Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (далі – Друга Дисциплінарна палата ВРП), у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати ВРП Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача (далі – дисциплінарного інспектора – доповідача) Кабанця О.О., та дисциплінарну справу, відкриту за скаргою в.о. голови Баштанського районного суду Миколаївської області Янчука С.В. стосовно судді цього ж суду Звягіної Оксани Василівни,

 

установила:

 

1. Історія справи та короткий зміст дисциплінарної скарги

1.1. До ВРП надійшла дисциплінарна скарга в.о. голови Баштанського районного суду Миколаївської області Янчука С.В. стосовно судді цього ж суду Звягіної О.В., яка зареєстрована за вх. № 3897/0/6-25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 22 жовтня 2025 року, у порядку частини першої статті 32, частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», для проведення попередньої перевірки вказаної дисциплінарної скарги визначено дисциплінарного інспектора – доповідача Кабанця О.О.

23 жовтня 2025 року вказана дисциплінарна скарга дисциплінарним інспектором – доповідачем визначена як така, попередню перевірку якої належить проводити у пріоритетному порядку.

3 листопада 2025 року ухвалою дисциплінарного інспектора-доповідача № 3819/0/18-25 продовжено строк попередньої перевірки цієї дисциплінарної скарги.

До ВРП разом із матеріалами дисциплінарної скарги № 3897/0/6-25 надійшов висновок дисциплінарного інспектора – доповідача Кабанця О.О від 4 листопада 2025 року, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Баштанського районного суду Миколаївської області Звягіної О.В.

 

1.2. У дисциплінарній скарзі стверджується про факти нібито допущення суддею Звягіною О.В. неналежної поведінки, яка полягала у такому:

2 жовтня 2025 року о 16:50 год. у приміщенні службового кабінету № 3 адміністративної будівлі Баштанського районного суду Миколаївської області, який закріплений за суддею Звягіною О.В., останню виявлено із ознаками алкогольного сп’яніння.

3 жовтня 2025 року суддя Звягіна О.В. не з’явилась на робочому місці та про причини відсутності на роботі впродовж усього робочого дня ні керівника апарату суду, ні в.о. голови суду не повідомила. За вказаним фактом складено відповідний акт № 28 від 3 жовтня 2025 року;

9 жовтня 2025 року вказані акти були надані судді Звягіній О.В. для ознайомлення та проставлення власного підпису, однак, у присутності свідків Звягіна О.В. відмовилась від ознайомлення з ними та від їх підписання. За вказаним фактом складено відповідні акти № 30 від 9 жовтня 2025 року та № 32 від 9 жовтня 2025 року.

На думку скаржника, указані обставини у своїй сукупності свідчать про вчинення суддею Звягіною О.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На підтвердження доводів, висловлених у дисциплінарній скарзі, скаржником долучено такі документи: відповідні акти № 27, 28, 30, 31, 32; доповідна записка помічника голови суду Федорещенка С.С.; фото порожніх пляшок від алкоголю; доповідна записка помічника судді Хижняк К.А.; доповідна записка секретаря судових засідань Шутєєвої Н.М.; доповідна записка секретаря судових засідань Шостенко Л.І.; доповідна записка Хижняка О.М.; рапорти працівників ССО; фотокопія переписки із месенджера «Вайбер» між Звягіною О.В. та Янчуком С.В.; лист № 1/380/2025-вих; доповідна записка В.Новікова доповідна записка М.Лаби; доповідна записка ОСОБА1; флеш-накопичувач із відеозаписами.

 

1.3. 4 листопада 2025 року дисциплінарним інспектором – доповідачем підготовлено висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Звягіної О.В. та разом із матеріалами дисциплінарної скарги передано на розгляд Другої Дисциплінарної палати ВРП (вх. № 5173/0/24-25). Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 5 листопада 2025 року, для розгляду вказаних матеріалів визначено члена ВРП Ковбій О.В.

17 листопада 2025 року до ВРП електронною поштою надійшло клопотання про припинення розгляду дисциплінарної скарги за підписом в.о. голови Баштанського районного суду Миколаївської області Янчука С.В. Вказане клопотання мотивоване тим, що 2 жовтня 2025 року суддя Звягіна О.В. нібито перебувала у критичному психоемоційному стані (надмірне навантаження, відсутність досвіду, сімейно-побутові проблеми внаслідок російської агресії).

Разом з цим, в силу положень закону, подання подібних клопотань не є перешкодою для здійснення подальшого дисциплінарного провадження. На дисциплінарному органі лежить обов’язок повно та всебічно дослідити всі обставини справи та ухвалити відповідне рішення.

За результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора – доповідача Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла до узагальненого висновку про існування у діях судді Звягіної О.В. можливих ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя).

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2025 року № 2500/2дп/15-25 відкрито дисциплінарну справу, матеріали повернуто дисциплінарному інспектору – доповідачу для підготовки дисциплінарної справи до розгляду.

16 січня 2026 року дисциплінарним інспектором – доповідачем підготовлено висновок із пропозицією притягнути суддю Звягіну О.В. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, та разом із матеріалами дисциплінарної скарги передано на розгляд Другої Дисциплінарної палати ВРП.

 

2. Право, релевантна судова практика та міжнародні стандарти у сфері судочинства

2.1. Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя (також частина друга статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя») у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», із урахуванням вимог цього Закону (стаття 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Дисциплінарне провадження, у тому числі, але не виключно, включає попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Неприйнятною є можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення ним своїх обов’язків, окрім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Зміст конкретних судових рішень контролюється, головним чином, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини (висновки № 3 (2002) та № 11 (2008) КРЄС).

Підстави для дисциплінарної відповідальності суддів повинні стосуватися поведінки судді, яка суперечить одній із основних цінностей, закріплених у Конвенції: незалежності, безсторонності, доброчесності, цілісності, рівності, недискримінації, компетентності та сумлінності (пункти 10, 13, 28 висновку № 27 (2024) КРЄС).

 

2.2. Законом передбачено такі можливі до застосування стосовно судді дисциплінарні стягнення: (1) попередження; (2) догана, із позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця; (3) сувора догана, із позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців; (4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя, із позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; (5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня; (6) подання про звільнення судді з посади (частина перша статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Дисциплінарне стягнення до судді застосовується з урахуванням принципу пропорційності (частина друга статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

 

2.3. Суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі, виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності, із метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів (пункт 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно зі статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики у редакції, затвердженій рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді, усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

 

3. Установлені обставини, мотиви та висновки Другої Дисциплінарної палати ВРП

3.1. Другою Дисциплінарною палатою ВРП установлено такі обставини:

 

Щодо призначення Звягіної О.В. на посаду судді та щодо її дійсного перебування на цій посаді

Указом Президента України від 4 липня 2024 року № 419/2024 Звягіну О.В. призначено на посаду судді Баштанського районного суду Миколаївської області.

 

Щодо події, яка відбулась 2 жовтня 2025 року у приміщенні Баштанського районного суду Миколаївської області, та щодо подальших подій за участі судді Звягіної О.В.

Відповідно до доповідної записки Федорещенка С.С. від 2 жовтня 2025 року останній став свідком того, як 2 жовтня 2025 року у приміщенні Баштанського районного суду Миколаївської області суддя Звягіна О.В., [ІНФОРМАЦІЯ1], це бачили відвідувачі суду, які знаходились в коридорі; вказані обставини, на його переконання, можуть свідчити про перебування судді Звягіної О.В. у цей час у стані алкогольного сп’яніння, про що він згодом доповів судді Янчуку С.В.

Згідно акту № 27 від 2 жовтня 2025 року, складеного в.о. голови суду Янчуком С.В., керівником апарату суду В.Дістряновою, помічником судді Хижняк К.А., секретарем судового засідання Шутєєвої Н.М., розпорядником суду М.Лабою, командиром 1 відділення 6 взводу охорони підрозділу охорони Територіального Управління Служби судової охорони у Миколаївській області (далі ССО, судова охорона) ОСОБА2, 2 жовтня 2025 року о 16:50 год. останніми у службовому кабінеті № 3 Баштанського районного суду Миколаївської області [ІНФОРМАЦІЯ2].

Зі змісту доповідних записок Хижняк К.А., Шутєєвої Н.М., Шостенко Л.І., Хижняка О.М. вбачається, що Хижняк К.А. є помічником судді Звягіної О.В., а Шутєєва Н.М. є її секретарем судових засідань. Хижняк К.А. повідомила, що 2 жовтня 2025 року починаючи з 09:00 год. [ІНФОРМАЦІЯ3]. Вказані обставини підтвердила й Шутєєва Н.М. Шостенко Л.І. повідомила, що по закінченні робочого дня, закриваючи свій робочий кабінет, вона стала свідком того, як суддю Звягіну О.В., [ІНФОРМАЦІЯ4]. ОСОБА5 повідомив, що він є чоловіком Хижняк К.А. та 2 жовтня 2025 року приїхав по дружину аби забрати після роботи та чекав на неї в авто поряд із приміщенням суду, коли отримав від дружини телефонний дзвінок із проханням зайти до приміщення суду. Зайшовши до кабінетів № 4 та № 3 [ІНФОРМАЦІЯ5].

Зі змісту рапортів працівників ССО встановлено, що ОСОБА2 по завершенні робочого дня здійснювався обхід приміщення Баштанського районного суду Миколаївської області, у ході якого [ІНФОРМАЦІЯ6]. Про ситуацію ним повідомлено керівництво суду та в подальшому за допомогою іншого працівника судової охорони ОСОБА3 та Хижняк К.А., [ІНФОРМАЦІЯ7].

Згідно з актом № 28 від 3 жовтня 2025 року, складеним головним спеціалістом В.Новіковим, помічником судді Хижняк К.А., секретарем судових засідань Шутєєвою Н.М., суддя Звягіна О.В. не прибула на робоче місце до Баштанського районного суду Миколаївської області та була відсутня більше 3 годин із 08:00 год. до 14:00 год., відомостей щодо поважності причин відсутності на роботі суддя Звягіна О.В. не надала.

Згідно з актом № 29 від 3 жовтня 2025 року, складеним головним спеціалістом В.Новіковим , помічником судді Хижняк К.А., секретарем судових засідань Шутєєвою Н.М., суддя Звягіна О.В. не прибула на робоче місце до Баштанського районного суду Миколаївської області та була відсутня із 14:00 год. до 16:00 год., відомостей щодо поважності причин відсутності на роботі суддя Звягіна О.В. не надала.

Згідно з актами № 30, № 31, № 32 від 9 жовтня 2025 року, складеними головним спеціалістом В.Новіковим, помічником судді Хижняк К.А., судовим розпорядником М.Лабою, працівником судової охорони ОСОБА3, суддя Звягіна О.В. відмовилась від ознайомлення з актами № 27, № 28, № 29 та відмовилась їх підписувати.

Згідно з листом № 1/380/2025-вих за підписом керівника апарату Баштанського районного суду Миколаївської області В.Дістрянової, судді Звягіній О.В. запропоновано надати пояснення щодо причин відсутності на роботі 3 жовтня 2025 року, а згідно акту № 33 від 9 жовтня 2025 року, суддя Звягіна О.В. ознайомилась зі змістом указаного листа та повідомила, що отримувати його, виконувати та підписувати не буде із посиланням на те, що пояснення нею вже надані ВРП.

За наслідками перегляду відеозапису з камер відеоспостереження Баштанського районного суду Миколаївської області, який міститься на відповідному флеш накопичувачі встановлено, що на відтворюваному відеозаписі наявна дата 2 жовтня 2025 року та час 16:02:13, а також зафіксовано особу чоловічої статі, одягнену у форму судової охорони, [ІНФОРМАЦІЯ8], за ними йдуть 2 особи чоловік та жінка.

23 жовтня 2025 року, у порядку статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», до Баштанського районного суду Миколаївської області надіслано запит, на який 28 жовтня 2025 року до ВРП надійшов лист-відповідь (3 листопада 2025 року надійшов паперовий примірник), у якому повідомляється про те, що факт виявлення судді Звягіної О.В. 2 жовтня 2025 року у стані сп’яніння в її службовому кабінеті на відеозапис не фіксувався. Інші відеозаписи з камер відеоспостереження, які встановлені в приміщенні Баштанського районного суду Миколаївської області, не збереглись у зв’язку з налаштуваннями та технічними можливостями системи відео реєстратора.

До листа також долучено пояснення помічника судді Хижняк К.А. та пояснення секретаря судових засідань Шутєєвої Н.М. Останні повідомили, що працюють із суддею Звягіною О.В. з моменту її призначення на посаду. За цей час були непоодинокі випадки, коли суддя Звягіна О.В. була відсутня на роботі із мотивів зайнятості особистими та сімейними справами, при цьому зауважили, що про узгодженість відсутності на робочому місці з керівництвом суду їм нічого невідомо. Щодо інших випадків вживання суддею Звягіною О.В. алкоголю на робочому місці, то вони теж інколи траплялись раніше, одного разу секретар навіть повідомляла про це чоловіку Звягіної О.В., який забрав її в той же день з приміщення суду, причини для цього їм невідомі, раніше про ці випадки керівництву суду вони не повідомляли через страх та сором.

3 листопада 2025 року у доповнення до дисциплінарної скарги до ВРП надійшов лист від Баштанського районного суду Миколаївської області з додатками, а саме запитом на отримання відеозаписів на ім’я керівника служби безпеки ТОВ «Копілка», а також флеш-накопичувач із відеозаписами з приміщення вказаного магазину за 2 жовтня 2025 року.

4 лютого 2026 року відбулось засідання Другої Дисциплінарної палати ВРП, у якому були присутні скаржник – голова Баштанського районного суду Миколаївської області Янчук С.В., суддя Звягіна О.В., а також свідки.

Скаржник Янчук С.В. підтримав доводи, висловлені ним у дисциплінарній скарзі. Повідомив, що йому, як голові суду та професійному судді із багаторічним стажем роботи, дуже прикрою та болючою є ситуація, яка склалася в суді. Водночас, він зауважив, що враховуючи обставини та велику кількості працівників апарату суду, які стали свідками, ця подія стала надзвичайною для Баштанського районного суду Миколаївської області та м. Баштанка і викликала значний суспільний резонанс. На його переконання, авторитет правосуддя було підірвано безповоротно. Скаржник також зазначив, [ІНФОРМАЦІЯ9].

Скаржник вважає, що іншого виходу як подати дисциплінарну скаргу він не мав, хоча скарга була подана лише 16 листопада 2025 року, оскільки він сподівався на те, що суддя Звягіна О.В. пояснить, що стало причиною тих подій і вони зможуть знайти вихід. Однак, суддя Звягіна О.В. на наступний день, без пояснень, не з’явилася на робочому місці, оформила лікарняний, а після виходу на роботу чітких та зрозумілих пояснень не надала, комунікувати відмовлялась та почала писати звернення до різних державних органів, у яких стверджувала про нібито створення для неї в суді нелюдських умов та тиск з боку голови суду, залякування працівників апарату та про його диктатуру. Вказані твердження скаржник заперечив, наголосивши, що в суді панує здорова робоча атмосфера, після призначення на посаду судді Звягіній О.В. навпаки всі допомагали і всіляко підтримували.

Голова суду зазначив, що жодних нарікань щодо стану здоров’я ані напередодні цих подій, ані з часу призначення, суддя Звягіна О.В. не висловлювала та йому про це невідомо.

Щодо відсутності медичних документів фіксації стану алкогольного сп’яніння Звягіної О.В. пояснив, що дійсно, у той день ними не фіксувались під відеозапис виявлення та вилучення порожніх пляшок алкоголю, а також сам стан судді Звягіної О.В., так само не було взято відповідні біологічні зразки від останньої, оскільки суд маленький, місто теж маленьке, суддя Звягіна О.В. [ІНФОРМАЦІЯ10], побут та виховання дитини на її плечах, а тому цю прикру ситуацію ніхто не хотів виносити на зовні. З цих же причин [ІНФОРМАЦІЯ11]. Однак, надалі комунікація не склалась, сторони не дійшли порозуміння, Звягіна О.В. була відсутня на роботі, що стало причиною оформлення відповідних актів та подання скарги до Вищої ради правосуддя.

Суддя Звягіна О.В. доводи дисциплінарної скарги заперечувала. Вказала на нібито порушення порядку збору доказів, які, на її переконання, не відповідають критеріям належності та допустимості. Пояснила, що тривалий час має захворювання хребта, внаслідок чого може іноді втрачати свідомість (нібито через затиснення шийних артерій і [ІНФОРМАЦІЯ12].

Доводи скарги вважає надуманими, такими, що не відповідають дійсності, оскільки стан її нібито сп’яніння не підтверджено жодними медичними документами, не підтверджено належність порожніх пляшок від алкоголю саме їй, враховуючи, що двері до кабінету та сейф не зачиняються і вона не має від них ключів, про що зверталась до керівника апарату суду.

На питання щодо придбання 2 жовтня 2025 року в обідній час пляшки коньяку (що відображено на відеозаписі із камер відеоспостереження магазину «Копілка»), спочатку заперечувала, що на відео зображена вона, однак в подальшому зазначила, що придбання пляшки коньяку в магазині не означає, що вона його вживала в цей день, а також, що напівпорожня пляшка коньяку є саме тією пляшкою, яка зображена на відео.

На питання про причини невиходу на роботу 3 жовтня 2025 року та про те чи повідомляла суддя про них керівництво суду, а також щодо призначених на 2 та 3 жовтня судових засідань, суддя Звягіна О.В. повідомила, що про причини подій 2 жовтня 2025 року вона в повідомленні написала голові суду, щодо невиходу на роботу 3 жовтня 2025 року нікого не повідомляла, документів щодо причин невиходу на роботу не має. Щодо призначених судових засідань 2 жовтня 2025 року вона не пам’ятає, а на 3 жовтня 2025 року були призначені судові засідання, однак вони були перенесені на інші дати, про причини переносу вона не пам’ятає.

Свідки Хижняк К.А. та Шутєєва Н.М. у своїх поясненнях підтримали раніше надані ними письмові пояснення. Категорично заперечили щодо будь-якого впливу чи тиску на них з боку голови суду Янчука С.В., а також те, що у Баштанському районному судді Миколаївської області панує нездорова атмосфера та для судді Звягіної О.В. створено несприятливі умови праці.

На питання щодо випадків вживання Звягіною О.В. алкоголю на робочому місці та невиходу на роботу повідомили, що такі випадки мали місце, їх причини їм невідомі, однак вони про них нікому не повідомляли.

На питання про події 2 жовтня 2025 року повідомили, що Звягіна О.В. ще зранку почала вживати алкоголь, а ближче до обіду висловила прохання секретарю судових засідань Шутєєвій Н.М. сходити до магазину для придбання для неї алкоголю, на що отримала відмову. Після отриманої відмови суддя Звягіна О.В. самостійно придбала пляшку коньяку марки «AZNAURI», яку після повернення залишила в шафі їх робочого кабінету, оскільки кабінет судді та приймальня є з’єднаними між собою. Суддя Звягіна О.В. періодично виходила зі свого кабінету з прозорим одноразовим стаканчиком аби налити в нього вказаний коньяк, спілкувалася з ними, розказувала про життя, після чого поверталась до себе в кабінет. [ІНФОРМАЦІЯ13]. мала ознаки алкогольного сп’яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, нездатність самостійно стояти та рухатись, при цьому, жодного очевидно загрозливого для життя останньої стану не було, а тому швидку ніхто не викликав.

На питання про призначені на 2 та 3 жовтня 2025 року судові засідання, свідки повідомили, що в ці дні було призначені судові засідання, які були 2 жовтня 2025 року перенесені та 3 жовтня 2025 року зняті з розгляду через відсутність судді на роботі.

Свідок ОСОБА2 повідомив, що був безпосереднім учасником подій 2 жовтня 2025 року, оскільки саме він першим під час обходу приміщень Баштанського районного суду Миколаївської області виявив суддю [ІНФОРМАЦІЯ14]. Оскільки він має навички до медичної допомоги, він перевірив наявність ознак життя, а саме, дихання та пульс на шиї. Водночас, з порожнини рота Звягіної О.В. відчувався характерний запах алкоголю, шкіра обличчя мала почервоніння. Встановивши відсутність у Звягіної О.В. загрозливого для життя стану, про він одразу доповів голові суду про ситуацію, а пізніше власноруч, через запасний вихід із приміщення суду виніс Звягіну О.В. до свого авто та разом із ОСОБА3 відвіз її за місцем проживання.

 

Щодо позиції судді Звягіної О.В.

23 жовтня 2025 року в порядку статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» судді Звягіній О.В. надіслано пропозицію надати пояснення щодо обставин, які викладені в дисциплінарній скарзі.

28 жовтня 2025 року до ВРП надійшов лист від Баштанського районного суду Миколаївської області, в якому повідомляється про неможливість вручення судді Звягіній О.В. пропозиції про надання пояснень у зв’язку з перебуванням останньої на лікарняному.

Суддя Звягіна О.В. своїм правом щодо надання письмових пояснень не скористалась.

Після надходження до ВРП дисциплінарної скарги суддя Звягіна О.В. здійснювала активні дії, спрямовані на збір інформації та висловлення власної позиції щодо подій 2 жовтня 2025 року у приміщенні Баштанського районного суду Миколаївської області, які є предметом дослідження у цій дисциплінарній справі. Так, остання зверталась до: начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області; керівника Офісу Президента України; голови Вищої ради правосуддя; голови Ради суддів України; начальника Державної судової адміністрації України, голови Миколаївського апеляційного суду з відповідними запитами та зверненнями, в яких зазначала, що 20 жовтня 2025 року на її адресу нібито надійшли погрози від невідомих осіб, а також про нібито створення у Баштанському районному суді Миколаївської області нездорової ситуації з боку керівництва суду, обмеження її прав щодо доступу до автоматизованої системи документообігу суду та нібито втручання в її діяльність як судді.

У цьому зверненні суддя Звягіна О.В. виклала власну версію подій, які мали місце 2 жовтня 2025 року у приміщенні Баштанського районного суду Миколаївської області, повідомивши про те, що в цей день, орієнтовно після обідньої перерви, з нею трапилась неприємна ситуація. [ІНФОРМАЦІЯ14]. З приводу вказаних проблем зі здоров’ям вона тривалий час проходить лікування, однак, через високе навантаження в суді, черговий етап лікування відклала на невизначений строк, послалась на перебування в її провадженні резонансної справи щодо обвинувачення посадової особи місцевого самоврядування, а також на особисті сімейні питання ([ІНФОРМАЦІЯ15], подальший її вступ до закладів вищої освіти, необхідність пошуку житла, [ІНФОРМАЦІЯ16].), що викликало у неї величезний стрес. Вживання алкоголю заперечила, пояснивши, що дійсно [ІНФОРМАЦІЯ17], а запах алкоголю в суді стояв через свято, яке відбулось напередодні цих подій. Приналежність їй порожніх пляшок від алкоголю заперечила, вказала на нібито незаконність дій голови суду та працівників апарату. Зауважила, що в.о. голови суду Янчук С.В. здійснював тиск на її помічника та секретаря, а також на інших працівників апарату суду, залякував їх, здійснював перегляд особистого листування в телефонах, перевіряв особисті речі. Після виходу з лікарняного, в.о. голови суду Янчук С.В. викликав її до себе в кабінет та демонструючи відео з камер відеоспостереження нібито повідомив, що у неї є вибір: або звільнитись за власним бажанням, або він буде звертатись до ВРП із відповідною скаргою. Також навела інші випадки нібито здійснення тиску Янчуком С.В. на працівників суду, на нібито зловживання останнім владою та своїми повноваженнями, на існуючу диктатуру в суді і те, що вона зі своїми поглядами та ідеями не вписувалась у колектив «своїх».

Просила надати їй роз’яснення щодо того, хто є володільцем та розпорядником інформації, яка виводиться з камер відеоспостереження Баштанського районного суду Миколаївської області та зберігається. Повідомляла про нібито несвоєчасне надання керівництвом суду їй для ознайомлення дисциплінарної скарги та приховування від неї цих відомостей; що доповідні записки працівників апарату суду, не були зареєстровані в системі автоматизованого діловодства суду та її не було ознайомлено з їх змістом; щодо нібито неправомірності надання пояснень Хижняком О.М., який не є працівником суду, порушення керівником апарату суду вимог Інструкції з діловодства та здійснення несанкціонованого доступу невстановлених осіб до жорсткого диску, на якому містились відеозаписи із камер відеоспостереження Баштанського районного суду Миколаївської області та неправомірне їх подальше копіювання та використання;

В подальшому, суддя Звягіна О.В. просила залишити без розгляду раніше надіслані нею звернення, оскільки порушенні в них питання нині вирішені.

4 листопада 2025 на адресу ВРП надійшло колективне звернення працівників апарату Баштанського районного суду та співробітників судової охорони, які заперечили наведені суддею Звягіною О.В. відомості про нібито нездорову атмосферу у суді та про інші проблеми, зазначивши, що повідомлена суддею інформація є надуманою та не відповідає дійсності, є намаганням захиститись та уникнути дисциплінарної відповідальності.

17 листопада 2025 року суддю Звягіну О.В. ознайомлено із матеріалами дисциплінарного провадження, шляхом надання віддаленого доступу до відповідних матеріалів в електронному вигляді. Після ознайомлення від судді Звягіної О.В. жодних пояснень та документів, а також заяв/клопотань не надходило.

 

3.2. Друга Дисциплінарна палата ВРП зауважує, що дисциплінарна відповідальність є засобом забезпечення дотримання суддями своїх обов’язків, вона сприяє підтримці довіри суспільства при здійсненні правосуддя.

Предметом оцінки у цій дисциплінарній справі є існування в діях судді Звягіної О.В. ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У цьому контексті варто зазначити, що з аналізу відповідних складів дисциплінарних проступків, визначених у частині першій статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Друга Дисциплінарна палата ВРП доходить висновку, що дисциплінарний проступок судді – це винне (умисне або необережне (суддівська недбалість) протиправне порушення діючим суддею існуючих високих стандартів поведінки судді та вимог процесуального закону, а також таке порушення, яке: (1) унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм прав та обов’язків, або призвело до порушення конвенційного принципу (стаття 6 Конвенції) «суд, установлений законом», (2) порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, (3) призвело до істотних негативних наслідків. Разом із цим, більшість із дисциплінарних проступків мають формальний склад та не потребують настання наслідків, є закінченими з моменту їх вчинення суддею.

Тому у кожному конкретному випадку під час розгляду дисциплінарних скарг необхідним є встановлення в описаних у скарзі обставинах існування ознак складу конкретного дисциплінарного проступку, визначеного у частині першій статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», тобто суб’єктивної та об’єктивної сторони. Відсутність вказаних елементів свідчить про відсутність складу конкретного дисциплінарного проступку судді та необґрунтованість дисциплінарної скарги.

Дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачає наявність вини судді у формі умислу, а також такі самостійні склади:

(1) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (про що, власне, і стверджує скаржник);

(2) прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників процесу.

Таким чином, подальшій оцінці та встановленню підлягає факт допущення суддею Звягіною О.В. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

 

3.3. Суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі, виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності, із метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів (пункт 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суддя, зокрема, але не виключно, має такі обов’язки (частина сьома статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»):

дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно положень четвертого показника Банґалорських принципів поведінки суддів, – «дотримання етичних норм»:

«дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів; суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана із його посадою; постійна увага із боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади».

Отже, особа вступаючи на посаду судді добровільно бере на себе тягар обов’язку бути прикладом у суспільстві та не дозволяти собі слабкостей та помилок, які допустимі для інших осіб.

Аналізуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Друга Дисциплінарна палата ВРП доходить до таких висновків:

національне законодавство та міжнародні стандарти у сфері правосуддя покладають на суддю обов’язок щодня, усіма своїми рішеннями та вчинками, під час здійснення правосуддя та у приватному житті, демонструвати найвищі ідеали доброчесності та компетентності, однак, суддя Звягіна О.В. цього обов’язку не дотрималась;

основним обов’язком судді є здійснення правосуддя, що має переважати над усіма іншими видами його діяльності, а тому відсутність судді на робочому місці має бути належним чином обґрунтованою та це скоріше виключення, ніж правило, натомість, суддя Звягіна О.В. цим обов’язком знехтувала;

вживання суддею Звягіною О.В. алкогольних напоїв на робочому місці та перебування у стані сп’яніння, [ІНФОРМАЦІЯ18], що мало наслідком залучення працівників суду та співробітників Служби судової охорони до процесу доставлення судді Звягіної О.В. за місцем проживання, та її подальша поведінка щодо відмови від ознайомлення та підписання відповідних актів та надання будь-яких пояснень – є належним чином підтвердженими наявними у матеріалах дисциплінарної скарги доказами (у межах стандарту доказування «чіткі та переконливі докази»), зокрема доповідними записками працівників апарату Баштанського районного суду Миколаївської області, рапортів працівників ССО, актом № 27 від 2 жовтня 2025 року, які у своїй сукупності свідчать про допущення суддею Звягіною О.В. неналежної поведінки та очевидного порушення нею високих стандартів поведінки судді.

 

3.4. За результатами розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата ВРП доходить до узагальненого висновку про встановлення у діях судді Звягіної О.В. ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя).

 

3.5. Аналізуючи обставин, які згідно закону враховуються під час обрання виду дисциплінарного стягнення (частина друга статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), Другою Дисциплінарною палатою ВРП установлено таке.

 

Щодо характеру та наслідків дисциплінарного проступку, допущеного суддею Звягіною О.В.

У частині дев’ятій статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що істотним дисциплінарним проступком, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнано, зокрема, але не виключно, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі, у питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Встановлені у цьому рішення обставини та зроблені висновки свідчать про те, що суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Звягіна О.В. вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» – допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (у цьому випадку: (1) вживання у робочий час на робочому місці у приміщенні суду алкогольних напоїв, що [ІНФОРМАЦІЯ19]у та (2) подальший невихід на роботу без поважних причин), який, у свою чергу, відноситься до категорії «істотних дисциплінарних проступків».

Стверджуючи у цій справі про негативні наслідки, які настали, необхідно зазначити, що поняття «авторитет правосуддя», «порочить звання судді» не визначені ані в Конституції України, ані в законодавстві про судоустрій, а тому для їх розуміння здебільшого використовуються акти «м’якого права», акти Комітету міністрів Ради Європи, висновки Консультативної ради європейських суддів, рішення Європейського суду з прав людини.

На національному рівні «авторитет правосуддя» розуміється як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, що характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві. Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї.

У постанові Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13 «Про деякі аспекти незалежності та підзвітності судової гілки влади» зазначено, що авторитет судової влади залежить від дій кожного судді. Компетентність, етичність, доброчесність, нульова толерантність до корупції, недопущення зовнішнього або внутрішнього втручання, відмова від особистих зв’язків, непрозорих процедур та телефонного права – це стовпи, на яких будується справедливий суд.

Загальні принципи, що стосуються підтримання авторитету правосуддя, сформульовані в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Моріс проти Франції» (Morice v. France) від 23 квітня 2015 року, заява № 29369/10: авторитет правосуддя» включає в себе поняття того, що суди є і здебільшого сприймаються суспільством як належний майданчик для вирішення правових спорів та встановлення винуватості чи невинуватості особи у кримінальному обвинуваченні, а також ідею, що суспільство в цілому поважає суди і впевнене в їх можливості виконувати зазначені функції.

Тлумачення поняття «порочить звання судді» у національному законодавстві також відсутнє, що дає можливість для його варіативної інтерпретації, адже такою, що порочить звання судді, може визнаватися як поведінка під час виконання професійних обов’язків, так і позасудова поведінка. Враховуючи цей факт, питання чи дійсно поведінка, яку допустив суддя, порочить звання судді, необхідно вирішувати з урахуванням принципу індивідуалізації дисциплінарної відповідальності у контексті оцінки всіх обставин, які пов’язані із зазначеною поведінкою та які мають значення для вирішення дисциплінарної справи, що узгоджуватиметься із конституційним принципом незалежності судді.

Із зібраних матеріалів вбачається, що дії судді Звягіної О.В. щодо придбання та подальшого вживання алкогольних напоїв саме у приміщенні суду під час робочого дня, [ІНФОРМАЦІЯ20]., були усвідомленими й не могли бути вчиненими з необережності чи недбалості. Вказане у своїй сукупності спричинило очевидне порушення судової етики та прямої шкоди довірі суспільства до судової влади.

 

Щодо особи судді та ступеня її вини

24 листопада 2025 року в порядку статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» на адресу Баштанського районного суду Миколаївської області скеровано запит про надання характеристики на суддю Звягіну О.В., яка надійшла до ВРП 5 грудня 2025 року.

Так, суддя Звягіна О.В. характеризується позитивно, зарекомендувала себе як кваліфікований юрист, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, прагнучі забезпечити кожному учаснику процесу право на справедливий суд. Незважаючи на навантаження, судові справи розглядає вчасно, правильно застосовує законодавство, періодично підвищує свій професійний рівень, вміє вдало формулювати доносити свої думки, логічно мислити, вимоглива до себе та оточуючих, має високу здатність до самоосвіти та мотивації. Водночас, схильна до підвищеного емоційного реагування на стресові ситуації.

Враховуючи, що дисциплінарна скарга у цій справі подана, власне, Янчуком С.В., а також те, що раніше подане до ВРП клопотання про припинення розгляду дисциплінарної скарги за підписом останнього (зміст якого та надана характеристика суперечать одне одному), можливо стверджувати про певну зацікавленість останнього у результатах розгляду цієї дисциплінарної справи, а тому Другою Дисциплінарною палатою ВРП зміст вказаної характеристики сприймається критично, однак, в силу імперативних вимог закону, – не враховуватись при складанні цього висновку не може, а тому враховується.

У постанові від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можуть свідчити дії чи бездіяльність судді, що демонструють відверте нехтування нормами моралі і права, неповагу до інших громадян та суспільства в цілому, недобросовісне використання власного соціального статусу і зумовлених посадою можливостей, поведінка, що викликає негативний суспільний резонанс, компрометує весь суддівський корпус, здатна поставити під сумнів незалежність, неупередженість, об’єктивність правосуддя і підірвати довіру до суду як інституції, покликаної стояти на варті законності і справедливості.

У постанові від 12 грудня 2024 року у справі № 990SCGC/18/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що аналіз суб’єктивних та об’єктивних ознак дисциплінарного правопорушення дає підстави визначити дисциплінарний проступок судді як винне, протиправне порушення професійних обов’язків або загальновизнаних морально-етичних вимог, які ставляться до судді, що призвело чи могло призвести до негативних наслідків (пункт 5.18).

Суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку, пов’язаного із порушенням суддею правил суддівської етики, передбачає наявність умислу в поведінці судді, свідоме порушення ним установлених законом та морально-етичними нормами вимог, а також настання (об’єктивну можливість настання) негативних наслідків.

Про умисний характер дій судді Звягіної О.В. та про настання негативних наслідків (зокрема, дискредитація суддівського корпусу шляхом формування в суспільстві відчуття вседозволеності для суддів) очевидно свідчать встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, а тому, на переконання Другої Дисциплінарної палати ВРП, доведеним є умисний характер дій судді Звягіної О.В.

 

Щодо наявності інших дисциплінарних стягнень, а також інших обставин, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності

24 листопада 2025 року у порядку статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надіслано листа із проханням про надання доступу в електронному вигляді до матеріалів суддівського досьє Звягіної О.В.

28 листопада 2025 року до ВРП надійшов лист-відповідь, в якому повідомляється про надання такого доступу дисциплінарному інспектору – доповідачу.

Згідно з даними суддівського досьє, суддя Звягіна О.В. за час перебування на посаді до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.

Інших обставин, які впливають на можливість притягнення судді Звягоної О.В. до дисциплінарної відповідальності, Другою Дисциплінарною палатою ВРП – не встановлено.

 

Щодо виду дисциплінарного стягнення та пропорційності його застосування

За правовою позицією Конституційного Суду України, обмеження прав та свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац 6 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

У пункті 18 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, визначено, що судді можуть бути тимчасово усунуті від посади або звільнені тільки із причин їх нездатності виконувати свої обов’язки чи поведінки, невідповідної до посади, яку вони займають.

Положеннями пункту 5.1 статті 5 Європейської хартії про статус суддів від 10 липня 1998 року, на яку, зокрема, посилався ЄСПЛ у рішенні у справі «Олександр Волков проти України», установлено, що шкала санкцій, яка може застосовуватися до суддів, визначається в законі та повинна відповідати принципу пропорційності.

Так, відповідно до положень статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів, до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді: 1) попередження; 2) догани – із позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця; 3) суворої догани – із позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців; 4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – із позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; 5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня; 6) подання про звільнення судді з посади.

При цьому, дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності. Будь-яке дисциплінарне стягнення, що накладається на суддю, має бути пропорційним. Дисциплінарні санкції повинні бути чітко визначені в законі, легкодоступні та перераховані у вичерпному переліку. При прийнятті рішення належить керуватися принципом пропорційності, який вимагає дотримання балансу між серйозністю правопорушення та його наслідками з одного боку та якістю і розміром стягнення, – з іншого. Звільнення судді повинно застосовуватися лише як крайній захід у винятково серйозних випадках (підпункт «g» пункту 13, пункт 40 висновку КРЄС від 6 грудня 2024 року № 27 (2024).

За загальним правилом більш суворий вид дисциплінарного стягнення застосовується лише тоді, коли менш суворого виду такого стягнення недостатньо для досягнення мети його застосування. За вчинення істотного дисциплінарного проступку закон передбачає застосування до судді дисциплінарного стягнення виключно у виді подання про звільнення судді з посади (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України, пункт 1 частини восьмої статті 109, стаття 115 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

У цій дисциплінарній справі з урахуванням принципу пропорційності та характеру встановленого у діях судді Звягіної О.В. дисциплінарного проступку, який є умисним та істотним, ступеня її вини (умисні усвідомлені дії), особи судді (ураховано позитивну характеристику та відсутність попередніх дисциплінарних стягнень, у т.ч. непогашених), враховуючи широке коло осіб, які стали свідками події, що потягло відповідний публічний розголос як мінімум на рівні Баштанського районного суду Миколаївської області, та яке, безумовно, негативно вплинуло на авторитет судової влади загалом, із врахуванням неможливості застосування іншого, більш м’якого дисциплінарного стягнення, Друга Дисциплінарна палата ВРП вважає, що до судді Звягіної О.В. застосуванню підлягає дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50, 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.22–13.44 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,

 

вирішила:

 

притягнути суддю Баштанського районного суду Миколаївської області Звягіну Оксану Василівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати Вищої

ради правосуддя

 

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя