Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Петрюк Тетяни Михайлівни з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у відставку,
встановила:
5 травня 2025 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 1961/0/6-25) надійшли заява Петрюк Т.М. та матеріали про звільнення з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у відставку.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 5 травня 2025 року зазначену заяву та матеріали передано члену Вищої ради правосуддя Кваші О.О. для підготовки до розгляду.
Петрюк Тетяна Михайлівна, ____ року народження, громадянка України, Указом Президента України від 3 квітня 2005 року № 608/2005 призначена на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 9 вересня 2010 року № 2512-VI призначена на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області безстроково.
Статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) установлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя встановлено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Стаж роботи Петрюк Т.М. на посаді судді на дату ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення становить 20 років 2 місяці 3 дні.
На день призначення Петрюк Т.М. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII установлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз зазначеної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Саме такий правовий висновок викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції від 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 2862-ХІІ (у редакції, чинній станом на 3 квітня 2005 року) на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володів державною мовою.
Відповідно до записів у трудовій книжці Петрюк Т.М. на день призначення на посаду судді мала стаж роботи в галузі права більше трьох років. Після здобуття вищої юридичної освіти 23 червня 1992 року вона працювала юрисконсультом на Верхньодніпровському чавуноливарному заводі імені 1-го Травня із 3 серпня до 24 листопада 1992 року. З 25 листопада 1992 року до 3 квітня 2005 року вона обіймала посаду викладача юридичних дисциплін у Верхньодніпровському сільськогосподарському технікумі, який неодноразово змінював свою назву, зокрема на Верхньодніпровський державний аграрний технікум, Верхньодніпровський технікум Дніпропетровського державного аграрного університету, а пізніше – Верхньодніпровський коледж Дніпровського державного аграрного університету, що, своєю чергою, свідчить про наявність у Петрюк Т.М. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи в галузі права.
Абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» у редакції, чинній на день призначення Петрюк Т.М. на посаду судді установлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з копією диплома (серія ____ № ____) Петрюк Т.М. (дошлюбне прізвище – Погорєлова) з 1 вересня 1986 року до 23 червня 1992 року навчалась у Донецькому державному університеті за денною формою, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
Отже, до стажу роботи, що дає судді Петрюк Т.М. право на відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання в Донецькому державному університеті, що становить 2 роки 10 місяців 25 днів.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Петрюк Т.М. у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, установлено, що до стажу роботи Петрюк Т.М. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи безпосередньо на посаді судді із дня призначення на посаду судді (з 3 квітня 2005 року) до дати ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення – 20 років 2 місяці 3 дні;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки;
половина строку навчання – 2 роки 10 місяців 25 днів.
Загальний стаж роботи судді Петрюк Т.М., який дає їй право на відставку, становить 26 років 28 днів.
Відповідно до доданих до заяви документів суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Петрюк Т.М. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Служба безпеки України листом від 22 травня 2025 року № 14/5/3-2906 повідомила Вищу раду правосуддя, що за результатами перевірки не встановлено наявності у Петрюк Т.М. громадянства іноземної держави.
Дисциплінарних скарг, за результатами розгляду яких Петрюк Т.М. може бути звільнено з посади судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, у Вищій раді правосуддя не зареєстровано.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Петрюк Тетяну Михайлівну з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Заступник Голови
Вищої ради правосуддя
