Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бондаренко Т.З., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Махінчука В.М., Мороза М.В., Сав’юка М.І., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Дудки С.С., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Чижик Тетяни Віталіївни стосовно судді Київського районного суду міста Одеси Іванчука Вадима Миколайовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Чижик Т.В. (вх. № Ч-72/2/7-26 від 23 січня 2026 року) стосовно судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи від 23 січня 2026 року дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Дудці С.С. для попередньої перевірки.
Іванчук Вадим Миколайович Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 294/2003 призначений строком на п’ять років на посаду судді Київського районного суду міста Одеси, постановою Верховної Ради України від 30 жовтня 2008 року № 625-VI обраний на посаду судді цього суду безстроково.
Стислий зміст дисциплінарної скарги Чижик Т.В.
У дисциплінарній скарзі Чижик Т.В. зазначає, що з Єдиного державного реєстру судових рішень їй стало відомо, що у провадженні судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. перебували справи №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 про притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Скаржник вказує, що суддя Іванчук В.М. ухвалив постанови у справах №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24, якими визнав водіїв винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Скаржник у дисциплінарній скарзі звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, є грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров’ю. Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, позбавлення права керування транспортними засобами за керування у стані сп’яніння має обов’язково застосовуватися разом із накладенням штрафу на порушника.
Скаржник зазначає, що суддя Іванчук В.М. у зазначених вище постановах проігнорував пряму норму закону та вирішив, що таке стягнення все ж може бути альтернативним, внаслідок чого порушники, щодо яких було складено протоколи за керування у стані сп’яніння, обмежилися лише штрафами.
Разом з цим, скаржник вказує, що суддя Іванчук В.М. достеменно обізнаний з імперативним характером санкції, передбаченої статтею 130 КУпАП, що підтверджується тим, що в інших постановах у цій категорії адміністративних справах суддя правильно застосовує норми матеріального права та призначає адміністративне стягнення у повному обсязі, тобто із позбавленням особи права керування транспортними засобами.
Таким чином, на переконання скаржника, відсутні будь-які підстави вважати, що незастосування такого виду стягнення як позбавлення особи права керування транспортними засобами у справах №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 було зумовлене помилковим тлумаченням закону, складністю правової норми або недостатнім рівнем професійної підготовки судді.
Скаржник вважає, що у наведених справах суддя Іванчук В.М. свідомо відступив від прямої вказівки закону, не застосував обов’язкове позбавлення права керування транспортними засобами та обмежився лише накладенням штрафу, що свідчить про вибірковий підхід до притягнення осіб до адміністративної відповідальності, за якого одна й та сама норма застосовується по-різному залежно не від закону, а від суб’єктивних чинників.
На думку скаржника, подібна практика є несумісною з принципами рівності всіх перед законом і судом, правової визначеності та передбачуваності судових рішень, а також підриває довіру до судової влади в цілому, оскільки фактично суддя поставив себе у позицію суб’єкта, який на власний розсуд визначає, кого саме слід позбавляти права керування транспортними засобами, а кого – ні, попри відсутність у законі будь-якої дискреції з цього питання.
Скаржник звертає увагу, що судові рішення у справах про керування транспортним засобом у стані сп’яніння мають значний суспільний резонанс та недостатньо обґрунтовані рішення негативно впливають на авторитет судової влади.
Крім того, скаржник посилається на те, що ухвалення суддею постанов про непозбавлення права керування транспортними засобами порушників всупереч чітким і недвозначним нормам КУпАП спричинило настання низки істотних негативних наслідків: нівелюються зусилля законодавця, які були спрямовані на унеможливлення уникнення покарань; створення враження, що за керування у стані сп’яніння можна понести легше покарання, аніж передбачено чинним законодавством; невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на викладене, скаржник вважає, що у діях судді Іванчука В.М. містяться ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому, просить застосувати до судді дисциплінарне стягнення, яке відповідатиме тяжкості проступку.
Фактичні обставини, встановлені під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Чижик Т.В.
- Справа про адміністративне правопорушення № 947/158/25
2 січня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП (https://court.gov.ua/log_documents/49863519/1533/).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА1 19 листопада 2024 року о 00:15 год. керував автомобілем марки «LEXUS», номерний знак ____, за адресою: м. Одеса, вул. Дмитра Донського, біля будинку № 29-А, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини, порушена координація рухів та мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі водій відмовився. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М. постановою від 18 листопада 2025 року визнав ОСОБА1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами, а також звільнив ОСОБА1 від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/131919716).
- Справа про адміністративне правопорушення № 947/33104/24
16 жовтня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА2 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП (https://court.gov.ua/log_documents/48103846/1533/).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА2 1 жовтня 2024 року о 00:14 год. керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN», номерний знак ____, в м. Одесі по вул. Гаршина, біля будинку № 18/1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі водій відмовився. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М. постановою від 27 грудня 2024 року визнав ОСОБА2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами, а також звільнив ОСОБА2 від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124099000).
- Справа про адміністративне правопорушення № 947/10841/24
7 травня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА3 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП (https://court.gov.ua/log_documents/45105810/1533/).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА3 16 березня 2024 року о 23:37 год. керував автомобілем марки «NISSAN», номерний знак ____, в м. Одесі по вул. Довга, біля будинку № 50, у стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000864 від 17.03.2024. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М. постановою від 20 грудня 2024 року визнав ОСОБА3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами, а також звільнив ОСОБА3 від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123940259).
- Справа про адміністративне правопорушення № 947/8284/24
7 березня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА4 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП (https://court.gov.ua/log_documents/44000511/1533/).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА4 11 лютого 2024 року о 12:18 год. керував автомобілем марки «NISSAN», номерний знак ____, в м. Одеса по вул. Академіка Філатова, біля будинку № 2, у стані наркотичного сп’яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000440 від 16.02.2024. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М. постановою від 21 березня 2024 року визнав ОСОБА4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117832028).
- Справа про адміністративне правопорушення № 947/1579/24
10 січня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА5 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП (https://court.gov.ua/log_documents/42946247/1533/).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА5 25 грудня 2023 року о 22:20 год. керував автомобілем марки «MERCEDES-BENZ», номерний знак ____, в м. Одеса по вул. Гаршина, біля будинку № ¼, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини, порушена координація рухів та мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі водій відмовився. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М. постановою від 9 лютого 2024 року визнав ОСОБА5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116875013).
Узагальнені мотиви постанов у справах про адміністративні правопорушення
Постанови судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. у справах №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 про накладення на водіїв, винних у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами, мотивовані наступним.
Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М. у постановах у справах №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 зазначив, що в КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м’якого стягнення, ніж передбачено законом, проте, діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, а тому, підлягає застосуванню аналогія права.
У справах №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М. враховував особи правопорушників (посилався на те, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності у справах №№ 947/158/25, 947/10841/24 є діючими військовослужбовцями, у справах №№ 947/33104/24, 947/8284/24 – військовослужбовцями, які проходять службу в РТЦК та СП, а у справі № 947/1579/24 – членом громадського формування з охорони громадського порядку).
Суддя Іванчук В.М. у справах №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 також врахував відсутність істотної шкоди громадським або державним інтересам, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність правопорушників, та тяжких наслідків від правопорушень.
Стислий зміст пояснень судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М.
10 лютого 2026 року до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. (вх. № 368/0/6-26) щодо викладених у дисциплінарній скарзі відомостей.
У своїх поясненнях суддя Іванчук В.М. зазначає, що у справах №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 ним надано вичерпну оцінку доказам і доводам сторін, належним чином мотивовано, як висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, так і вибір виду адміністративного стягнення, що свідчить про дотримання вимог законності та мотивованості судових рішень.
Суддя Іванчук В.М. вказує на те, що при визначенні виду адміністративного стягнення ним реалізовано наданий йому законом суддівський розсуд, з урахуванням індивідуальних обставин осіб, які притягувалися до відповідальності, їхнього статусу, характеру виконуваних завдань, наявності документально підтверджених клопотань командирів військових частин або уповноважених органів, а також відсутності тяжких або незворотних наслідків від вчинених правопорушень.
Суддя Іванчук В.М. у поясненнях посилається на те, що позбавлення права керування транспортними засобами в конкретних умовах воєнного стану, з урахуванням фактичних функцій, які виконували відповідні особи, могло б призвести не лише до надмірного індивідуального тягаря для них, але й до об’єктивного ускладнення виконання завдань із забезпечення оборони, публічної безпеки та цивільного захисту, що суперечило б принципу пропорційності, справедливого балансу між публічними і приватними інтересами та меті адміністративного стягнення, яка полягає не у формальному покаранні, а у виховному впливі та запобіганні новим правопорушенням.
У поясненнях суддя Іванчук В.М. звертає увагу на те, що застосований ним підхід узгоджується із національними конституційними принципами та з практикою Європейського суду з прав людини, яка вимагає оцінки пропорційності втручання та недопущення покладення на особу надмірного індивідуального тягаря.
Суддя Іванчук В.М. зазначає, що він не виходив за межі своїх повноважень, не підміняв законодавця та не звільняв осіб від відповідальності, а обирав передбачений законом вид стягнення з урахуванням усіх релевантних обставин справ.
З огляду на викладене, суддя Іванчук В.М. вважає, що у його діях відсутні як об’єктивні, так і суб’єктивні ознаки дисциплінарних проступків, а доводи дисциплінарної скарги фактично зводяться до незгоди з правовими висновками суду та обраним видом адміністративного стягнення, що належить до сфери апеляційного перегляду, а не дисциплінарної відповідальності.
Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Згідно із частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).
За приписами статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306).
Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено безальтернативний вид стягнення, який накладається на водіїв, а саме штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Основним завданням держави є впорядкування суспільних відносин, на виконання якого вона реалізовує правотворчу функцію через прийняття законів та правоохоронну – через створення системи органів та посадових осіб з метою забезпечення ними реагування на вчинені правопорушення у сфері здійснення державних функцій, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили. Зокрема, для впорядкування суспільних відносин щодо вчинення особою дій чи бездіяльності, які посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, прийнятий КУпАП.
Прийняття КУпАП покликане виконати встановлені у статті 1 цього Кодексу завдання: охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Вирішення завдань КУпАП реалізується через розгляд встановленими главою 17 «Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення» КУпАП органами та посадовими особами справ про адміністративні правопорушення.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, підвідомчий суддям районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Розгляд суддями справ про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, з дотриманням визначених КУпАП положень, покликаний забезпечити виконання завдань, для яких цей Кодекс прийнятий.
Відповідно до частини першої статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу (частина друга статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що постанови судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. у справах №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 про накладення на водіїв, винних у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами, мотивовані необхідністю застосування аналогії права, оскільки в КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м’якого стягнення, ніж передбачено законом, проте, діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.
У справах №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М. враховував особи правопорушників (посилався на те, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності у справах №№ 947/158/25, 947/10841/24 є діючими військовослужбовцями, у справах №№ 947/33104/24, 947/8284/24 – військовослужбовцями, які проходять службу в РТЦК та СП, а у справі № 947/1579/24 – членом громадського формування з охорони громадського порядку).
Суддя Іванчук В.М. у справах №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 також врахував відсутність істотної шкоди громадським або державним інтересам, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність правопорушників, та тяжких наслідків від правопорушень.
Згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Іванчук В.М. у справах №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 обґрунтував необхідність накладення на водіїв, винних у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень, та мотиви не позбавлення таких осіб права керування транспортними засобами. Зокрема, враховував дані про осіб правопорушників, наслідки вчинених правопорушень, відсутність обтяжуючих обставин вчинення правопорушень, що свідчить про те, що суддею у кожному конкретному випадку зазначались підстави, що, на його переконання, свідчать про «пом’якшення відповідальності» осіб.
Відтак, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що доводи дисциплінарної скарги про наявність у діях судді Іванчука В.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», не знайшли свого підтвердження.
Водночас, зі структури КУпАП вбачається, що правопорушення, за вчинення яких осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачене главою 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку», що, у свою чергу, з урахуванням приписів частини другої статті 33 КУпАП виключає можливість суду при накладенні адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, брати до уваги особу порушника, його майновий стан, інші обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність тощо.
Проте, суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М. при накладенні адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, не дотримався вимог цієї статті та безпідставно при накладенні адміністративного стягнення на водіїв враховував відомості, що характеризують осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, з урахуванням приписів статті 33 КУпАП.
Недотримання суддею Іванчуком В.М. загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 33 КУпАП, призвело до того, що суд наклав адміністративне стягнення на водіїв без урахування вимог частини першої статті 130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Санкція частини першої статті 130 КУпАП не передбачає альтернативного стягнення для водіїв.
Отже, на переконання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., ухвалюючи постанови про визнання водіїв винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, та застосувавши до них міру адміністративного стягнення у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами, не дотримався вимог частини першої статті 130 КУпАП, оскільки санкція цієї статті не передбачає такого поняття, як «застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами», адже є безальтернативною.
Також недотримання суддею Іванчуком В.М. встановлених правил щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Дудки С.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що скарга Чижик Т.В. стосовно дисциплінарного проступку судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. під час розгляду справ про адміністративні правопорушення №№ 947/158/25, 947/33104/24, 947/10841/24, 947/8284/24, 947/1579/24 містить відомості, які можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Встановлені обставини підлягають повному з’ясуванню після відкриття дисциплінарної справи та відповідній правовій оцінці Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.
Водночас, у скарзі не зазначено обставин з посиланням на фактичні дані щодо допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, та не надано інформацію, з яких причин подання таких доказів є неможливим.
Таким чином, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила в діях судді Іванчука В.М. під час розгляду зазначених вище справ ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
З огляду на зазначене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Київського районного суду міста Одеси Іванчука Вадима Миколайовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
Палати Вищої ради правосуддя
Віталій МАХІНЧУК
Микола МОРОЗ
Максим САВ’ЮК
