Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Гречка Ігоря Григоровича стосовно судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Жанни Миколаївни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 17 грудня 2019 року за вхідним № Г-6796/0/7-19, 11 січня 2020 року за вхідним № Г-275/0/7-20 та 5 лютого 2020 року за вхідним № Г-275/1/7-20 надійшли дисциплінарні скарги Гречка І.Г. на дії судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Ж.М. під час розгляду справи № 175/2487/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна суб’єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна подружжя.

Автор скарги вказує, що провадження у справі відкрито 4 липня 2014 року, після чого справа перебувала в провадженні різних суддів.

27 жовтня 2017 року своєю ухвалою суддя Озерянська Ж.М. прийняла справу до свого провадження.

Скаржник посилається на безпідставне затягування та невжиття суддею Озерянською Ж.М. заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Вказує, що провадження у даній справі триває більш ніж п’ять років.

Крім того, у скарзі зазначено, що деякі судові засідання в порушення вимог статей 211, 214, 223, 248, 247 ЦПК України були проведені поза межами зали судового засідання в кабінеті судді Озерянської Ж.М. При цьому, протокол судового засідання не вівся, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Скаржник також вбачає в діях судді безпідставне затягування розгляду справи, оскільки ухвалою від 14 березня 2018 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу і перелік поставлених питань повністю співпадає з переліком питань за ухвалами, постановленими раніше під час перебування справи в провадженні інших суддів, а саме за ухвалами від 8 квітня 2015 року та від 15 червня 2016 року.

На підставі викладеного автор скарги просив притягнути суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянську Ж.М. до дисциплінарної відповідальності.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 18 грудня 2019 року № Г-6796/0/7-19 скаргу передано для проведення попередньої перевірки Краснощоковій Н.С.

На підставі протоколів раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 11 січня 2020 року № Г-275/0/7-20 та від 5 лютого 2020 року № Г-275/1/7-20 скарги об’єднано в одне провадження зі скаргою № Г-6796/0/7-19 та передано члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Краснощокова Н.С. внесла пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Дніпропетровської області Озерянської Ж.М.

Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Краснощокову Н.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1–5 частини першої статті 44 цього Закону, – повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги з наданих в.о. голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Ребровим С.О. відомостей та інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено наступне.

10 червня 2014 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об’єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна подружжя.

10 червня 2014 року вказана позовна заява розподілена судді Борисову С.А. з присвоєнням єдиного унікального номеру справи № 175/2487/14-ц (провадження № 2/175/920/14).

4 липня 2014 року ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Борисова С.А. було відкрито провадження у справі.

25 квітня 2017 року відбувся повторний розподіл судової справи у зв’язку з закінченням повноважень у головуючого судді Борисова С.А.

Справу розподілено в провадження судді Шабанова А.М.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабанова А.М. від 25 квітня 2017 року справу прийнято до свого провадження.

23 жовтня 2017 року за розпорядженням керівника апарату суду № 42-Р було призначено повторний автоматизований розподіл у справі у зв’язку з відстороненням судді Шабанова А.М від здійснення правосуддя.

В провадження судді Озерянської Ж.М. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справа надійшла 23 жовтня 2017 року.

Стосовно доводів скарги про тривалість провадження у цій справі більш ніж п’ять років під час проведення попередньої перевірки встановлено, що з 10 червня 2014 року по 25 квітня 2017 року справа перебувала в провадженні судді Борисова С.А., якого рішенням Вищої ради правосуддя від 13 березня 2018 року № 739/0/15-18 було звільнено з посади судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

З 25 квітня 2017 року по 23 жовтня 2017 року справа перебувала в провадженні судді Шабанова А.М., якого рішенням Вищої ради правосуддя від 27 березня 2018 року № 905/0/15-18 було звільнено з посади судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Тобто в цій частині у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, звільнених з посади, що згідно положень пункту 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» унеможливлює здійснення перевірки доводів дисциплінарної скарги в цій частині.

Отже, з 23 жовтня 2017 року справа перебуває в провадження судді Озерянської Ж.М.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Ж.М. від 27 жовтня 2017 року прийнято справу до свого провадження та призначено справу до розгляду на 6 грудня 2017 року.

30 жовтня 2017 року було розглянуто клопотання адвоката позивачки про передачу на відповідальне зберігання транспортних засобів та накладення арешту по цивільній справі.

Судове засідання не фіксувалось на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Озерянської Ж.М. від 30 жовтня 2017 року в задоволенні цього клопотання відмовлено.

6 грудня 2017 року в судовому засіданні за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 слухання справи відкладено до 8 лютого 2018 року у зв’язку з неявкою відповідача ОСОБА_2.

8 лютого 2018 року у зв’язку з перебуванням головуючої судді Озерянської Ж.М. на лікарняному слухання справи відкладено до 14 березня 2018 року.

14 березня 2018 року в судовому засіданні за участю позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 судом винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача від 30 травня 2017 року про призначення будівельно-технічної експертизи. Провадження у справі зупинене до проведення експертизи.

В наданих Вищій раді правосуддя поясненнях суддя Озерянська Ж.М. зазначила, що в судовому засіданні 14 березня 2018 року представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 не заперечувала проти призначення судом експертизи.

Цією ухвалою також зобов’язано відповідача ОСОБА_2 надати судовому експерту та відповідним спеціалістам доступ до домоволодіння розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, __________________________ для огляду подвір’я та всіх будівель зовні та всередині, з метою складання технічної документації та висновку.

3 квітня 2018 року за вихідним № 3271/18 справу направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.

24 квітня 2018 року до суду надійшов лист директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про збільшення строків проведення експертизи у зв’язку великим навантаженням.

29 травня 2018 року до суду надійшло клопотання експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання об’єкту для дослідження.

31 травня 2018 року секретар судового засідання телефонограмою у телефонному режимі повідомила сторони у справі (представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3) про необхідність надання експерту об’єкту для дослідження на 12 червня 2018 року.

15 січня 2019 року до суду з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз повернуто цивільну справу з повідомленням про неможливість надання висновку експерта.

Суддею Озерянською Ж.М. в наданих поясненнях також зазначено, що експерту саме відповідачем ОСОБА_2 не було надано доступ до домоволодіння – об'єкту обстеження.

Ухвалою від 25 січня 2019 року (оскільки тривала відпустка судді по 22 січня 2019 року (копію наказу додано до пояснень судді) , провадження по справі було поновлено та призначено судове засідання на 26 березня 2019 року.

25 січня 2019 року фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Озерянської Ж.М. від 25 січня 2019 року відновлено провадження у справі та призначене судове засідання на 26 березня 2019 року.

26 березня 2019 року електронною поштою до суду надійшла заява представника позивача про відкладення слухання справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не відбувалось, слухання справи відкладено на 18 червня 2019 року.

У судовому засіданні 18 червня 2019 року відповідно до протоколу судового засідання, в якому приймали участь адвокат позивачки ОСОБА_6 та знову представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4, було оголошено перерву за клопотаннями представників обох сторін для встановлення обставин по справі, а саме наявності доступу до об'єкту обстеження та вирішення питання про призначення експертизи, про проведення якої сторона (представник відповідача ОСОБА_4 не заперечувала) на 8 липня 2019 року.

8 липня 2019 року до суду надійшло клопотання адвоката позивачки ОСОБА_6 про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

І того ж дня 8 липня 2019 року адвокат відповідача ОСОБА_5, заперечуючи проти призначення експертизи, повідомив секретаря про подання ним клопотання про витребування доказів, тому розгляд справи було відкладено до 18 вересня 2019 року для виклику позивача щодо належного розгляду клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою від 10 липня 2019 року судом задоволено клопотання адвоката ОСОБА_5 про витребування доказів, якою судом було зобов'язано Дніпровський районний відділ поліції Дніпровського відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області надати суду належним чином посвідчені копії процесуальних документів оформлених в рамках кримінального провадження №______________________828 від 29 червня 2018 року та в яких наведено перелік майна, що зникло з будинку розташованого за адресою: садове товариство _____________________________________, Дніпровський район, Дніпропетровська область, який є спірним майном.

18 вересня 2019 року по електронній пошті до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено секретарем судового засідання до 21 листопада 2019 року, без фіксування судового процесу.

21 листопада 2019 року суддя перебувала у нарадчій кімнаті по кримінальній справі №183/6793/16-к при колегіальному винесенні вироку відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 187 КК України (копію витягу з вироку суду додано до пояснень судді), тому розгляд справи секретарем судового засідання було відкладено до 5 лютого 2020 року, так як у січні 2020 року суддя буде перебувати у черговій відпустці (копію наказу додано до пояснень судді).

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Озерянської Ж.М. від 5 лютого 2020 року позовну заяву залишено без розгляду, з огляду на положення ч. 5 ст. 223 ЦПК України з підстав повторної неявки позивачки та її адвоката в судове засідання.

Суд в ухвалі дійшов висновку, що розглядати позовні вимоги за наявності матеріалів без участі позивача та її адвоката ОСОБА_6 неможливо, клопотання про розгляд справи у їх відсутність не надходило, належним чином повідомлений адвокат позивача в судове засідання не з`явилася без поважних причин.

Отже, з наведеного вбачається, що в провадженні судді Озерянської Ж.М. справа перебувала з 23 жовтня 2017 року по 5 лютого 2020 року, тобто майже два роки та чотири місяці, з яких більш ніж десять місяців провадження у справі було зупинене у зв’язку з призначенням у справі судової експертизи (з 14 березня 2018 року по 25 січня 2019 року).

Згідно положень статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

В наданих поясненнях суддя Озерянська Ж.М. зазначила, що відкладення судових засідань відбувалось з причини неявки сторін та за клопотанням адвоката позивача про відкладення, які відбувались дійсно без фіксації процесу, здійснювались секретарем судового засідання, оскільки суддя в цей час розглядала у залі судових засідань інші справи, яких за розкладом справ різної категорії призначається кожного дня по 20-25 справ, не враховуючи участь судді у колегіальних розглядах кримінальних справ. Таке відкладення перш за все секретарем вчинювалось для економії часу адвокатів сторін.

Суддя також зауважила, що у справі відкрито провадження на підставі норм ЦПК України, що діяв до 15 грудня 2017 року, підготовче судове засідання не проводилося, а тому клопотання про призначення експертизи може бути подане на будь-якій стадії процесу.

З наданих в.о. голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Ребровим С.О. відомостей про кількісний розподіл справ та матеріалів та якість їх розгляду вбачається, що за 2017 рік у провадженні судді Озерянської Ж.М.:

- знаходилась 1 справа кримінального судочинства, яка надійшла за звітний період,

- перебувало 1050 справ цивільного судочинства, з них надійшло за звітний період 837, розглянуто 708,

- перебувало в провадженні 540 справ та матеріалів про адміністративні правопорушення, з них надійшло 533, розглянуто 466.

У 2018 році в провадженні судді перебувало 3 справи кримінального судочинства (з них надійшло у звітному періоді 2 і розглянуто 2), знаходилось 820 справ цивільного судочинства (з них надійшло 820, розглянуто 654), знаходилось в провадженні судді 25 справ адміністративного судочинства (з них надійшло 15, розглянуто 2), перебувало 674 справи про адміністративні правопорушення (з них надійшло 606, розглянуто 600).

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що за 2019 рік суддею Озерянською Ж.М. ухвалено 22 рішення та постановлено 41 ухвалу за правилами КАС України, постановлено 7 ухвал у кримінальних справах, ухвалено 675 рішень, постановлено 1699 ухвал та видано 75 судових накази у цивільних справах, прийнято 289 постанов, постановлено 7 ухвал у справах про адміністративні правопорушення.

В наданих поясненнях суддя Озерянська Ж.М. також зазначила, що при великому навантаженні, термін перерви між судовими засіданнями є значним. Але у даній справі причиною затягування розгляду справи є саме зловживання сторонами правами та недобросовісна поведінка сторін, а саме відповідача ОСОБА_2, який вчиняє не допуск до об'єкту дослідження, діє через трьох представників, які мають неузгоджену позицію щодо призначення експертизи у справі.

З вищенаведеного вбачається, що тривалість судового провадження під час перебування справи в провадженні судді Озерянської Ж.М. в даному конкретному випадку зумовлена об’єктивними причинами, а саме навантаженням на суддю та перебуванням справи в експертній установі.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).

Враховуючи наведене, у кожному разі розумним слід вважати строк, необхідний суду для правильного вирішення справи у передбаченій законом процесуальній формі. Розумний строк не може бути чітко обмежений, проте для оцінки того, чи був даний термін, в даних обставинах перевищений чи ні, необхідно опиратися на відповідні критерії, зокрема на такі як складність справи, поведінка учасників справи, перевантаження судової системи.

Отже, самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Важливим елементом для встановлення дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи, тому сам лише факт можливого недотримання строку, встановленого законом для розгляду справи, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.

Згідно вимог статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у випадку допущення умисного або внаслідок недбалості порушення, а в даному конкретному випадку не встановлено фактичних даних на підтвердження допущення суддею Озерянською Ж.М. зволікання з розглядом справи в результаті умисних чи внаслідок недбалості дій.

З огляду на наведене, перевіркою не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що суддя Озерянська Ж.М. допустила дії, які слід кваліфікувати згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Інші доводи скарги Гречка І.Г. стосовно дій судді Озерянської Ж.М. які, на переконання скаржника, становлять дисциплінарний проступок та є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, свідчать про фактичну незгоду з процесуальними діями судді під час розгляду справи.

Однак фактична незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями головуючого судді у справі під час здійснення правосуддя, не є тією підставою, з якою закон пов’язує можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Виключні підстави дисциплінарної відповідальності судді визначені частиною першою статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Попередньою перевіркою дисциплінарної скарги встановлено відсутність обставин, які можуть свідчити про наявність у діях судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Ж.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

Перша Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя, керуючись статтею 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,

ухвалила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи за скаргою Гречка Ігоря Григоровича стосовно судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Жанни Миколаївни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                       В.В. Шапран