Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Зубка Олександра Григоровича щодо судді Приморського районного суду міста Одеси Коваленка Вадима Миколайовича,

встановила:

І. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ

1. 5 квітня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Зубка О.Г. (вх. № З-1240/0/7-23) на дії судді Приморського районного суду міста Одеси Коваленка В.М.
2. 28 грудня 2023 року член Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. надіслав судді Приморського районного суду міста Одеси Коваленку В.М. дисциплінарну скаргу для надання пояснень, а також звернувся до цього суду із запитом, у якому просив надати довідку про рух кримінальної справи № 522/4773/14-к та вказати інформацію про надсилання судом рішень суду по справі до Єдиного державного реєстру судових рішень. 5 січня 2024 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшла довідка про рух справи, 22 січня 2024 року надійшли пояснення судді.
3. 10 січня 2025 року дисциплінарна скарга Зубка О.Г. (вх. № З-1240/0/7-23) була розподілена до провадження дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю.
4. 13 травня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. повторно надіслав судді Коваленку В.М. дисциплінарну скаргу для надання пояснень, витребував з Одеського апеляційного суду копії матеріалів судової справи № 522/4773/14-к, а також звернувся до державного підприємства «Інформаційні судові системи» (далі – ДП «ІСС») із запитом, у якому просив надати інформацію про призначені судові засідання у справі № 522/4773/14-к за відомостями автоматизованої системи документообігу суду. 19 травня 2025 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли витребувані матеріали судової справи, 21 травня 2025 року надійшла відповідь від ДП «ІСС». Пояснення на дисциплінарну скаргу від судді Коваленка В.М. не надходили.

ІІ. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ І ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИ

Зміст дисциплінарної скарги

5. 20 березня 2014 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених частиною першою, другою статті 307 Кримінального кодексу України (далі – КК України), який було зареєстровано та розподілено судді Гончарову Р.В. (судова справа № 522/4773/14-к).
6. У зв’язку із задоволенням самовідводу судді Гончарова Р.В. 31 березня 2014 року ця справа була розподілена судді Коваленку В.М.
7. Вироком Приморського районного суду міста Одеси від 18 січня 2024 року ОСОБА1 визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за частиною першою, другою статті 307 КК України та виправдано у зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень на підставі пункту 2 частини першої статті 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).
8. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси Тарєєва С.А. на вирок Приморського районного суду міста Одеси від 18 січня 2024 року.
9. Розгляд справи в апеляційному суді триває.
10. Скаржник зазначає, що протягом дев’яти років при розгляді вказаного кримінального провадження тільки тричі суддею постановлялися ухвали стосовно процесуальних питань. Такий досить тривалий розгляд справи, на думку скаржника, неприпустимий щодо відповідальності та понесення покарання особою за скоєння тяжкого злочину, до якого відноситься стаття 307 КК України.
11. Вказує, що при розгляді справи у суді прокурори та суддя Коваленко В.М. не досить наполегливо виконують повноваження щодо оперативного розгляду справи. Судом також не здійснюються відповідні міри щодо своєчасного розгляду кримінального провадження, що тягне за собою порушення принципу невідворотності покарання за скоєні правопорушення ОСОБА1.
12. Скаржник стверджує, що його неодноразові звернення до судді Коваленка В.М. на скоріший розгляд кримінального провадження та прийняття законного рішення відносно ОСОБА1 залишилися поза увагою, а в 2023 році взагалі спливає строк притягнення ОСОБА1 до кримінальної відповідальності.

Позиція судді Коваленко В.М.

13. Суддя пояснює, що жодних умисних дій, направлених на затягування судового розгляду у справі № 522/4777/14-к він не вчиняв, вживав усі передбачені законом заходи щодо розгляду справи, призначивши 108 судових засідань, в яких досліджувалися надані сторонами докази, утім не зміг своєчасно розглянути справу внаслідок надмірного навантаження, викликаного істотною неукомплектованістю штату суддів, а також з причин неявки свідків та сторін.
14. Зазначає, що Приморський районний суд міста Одеси є одним із найбільших загальних судів в Україні, в ньому згідно із штатних розписом має працювати 37 суддів. Якщо протягом 2014-2016 років в суді працювали 33 із 37 суддів, то у 2017 року працювали лише 20 суддів (9 – перебували без повноважень, 4 – звільнено, 2 – відсторонено, 2 – у довгостроковій відпустці). У 2018, 2019 роках та до вересня 2020 року в суді працювали 19 суддів. Як наслідок, за період часу приблизно із 2017 року по 2020 рік судді кримінальної спеціалізації отримали в провадження значну кількість справ і матеріалів та мали в залишку в середньому лише від 300 до 400 кримінальних проваджень, серед яких були сотні колегіальних справ.
15. У зв’язку із звільненням суддів у відставку та з інших причин у суді склалася вкрай загрозлива і складна ситуація з надмірним навантаженням. Збори суддів Приморського районного суду міста Одеси неодноразово зверталися до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Державної судової адміністрації з приводу кадрового голоду, критичної ситуації з відправленням правосуддя. Крім того, керівництво суду зверталось до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі – ГУ НП в Одеській області) та Одеської обласної прокуратури з приводу недоставлення обвинувачених до зали суду, невиконання рішень про примусовий привід, тощо.
16. Суддя вказує, що з 2014 року по 2024 рік спеціалізувався на розгляді кримінальних справ, є слідчим суддею та розглядає справи про адміністративні правопорушення, із незначними перервами виконував адміністративні повноваження заступника голови суду.
17. У вказаний період у провадженні судді перебувало 28 735 справ та матеріалів, із яких переважну більшість розглянуто, в залишку – 355 справ та матеріалів. Суддя оцінює своє навантаження як надмірне, значно вище як у суді так і в регіоні.
18. Окрім надмірного навантаження, згідно з твердженнями судді, істотно ускладнюють процесуальну діяльністю суду справи щодо вчинення особливо тяжких злочинів, у яких судовий розгляд здійснюється колегіально чи судом присяжних. Так, станом на січень 2024 року у його провадженні перебувало 19 таких справ, у яких він головуючий та 45 кримінальних проваджень, у яких він приймає участь в якості члена колегії чи суду присяжних. Всього станом на січень 2024 року у провадженні судді залишилась 271 кримінальна справа.
19. Суддя також звертає увагу, що річне навантаження суддів Приморського районного суду міста Одеси протягом 2014-2020 років в десятки разів перевищує те навантаження, яке регламентується відповідними дослідженнями та має бути враховано при визначенні чисельності суддів у судах. У період з 2014 по 2023 рік його навантаження перевищувало від 6 до 28 разів.
20. Щодо динаміки судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1 суддя повідомляє, що протягом 2014-2016 років, коли кризові кадрові явища лише назрівали, у справі призначалося від 15 до 17 судових засідань щороку, частіше ніж один раз на місяць. У 2017-2018 роках кількість судових засідань зменшилась до 10 на рік, а протягом 2019‑2023 років – від 6 до 9 на рік. Тобто, як резюмує суддя, починаючи із 2017 року судові засідання по цій та інших справах призначалися лише один раз на півтора чи два місяці, що істотно вплинуло на дотримання вимог розумного строку та пов’язано виключно із надмірним навантаженням через нестачу кадрів, необхідністю приділяти увагу справам, які перерозподілені внаслідок звільнення, припинення повноважень чи відсторонення суддів, особливо колегіальним.
21. Суддя відносить до основних причин затягування судового розгляду: неявку свідків та інших учасників процесу, надмірне навантаження. Згідно з твердженнями судді, невжиття заходів щодо дослідження наявних по справі доказів, мало б наслідком неповноту судового розгляду, порушення принципу змагальності сторін і права на захист. Тому, судові засідання неодноразово відкладались з метою повторного виклику свідків та надання стороні обвинувачення можливості надати необхідні докази. При цьому, ні сторона захисту ні сторона обвинувачення не наполягали на обмеженні строку надання доказів.
22. Суддя звертає увагу на те, що однією з причин відкладення судових засідань є неявка свідків, зокрема, ОСОБА2, відносно якої під час досудового розслідування було застосовано заходи безпеки у вигляді зміни анкетних даних. Показання даного свідка мали ключове значення для правильного вирішення справи, а тому без її допиту суд не міг своєчасно завершити судовий розгляд з дотриманням вимог статті 2 КПК України. Відкладаючи судові засідання у зв’язку із неявкою свідків, суд керувався положеннями статті 23 КПК України, згідно із якими обов’язок забезпечити явку свідків покладено на прокурора. Суд створював необхідні умови стороні обвинувачення для реалізації її процесуальних прав та обов’язків надаючи неодноразово судові повістки, задовольняючи клопотання про примусовий привід свідків та направляючи письмові звернення до керівництва ГУ НП в Одеській області з приводу забезпечення явки свідків.
23. Суддя також зазначає, що підстав для реагування на неявку прокурора чи захисника зазвичай не було, оскільки в переважній більшості для цього були поважні причини (участь в інших судових засіданнях, хвороба, карантинні обмеження, воєнний стан, відсутні докази належного повідомлення).
24. Терміни на які відкладалася справи та оголошувалися перерви в судових засіданнях пов’язані насамперед із надмірним навантаженням, яке виникло внаслідок не заповнення вакантних посад суддів, через призначення інших справ до розгляду, прийняття участі у складі колегій суддів в розгляді кримінальних справ, враховуючи періоди щорічних відпусток та перебування на лікарняному.

ІІІ. ВИСНОВКИ ТРЕТЬОЇ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

25. З аналізу пояснень судді Коваленка В.М., наданої інформаційної довідки про рух справи № 522/4773/14-к та копій матеріалів цієї справи, обставини розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА1 умовно можна зобразити наступним чином:

26. Таким чином, як зафіксовано вище, розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою, другою статті 307 КК України у суді першої інстанції тривав 3580 днів (або 9 років 9 місяців і 19 днів).
27. З урахуванням положень частини п’ятої статті 12 КК України, інкриміновані ОСОБА1 злочини є тяжкими. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 КК України у разі вчинення тяжкого злочину особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.
28. Як убачається зі змісту обвинувального акту відносно ОСОБА1, мала місце повторність злочинних діянь, тобто обвинувачений вчиняв злочинні дії, передбачені частиною першою, другою статті 307 КК України 30 грудня 2013 року, 10 січня 2014 року та 20 січня 2014 року.
29. Таким чином, станом на день ухвалення вироку відносно ОСОБА1 від першої злочинної дії пройшло 10 років і 20 днів, від другої – 10 років і 9 днів, від третьої – 9 років, 11 місяців і 30 днів.
30. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень (частина перша статті 28 КПК України).
31. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (частина третя статті 28 КПК України).

32. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що судовий розгляд справи № 522/4773/14-к відкладався 32 рази тільки у зв’язку із неявкою сторони захисту в цілому, або неявкою обвинуваченого чи його захисника. Як зазначено у частині першій статті 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
33. Докази на підтвердження поважності причин неявки обвинуваченого надавались стороною захисту лише один раз у судовому засіданні, яке відбулось 18 січня 2024 року. Ані ухвали про привід обвинуваченого, ані ухвали про накладення на нього грошового стягнення матеріали цієї справи не містять, що може бути свідченням того, що суддя Коваленко В.М. не вживав заходів до забезпечення прибуття обвинуваченого до суду.
34. Відповідно до частини першої статті 324 КПК України якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
35. В силу частини першої статті 52 КПК України, участь захисника ОСОБА1 у кримінальному провадженні (в тому числі, у ході судового розгляду) відносно нього була обов’язковою і 20 разів судові засідання відкладалися у зв’язку із неявкою захисника.
36. У судовому засіданні 15 квітня 2014 року судом було встановлено наступний порядок дослідження доказів: 1) допит свідків (ОСОБА3, ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА7, ОСОБА8, ОСОБА2, ОСОБА9, ОСОБА10, ОСОБА11, ОСОБА12, ОСОБА13); 2) дослідження письмових доказів; 3) допит обвинуваченого.
37. У 2014 році суд допитав 3-ох свідків (ОСОБА5, ОСОБА7, ОСОБА8), у 2015 році – 4-ох свідків (ОСОБА11, ОСОБА12, ОСОБА6, ОСОБА10) і в судовому засіданні 8 травня 2015 року змінено порядок дослідження доказів, а саме, суд вирішив не допитувати ОСОБА14 у зв’язку зі смертю останньої і ОСОБА13 у зв’язку із відбуттям за межі України. Після 2015 року судовий розгляд справи відкладався у зв’язку із неявкою свідків 10 разів, однак свідки допитані так і не були.
38. 9 жовтня 2015 року та 16 березня 2016 року суд відклав розгляд справи та постановив ухвали про привід свідків ОСОБА10, ОСОБА9 та ОСОБА11, двоє з яких станом на день постановлення ухвали були допитані. Жодних відомостей про виконання зазначених ухвал матеріали справи не містять.
39. Що стосується свідка ОСОБА2, анкетні дані якої були змінені на виконання вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та допит якої, згідно з твердженнями судді, мав ключове значення для встановлення вини ОСОБА1, у зв’язку з неодноразовою неявкою цього свідка, суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та постановив ухвалу про привід ОСОБА2, виконання ухвали доручив Приморському ВП в місті Одеса ГУ НП в Одеській області. 24 квітня 2017 року суд був поінформований про те, що адреси, за якою мешкає свідок, не існує, а всі матеріали по проведенню НСРД були передані на архівне зберігання в ГУ НП в Одеській області. 6 жовтня 2017 року суд змінив порядок дослідження доказів і перейшов до дослідження письмових доказів. 16 вересня 2022 року суд повторно відклав розгляд справи у зв’язку із задоволенням клопотання прокурора про привід свідка ОСОБА2, однак ухвалу не постановив, а направив на адресу ГУ НП в Одеській області лист з проханням забезпечити явку цього свідка. З матеріалів справи також слідує, що справи з документами щодо організації та проведення НСРД ВБНОН ОМУ ГУМВС України в Одеській області у кримінальному провадженні відносно ОСОБА1 було знищено.
40. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 зазначала, що обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак дисциплінарного проступку у виді затягування розгляду справи є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
41. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що критеріями оцінки належної поведінки судді в аспекті дисциплінарного проступку, який ставиться за провину судді, можуть бути: своєчасність призначення справи до розгляду; розумні часові інтервали між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення судових засідань чи оголошення в них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів на доопрацювання чи повернення додаткових матеріалів; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків відповідальними працівниками суду, у тому числі щодо формування та надсилання судових повісток (іншої кореспонденції), за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.
42. Якщо йдеться про безпідставне затягування розгляду справи, то таке може бути вчинено тільки умисно. Суддя усвідомлює, що не має об’єктивних перешкод для розгляду справи (заяви, скарги) у строки, установлені законом, однак, цього не виконує, а спрямовує свої дії чи бездіяльність на затягування розгляду.
43. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що строк розгляду справи № 522/4773/14-к міг вийти за межі розумного і досягти порогу, коли могло підніматись питання щодо закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого. Зазначене може свідчити, що судове провадження могло бути недостатньо швидким та ефективним.
44. Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Зубка О.Г., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі Зубка О.Г та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Приморського районного суду міста Одеси Коваленка В.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» («безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом»).
45. Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
46. Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Коваленка Вадима Миколайовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя