Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бондаренко Т.З., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Махінчука В.М., Мороза М.В., заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Захарченка М.С., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Окружного адміністративного сулу міста Києва Васильченко Ірини Петрівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 13 травня 2022 року (вх. № М-6/18/7-22) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. стосовно судді Окружного адміністративного сулу міста Києва Васильченко І.П.

Інформація про суддю

Васильченко Ірина Петрівна Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 318/2009 призначена на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років, Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 294/2017 призначена на посаду судді цього ж суду.

Стислий зміст дисциплінарної скарги

Дисциплінарна скарга обґрунтована тим, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначено проведення 17 квітня 2019 року іспиту для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

31 суддя Окружного адміністративного суду міста Києва на іспит не з’явились, зокрема і суддя Васильченко І.П. За інформацією ВККСУ причиною неявки всіх суддів стала їх тимчасова короткострокова непрацездатність через хворобу.

Надалі рішенням ВККСУ від 8 травня 2019 року оцінювання цих суддів було призначене на 21 травня 2019 року. Однак і цього разу через хворобу суддя Васильченко І.П. для складення іспиту не прибула.

Інформація про повторне неприбуття для складання іспиту значної кількості суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, зумовлена тимчасовою непрацездатністю внаслідок хвороби, викликала значний суспільний резонанс та обґрунтовані сумніви громадськості у вірогідності настання таких обставин.

26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ, Бюро) на своєму офіційному Youtube-каналі оприлюднило відео з назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва». На цьому відео містяться аудіозаписи частини розмов, зміст яких дозволяє зробити припущення про попередню домовленість та узгодженість дій суддів щодо неприбуття для здачі іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання за вказівкою голови суду ОСОБА1.

Скаржник піддає сумніву ту обставину, що неприбуття судді Васильченко І.П. для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання 17 квітня та 21 травня 2019 року дійсно зумовлене хворобою, а не спричинене свідомим ухиленням від проходження такого.

На думку скаржника, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П. допустила поведінку, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, у зв’язку з чим є підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Рух дисциплінарної справи

Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Захарченко М.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги склав висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., оскільки наведені в дисциплінарній скарзі Маселка Р.А. відомості можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

18 серпня 2025 року вказаний висновок надійшов до Вищої ради правосуддя (вх. № 3769/0/24-25).

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 1 вересня 2025 року № 1816/1дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., оскільки встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду дисциплінарний інспектор – доповідач Захарченко М.С. передав на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок (вх. № 877/0/24-26) із пропозицією відмовити у притягненні судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П. до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження, а також повідомив суддю та скаржника про наявність висновку і можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи.

Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 9 та 30 березня 2026 року, суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П. та скаржника Маселка Р.А. повідомлено своєчасно й належним чином шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Васильченко І.П. ефективно формувати позицію свого захисту. Зокрема, копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи надіслано на адресу суду, у якому працює суддя, та оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 та 30 березня 2026 року скаржник Маселко Р.А. не з’явився.

Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

На засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 та 30 березня 2026 року з’явилася суддя Васильченко І.П., яка просить ухвалити рішення про відмову у притягненні її до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши дисциплінарного інспектора – доповідача Захарченка М.С., суддю Васильченко І.П., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Пояснення судді Васильченко І.П.

У поясненнях суддя Васильченко І.П. повідомила, що у лютому 2019 року успішно склала тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, про що складений відповідний висновок.

Суддя вказала, що рішенням ВККСУ від 19 червня 2024 року № 199/зп-24 визначено графік складання іспиту для 105 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. У визначену дату суддя з’явилась для складання іспиту та успішно пройшла цей етап кваліфікаційного оцінювання.

Стосовно неявки на іспит, призначений на 17 квітня 2019 року, суддя повідомила про її тимчасову непрацездатність, що унеможливило її присутність на іспиті. Рішенням ВККСУ від 8 травня 2019 року № 67/зп-19 визнано поважними причини її неявки та призначено проведення іспиту під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді на 21 травня 2019 року.

Між тим, з 15 по 24 травня 2019 року вона була тимчасово непрацездатною, що підтверджується відповідним листком непрацездатності.

Суддя Васильченко І.П. звернула увагу, що під час її тимчасової непрацездатності вона не перебувала на робочому місці та не вносила судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суддя наполягає, що жодних домовленостей щодо хвороби та перебування на лікарняному не мало місця, а твердження скаржника щодо «саботажу» кваліфікаційного оцінювання не узгоджуються з фактом її прибуття на попередній етап – тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.

Зазначає, що їй не було відомо про розмови інших суддів стосовно їхньої позиції стосовно неявки до ВККСУ для участі у кваліфікаційному оцінюванні. Також повідомила, що робоче місце розташоване в місті Києві по вулиці Великій Васильківській, натомість негласні слідчі (розшукові) дії проводились в іншому приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва.

Суддя Васильченко І.П. підкреслила, що завжди докладала зусиль, щоб відповідати високому статусу судді, брала на себе додаткове навантаження щодо роботи, не пов’язаної зі здійсненням правосуддя, кримінальні справи щодо неї не порушувалися. Стверджує, що не порушувала стандартів доброчесності чи етичних норм, та просить відмовити у притягненні її до дисциплінарної відповідальності.

Фактичні обставини, установлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи

7 червня 2018 року рішенням ВККСУ № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно з додатком. Визначено графіки проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання стосовно 2 188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

Відповідно до змісту додатку 11 до рішення ВККСУ № 133/зп-18 на 16 липня 2018 року призначено іспит у межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема і для судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П.

12 грудня 2018 року рішенням ВККСУ № 313/зп-18 призначено тестування морально-психологічних якостей і загальних здібностей суддів та затверджено графік, згідно з яким 28 січня 2019 року Васильченко І.П. пройшла комп’ютерне тестування, а 10 лютого 2019 року – інтерв’ю з психологом.

26 березня 2019 року рішенням ВККСУ № 39/зп-19 вирішено призначити проведення іспитів у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді суддів та затверджено графіки іспитів.

Згідно з додатком 3 до вказаного рішення ВККСУ суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П. зазначена в списку суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація), стосовно яких на 17 квітня 2019 року призначено іспит у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

2 травня 2019 року до ВККСУ надійшла заява Васильченко І.П., до якої суддя долучила копію листка непрацездатності АДХ № 029627 від 15 квітня 2019 року, на підтвердження причин її неявки на кваліфікаційне оцінювання 17 квітня 2024 року. У зазначеній заяві Васильченко І.П. також просить ВККСУ вирішити питання щодо нових строків кваліфікаційного оцінювання стосовно неї.

Із 39 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва в той час 38 суддів було виключено із автоматизованого розподілу, а саме за табелем: хвороба – 29 суддів (у тому числі суддя Васильченко І.П.).

8 травня 2019 року рішенням ВККСУ № 67/зп-19 визнано поважними причини неявки 34 суддів для складення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді судді, зокрема і судді Васильченко І.П.

Крім того, вирішено призначити складення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді на 21 травня 2019 року з урахуванням попередньо визначеної рішенням ВККСУ спеціалізації.

Згідно з додатком 2 до рішення ВККСУ від 8 травня 2019 року № 67/зп-19 суддя Васильченко І.П. зазначена в списку суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація), стосовно яких на 21 травня 2019 року призначено іспит у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

31 травня 2019 року до ВККСУ надійшла заява судді Васильченко І.П. до якої долучено копію листка непрацездатності АДХ № 029620 від 15 травня 2019 року на підтвердження причин її неявки на кваліфікаційне оцінювання 21 травня 2024 року. У зазначеній заяві Васильченко І.П. також просить ВККСУ вирішити питання щодо нових строків кваліфікаційного оцінювання стосовно неї.

27 вересня 2019 року рішенням ВККСУ № 174/зп-19 встановлено, що рішенням ВККСУ від 8 травня 2019 року № 67/зп-19 призначено проведення 21 травня 2019 року іспиту для 34 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Зі змісту цього рішення вбачається, що в іспиті взяли участь 3 (троє) суддів. Серед суддів, які не з’явилися на іспит, зазначена і суддя Васильченко І.П.

Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» повноваження членів ВККСУ були припинені, а кваліфікаційне оцінювання судді Васильченко І.П. – незавершене.

13 грудня 2022 року Законом України № 2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

1 червня 2023 року сформовано повноважний склад ВККСУ.

11 січня 2024 року рішенням ВККСУ № 6/зп-24 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», вирішено здійснити автоматизований розподіл справ (повторний автоматизований розподіл справ) між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зокрема суддів ліквідованих судів, здійснення правосуддя у яких припинено відповідно до закону.

Згідно з додатком 2 до вказаного рішення ВККСУ суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П. зазначена в списку суддів ліквідованих судів, здійснення правосуддя у яких припинено відповідно до закону.

11 вересня 2024 року рішенням ВККСУ № 271/зп-24 суддю Васильченко І.П. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесід».

На сьогодні дати проведення співбесіди з суддею Васильченко І.П. не визначено, кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді не завершено.

Стосовно оприлюдненої Національним антикорупційним бюро України інформації про проведення обшуків у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва

26 липня 2019 року НАБУ на офіційному YouTube-каналі оприлюднило відео з назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва».

На цьому відео містяться аудіозаписи частини розмов, зміст яких свідчить, що неявка суддів на оцінювання не була випадковою, а спланованою і заздалегідь узгодженою. Задовго до дати іспитів деякі судді Окружного адміністративного суду міста Києва обговорювали, чи з’являтись на оцінювання до ВККСУ, і за вказівкою голови суду ОСОБА1 вирішили не йти на іспити начебто через хворобу.

21 травня 2025 року дисциплінарним інспектором Захарченком М.С. надіслано запит до НАБУ з проханням у порядку, передбаченому статтею 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), надати письмовий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування (кримінальні провадження №№ ____, ____, ____) в частині, необхідній для розгляду дисциплінарної скарги стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П.

Зазначені кримінальні провадження зареєстровані, у тому числі, за фактами втручання в діяльність державних діячів (членів ВККСУ), захоплення державної влади, зокрема ВККСУ, Вищої ради правосуддя, а також перешкоджання діяльності ВККСУ та її членів тощо, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 3692, частиною другою статті 344 КК України.

У цих кримінальних провадженнях повідомлено про підозру суддям Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА6, колишньому Голові Державної судової адміністрації України ОСОБА7, колишнім членам ВККСУ ОСОБА8, ОСОБА9, адвокату ОСОБА10.

У вказаних кримінальних провадженнях правоохоронні органи проводили негласні слідчі (розшукові) дії в робочих кабінетах голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1, заступника голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА2, що були розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Петра Болбочана, 8, корпус 1.

За результатами цих дій зроблено записи розмов різних осіб.

У записах, що були здійснені правоохоронними органами у службових кабінетах суддів ОСОБА1 та ОСОБА2, і які відображені у протоколах оглядів речей і документів, фрагментах аудіозаписів, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П. не фігурує як учасник домовленості суддів про неявку до ВККС на кваліфікаційне оцінювання 17 квітня та 21 травня 2019 року.

У скриншотах та аудіозаписах розмов, що зазначені у дисциплінарній скарзі, суддя Васильченко І.П. не фігурує.

Правове регулювання

Суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів (пункт 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду; суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. У преамбулі цього Кодексу наголошено, що судді добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

Відповідно до статті 10 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів під час здійснення правосуддя.

Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів (четвертий показник Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23).

У Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, звертається увага на те, що судді повинні не тільки професійно виконувати покладені на них обов’язки, а й гідно поводити себе у приватному житті. Саме поведінка судді є передумовою довіри до правосуддя.

Отже, міжнародні та національні документи визначають, що суддя має дотримуватись високих стандартів поведінки, виконувати покладені на нього обов’язки щодо здійснення правосуддя та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя.

Дотримання етичних норм передбачає утримання судді від дій, що можуть бути розцінені як використання посадового становища в особистих цілях чи можуть викликати сумнів у його неупередженості, незалежності і справедливості винесених рішень.

Особливості поведінки судді мають прояв у тому, що суддя зобов’язаний не допускати будь-яких дій, що можуть заподіяти шкоду, порушити нормальну діяльність суду чи дискредитувати судову владу в цілому. Недотримання суддею моральних засад суспільства, його неетична поведінка щодо учасників процесу тощо веде до зниження авторитету, робить таку поведінку незрозумілою для суспільства, внаслідок чого в учасників процесу виникають сумніви щодо незалежності і справедливості суду.

Моральна складова суддівської етики (стосунки судді з учасниками судового процесу, з колегами, з відвідувачами суду та з будь-ким поза межами службової діяльності) вимагає від суддів дотримання правил поведінки, які включають в себе як загальновизнані норми моралі, що існують в суспільстві, так і стандарти, що регулюють службову діяльність, тобто вимоги, встановлені законодавством до професії, та стандарти, що стосуються позаслужбової поведінки й іншої дозволеної діяльності. Лише високопрофесійна, моральна, етична поведінка судді здатна викликати повагу до суду та забезпечити впевненість учасників судового процесу і відвідувачів суду в неупереджених результатах розгляду справи. При цьому суддя повинен проявляти такі моральні якості, як чесність, об'єктивність, безсторонність, неупередженість, толерантність, добросовісність, справедливість, збалансованість, розумність, розсудливість, стриманість, уважність, ввічливість, повагу до оточуючих.

Відповідно до висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.

У пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні у сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) також зазначено, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, серед іншого, за допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Як встановлено Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя причинами неявки судді Васильченко І.П. на кваліфікаційне оцінювання, призначене на 17 квітня та 21 травня 2019 року, була її тимчасова непрацездатність, що підтверджується відповідними листками непрацездатності.

Рішенням ВККСУ від 8 травня 2019 року № 67/зп-19 причини неявки судді Васильченко І.П. 17 квітня 2019 року для складення першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді визнано поважними та призначено складення іспиту на 21 травня 2019 року.

Інформацією начальника відділу планово-фінансової діяльності та звітності Окружного адміністративного суду міста Києва Н.Твердоступ підтверджено нарахування та виплату лікарняних (загальне захворювання) за листками непрацездатності АДХ № 029627 від 15 квітня 2019 року та АДХ № 029620 від 15 травня 2019 року, що підтверджує наявність дійсних (не скасованих) листків непрацездатності.

11 вересня 2024 року рішенням ВККСУ № 271/зп-24 суддю Васильченко І.П. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесід».

Наразі кваліфікаційне оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П. на відповідність займаній посаді не завершено, дати проведення співбесіди ВККСУ не визначено.

Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, негласні слідчі (розшукові) дії проводилися у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва в кабінетах голови та заступника голови за адресою: АДРЕСА1.

Натомість робоче місце судді Васильченко І.П. розташовано за адресою: місто Київ, вулиця Великій Васильківська, 81А, кабінет № 212.

Доводи дисциплінарної скарги в частині існування домовленості судді Васильченко І.П. з іншими суддями Окружного адміністративного суду міста Києва, в тому числі і за вказівкою голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1, стосовно неявки 17 квітня та 21 травня 2019 року на кваліфікаційне оцінювання до ВККСУ не знайшли свого підтвердження ні під час дослідження оприлюднених НАБУ фрагментів аудіозаписів розмов у кримінальних провадженнях №№ ____, ____, ____, ні скриншотів, відображених у дисциплінарній скарзі.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Ураховуючи пояснення судді Васильченко І.П. та фактичні обставини справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що не було здобуто чітких і переконливих доказів допущення суддею Васильченко І.П. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Таким чином, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила в діях судді Васильченко І.П. складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Під дисциплінарним проступком судді необхідно розуміти винне, протиправне порушення службових обов’язків, що полягає в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або перешкоджанні в доступі до правосуддя, порушенні суддівських обмежень, а також загальновизнаних моральних вимог.

Склад дисциплінарного проступку судді – це сукупність передбачених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (від 23 – 25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.

У Висновку № 3 (2002) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зазначено: для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.

У пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) вказано, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.

У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, зазначено, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) і Директорат з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи вважають, що дія чи бездіяльність судді можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, якщо вони вчинені умисно або з грубою необережністю (пункт 19 Спільного висновку щодо проєкту Закону «Про дисциплінарну відповідальність суддів Республіки Молдова»), а дисциплінарне провадження, як правило, має порушуватися в разі грубої і неприпустимої професійної поведінки судді (пункт 35 цього Спільного висновку).

Частиною шістнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

У наданій головою Окружного адміністративного суду міста Києва Р. Арсірієм характеристиці зазначено, що за час роботи на посаді судді, Васильченко І.П. зарекомендувала себе кваліфікованою, досвідченою суддею, яка на високому рівні володіє теоретичними та практичними знаннями у сфері адміністративної юстиції. Суддя Васильченко І.П. систематично працює над підвищенням свого професійного рівня, уважно стежить за змінами в чинному законодавстві, постійно проходить підготовку для підтримання кваліфікації за програмою для суддів окружних адміністративних судів в Національній школі суддів України. Васильченко І.П. за особистими якостями спокійна, цілеспрямована, морально стійка, врівноважена, має добре розвинені комунікативні та організаторські здібності, з повагою ставиться до керівництва та колег, неухильно дотримується професійної етики судді.

Згідно з відомостями, отриманими від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та оприлюдненими на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя, суддя Васильченко І.П. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора – доповідача Захарченка М.С., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, урахувавши пояснення судді Васильченко І.П., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила чітких та переконливих доказів наявності в діях судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому не вбачає підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частин другої, шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко Ірини Петрівни та припинити дисциплінарне провадження.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Члени Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя