Вища рада правосуддя, розглянувши заяву про звільнення Пилипчук Лідії Іванівни з посади судді Полтавського апеляційного суду у відставку та долучені до неї документи,
встановила:
13 березня 2026 року (вх. № 762/0/6-26) до Вищої ради правосуддя надійшли заява Пилипчук Л.І. від 12 березня 2026 року та документи про її звільнення з посади судді Полтавського апеляційного суду у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
За результатами розгляду заяви та долучених до неї документів установлено таке.
Пилипчук Лідія Іванівна, ____ року народження, рішенням Полтавської обласної ради народних депутатів від 11 червня 1991 року обрана народним суддею Октябрського районного народного суду міста Полтави, постановою Верховної Ради України від 21 червня 2001 року № 2576-III обрана на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави безстроково, постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 297-VI обрана на посаду судді Апеляційного суду Полтавської області, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведена на роботу на посаді судді Полтавського апеляційного суду.
Згідно зі статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя (частина перша статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Відповідно до пункту 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день обрання Пилипчук Л.І. народним суддею Октябрського районного народного суду міста Полтави законодавство не встановлювало права судді на відставку та, відповідно, не регламентувало питання обчислення стажу, який дає право на відставку.
Під час роботи Пилипчук Л.І. на посаді судді набрав чинності Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» і діяли Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (із липня 1995 року до березня 2008 року) та постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (із березня 2008 року до січня 2011 року).
Абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів», зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус суддів”», визначено, що до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», абзацу другого пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з копіями трудової книжки та диплома Пилипчук Л.І. із 1 вересня 1982 року до 30 червня 1987 року навчалася за денною формою в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство».
Отже, до стажу роботи Пилипчук Л.І., який дає їй право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка – 2 роки 5 місяців.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме такий правовий висновок викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке Велика Палата Верховного Суду залишила без змін постановою від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Частиною першою статті 8 Закону СРСР від 4 серпня 1989 року № 328-I «Про статус суддів в СРСР», яка була чинною на дату обрання Пилипчук Л.І. на посаду народного судді, установлено, зокрема, що народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.
Згідно з вимогами законодавства, чинного на день обрання Пилипчук Л.І. народним суддею Октябрського районного народного суду міста Полтави, мінімальний стаж роботи в галузі права для зайняття посади судді районного (міського) суду становив 2 роки.
Відповідно до копії трудової книжки стаж професійної діяльності Пилипчук Л.І. за юридичною спеціальністю (після здобуття вищої освіти) становить понад 2 роки.
Наведене свідчить про наявність у Пилипчук Л.І. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково двох років роботи в галузі права, які вимагалися законом для обрання на посаду судді.
За результатами вивчення долучених до заяви документів щодо визначення наявності в судді Пилипчук Л.І. відповідного стажу для звільнення у відставку встановлено, що до стажу роботи Пилипчук Л.І. на посаді судді, який дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:
половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі – 2 роки 5 місяців;
час роботи на посаді судді – 34 роки 9 місяців 28 днів;
стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки.
Отже, загальний стаж роботи судді Пилипчук Л.І., який дає їй право на відставку, становить понад 20 років, а саме 39 років 2 місяці 28 днів.
Згідно з долученими до заяви документами суддя Полтавського апеляційного суду Пилипчук Л.І. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Пилипчук Лідію Іванівну з посади судді Полтавського апеляційного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
