відбуватися лише як крайній захід у винятково серйозних випадках (Висновок № 27 Консультативної ради європейських суддів (2024) про дисциплінарну відповідальність суддів).
З огляду на закріплені в законі особливості статусу Вищої ради правосуддя як колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування, а також на ті завдання, які покладено на нього в силу такого статусу, обрання виду і характеру стягнення за результатами дисциплінарного провадження щодо судді, в тому числі вирішення питання щодо його пропорційності, належить до виключної компетенції цього органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 11-638сап19).
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно врахувати неумисний характер проступку, позитивну характеристику судді, відсутність інших дисциплінарних стягнень.
Ураховуючи наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що з огляду на характер та зміст допущеного суддею Авраменком А.М. дисциплінарного проступку, позитивну характеристику судді, відсутність інших дисциплінарних стягнень застосування до судді Авраменка А.М. дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Авраменка Андрія Миколайовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, установлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
