Вища рада правосуддя, розглянувши заяву про звільнення Дунаєвської Дарії Леонідівни з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва за власним бажанням,
встановила:
1 квітня 2026 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява Дунаєвської Д.Л. від 30 березня 2026 року про звільнення з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва за власним бажанням (вх. № 937/0/6-26).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 1 квітня 2026 року зазначену заяву для здійснення підготовки до розгляду передано члену Вищої ради правосуддя Сав’юку М.І.
Дунаєвська Дарія Леонідівна Указом Президента України від 4 грудня 2020 року № 539/2020 призначена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва.
Згідно із частиною другою статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.
Частиною другою статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що у разі звернення судді із заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада правосуддя ухвалює рішення про звільнення судді з посади після попереднього з’ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус.
На запит члена Вищої ради правосуддя в заяві від 9 квітня 2026 року Дунаєвська Д.Л. підтвердила своє волевиявлення про звільнення з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва за власним бажанням та зазначила, що під час прийняття рішення про звільнення стороннього впливу на неї або примусу не вчинялося.
Керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Дунаєвську Дарію Леонідівну з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва за власним бажанням.
В.о. Голови Вищої ради правосуддя
