Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Пилипенка С.М., розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Ярослава Миколайовича, відкриту за дисциплінарною скаргою Чижик Тетяни Віталіївни,
встановила:
20 січня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга (вх. № Ч-153/1/7-23) Чижик Т.В. на дії судді Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Я.М.
Дисциплінарна скарга обґрунтована тим, що суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Василенко Я.М. після окупації російською федерацією Автономної Республіки Крим 25 разів їздив на територію півострова та провів там щонайменше 206 днів. Під час таких поїздок суддя підкорювався законам окупаційної влади, розрахувався російською валютою і таким чином визнавав юрисдикцію російської федерації на території АРК.
Скаржник також зазначає, що родина судді Василенка Я.М. має нерухомість у Криму, яка оформлена за російськими документами та російським законодавством. Зокрема дружина судді ОСОБА1 набула у порядку спадкування право власності на апартаменти, розташовані за адресою: АДРЕСА1.
Крім того, ОСОБА1 разом із донькою має на праві спільної власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА3.
Водночас суддя у своїх деклараціях не зазначив відомостей про належність його дружині цього майна, а отже суддя приховав відомості про таке нерухоме майно від декларування.
Також скаржник повідомляє, що у дружини та доньки судді наявне громадянство російської федерації.
На думку скаржника наведені обставини викликали суспільний резонанс та негативно вплинули на довіру до судової влади.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 травня 2025 року № 955/2дп/15-25 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Я.М., оскільки в діях судді можуть вбачатися ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).
За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Пилипенко С.М. підготував висновок від 8 липня 2025 року з пропозицією відмовити у притягненні судді Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Я.М. до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припинити.
Відповідно до частини десятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.
Дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні (частина одинадцята статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Обставини, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа
Під час засідання дисциплінарної палати 27.08.2025 суддя повідомив, що причиною його поїздок до Криму у 2020-2021 роках була потреба підтримати його дружину, яка після смерті матері у 2019 році гостро потребувала спілкування з родичами, які проживали у Криму. Відсутність такого спілкування негативно відображалось на її здоров’ї, а тому Василенко Я.М. розглядав такі поїздки як нагальну необхідність задля підтримки та відновлення стану здоров’я своєї дружини (https://youtu.be/Sr-xJWUYsWs?t=11528 ).
Водночас з відповіді Державної прикордонної служби від 28.08.2025 № 19/69559 на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. випливає, що ні дружина, ні дочка судді після 2019 року не відвідували окупованих територій. Василенко Я.М. у 2020-21 роках їздив до Криму сам, без дружини. Отже його пояснення, надані дисциплінарній палаті 27.08.2025 щодо мотивів та потреб таких поїздок не відповідають дійсності.
На засіданні дисциплінарної палати Василенко Я.М. також заперечив наявність у його дружини та дочки громадянства російської федерації та нерухомого майна у російській федерації та на окупованій території.
Листом № 14/5/3-4685 від 08.09.2025 Служба безпеки України проінформувала Вищу раду правосуддя, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру платників податків, сформованої за допомогою офіційного сервісу «фнс россии» в мережі Інтернет (https://service.nalog.ru/inn.do) встановлено інформацію про наявність громадянства рф у осіб, персональні дані яких збігаються з даними громадянки України ОСОБА1, ____ р.н. (дружина Василенка Я.М.): РНОКПП рф ____, паспорт рф серії ___ № ____ від 23.04.2015, СНІОР (СНИЛС) ____ та громадянки України ОСОБА2, ____ р.н., (дочка Василенка Я.М.): паспорт рф серії ____ № ____ від 07.09.2005.
Ця інформація підтверджується і матеріалами кримінального провадження № ____, які НАБУ листом від 16.09.2025 № 512-303/27929 надало у відповідь на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., в межах якого розслідувались факти, що могли свідчити про можливе декларування недостовірної інформації суддею Василенком Я.М.
У матеріалах кримінального провадження також наявні копії довідкової інформації з Єдиного державного реєстру нерухомості рф від 29.11.2022 та 22.02.2023, відповідно до якої:
- дружина та дочка судді є співвласниками ¼ квартири АДРЕСА3,
- дружина судді є власником апартаментів АДРЕСА1,
Набуття права власності на апартаменти відбулось на підставі Свідоцтва про право на спадщину відповідно до закону № 77 АГ 2849197 від 15.01.2019, виданого у м. москва приватним нотаріусом Соболєвою Тетяною Олексіївною, де вказані ті ж дані про громадянство рф та документи ОСОБА1, що надані Службою безпеки України. Копія цього свідоцтва наявна у матеріалах кримінального провадження.
Постановою детектива НАБУ від 09.02.2023 доручено проведення у кримінальному провадженні № ____ від 16.01.2023 оціночно-будівельної експертизи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ). Відповідно до висновків експертів від 02.08.2023 № 5382/23-42 за результатами проведеної судової оціночно-будівельної експертизи станом на 31.12.2020:
- ринкова вартість ¼ частки квартири АДРЕСА3, становила 1 292 329 гривень.
- ринкова вартість апартаментів АДРЕСА1, кадастровий номер ____, становила 5 684 926 гривень.
- ринкова вартість апартаментів АДРЕСА2, кадастровий номер ____, становила 2 679 768 гривень.
Загальна ринкова вартість вказаного майна складала 9 657 023 грн.
Під час оцінки фактів, установлених на підставі матеріалів кримінального провадження Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала сталу дисциплінарну практику та правові позиції Вищої ради правосуддя, висловлені в рішеннях від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23, від 22 жовтня 2020 року № 2932/0/1520, від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21, постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18), від 8 квітня 2021 року (провадження № 11-238сап20), від 30 травня 2024 року (справа № 990SCGC/3/24), від 4 липня 2024 року (провадження № 11-201сап23), відповідно до яких: матеріали кримінального провадження можуть бути використані під час вирішення питання про наявність у діях судді дисциплінарного проступку; відсутність вироку, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є перешкодою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності; у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження; під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно, незалежно від результатів кримінального провадження, надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах дисциплінарної справи доказам, зокрема тим, що здобуті під час кримінального провадження, встановлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку й ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
При оцінці факту закриття кримінального провадження постановою детектива від 5 вересня 2023 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України палата враховує Висновок Європейської Комісії «За демократію через право» № 880/2017, ухваленого 3 березня 2017 року на 110-й пленарній сесії, відповідно до пункту 53 якого: «кримінальна та дисциплінарна відповідальності не є взаємно виключеними: дисциплінарні стягнення можуть бути так само доцільними і в разі звільнення від кримінальної відповідальності; також той факт, що кримінальне провадження не відкривається в разі неспроможності встановити винуватість у скоєнні злочину або факти в кримінальній справі, не означає, що суддею під питанням не було вчинено дисциплінарного порушення, саме через різний характер двох типів відповідальності».
Венеційська комісія також відзначила, що «якою б важливою не була свобода суддів при здійсненні своїх суддівських функцій, це не означає, що судді не підзвітні. Необхідно забезпечити рівновагу між недоторканністю як засобом захисту судді від неналежного тиску та зловживань з боку органів влади або окремих осіб (функціональною недоторканністю), з однієї сторони, та тим фактом, що судді не повинні бути вищі за закон (підзвітністю). Якщо неналежна поведінка судді може підірвати впевненість громадськості в судовій владі, держава має бути зацікавлена у відкритті дисциплінарного провадження проти цього судді».
З аналізу постанови про закриття кримінального провадження випливає, що підставою для такого закриття стала неможливість встановити факти недекларування нерухомого майна за стандартом «поза розумним сумнівом», який застосовується відповідно до кримінального процесуального законодавства. Однак у дисциплінарному провадженні застосовується інший стандарт доказування. Відповідно до частини 16 статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Тому враховуючи інший стандарт доказування та автономність дисциплінарного провадження, палата вправі вважати встановленими ті обставини, які за стандартами кримінального провадження вважаються не встановленими.
Палата також опирається на практику Вищої ради правосуддя (наприклад див. Рішення від 03.04.2024 № 972/2дп/15-24, від 21.11.2024 № 3400/0/15-24) та правовий висновок Великої палати Верховного суду (Постанова від 03.07.2025 у справі № 990SCGC/29/24), які засвідчують можливість використання загальнодоступних відкритих джерел, походженням з російської федерації для встановлення обставин, які стосуються країни-агресора і в умовах війни неможливо підтвердити в інший спосіб.
З точки зору звичайної розсудливої людини наявні у матеріалах кримінального провадження докази у своїй сукупності чітко і переконливо свідчать, що у членів сім’ї судді наявна нерухомість у російській федерації та в окупованому Криму, а дружина та дочка судді мають громадянство російської федерації. Палата не здобула, а суддя не надав жодних доказів, які б свідчили про недостовірність цих матеріалів.
Таким чином інформація, надана суддею під час підготовки справи до розгляду та засідання дисциплінарної палати 27.08.2025 суперечить чітким та переконливим доказам, що містяться у матеріалах справи.
З огляду на це виникла необхідність додаткової перевірки інформації задля встановлення обставин, що можуть свідчити про справжню мету відвідування окупованих територій Криму.
Для цього членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселком Р.А. судді Василенку Я.М. надіслано 2 електронні запити від 30 грудня 2025 року, в яких викладено прохання надати відповідь на кожне з таких питань:
у запиті № 10066/0/19-25:
«1. чи Ви, Ваша дружина чи дочка маєте або мали право користування, володіння, розпорядження або будь-які інші права за законодавством України чи будь-якої іншої країни щодо нерухомості, яка знаходиться за адресою:
- АДРЕСА3,
- апартаменти АДРЕСА1,
- апартаменти АДРЕСА2.
2. чи Вам відомо кому, починаючи з 2013 року і на цей момент, належить вказане нерухоме майно.
3.чи вчиняли Ви, Ваша дружина чи дочка або на користь Вас, Вашої дружина чи дочки будь-які правочини чи дії юридичного характеру за законодавством України чи будь-якої іншої країни щодо цього нерухомого майна у тому числі ті, що вважаються недійсним з моменту вчинення і не створюють юридичних наслідків відповідно до норм Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Якщо так, то які та на якій підставі. Надайте підтверджуючі документи.
4.чи у Вас, Вашої дружина або дочки наявні будь-які документи щодо цього нерухомого майна. Якщо так, то прошу надати їх копії.
5.чи отримувала Ваша дружина спадщину у російській федерації. Якщо так, повідомте коли, яку та надайте відповідні документи.
6.чи вчиняли Ви, Ваша дружина чи дочка або на користь Вас, Вашої дружина чи дочки будь-які правочини чи дії юридичного характеру за законодавством російської федерації щодо будь-якого нерухомого майна у тому числі ті, що вважаються недійсним з моменту вчинення і не створюють юридичних наслідків відповідно до норм Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Якщо так, то які та на якій підставі. Надайте підтверджуючі документи.
7.чи Вам, Вашій дружині або дочці належить/належало будь-яке нерухоме майно за межами України чи на тимчасово окупованій території. Надайте підтверджуючі документи.»;
у запиті № 10067/0/19-25:
«1. Чи Ваша дружина ОСОБА1 має/мала громадянство російської федерації, паспорт російської федерації, податковий номер та/або будь-які документи російської федерації, які визначають її статус. Якщо так повідомте коли та за яких обставин отримано цей статус/документи. Надайте відповідні документи.
2. Чи ваша дочка ОСОБА2 має/мала громадянство російської федерації, паспорт російської федерації, податковий номер та/або будь-які документи російської федерації, які визначають її статус. Якщо так повідомте коли та за яких обставин отримано цей статус/документи. Надайте відповідні документи.»
У відповідь на вказані запити суддя Василенко Я.М. надіслав до Вищої ради правосуддя звернення (вх. № 72/0/6-26 від 13 січня 2026 року), в якому наголосив, що всі відомості та пояснення з питань, викладених у запитах від 30 грудня 2025 року № 10066/0/19-25 та № 10067/0/19-25, ним вже були надані в повному обсязі у письмовому вигляді та підтверджені усно під час надання пояснень у відкритому засіданні Вищої ради правосуддя. Зазначив, що жодних нових фактів, документів або відомостей, які б доповнювали або змінювали раніше надану інформацію, у нього не з’явилося.
Водночас саме такі питання судді не задавались і запит про надання інформації, керуючись статтею 31 Закону «Про Вищу раду правосуддя» судді не надсилався. Важливим також є документальне підтвердження цих фактів. Окрім того, надана раніше інформація спростовувалась матеріалами дисциплінарного провадження і метою запиту було отримати документи на підтвердження інформації, наданої суддею.
Відповідно до пункту 3 цієї статті закону особа, яка отримала запит Вищої ради правосуддя, її органу, члена Вищої ради правосуддя або дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя зобов’язана протягом десяти календарних днів з дня його отримання надати необхідну інформацію та/або відповідні документи (їх копії).
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що відповідь, судді Василенка Я.М. на запити члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. є очевидним ухиленням від надання інформації, що свідчить про відмову у наданні запитуваної інформації. Водночас підтвердження суддею раніше наданої інформації, яка спростовується матеріалами дисциплінарного провадження свідчить про ймовірне надання завідомо недостовірної інформації.
Відповідно до статті 20 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім'ї.
Пункт 10 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» зобов’язує суддю підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.
Це свідчить, що суддя Василенко Я.М. повинен володіти інформацією щодо належності нерухомого майна у Криму, особливо з огляду на те, що він користувався цим майном, коли відвідував Крим.
З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Я.М. можуть вбачатися ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 13 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації).
Ці обставини підлягають ретельному дослідженню під час розгляду дисциплінарної справи.
З огляду на викладене, керуючись статтями 46, 48, 49, Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя дисциплінарну справу стосовно судді Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Ярослава Миколайовича та об’єднати її з дисциплінарною справою, відкритою ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 травня 2025 року № 955/2дп/15-25 стосовно судді Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Ярослава Миколайовича за скаргою Чижик Тетяни Віталіївни.
Проведення підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду доручити дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Пилипенку Сергію Михайловичу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
