Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючої – Спірідонової Т.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Житного О.О., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Пилипенка С.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Лантуха Ярослава Васильовича стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Ніни Миколаївни,

 

встановила:

 

І. Стислий зміст дисциплінарної скарги

18 серпня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Лантуха Я.В. на неналежну поведінку судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М. під час розгляду справи № 760/739/21 (вх. № Л-4260/0/7-25).

Дисциплінарна скарга обґрунтована тим, що 11 січня 2021 року до Солом’янського районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА1 (скаржник) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконним та скасування рішення заступника начальника Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Євдокимова Є.А. щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху та закриття справи на підставі статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14 січня 2021 року вказаний адміністративний позов передано для розгляду судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьоновій Н.М.

Суддя Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М. ухвалою від 10 лютого 2021 року відкрила провадження у справі № 760/739/21 (провадження № 2-а/760/708/21) та вирішила проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними статтями 268, 269, 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) для окремих категорій термінових справ, у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Водночас скаржник зауважив, що на порушення вимог частини другої статті 269 КАС України копія ухвали від 10 лютого 2021 року разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами надіслана відповідачу звичайним поштовим відправленням.

23 квітня 2021 року представник позивача надіслав до Солом’янського районного суду міста Києва клопотання про долучення доказів у справі (вх. № 30059/21-Вх від 27 квітня 2021 року). 7 липня 2021 року представник відповідача надіслав до Солом’янського районного суду міста Києва відзив на позов (вх. № 50762/21-Вх від 14 липня 2021 року). Отже, як наголосив скаржник, у справі за його позовом було проведено всі необхідні підготовчі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи, однак рішення по суті заявлених вимог на порушення визначеного процесуальним законом десятиденного строку суддя Аксьонова Н.М. ухвалила лише 6 серпня 2025 року.

Суддя Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М. ухвалою від 22 вересня 2021 року передала адміністративну справу № 760/739/21 (провадження № 2-а/760/708/21) за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва. Водночас, як зауважив скаржник, указану ухвалу фактично складено та надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) та підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – підсистема «Електронний суд») 29 вересня 2021 року, тобто через 7 днів після її постановлення.

Отже, ухвалу від 22 вересня 2021 року про передачу справи за підсудністю до іншого суду постановлено через 225 днів, або 7 місяців 13 днів (із дня відкриття провадження у справі), тобто з порушенням граничного строку розгляду справи, встановленого частиною першою статті 286 КАС України, на 215 днів.

23 грудня 2021 року адміністративна справа надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року справу № 760/739/21 передано за підсудністю до Солом’янського районного суду міста Києва.

22 липня 2022 року згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану справу передано судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьоновій Н.М.

25 липня 2022 року суддя Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М. постановила ухвалу про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі № 760/739/21 (провадження № 2а/760/1334/22). Цією ухвалою призначено проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін, надано відповідачу п’ятнадцятиденний строк для подання відзиву.

Щодо зазначеної ухвали скаржник зауважив, що замість продовження розгляду справи по суті заявлених вимог суддя Аксьонова Н.М. повторно відкрила провадження в адміністративній справі, провадження в якій вже було відкрито раніше, призначила проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін та надала відповідачу новий строк для подання відзиву – 15 днів, хоча відзив на позовну заяву вже надійшов до суду та містився в матеріалах справи.

31 серпня 2022 року представник відповідача повторно надіслав до Солом’янського районного суду міста Києва відзив на позовну заяву у справі № 760/739/21 (вх. № 34606/22-Вх від 2 вересня 2022 року).

Скаржник вказав, що неодноразово усно звертався до суду щодо отримання рішення у справі, проте суддя Аксьонова Н.М. «відповідала відмовою через відсутність рішення, посилаючись на свою зайнятість в інших справах».

2 травня 2023 року скаржник надіслав до Солом’янського районного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» заяву про надання інформації у справі та вжиття заходів щодо розгляду справи (вх. № ЕП-8945/23-Вх від 2 травня 2023 року). На час звернення з указаною заявою строк розгляду справи з моменту першого відкриття провадження у справі становив 812 днів, або 2 роки 2 місяці 23 дні, а з моменту другого відкриття провадження у справі – 282 дні, або 9 місяців 8 днів. Листом від 22 травня 2023 року за № 01-07/531/2023 голова Солом’янського районного суду міста Києва повідомив скаржнику, що у справі № 760/739/21 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, станом на день відповіді рішення у справі не ухвалено.

7 вересня 2023 року скаржник повторно надіслав до Солом’янського районного суду міста Києва заяву про надання інформації у справі та вжиття заходів щодо розгляду справи (вх. № ЕП-17559/23-Вх від 7 вересня 2023 року). На час звернення із вказаною заявою строк розгляду справи з моменту першого відкриття провадження у справі становив 940 днів, або 2 роки 6 місяців 29 днів, а з моменту другого відкриття провадження у справі – 410 днів, або 1 рік 1 місяць 14 днів. Як зазначено в дисциплінарній скарзі, цю заяву суддя Аксьонова Н.М. проігнорувала, жодної відповіді з інформацією про причини тривалого розгляду справи надано не було.

Крім того, скаржник зазначив, що 14 листопада 2023 року, 15 січня 2024 року подав через підсистему «Електронний суд» клопотання про прискорення розгляду справи, які було залишено без відповідного реагування. На його усні особисті звернення жодна інформація не надавалася, хоча суддя Аксьонова Н.М. усно запевняла, що пам’ятає про справу та найближчим часом ухвалить рішення по суті заявлених вимог.

Скаржник вказав, що на день ухвалення рішення у справі (6 серпня 2025 року) із дня відкриття у ній провадження вперше (10 лютого 2021 року) строк розгляду справи склав 1639 днів, або 4 роки 5 місяців 28 днів, із дня відкриття провадження у справі вдруге (25 липня 2022 року) – 1109 днів, або 3 роки 13 днів, що не відповідає ні встановленому законом строку для розгляду справи цієї категорії (стаття 286 КАС України), ні іншому розумному строку. Такий тривалий розгляд суддею Аксьоновою Н.М. зазначеної справи «у поєднанні із безпідставним залишенням нею без відповідного реагування і розгляду неодноразових заяв та клопотань позивача і його представника про надання інформації про причини затягування розгляду справи й вжиття заходів щодо пришвидшення розгляду справи», на думку скаржника, є грубим проявом неповаги до громадян та учасників судового процесу, що підриває суспільну довіру до суду і правосуддя в Україні.

У зв’язку з наведеним скаржник зазначив про наявність у поведінці судді Аксьонової Н.М. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень), пунктом 3 частини першої статті 106 цього Закону (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу), та просив притягнути її до дисциплінарної відповідальності.

ІІ. Стислий зміст пояснень судді

15 вересня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Аксьонової Н.М.

Суддя Аксьонова Н.М. зазначила, що 11 січня 2021 року до Солом’янського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення щодо скасування постанови та закриття справи, який відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2021 року передано їй для розгляду. Ухвалою Солом’янського районного суду міста Києва від 19 січня 2021 року позов ОСОБА1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків. Ухвалою від 10 лютого 2021 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу п’ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 162 КАС України, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивачу роз’яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому статтею 163 КАС України.

Ухвалою Солом’янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

16 грудня 2021 року матеріали справи надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва (вих. № 760/739/21/80185/2021).

23 грудня 2021 року матеріали справи надійшли до Окружного адміністративного суду міста Києва. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року справу передано до Солом’янського районного суду міста Києва.

18 липня 2022 року вказана справа надійшла до Солом’янського районного суду міста Києва. Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22 липня 2022 року справу передано судді Аксьоновій Н.М.

Суддя Аксьонова Н.М. пояснила, що, керуючись принципом доступу до правосуддя, закріпленим у статті 5 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи статтю 30 КАС України, прийняла справу до свого провадження, щоб не створювати перешкод для реалізації сторонами свого права на судовий захист. Ураховуючи, що ухвала про передачу справи за підсудністю від 22 вересня 2021 року була остаточною у справі, ухвалою Солом’янського районного суду міста Києва від 25 липня 2022 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Отже, як зазначила суддя, її дії щодо відкриття провадження у справі були зумовлені виключно необхідністю забезпечення доступу до правосуддя.

2 вересня 2022 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

6 серпня 2025 року рішенням Солом’янського районного суду міста Києва в задоволенні позову ОСОБА1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відмовлено. 7 серпня 2025 року сторонам копію рішення надіслано в електронній формі до електронного кабінету.

Суддя Аксьонова Н.М. вважає, що під час розгляду справи № 760/23294/21 не вчинила жодних дій, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, суддя Аксьонова Н.М. у поясненнях зазначила, що відповідно до визначеної спеціалізації (рішення зборів суддів від 1 грудня 2020 року № 5/2020 та від 24 листопада 2023 року № 11/2023) розглядає всі цивільні справи, адміністративні справи, справи про порушення митних правил, а також усі категорії справ як слідчий суддя, окрім клопотань про тимчасовий доступ до речей та документів. Згідно з офіційними статистичними даними Державної судової адміністрації України Солом’янський районний суд міста Києва у 2023 році належав до судів із найбільшим рівнем навантаження в Україні. Відповідно до оприлюдненої Радою суддів України інформації про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до загальних місцевих судів, та орієнтовну нормативну чисельність суддів за даними звітності за І півріччя 2025 року Солом’янський районний суд міста Києва за рівнем навантаження займає шосте місце в Україні. Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя чисельність суддів становить 33 судді, чисельність суддів із повноваженнями – 22, чисельність суддів за нормативами – 63.

Суддя також зазначила, що наразі в Солом’янському районному суді міста Києва один суддя працює за трьох, суддівський штат не укомплектовано та він щороку зменшується, що призводить до порушення якісних показників розгляду справ, оскільки навантаження суддів є надмірним. Усі нерозглянуті справи (після звільнення суддів) «перерозподілено для розгляду», зокрема і їй як судді цивільної спеціалізації та слідчого судді.

Суддя Аксьонова Н.М. навела відомості про кількість справ усіх категорій, які перебували в її провадженні у 2021–2025 роках. Повідомила також, що входила до складу колегій суддів у шести кримінальних провадженнях, що спричиняє додаткове навантаження та впливає на строки розгляду справ, які перебувають у її провадженні. Зазначила, що відповідно до ЄДРСР у період із 25 липня 2022 року (дата відкриття провадження у справі) до 6 серпня 2025 року (дата ухвалення рішення у справі) ухвалила 7675 процесуальних рішень. Зазначила, що наведені відомості підтверджують надмірний рівень її навантаження, що унеможливлює дотримання встановлених законом строків розгляду судових справ, виготовлення вмотивованих судових рішень та надання їх копій для внесення до ЄДРСР.

Суддя Аксьонова Н.М. зауважила, що до ухвалення рішення (по суті) кожна цивільна / адміністративна справа, яка надходить до судді, проходить стадію підготовки до розгляду: необхідно вирішити питання про відкриття провадження у справі, про витребування доказів, поновлення (продовження) процесуальних строків, залучення співвідповідача, заміну відповідача, залучення третіх осіб, призначення експертизи, закриття підготовчого провадження, забезпечення позову та доказів, ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Отже, в одній справі може бути не одне процесуальне рішення, а декілька, і кожне з цих рішень повинно бути вмотивованим.

Суддя просила врахувати, що більшість свого робочого часу перебуває в судових засіданнях. Після повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України значно збільшилося надходження клопотань і скарг учасників кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснює Головне управління Служби безпеки України в місті Києві та Київській області, які мають обмежені строки розгляду та які слідчий суддя розглядає першочергово. У зв’язку із цим для дотримання розумних строків розгляду справ часто доводиться ущільнювати свій робочий графік так, що в один день призначаються до розгляду 20–30 справ. Лише у вільний від судових засідань час суддя має можливість виготовляти тексти ухвалених судових рішень та надсилати їхні копії до ЄДРСР.

Суддя Аксьонова Н.М. наголосила, що за «такого великого обсягу роботи дотримуватися всіх процесуальних строків доволі складно незалежно від сумлінності, професійності чи старань. Навіть першочергові і невідкладні завдання неможливо виконувати вчасно, адже щоразу з’являється щось більш термінове». Проте, незважаючи на надмірне навантаження, розуміючи важливість покладених на неї обов’язків, ставлячись відповідально до здійснення правосуддя, вона вживає всіх можливих і допустимих заходів для оперативного вирішення справ та виготовлення процесуальних рішень, постійно змінює підходи в організації роботи з метою оптимізації робочого процесу, працює понаднормово, адже залишається працювати після закінчення робочого дня, працює у вихідні дні, під час тимчасової непрацездатності, у відпустках на шкоду своєму здоров’ю та своїй сім’ї.

Суддя запевнила, що у своїй роботі керується виключно принципами законності, неупередженості та добросовісності, і для неї кожна справа, незалежно від її резонансу, складу учасників чи складності, має однакову юридичну цінність і вимагає однакової професійної відповідальності. Суддівське навантаження не змінює її підходу до пріоритетності справ – вона завжди прагне забезпечити «належний і справедливий розгляд у кожному провадженні, наскільки це дозволяють об’єктивні обставини». Самокритично ставиться до результатів своєї роботи та їх наслідків, прагне покращити якісні показники.

Суддя Аксьонова Н.М. звернула увагу на здійснення судочинства в надскладних умовах після початку повномасштабної війни в Україні: постійні повітряні тривоги, ракетні обстріли, атаки шахедів (за відсутності укриття у приміщенні суду), постійний стрес, що безпосередньо впливає на працездатність, концентрацію та можливість швидко та в повному обсязі виконувати складну аналітичну роботу, якою є виготовлення вмотивованих судових рішень. Тривалі аварійні та планові відключення енергопостачання, «збої в роботі електронних систем (в тому числі автоматизованої системи документообігу та доступу до ЄДРСР) викликали труднощі з виготовленням і своєчасною реалізацією судових рішень. Під час таких відключень унеможливлюється не лише друк і підписання рішень, а й доступ до необхідних матеріалів провадження, реєстрів і баз даних. Тому вказані обставини також впливали на строки виготовлення та передачі тексту ухвали до ЄДРСР, поряд із загальними факторами надмірного навантаження, тривог та умов воєнного часу. При цьому у разі відсутності електропостачання хоча б в одному з двох приміщень суду – в іншому не працювала Автоматизована система документообігу суду».

Суддя зауважила також, що якісне виконання нею своїх обов’язків залежить від ефективності роботи усієї команди, зокрема помічника судді та секретаря судового засідання. Водночас із 2020 року до 2023 року на посаді помічника судді змінилося четверо працівників, із 5 липня до 1 вересня 2021 року вона працювала без помічника судді, а з 1 вересня до 7 жовтня 2021 року – без секретаря судового засідання. Нові працівники не мали необхідного досвіду, потребували методичної допомоги та постійного контролю на всіх етапах роботи. Із цих причин справу було передано до канцелярії суду для надіслання до Окружного адміністративного суду міста Києва із затримкою (14 грудня 2021 року), 16 грудня 2021 року матеріали справи надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Суддя Аксьонова Н.М. зазначила, що правовідносини у справі були «дискусійними», усталена практика Верховного Суду з аналогічних спорів відсутня. З огляду на принципи верховенства права та правової визначеності (стаття 2 КАС України, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) вона вважала за необхідне «відстежити актуальні позиції касаційної інстанції, щоб забезпечити єдність судової практики та уникнути можливих суперечностей. Після того, як стало зрозуміло, що подальше очікування на узгоджений підхід Верховного Суду не сприятиме оперативності судового процесу, було ухвалено рішення по суті». Суддя вважає, що її дії «були спрямовані не на зволікання, а на забезпечення якості судового розгляду, дотримання принципів законності, справедливості та єдності судової практики. Відтак указані вище обставини стали об’єктивними чинниками, які спричинили затримку у виготовленні судового рішення».

Щодо посилань скаржника на ненадання відповідей на заяви про прискорення розгляду суддя пояснила, що відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя не зобов’язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом, а тому відповіді на звернення ОСОБА1 суд не надавав, проте на усні звернення його інформовано про значне суддівське навантаження. Суддя Аксьонова Н.М. також зауважила, що в її провадженні перебувала та перебуває велика кількість справ, у яких надходять клопотання учасників про прискорення судового розгляду, проте одночасне прискорення розгляду усіх таких судових справ неможливе. Будь-якого обґрунтування існування «виключних» обставин, що об’єктивно свідчили б про необхідність швидкого та невідкладного розгляду справи, ОСОБА1 не наводив. Будь-який умисел на порушення прав скаржника на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку був відсутній.

Суддя зауважила, що після ухвалення 6 серпня 2025 року рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Лантух Я.В. одразу звернувся зі скаргою до Вищої ради правосуддя, що може свідчити про його незгоду з рішенням суду.

Суддя вважає, що «об’єктивна затримка розгляду справи не спричинила негативних наслідків для позивача, оскільки рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Позивач подав апеляційну скаргу та вже 03 вересня 2025 року справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду».

Із посиланням на практику Великої Палати Верховного Суду (постанови від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17), від 16 січня 2025 року у справі № 990SCGC/7/24) суддя Аксьонова Н.М. зазначила, що не допустила безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР, а також поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояву неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників процесу, які відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть стати підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

ІІІ. Процедура розгляду дисциплінарної скарги

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 18 серпня 2025 року скарга передана дисциплінарному інспектору Пилипенку С.М. для проведення попередньої перевірки.

Дисциплінарний інспектор Пилипенко С.М. надіслав судді Аксьоновій Н.М. запит від 19 серпня 2025 року № 6703/0/19-25 із пропозицією надати письмові пояснення щодо обставин, викладених у скарзі. 12 вересня 2025 року суддя Аксьонова Н.М. надіслала до Вищої ради правосуддя письмові пояснення, які надійшли на електронну пошту Вищої ради правосуддя 15 вересня 2025 року.

Дисциплінарний інспектор Пилипенко С.М. надіслав до Солом’янського районного суду міста Києва запит від 19 серпня 2025 року № 6704/0/19-25 щодо надання інформації про навантаження судді Аксьонової Н.М., штатну та фактичну чисельність суддів Солом’янського районного суду міста Києва, дні відсутності судді Аксьонової Н.М. на робочому місці та рух справи № 760/739/21. Солом’янський районний суд міста Києва листами від 28 серпня 2025 року № 1-03/94/2025, від 4 вересня 2025 року № 1-03/100/2025 надав запитувану інформацію.

14 серпня 2026 року дисциплінарний інспектор Пилипенко С.М. передав на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Лантуха Я.В. із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М. (вх. № 4573/0/24-26), а також дисциплінарну скаргу та матеріали, зібрані під час її попередньої перевірки.

IV. Обставини, встановлені за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила такі обставини.

Відомості про суддю

Аксьонова Н.М. Указом Президента України від 5 серпня 2020 року № 311/2020 призначена на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва.

Інформація про рух справи № 760/739/21

Дослідивши інформацію Солом’янського районного суду міста Києва (лист від 28 серпня 2025 року № 1-03/94/2025), довідку про рух справи № 760/739/21, відомості з ЄДРСР, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

11 січня 2021 року до Солом’янського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення щодо скасування постанови та закриття справи.

14 січня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями цей адміністративний позов передано для розгляду судді Аксьоновій Н.М. (єдиний унікальний номер судової справи 760/739/21).

19 січня 2021 року суддя Аксьонова Н.М. постановила ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА1 без руху. Цією ухвалою позивачу надано десятиденний строк із дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом долучення до позовної заяви документа про сплату судового збору в сумі 454 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94270093).

10 лютого 2021 року суддя Аксьонова Н.М. постановила ухвалу про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94782140).

21 вересня 2021 року представник позивача – адвокат ОСОБА2 надіслав на електронну пошту Солом’янського районного суду міста Києва клопотання про пришвидшення розгляду справи.

22 вересня 2021 року суддя Аксьонова Н.М. постановила ухвалу, якою адміністративну справу за позовом ОСОБА1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України передала за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва. Копію цієї ухвали надіслано до ЄДРСР 29 вересня 2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99983728).

14 грудня 2021 року справу № 760/739/21 передано до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ для передачі за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

16 грудня 2021 року матеріали адміністративної справи № 760/739/21 надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва із супровідним листом за вих. № 760/739/21/80185/2021.

23 грудня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла справа № 760/739/21.

Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року справу № 760/739/21 передано до Солом’янського районного суду міста Києва (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103396717).

18 липня 2022 року зазначена справа надійшла до Солом’янського районного суду міста Києва.

22 липня 2022 року відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу № 760/739/21 передано для розгляду судді Аксьоновій Н.М.

25 липня 2022 року суддя Аксьонова Н.М. постановила ухвалу, якою прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105626734).

2 вересня 2022 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

2 травня 2023 року ОСОБА1 надіслав до Солом’янського районного суду міста Києва заяву про надання інформації у справі та вжиття заходів щодо розгляду справи, яку зареєстровано в суді 3 травня 2023 року. На вказане звернення голова Солом’янського районного суду міста Києва надав відповідь листом від 22 травня 2023 року № 01-07/531/2023.

9 вересня 2023 року ОСОБА1 надіслав до Солом’янського районного суду міста Києва заяву про надання інформації у справі та вжиття заходів щодо розгляду справи.

14 листопада 2023 року ОСОБА1 надіслав до Солом’янського районного суду міста Києва клопотання про пришвидшення розгляду справи, яке зареєстровано в суді того самого дня.

15 січня 2024 року ОСОБА1 надіслав до Солом’янського районного суду міста Києва клопотання про пришвидшення розгляду справи, яке зареєстровано в суді наступного дня.

6 серпня 2025 року суддя Аксьонова Н.М. постановила рішення, яким відмовила в задоволенні адміністративного позову ОСОБА1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення щодо скасування постанови та закриття справи (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129362917).

7 серпня 2025 року копію цього рішення в електронній формі надіслано сторонам до електронного кабінету.

V. Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.

Щодо підстав дисциплінарної відповідальності судді

Загальні положення

Суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати та вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 11-134сап24 зазначила, що обов’язковою умовою для встановлення в діях судді ознак зазначеного дисциплінарного проступку є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді. Виявлення факту недотримання передбаченого законом строку розгляду справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Закінчення чи настання строку набуває (може набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Розумні строки розгляду справ судом належать до основних засад судочинства в Україні (стаття 129 Конституції України).

Кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом.

Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; 3) поведінка державних органів (насамперед суду); 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке перебуває на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року; «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року; «Бараона проти Португалії» від 8 липня 1987 року; «Буххольц проти Німеччини» від 6 травня 1981 року; «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Однією із засад адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (пункт 8 частини третьої статті 2 КАС України). Розумний строк – найкоротший строк розгляду та вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 11 частини першої статті 4 КАС України).

Главою 11 КАС України встановлено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Параграф 2 глави 11 КАС України визначає розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ (статті 268–289¹⁰ КАС України), до яких належать, зокрема, справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (стаття 286 КАС України).

Статтею 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів із дня відкриття провадження у справі

Відповідно до статті 268 КАС України (в редакції на день відкриття провадження у справі) у справах, визначених, зокрема, статтею 286 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності – кур’єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв’язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Оцінка поведінки судді

Дослідивши дисциплінарну скаргу та матеріали, зібрані під час її попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що після усунення позивачем недоліків адміністративного позову суддя Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М. ухвалою від 10 лютого 2021 року прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі № 760/739/21. Отже, згідно із приписами статті 171 КАС України суддя Аксьонова Н.М. встановила, зокрема, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, її належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, подано з дотриманням правил підсудності в установлений законом строк, відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені цим Кодексом.

Водночас на порушення статей 268, 286 КАС України суддя Аксьонова Н.М. не забезпечила негайного повідомлення учасників про дату, час і місце розгляду справи № 760/739/21 та не вирішила цю термінову адміністративну справу у встановлений десятиденний строк. Згідно із приписами статті 286 КАС України справа мала бути розглянута не пізніше 22 лютого 2021 року (останній день розгляду припадав на 20 лютого 2021 року, який є вихідним днем).

Натомість суддя Аксьонова Н.М. вирішила проводити розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94782140), а 22 вересня 2021 року, тобто після спливу восьми місяців із дня відкриття провадження у справі, ухвалила рішення про передання цієї справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв’язку з порушенням, на її думку, правил предметної юрисдикції (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99983728).

Установлено також, що фактично справу № 760/739/21 передано до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ для передачі за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 14 грудня 2021 року, тобто через майже три місяці після постановлення зазначеної вище ухвали.

Із 23 грудня 2021 року до 18 липня 2022 року справа № 760/739/21 перебувала в Окружному адміністративному суді міста Києва.

22 липня 2022 року відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу № 760/739/21 передано для розгляду судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьоновій Н.М.

25 липня 2022 року суддя Аксьонова Н.М. повторно постановила ухвалу, якою прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105626734).

Згідно із цією ухвалою розгляд справи суддя Аксьонова Н.М. вирішила проводити розгляд справи № 760/739/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін без урахування приписів статей 268, 286 КАС України щодо негайного повідомлення учасників про дату, час і місце розгляду справи з метою її вирішення в десятиденний строк. Лише 6 серпня 2025 року суддя Аксьонова Н.М. ухвалила рішення по суті спору, яким відмовила у задоволенні адміністративного позову ОСОБА1 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129362917).

Отже, справа № 760/739/21 перебувала у провадженні судді Аксьонової Н.М. із 14 січня 2021 року до 22 вересня 2021 року та із 22 липня 2022 року до 6 серпня 2025 року, що свідчить про порушення суддею вимог статті 286 КАС України щодо строку розгляду термінової адміністративної справи та про наявність у її поведінці ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та/або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

Проаналізувавши доводи скаржника щодо повторного відкриття провадження у справі та надання відповідачу строку для подання відзиву на позов (хоча відзив уже містився в матеріалах судової справи) замість продовження розгляду справи по суті, а також пояснення судді Аксьонової Н.М. з цього приводу, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що зазначені дії судді можуть розглядатися як такі, що мали вплив на тривалість розгляду справи, та підлягають оцінці під час вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Водночас, на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, наведені дії судді Аксьонової Н.М. не вказують на наявність у її поведінці ознак іншого дисциплінарного проступку, визначеного частиною першою статті 106 зазначеного Закону. Оцінці підлягають також доводи скаржника щодо його неодноразових звернень до Солом’янського районного суду міста Києва та судді Аксьонової Н.М. із заявами / клопотаннями щодо ухвалення рішення у справі № 760/739/21, пришвидшення розгляду.

Не вказують на наявність у поведінці судді Аксьонової Н.М. ознак іншого дисциплінарного проступку і доводи скаржника про надсилання відповідачу копії ухвали суду від 10 лютого 2021 року звичайним поштовим відправленням без урахування положень статті 268 КАС України, оскільки, зокрема, такий спосіб повідомлення відповідача не перешкодив йому реалізувати надані законом процесуальні права та виконати покладені процесуальні обов’язки, зокрема в частині подання відзиву на позовну заяву. Водночас зазначені доводи скаржника підлягають оцінці сукупно з його доводами про невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, з урахуванням установленого КАС України порядку розгляду термінових адміністративних справ з метою забезпечення їх розгляду у стислі строки.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не вбачає в поведінці судді Аксьонової Н.М. ознак дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24, суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за цим пунктом лише за вчинення «етичного проступку», зокрема, під час виконання функцій судді зі здійснення правосуддя. У такому разі діяння судді повинні оцінюватися виключно через призму моральних та етичних принципів та якостей особи судді, який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя, та не повинні пов’язуватися із застосуванням суддею норм матеріального та процесуального права під час ухвалення судових рішень. За відсутності обставин, які свідчать, що дії судді під час виконання функцій правосуддя порочать звання судді й підривають авторитет правосуддя, а становлять лише порушення (істотне порушення) норм процесуального права, такі дії судді не можуть кваліфікуватися за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Водночас дисциплінарна скарга Лантуха Я.В. не містить конкретних відомостей із посиланням на відповідні фактичні обставини (свідчення, докази), які вказували б на порушення суддею Аксьоновою Н.М. під час розгляду адміністративної справи № 760/739/21 правил етичної поведінки, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також встановила, що суддя Аксьонова Н.М. надала копію ухвали Солом’янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року у справі № 760/739/21 для її внесення до ЄДРСР лише через сім календарних днів після постановлення цієї ухвали. Зазначена обставина хоча й свідчить про недотримання суддею Аксьоновою Н.М. вимог частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо надіслання копії судового рішення до ЄДРСР не пізніше наступного дня після його ухвалення, однак не вказує на допущення порушення такого серйозного та грубого характеру, щоб виправдовувати притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за вказану поведінку на підставі пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, на переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, наведені в дисциплінарній скарзі Лантуха Я.В. обставини є достатніми для висновку про наявність у поведінці судді Аксьонової Н.М. ознак дисциплінарних проступків, визначених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: безпідставне затягування та/або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи № 760/739/21 протягом строку, встановленого законом.

Висновок по суті

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Пилипенка С.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Лантуха Я.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М. у зв’язку із встановленням у її поведінці ознак дисциплінарних проступків, визначених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та/або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

Пояснення судді Аксьонової Н.М. щодо обставин, які перешкодили їй дотриматися встановленого законом строку розгляду адміністративної справи № 760/739/21, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає необхідним ретельно дослідити та оцінити після відкриття дисциплінарної справи через призму наявності / відсутності чинників, які об’єктивно могли унеможливити вчинення суддею Аксьоновою Н.М. процесуальних дій, необхідних для розгляду справи № 760/739/21 у встановлений законом строк, чи строк, який можна вважати розумним для розгляду цієї справи.

Отже, наявність підстав для притягнення або для відмови у притягненні судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М. до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих у межах дисциплінарного провадження.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Ніни Миколаївни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуюча на засіданні

Другої Дисциплінарної палати Вищої

ради правосуддя

 

 

 Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя