Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Краснощокової Н.С., членів Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі Школенко Раїси Іванівни стосовно судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Наталії Іванівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 10 лютого 2020 року надійшла дисциплінарна скарга Школенко Р.І. (єдиний унікальний номер Ш-990/0/7-20) на дії судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Н.І. під час здійснення правосуддя у справі № 553/4239/15.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 10 лютого 2020 року вказана скарга передана Шапрану В.В.
У дисциплінарній скарзі Школенко Р.І. зазначила, що суддя Крючко Н.І. затягнула розгляд справи № 553/4239/15; прийняла до розгляду сфальсифіковані докази, а саме технічний паспорт на житловий будинок; безпідставно 29 січня 2020 року призначила комплексну судову будівельно-технічну експертизу; здійснювала позапроцесуальне спілкування з представником третьої особи у справі ОСОБА_1 – адвокатом Лучко Т.І., негативно впливала на Тетерю А.Ф.
З огляду на зазначене просить притягнути суддю Крючко Н.І. до дисциплінарної відповідальності, оскільки її дії слід кваліфікувати як дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами «а», «г», «д» пункту 1, пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З урахуванням витребуваних під час попередньої перевірки копій матеріалів справи № 553/4239/15, наданих суддею Крючко Н.І. пояснень попередньою перевіркою дисциплінарної скарги встановлено таке.
3 грудня 2015 року відкрито провадження у справі № 553/4239/15 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватний нотаріус Соляник А.В. про припинення права на частку в спільному майні, визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
17 грудня 2015 року попереднє судове засідання відкладено, за клопотанням відповідача ОСОБА_2 у зв’язку з її перебуванням на лікарняному та наданням часу для підготовки письмових заперечень проти позову.
13 січня 2016 року відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про застосування строків позовної давності.
14 січня 2016 року судове засідання відкладено у зв’язку із зайнятістю судді Крючко Н.І. в іншій справі.
27 січня 2016 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_10 про виклик та допит свідків – Школенко Р.І., ОСОБА_11; залучено до участі у справі третіх осіб.
15 лютого 2016 року у судовому засіданні приєднано уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, надано строк на усунення недоліків в частині сплати судового збору; залучено третіх осіб; справу призначено до судового розгляду.
15 березня 2016 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 – Школенко Р.І. про надання часу на ознайомлення із зустрічним позовом; за клопотанням ОСОБА_2 викликано ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у судове засідання для надання ними пояснень у справі.
14 квітня 2016 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, виконання якої доручено експерту Авдєєву А.К.; в судовому засіданні долучено до матеріалів справи надану представником ОСОБА_1 – Школенко Р.І. документацію щодо неможливості прибути у судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_9; провадження у справі зупинено.
На вирішення експерта поставлено такі питання:
- Чи можливий розподіл жилого будинку за адресою (АДРЕСА), який розташований на земельній ділянці площею 935,00 кв. м. в частках 1/2 та 1/2 , що складається в цілому з: житлового будинку, дерев’яного, обкладеного цеглою, житловою площею 27,3 кв. м., загальною площею 53,5 кв.м., зазначеного на Плані літ. «А-1», Сараю «Б», погреба «б», сараю «В», вбиральні «Г», огорожі №1, 2, та запропонувати варіанти розподілу?
- Чи є технічна можливість та чи дозволяє площа та конфігурація приміщень приватного будинку № __ по вул. (АДРЕСА) переобладнати його в дві ізольовані квартири в частках 1/2 та 1/2, за яким варіантом розподілу?
- Який варіант розподілу приватного будинку (АДРЕСА) є оптимальним для переобладнання приватного будинку №5 по вул. Центральній у м. Полтава в дві ізольовані квартири в частках 1/2 та 1/2?
- Які можливі варіанти порядку користування житловим будинком та господарськими будівлями і спорами, що розташований у (АДРЕСА) в частках 1/2 та 1/2?
- Який можливий порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок (АДРЕСА) в частках 1/2 та 1/2?
- Яка ринкова вартість житлового будинку за адресою (АДРЕСА), та ринкова вартість 1/2 частки даного домоволодіння, належної Тетері А.Ф., та 1/2 частки даного домоволодіння, належної ОСОБА_2?
26 липня 2016 року провадження у справі поновлено у зв’язку з отриманням суддею висновку судової будівельно-технічної експертизи експерта Авдєєва А.К.
11 серпня 2016 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 – Школенко Р.І. про виклик свідка Авдєєва А.К.; задоволено клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката Козленка О.М. про відкладення розгляду справи у зв’язку з його відрядженням за межі міста.
22 вересня 2016 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 – Козленка О.М. про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю його у кримінальному провадженні, клопотання ОСОБА_2 – у зв’язку з перебуванням на лікарняному.
10 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено у зв’язку із зайнятістю судді в іншому судовому засіданні.
17 жовтня 2016 року до матеріалів справи приєднано заперечення сторони ОСОБА_1 щодо експертного висновку Авдєєва А.К., відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування заяви ОСОБА_9 та направлення запиту до приватного нотаріуса у Республіці Польща щодо достовірності довіреності на представлення інтересів Школенко Р.І.; заслухано експерта Авдєєва А.К., пояснення сторін у справі.
16 листопада 2016 року справу № 553/4239/15 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільному майні, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1. про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та справу № 553/3355/14 за позовом ОСОБА_9, Тетері А.Ф. в особі представника позивачів Школенко Р.І. до ОСОБА_2, Головного територіального управління юстиції в Полтавській області про визнання правочину недійсним та відшкодування моральної шкоди – об’єднано в одне провадження, присвоєно єдиний номер 553/4236/15.
У судовому засіданні 16 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи; задоволено клопотання представника ОСОБА_1– Школенко Р.І. про витребування з Сурдологічного кабінету Полтавської клінічної лікарні довідку про знаходження на обліку ОСОБА_1; задоволено клопотання представника ОСОБА_1 – Школенко Р.І. про призначення повторної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, виконання якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено.
6 березня 2017 року провадження у справі поновлено у зв’язку з отриманням суддею висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз.
13 березня 2017 року розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою представника ОСОБА_2; при вирішенні питання про відкладення розгляду справи представник ОСОБА_1– Школенко Р.І. поклалась на розсуд суду.
4 квітня 2017 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 – Козленка О.М. про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено. Під час судового засідання зобов’язано Тетерю А.Ф. не чинити перешкод іншому співвласнику оспорюваного житлового будинку, представникам ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» чи експертам при виконанні експертизи.
На вирішення експерта поставлено такі питання:
1) Чи можливий розподіл житлового будинку по (АДРЕСА), що розташований на земельній ділянці площею 935,0 кв.м. в рівних частках, що складається в цілому з дерев’яного житлового будинку, обкладеного цеглою, загальною площею 53,5 кв. м. та житловою площею – 27,3 кв. м., зазначеного на плані літ. __, сараю літ. _, погреба, сараю літ. _, вбиральні літ. _, огорожі № № 1, 2 та які можливі варіанти такого розподілу?
2) Чи є технічна можливість та чи дозволяє площа, конфігурація приміщень житлового будинку по (АДРЕСА), переобладнати його в дві ізольовані квартири в рівних частинах?
3) Чи є технічна можливість виконати добудову до житлового будинку по (АДРЕСА) без погіршення його технічного стану та функціонального призначення, на земельній ділянці площею 935,0 кв. м., та які варіанти розподілу з урахуванням можливої добудови?
4) Які можливі варіанти розподілу на дві рівні частки житлового будинку по (АДРЕСА)на земельній ділянці площею 935,0 кв. м. є оптимальними?
5) Які можливі варіанти порядку користування господарськими будівлями і спорудами, що розташовані на земельній ділянці площею 935,0 кв. м. за адресою (АДРЕСА)?
6) Який можливий варіант користування земельною ділянкою площею 935,0 кв. м., на якій розташований житловий будинок по (АДРЕСА) з господарськими будівлями і спорудами в рівних частках?
7) Яка ринкова вартість житлового будинку по (АДРЕСА) з господарськими будівлями і спорудами в цілому, а також ринкова вартість можливих рівних часток?
У період перебування справи на експертному дослідженні представником ОСОБА_1 – Школенко Р.І. неодноразово направлялись на адресу директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз додаткові документи, у зв’язку з чим експертною установою повернуто на адресу суду матеріали справи. В свою чергу, 7 лютого 2018 року судом повернуто справу до вказаної експертної установи для проведення експертизи із зазначенням безпідставності повернення даної справи на адресу суду.
27 квітня 2018 року провадження у справі поновлено у зв’язку з отриманням суддею висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
1 червня 2018 року розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою сторін, зокрема з урахуванням заяви представника ОСОБА_1 – Школенко Р.І. про відкладення розгляду справи.
8 серпня 2018 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 – Козленка О.М. про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням останнього.
20 серпня 2018 року у зв’язку з набранням чинності Цивільного процесуального кодексу України у редакції від 15 грудня 2017 року постановлено ухвалу про прийняття до провадження та відкриття загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
3 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_9, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Головного територіального управління юстиції в Полтавській області про визнання правочину недійсним та відшкодування моральної шкоди у зв’язку з поданою заявою про залишення даної частини позовних вимог без розгляду – залишено без розгляду; задоволено клопотання представника третьої особи у справі ОСОБА_1 – адвоката Лучко Т.І. про виклик у судове засідання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
1 листопада 2018 року представником ОСОБА_1 – ОСОБА_10 подано заяву про відвід судді Крючко Н.І., її розгляд відкладено у зв’язку із заявою представника ОСОБА_2 – адвоката Козленка О.М.
5 листопада 2018 року розгляд заяви про відвід судді Крючко Н.І. відкладено у зв’язку з клопотанням представника третьої особи у справі ОСОБА_1 – адвоката Лучко Т.І.
20 листопада 2018 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1– ОСОБА_10 про відвід судді Крючко Н.І. відмовлено у зв’язку з її необґрунтованістю та в порядку статті 33 Цивільного процесуального кодексу України направлено для розгляду іншому судді.
22 листопада 2018 року ухвалою судді Ленінського районного суду міста Полтави Тимчука Р.І. у задоволенні заяви про відвід судді Крючко Н.І. відмовлено.
9 січня 2019 року представником ОСОБА_1 – Школенко Р.І. подано заяву про відвід судді Крючко Н.І., яку ухвалою від 9 січня 2019 року залишено без розгляду з підстав порушення строків подання заяви, визначених частиною третьою статті 39 Цивільного процесуального кодексу України.
22 січня 2019 року залишено без розгляду заяву представника ОСОБА_1 – Школенко Р.І. про залучення до участі у справі третіх осіб; задоволено клопотання ОСОБА_2 – адвоката Козленка О.М. про проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції з Солом’янським районним судом міста Києва з метою допиту експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
12 березня 2019 року в судовому засіданні обрано загальний порядок дослідження доказів у справі; заслухано пояснення представника ОСОБА_1 – Школенко Р.І.
26 березня 2019 року в судовому засіданні заслухано додаткові пояснення представника ОСОБА_1 – Школенко Р.І.; оголошено перерву для надання стороні відповідача – ОСОБА_2 можливості підготовки пояснень з урахуванням додаткових пояснень представника ОСОБА_1 – Школенко Р.І.
28 березня 2019 року в судовому засіданні заслухано пояснення сторони відповідача – ОСОБА_2; вирішено питання про повторний виклик в судове засідання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яких не було допитано; ухвалено рішення про проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції з Солом’янським районним судом міста Києва.
12 квітня 2019 року в судовому засіданні у зв’язку з технічною неможливістю його проведення у режимі відеоконференції вирішено питання про повторний виклик експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та призначення наступного судового засідання у режимі відеоконференції.
4 червня 2019 року розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; судом вирішено питання про повторний виклик експертів та призначення наступного судового засідання у режимі відеоконференції.
18 червня 2019 року в судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, заслухано експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; за результатами отриманих пояснень представником третьої особи у справі ОСОБА_1 – адвоката Лучко Т.І. заявлено клопотання про оголошення перерви для підготовки клопотання.
25 червня 2019 року задоволено клопотання представника третьої особи у справі ОСОБА_1 – адвоката Лучко Т.І. про призначення судової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз із залученням фахівців Науково-дослідного проектно-вишукувального інституту «Полтаваагропроект»; провадження у справі зупинено.
На вирішення експерта поставлено такі питання:
- Чи можливо визначити порядок користування житловим будинком (АДРЕСА) та господарськими будівлями і спорудами цього домоволодіння між двома співвласниками?
- Чи можливо визначити порядок користування земельною ділянкою площею 935,0 кв. м., на якій розташований будинок (АДРЕСА) між співвласниками?
- Чи можливо визначити варіанти розподілу житлового будинку (АДРЕСА) з добудовами, господарськими будівлями і спорудами по 1/2 між співвласниками, якщо так, то зазначити варіанти , якщо ні, то запропонувати варіанти проведення реконструкції будинку?
- До якого виду робіт відноситься відновлення конструктивних елементів будинку (АДРЕСА) тобто приведення його в задовільний (нормальний) технічний стан?
- Які необхідно провести роботи (заходи) для укріплення несучих елементів житлового будинку (АДРЕСА) та яка їх вартість?
- Чи можливо після проведення ремонту (підсилення конструкцій будинку) проведених добудов, перенесення перегородок та втручання в огороджуючі конструкції провести розподіл будинку (АДРЕСА), по 1/2 між співвласниками?
15 жовтня 2019 року на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи; провадження у справі поновлено.
29 листопада 2019 року задоволено клопотання представника третьої особи у справі ОСОБА_1 – адвоката Лучко Т.І. про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю останньої в іншому судовому засіданні.
29 січня 2020 року відмовлено у задоволені клопотання представника третьої особи у справі ОСОБА_1 – адвоката Лучко Т.І. про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи; розгляд справи призначено на 24 березня 2020 року.
Станом на час проведення попередньої перевірки справа № 553/4239/15 розглядається суддею Крючко Н.І., рішення по суті не ухвалене.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано розгляд його справи упродовж розумного строку.
До критеріїв розумних строків у цивільних справах, визначених Європейським судом з прав людини, належать: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).
Як встановлено попередньою перевіркою причинами розгляду справи упродовж такого строку є, в тому числі, прийняття суддею Крючко Н.І. процесуальних рішень за зверненням сторони ОСОБА_1. Зокрема, залучення у справу третіх осіб, свідків, витребування відповідних документів з Сурдологічного кабінету Полтавської клінічної лікарні, відкладення розгляду справи, вирішення питання про відвід судді Крючко Н.І.
Крім того, варто зауважити, що у справі проведено три судові будівельно-технічні та земельно-технічні експертизи, провадження під час яких було зупинено.
При призначені ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави від 14 квітня 2016 року першої судової експертизи, представники ОСОБА_1 не заперечували про проведення експертизи, а суддею Крючко Н.І. враховано запропоноване стороною ОСОБА_1 питання та включено його до переліку питань, які необхідно вирішити експерту.
Під час призначення ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави від 4 квітня 2017 року повторної судової будівельно-технічної експертизи, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі було зупинено на більш ніж один рік. Водночас, у резолютивній частині рішення суддя Крючко Н.І. зобов’язала ОСОБА_1 та його представника Школенко Р.І. не чинити перешкод при здійсненні експертом необхідних заходів для проведення експертизи.
В ухвалі Ленінського районного суду міста Полтави від 25 червня 2019 року, якою призначено третю – комплексну будівельно-технічну експертизу, суддя Крючко Н.І. зазначила, що під час проведення другої експертизи експертами в порушення п. 2.3 положення Інструкції не були досліджені матеріали, які були надані останнім в розпорядження, лише було вибірково взято на дослідження матеріали щодо площі будинку та даних технічного паспорту, що виключає повноту та об’єктивність експертного висновку від 10 квітня 2018 року № 8894/17-49/8895/17-43/6528-6530/18-43. З урахуванням викладеного, зокрема взятого на дослідження експертами матеріалу при складенні експертного висновку від 10 квітня 2018 року № 8894/17-49/8895/17-43/6528-6530/18-43, та у відповідності до вимог норм закону, суд приходить до переконливого висновку про доцільність призначення у справі комплексної судової будівельно – технічної експертизи, з метою постановлення у справі повного та об’єктивного рішення.
До об’єктивних чинників, які вплинули на час розгляду справи є набрання чинності Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». На виконання вказаних положень ухвалою судді Крючко Н.І. від 20 серпня 2018 року прийнято рішення про початок підготовчого провадження фактично повторно.
Також упродовж досить тривалого часу суддею Крючко Н.І. призначались судові засідання у режимі відеоконференції та відкладались у зв’язку з неможливістю їх провести.
Згідно з наданою головою Ленінського районного суду міста Полтави інформацією судді Крючко Н.І.:
у 2016 році надійшло 795 справ і матеріалів (середній показник у суді – 590), з яких з урахуванням залишків розглянуто 766 (середній показник у суді – 562);
у 2017 році надійшло 1144 справ і матеріалів (середній показник у суді – 507), з яких з урахуванням залишків розглянуто 826 (середній показник у суді – 480);
у 2018 році надійшло 1049 справ і матеріалів (середній показник у суді – 429), з яких з урахуванням залишків розглянуто 1073 (середній показник у суді – 434);
у 2019 році надійшло 1032 справ і матеріалів (середній показник у суді – 416), з яких з урахуванням залишків розглянуто 1087 (середній показник у суді – 418).
Середнє щомісячне навантаження на суддю Крючко Н.І. з кількості розглянутих справ становило:
у 2016 році – 70 справ при аналогічному показнику у суді – 51;
у 2017 році – 92 справи при аналогічному показнику у суді – 45;
у 2018 році – 98 справ при аналогічному показнику у суді – 40;
у 2019 році – 99 справ при аналогічному показнику у суді – 38.
Наведені вище статистичні показники свідчать про надмірне навантаження на суддів Ленінського районного суду міста Полтави, і судді Крючко Н.І. зокрема.
Крім того, згідно з наданою головою Ленінського районного суду міста Полтави інформацією суддя Крючко Н.І.:
у 2016 році перебувала у відпустці 83 дні, у відрядженні та на лікарняному не перебувала;
у 2017 році перебувала у відпустці 56 днів, на лікарняному – 19 днів, у відрядженні не перебувала;
у 2018 році у відпустці, у відрядженні та на лікарняному не перебувала;
у 2019 році перебувала у відрядженні 5 днів, у відпустці та на лікарняному не перебувала;
у 2020 році (станом до 18 лютого 2020 року) перебувала у відпустці 14 днів, у відрядженні та на лікарняному не перебувала.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Однією з ознак об’єктивної сторони дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є безпідставність затягування розгляду справи.
З огляду на це лише порушення строків розгляду справи не може свідчити про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку.
Під дисциплінарним проступком судді слід розуміти винне, протиправне порушення службових обов’язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або перешкоджанні в доступі до правосуддя, порушенні суддівських обмежень, і так само загальновизнаних моральних вимог.
Прояви суддівського свавілля необхідно відрізняти від добросовісної суддівської помилки, тобто помилки без ознак умислу або грубої недбалості. Добросовісність вказує на те, що суддя діяв сумлінно – з належним ставленням до своїх обов’язків встановив фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, оцінив докази та тлумачив закон, але припустився помилки, яка не була настільки очевидною й однозначною.
Питання помилок щодо фактів і права, які начебто були допущені судом, не належать до компетенції Вищої ради правосуддя доти, поки такі помилки не вчинені умисно або внаслідок недбалості та/чи не порушують права і свободи, що захищаються Конвенцією.
У зв’язку із цим варто зауважити, що засоби для виправлення суддівських помилок слід передбачити відповідною системою апеляційного оскарження. Виправлення будь-яких інших помилок в адмініструванні правосуддя є виключною відповідальністю держави (пункт 21 Великої хартії суддів (Основоположні принципи)).
У пункті 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону (пункт 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року).
Дослідивши зібрані під час проведення перевірки матеріали, беручи до уваги пояснення судді Крючко Н.І., під час розгляду справи № 553/4239/15 порушено вимоги процесуального закону. Водночас матеріали дисциплінарної справи не дають підстав для висновку про умисність дій судді, недбалість або безпідставність затягування розгляду справи, а також про те, що дії судді Крючко Н.І. містять ознаки неналежного ставлення до службових обов’язків.
Автор дисциплінарної скарги зазначає, що стороною відповідача подано до суду сфальсифікований технічний паспорт на житловий будинок, що підтверджується судовим рішенням, а суддя Крючко Н.І. протиправно визнала цей доказ як допустимий та долучила його до матеріалів справи.
При цьому, Школенко Р.І. не наведено конкретного судового рішення, яким визнано такий технічний паспорт сфальсифікованим, а також не наведено інших фактичних даних, які б свідчили про таке.
Разом із тим, оцінку аналогічному доводу надано суддею Крючко Н.І. під час розгляду заяви про її відвід. В ухвалі Ленінського районного суду міста Полтави від 9 січня 2019 року зазначено, що твердження заявника про наявність в матеріалах справи сфальсифікованого, на її думку, технічного паспорта – є неспроможними, оскільки відповідного рішення суду про визнання вказаного письмового доказу сфальсифікованим або притягнення певної фізичної особи за здійснення його фальсифікації заявником суду не зазначено та не надано.
Згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя не є органом правосуддя і не здійснює переоцінку доказів, встановлених і досліджених в судовому рішенні.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Відповідно до законодавства України Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Посилання скаржника на безпідставне призначення суддею Крючко Н.І. 29 січня 2020 року комплексної судової будівельно-технічної експертизи спростовуються прийнятим суддею рішенням. Так, ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави від 29 січня 2020 року, постановленою суддею Крючко Н.І., у задоволенні клопотання представника третьої особи у справі ОСОБА_1 – адвоката Лучко Т.І. про призначення у справі комплексної судової будівельно-технічної експертизи відмовлено.
Щодо доводів дисциплінарної скарги про позапроцесуальне спілкування судді Крючко Н.І. зі сторонами, а також негативний вплив на Тетерю А.Ф., суддя заперечила їх правдивість та у поясненнях наголосила, що вказані посилання є спробою тиску на суд з метою лобіювання власних інтересів.
З огляду на закріплений положеннями статті 62 Конституції України принцип невинуватості, який, в тому числі, передбачає тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь особи, яка притягається до відповідальності, доводи скаржника в цій частині не можуть свідчити про вчинення суддею Крючко Н.І. дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Враховуючи викладене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Н.І., оскільки дисциплінарна скарга не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Наталії Іванівни.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
