Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Любарець О.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Дяченко Марини Ігорівни, поданої в інтересах Хассун Шимран Фардос Хамаді, стосовно судді Херсонського окружного адміністративного суду Войтовича Івана Івановича (відряджений до Київського окружного адміністративного суду),
встановила:
до Вищої ради правосуддя 27 листопада 2023 року (вх. № Д-4196/0/7-23) надійшла дисциплінарна скарга адвоката Дяченко М.І., подана в інтересах Хассун Шимран Фардос Хамаді, стосовно судді Херсонського окружного адміністративного суду Войтовича І.І. (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) під час розгляду справи № 640/9008/22.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
Скаржниця стверджує, що суддя Войтович І.І. 31 травня 2023 року прийняв до свого провадження справу № 640/9008/22, проте на момент подання скарги рішення у справі не прийнято.
Скаржниця зауважує, що строки розгляду справи порушені, так як строк розгляду розпочався 31 травня 2023 року, а закінчився 30 червня 2023 року. 30 жовтня 2023 року скаржниця зверталась до суду із письмовим клопотанням про пришвидшення розгляду справи, але ні судового рішення, ні відповіді не отримала.
У зв’язку з викладеним, скаржниця просить притягнути суддю Войтовича І.І. до дисциплінарної відповідальності, оскільки в його діях наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Процедура розгляду
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 3 січня 2025 року вказану дисциплінарну скаргу передано для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Любарець О.С.
Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.
Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
До провадження судді Київського окружного адміністративного суду Войтовича І.І. надійшли матеріали справи за позовом ОСОБА1 до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дій, зобов’язати вчинити дії (справа № 640/9008/22).
Ухвалою від 31 травня 2023 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/9008/22. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням від 18 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА1.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2024 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА1, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року – без змін.
Не погодившись з вказаним рішенням скаржниця звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду. Наразі касаційний розгляд справи триває.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до частин першої, другої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Зазначені справи суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час попередньої перевірки встановлено, що провадження у справі відкрито ухвалою від 31 травня 2023 року, рішення у справі ухвалено 18 грудня 2023 року. Таким чином, справа перебувала у провадженні судді Войтовича І.І. 6,5 місяців, що не відповідає вимогам КАС України.
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Отже, обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак вказаного дисциплінарного проступку є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.
Відповідно до відомостей офіційного вебсайту Ради суддів України про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих адміністративних судів та орієнтовної нормативної чисельності суддів за даними звітності за 2023 рік до Київського окружного адміністративного суду надійшло 62 469 справ та матеріалів, нормативний час необхідний для розгляду справ – 555 943 год, чисельність суддів відповідно до рішення ВРП – 25, чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня 2023 року – 29, чисельність суддів за нормативами – 339.
Варто зауважити, що навантаження на суддів Київського окружного адміністративного суду протягом вказаного періоду є найвищим серед окружних адміністративних судів по Україні, що об’єктивно впливає на недотримання суддею строків, передбачених статтею 263 КАС України.
Розумний строк – найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 11 частини першої статті 4 КАС України).
У своїй практиці ЄСПЛ виходить з того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і зумовлюють певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Важливим елементом для встановлення дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є саме безпідставність недотримання строків розгляду справи, тому сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду справи, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Установлені попередньою перевіркою обставини не свідчать про безпідставне затягування або невжиття суддею Войтовичем І.І. заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, оскільки обставини тривалості її розгляду обумовлюються об’єктивними причинами.
Оцінивши встановлені під час попередньої перевірки обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у поведінці судді Войтовича І.І. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку.
Керуючись статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарну скаргу адвоката Дяченко Марини Ігорівни, подану в інтересах Хассун Шимран Фардос Хамаді, стосовно судді Херсонського окружного адміністративного суду Войтовича Івана Івановича (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) залишити без розгляду та повернути скаржнику
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
