Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Кисильової Ольги Йосипівни з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 12 грудня 2025 року (вх. № 4452/0/6-25) надійшли заява Кисильової О.Й. про звільнення з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та додані до неї документи.
Кисильова Ольга Йосипівна, ____ року народження, Указом Президента України від 19 вересня 2008 року № 843/2008 призначена на посаду судді Тернопільського окружного адміністративного суду. Указом Президента України від 8 липня 2009 року № 519/2009 переведена на роботу на посаді судді Херсонського окружного адміністративного суду у межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року № 445-VII обрана на посаду судді цього суду безстроково. Рішенням Голови Верховного Суду від 22 серпня 2022 року № 390/0/149-22 Кисильову О.Й. відряджено до Львівського окружного адміністративного суду для здійснення правосуддя.
Згідно зі статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII установлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до пункту 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Отже, станом на 22 січня 2026 року (дата ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення судді у відставку) стаж роботи Кисильової О.Й. на посаді судді, який дає їй право на відставку, становить 17 років 4 місяці 4 дні.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Кисильової О.Й. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» та пунктом 31 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Пунктом 31постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (у редакції, чинній на день призначення Кисильової О.Й. на посаду судді) передбачалось, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до копії диплома від 20 червня 2003 року (серія __ № ____) Кисильова О.Й. з 1 вересня 2000 року до 20 червня 2003 року навчалася у Вищому навчальному закладі «Національна академія управління».
На запит члена Вищої ради правосуддя Кисильова О.Й. листом від 29 грудня 2025 року (вх. № 4452/3/6-25) повідомила, що в зазначений період навчалася за заочною формою, що підтвердило Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад “Національна академія управління”» листом від 12 січня 2026 року № 06-26/3, яким також поінформовано Вищу раду правосуддя, що Кисильова О.Й. навчалася за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
Згідно із правовим висновком, який викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19, заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу судді, який дає право на відставку.
Отже, половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі не підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає судді Кисильовій О.Й. право на відставку.
Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII (у чинній редакції) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз зазначеної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”, яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм права викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18. Згідно із частиною п’ятою статті 13 Закону № 1402-VIII він є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Частиною першою статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (у редакції, чинній станом на 19 вересня 2008 року) встановлено, що на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який, зокрема, мав вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки.
Відповідно до записів у трудовій книжці після здобуття вищої юридичної освіти до призначення на посаду судді Тернопільського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й. із 20 червня 2003 року до 7 червня 2007 року обіймала посаду помічника голови Свалявського районного суду Закарпатської області, з 8 червня 2007 року до 15 жовтня 2008 року – начальника Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області.
Отже, згідно із частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді, що дає Кисильовій О.Й. право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення наявності в судді Кисильової О.Й. відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома та додатка до нього, до стажу роботи Кисильової О.Й. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 17 років 4 місяці 4 дні;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Отже, станом на дату ухвалення цього рішення загальний стаж роботи судді Кисильової О.Й., який дає їй право на звільнення у відставку, становить 20 років 4 місяці 4 дні.
Частиною першою статті 112 Закону № 1402-VIII установлено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.
Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку.
Згідно зі статтею 131 Конституції України рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.
Додані до заяви документи свідчать, що суддя Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) Кисильова О.Й. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, з урахуванням пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Служба безпеки України повідомила Вищу раду правосуддя, що за результатами перевірки не встановлено наявності у Кисильової О.Й. громадянства іноземної держави.
Дисциплінарних скарг, за результатами розгляду яких Кисильову О.Й. може бути звільнено з посади судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, у Вищій раді правосуддя не зареєстровано.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
вирішила:
звільнити Кисильову Ольгу Йосипівну з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) у зв’язку з поданням заяви про відставку.
В. о. Голови
Вищої ради правосуддя
