Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу Неїлик Галини Михайлівни стосовно дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Остапенко Тетяни Анатоліївни, Ільницького Олега Володимировича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 19 січня 2026 року (вх. № Н-150/4/7-26) через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга Неїлик Г.М. «на дії та бездіяльність членів Вищої ради правосуддя та дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 січня 2026 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Кваші О.О.
У скарзі Неїлик Г.М. зазначає, що 14 січня 2026 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя постановила ухвалу № 51/2дп/15-26, якою відмовила у відкритті дисциплінарної справи за її скаргами (вх. № Н‑2835/9/7‑25 від 6 жовтня 2025 року, № Н‑2835/34/7‑25 від 11 листопада 2025 року) стосовно судді Мостиського районного суду Львівської області Білоуса Ю.Б. (відряджений до Личаківського районного суду міста Львова), суддів Львівського апеляційного суду Левика Я.А., Крайник Н.П., Шандри М.М.
На думку скаржника, висновок за результатами попередньої перевірки дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Остапенко Т.А. про відмову у відкритті дисциплінарної справи з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», був «безкритично підтриманий членами Вищої ради правосуддя Маселком Р.А., Бурлаковим С.Ю., Ковбій О.В. без здійснення реальної перевірки доводів скарг». Водночас попередня перевірка була формальною та такою, що не відповідає вимогам статей 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Прикладом системності порушень скаржник вважає дисциплінарну скаргу Велитяк Л.І. (вх. № В-155/2/7-23 від 23 січня 2023 року) стосовно судді Львівського окружного адміністративного суду Кузана Р.І., суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Ільчишин Н.В., Гуляка В.В., Довгої О.І., Коваля Р.Й., Глушка І.В., Запотічного І.І., судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Пантелєєва Д.Г. (відряджений до Бориславського міського суду Львівської області).
Скаржник зауважує, що ухвалою дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ільницького О.В. від 1 грудня 2025 року № 4198/0/18‑25 скаргу в частині стосовно судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Коваля Р.Й. залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги щодо решти суддів дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Ільницький О.В. склав висновок про відмову у відкритті дисциплінарної справи, оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди із судовими рішеннями (пункт 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Зазначений висновок було також покладено в основу ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 січня 2026 року № 51/2дп/15-26.
Скаржник зауважує, що дисциплінарні інспектори Остапенко Т.А., Ільницький О.В. не витребували матеріалів судових справ, не проаналізували строків розгляду, не дослідили процесуальну поведінку суддів, не навели жодного фактичного спростування доводів скарг, а члени Вищої ради правосуддя Маселко Р.А., Бурлаков С.Ю., Ковбій О.В. не здійснили незалежної оцінки матеріалів, не навели індивідуальної мотивації, фактично схвалили шаблонний висновок дисциплінарного інспектора.
З огляду на викладене скаржник просить: відкрити дисциплінарне провадження щодо членів Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В.; «надати дисциплінарну оцінку діям дисциплінарних інспекторів Ільницького О.В., Остапенко Т.А.»; «визнати рішення від 14 січня 2026 року таким, що ухвалене з істотним порушенням закону»; забезпечити реальний, а не формальний розгляд дисциплінарних скарг; повідомити про результати розгляду у встановлений законом строк.
Позиція Вищої ради правосуддя за результатами перевірки скарги
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Повноваження Вищої ради правосуддя визначені статтею 131 Конституції України та законами України, зокрема «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
До таких повноважень, серед іншого, належить застосування до дисциплінарних інспекторів заходів дисциплінарного впливу (частина восьма статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Водночас законодавчо визначені повноваження Вищої ради правосуддя не охоплюють застосування заходів дисциплінарного впливу до її членів, так само як і повноважень щодо визнання рішень її Дисциплінарних палат такими, що ухвалені з істотним порушенням закону.
З огляду на наведене вимоги скаржника щодо відкриття дисциплінарного провадження стосовно членів Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., а також щодо «визнання рішення від 14 січня 2026 року таким, що ухвалене з істотним порушенням закону», не підлягають розгляду Вищою радою правосуддя.
Щодо скарги Неїлик Г.М. стосовно дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Ільницького О.В., Остапенко Т.А.
У провадженні дисциплінарного інспектора Остапенко Т.А. перебували дисциплінарні скарги Неїлик Г.М. (вх. № Н‑2835/9/7-25 від 6 жовтня 2025 року, № Н-2835/34/7-25 від 11 листопада 2025 року) стосовно судді Мостиського районного суду Львівської області Білоуса Ю.Б. (відряджений до Личаківського районного суду міста Львова), суддів Львівського апеляційного суду Левика Я.А., Крайник Н.П., Шандри М.М. За результатами попередньої перевірки дисциплінарний інспектор Остапенко Т.А. підготувала висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи, оскільки суть скарг зводиться лише до незгоди із судовими рішеннями (пункт 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
У провадженні дисциплінарного інспектора Ільницького О.В. перебувала дисциплінарна скарга Велитяк Л.І. (вх. № В-155/2/7-23 від 23 січня 2023 року) стосовно судді Львівського окружного адміністративного суду Кузана Р.І., суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Ільчишин Н.В., Гуляка В.В., Довгої О.І., Коваля Р.Й., Глушка І.В., Запотічного І.І., судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Пантелєєва Д.Г. (відряджений до Бориславського міського суду Львівської області). Дисциплінарний інспектор Ільницький О.В. ухвалою від 1 грудня 2025 року № 4198/0/18‑25 скаргу в частині стосовно судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Коваля Р.Й. залишив без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги щодо решти суддів дисциплінарний інспектор Ільницький О.В. підготував висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи, оскільки суть скарг зводиться лише до незгоди із судовими рішеннями (пункт 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Відповідно до пунктів 9.9, 9.10 Положення про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя висновок разом із дисциплінарною скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, дисциплінарний інспектор – доповідач передає на розгляд Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, за якою він закріплений. Висновок дисциплінарного інспектора із пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи має бути вмотивованим і містити: дату складання, прізвище, ім’я та по батькові дисциплінарного інспектора; реєстраційний номер дисциплінарної скарги; прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника; прізвище, ім’я, по батькові та посаду судді, щодо якого подано дисциплінарну скаргу, назву суду, у якому працює суддя, дату призначення / обрання судді; стислий зміст дисциплінарної скарги; виклад фактів, обставин чи іншої інформації, що підтверджують обґрунтованість наданої у висновку пропозиції; посилання на норми закону, які можуть бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; мотиви наданої у висновку пропозиції; пропозицію про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи; підпис дисциплінарного інспектора.
14 січня 2026 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши, зокрема, дисциплінарні скарги Неїлик Г.М. (вх. № Н‑2835/9/7-25 від 6 жовтня 2025 року, № Н-2835/34/7-25 від 11 листопада 2025 року), Велитяк Л.І. (вх. № В-155/2/7-23 від 23 січня 2023 року), матеріали попередньої перевірки скарг та висновки дисциплінарних інспекторів Остапенко Т.А., Ільницького О.В., дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарних справ стосовно зазначених у скаргах суддів, про що постановила ухвалу № 51/2дп/15‑26.
Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилася з висновками дисциплінарних інспекторів Остапенко Т.А., Ільницького О.В. про відмову у відкритті дисциплінарних справ за скаргами Неїлик Г.М. та Велитяк Л.І.
Згідно з пунктом 13.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, пунктом 9.13 Положення про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Дисциплінарна палата постановляє ухвалу про відмову у відкритті дисциплінарної справи, яка не підлягає оскарженню. Ухвала Дисциплінарної палати викладається в письмовій формі, підписується членами Дисциплінарної палати, які брали участь у її постановленні. Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи може містити рішення Дисциплінарної палати стосовно кількох висновків дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя – доповідачів. У такій ухвалі щодо кожного висновку зазначаються: найменування скаржника та реєстраційний номер дисциплінарної скарги; прізвище, ім’я, по батькові та посада судді; назва суду, у якому працює суддя; підстава для відмови у відкритті дисциплінарної справи згідно із частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Такі висновки в електронному вигляді публікуються разом із відповідними ухвалами на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Ухвала Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 січня 2026 року № 51/2дп/15-26 відповідає зазначеним нормам.
Відповідно до частини другої статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» правовий статус дисциплінарних інспекторів визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Особливості діяльності дисциплінарних інспекторів визначаються цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону України «Про державну службу»).
Вичерпний перелік дисциплінарних проступків, допущення яких є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, містить частина друга статті 65 Закону України «Про державну службу».
Серед повноважень дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – забезпечення проведення попередньої перевірки дисциплінарних скарг. Рішення ж про відмову у відкритті дисциплінарної справи на підставі підготовленого висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.
Отже, здійснення дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя покладених на нього повноважень відповідно до вимог чинного законодавства не може свідчити про наявність у його поведінці ознак дисциплінарного проступку.
Ураховуючи наведене, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що відсутні підстави для порушення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Остапенко Т.А., Ільницького О.В., оскільки в їхніх діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про державну службу», пунктом 26.9 Регламенту Вищої ради правосуддя,
вирішила:
відмовити в порушенні дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Остапенко Тетяни Анатоліївни, Ільницького Олега Володимировича за скаргою Неїлик Галини Михайлівни.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя
