Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Швецової Л.А., членів Гречківського П.М., Матвійчука В.В. та залученого із Другої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Саліхова В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Говорухи В.І. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Романа Анатолійовича на дії судді Солом’янського районного суду міста Києва Курової Олени Іванівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 29 грудня 2020 року (вх. № М-6272/21/7-20) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді Солом’янського районного суду міста Києва Курової О.І. під час розгляду справ №№ 760/13997/20, 760/13058/20, 760/3392/20, 760/3365/20, 760/33703/19, 760/30554/19, 760/22850/19, 760/23418/19, 760/3011/19, 760/32687/18, 760/29168/18, 760/17977/18, 760/12383/18.
Автор скарги вказує, що за результатами аналізу інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) він виявив значну кількість постанов про закриття суддею справ, звільнення правопорушників від адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку з малозначністю.
Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, та їх суспільну небезпеку, на переконання скаржника, вказані правопорушення не можна назвати малозначними. Такий висновок зафіксовано і в багатьох рішеннях суду.
Крім того, враховуючи передбачену законом безальтернативну санкцію статті 130 КУпАП, неможливість застосування пом’якшуючих чи обтяжуючих обставин, характер правопорушення, зокрема його підвищену суспільну небезпеку, на думку скаржника, до особи, яка його вчинила, не може бути застосоване звільнення від адміністративної відповідальності із застосуванням заходів громадського впливу (стаття 21 КУпАП), тим більше, таке правопорушення не може бути визнане малозначним (стаття 22 КУпАП).
На думку Маселка Р.А., рішення судді Курової О.І., зазначені в його скарзі, абсолютно невмотивовані та не містять належного обґрунтування, на підставі яких обставин суддя дійшла висновку про застосування положень статті 22 КУпАП. У зазначених рішеннях суддя обмежилась лише загальними стандартними фразами.
Маселко Р.А. вважає, що такими діями суддя Курова О.І. вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допустила поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу, а тому її необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 29 грудня 2020 року скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Говорусі В.І.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Говорухою В.І. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Говорухи В.І. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Курової О.І. з огляду на таке.
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження включає: попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті; розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
21 січня 2021 року суддею Куровою О.І. надані пояснення по суті поданої скарги, в яких вона зазначила, що доводи скарги є надуманими і безпідставними, а тому просила скаргу залишити без розгляду та повернути скаржнику.
На думку судді, доводи Маселка Р.А. про необґрунтованість та невмотивованість постанов є його суб’єктивною оцінкою, яка ґрунтується лише на ознайомленні з постановами судді в ЄДРСР, тобто він не був стороною у справі, не знайомився із матеріалами справи, не брав участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, а тому не має повноважень надавати будь-яку оцінку мотивам прийняття або відхилення суддею аргументів сторін щодо суті спору. Загалом у поданій скарзі скаржник висловлює незгоду з постановленими судовими рішеннями у справах про адміністративні правопорушення.
Постанови, на які посилається скаржник, ухвалені у період з 2018 по 2020 роки. У судовому засіданні досліджувалися всі надані матеріали, в тому числі відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, доводи учасників, присутніх у судовому засіданні, та з урахуванням особи правопорушника, його сімейного і матеріального стану, результату тесту, проведеного за допомогою приладу «Драгер», похибки приладу (де при допустимій нормі 0,2 проміле, результат показав у деяких справах 0,22, 0,23, 0,31 проміле). Окрім цього, при розгляді кожної справи було враховано людський фактор, який вона як суддя враховує у своїй роботі.
Також суддя Курова О.І. зазначила, що в цей період у її провадженні перебувало 3689 справ про адміністративні правопорушення, з них за статтею 130 КУпАП – 580, станом на 31 грудня 2020 року розглянуто – 481, повернено для належного оформлення – 50, не розглянуто – 49.
Обставини розгляду справ суддею Куровою О.І.
Справа № 760/32687/18
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № ____ від 8 грудня 2018 року ОСОБА1 керував транспортним засобом марки «Audi А6» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведено зі згоди водія у встановленому законом порядку та у присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820» ARHK-0555, тест № 1828, результат тесту – 0,69 проміле. Водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху (далі – ПДР), тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
13 грудня 2018 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 16 січня 2019 року. Розгляд справи перенесено на 8 та 25 лютого 2019 року за клопотаннями правопорушника про призначення йому адвоката та про відсутність його в межах міста Києва відповідно.
26 та 27 лютого 2019 року до суду надійшли клопотання ОСОБА1 про звільнення від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу та клопотання директора ПП «Яран і К» про взяття на поруки ОСОБА1.
Розгляд справи було відкладено на 6 березня 2019 року.
6 березня 2019 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Справа № 760/12383/18
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № ____ від 28 квітня 2018 року ОСОБА2 керував автомобілем марки «Тоуоtа Саmrу» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведено зі згоди водія у встановленому законом порядку та у присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Аlcotest 6820» АРJL-0246, тест № 617, результат тесту – 0,31 проміле. Водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення була додана заява про розгляд справи про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА2.
10 травня 2018 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 6 червня 2018 року.
6 червня 2018 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Справа № 760/17977/18
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № ____ від 8 липня 2018 року ОСОБА3 керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведено зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер Аlcotest 6820» АRНК-0531, тест № 1444, результат тесту – 0,22 проміле. Водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
12 липня 2018 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 13 серпня 2018 року.
13 серпня 2018 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Справа № 760/29168/18
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № ____ від 2 листопада 2018 року ОСОБА4 керував транспортним засобом марки «Mazda 6» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведено зі згоди водія у встановленому законом порядку та у присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820» ARHK-0531, тест № 1860, результат тесту – 0,52 проміле. Водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
8 листопада 2018 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 3 грудня 2018 року.
За клопотанням правопорушника розгляд справи відкладено на 15 січня 2019 року.
11 січня 2019 року ОСОБА4 подав клопотання про розгляд справи за місцем його проживанням.
15 січня 2018 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Справа № 760/3011/19
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № ____ від 27 січня 2019 року ОСОБА5 керував транспортним засобом марки «Toyota Prius» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведено зі згоди водія у встановленому законом порядку та у присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820» ARJL-0269, тест № 621, результат тесту – 0,36 проміле. Водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
31 січня 2019 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 6 березня 2019 року. У зв’язку з відсутністю інформації про належне повідомлення правопорушника розгляд відкладено на 25 березня 2019 року, пізніше – на 10 квітня 2019 року.
10 квітня 2019 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Справа № 760/22850/19
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № ____ від 31 липня 2019 року ОСОБА6 керувала транспортним засобом марки «Peugeot 306» з ознаками наркотичного сп’яніння (звужені зіниці очей, відсутність реакції на світло, неприродно блідий колір шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку відмовилася у присутності двох свідків, чим порушила вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинила правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
8 серпня 2019 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 11 жовтня 2019 року. Розгляд справи було відкладено на 15 жовтня 2019 року, пізніше – на 28 жовтня 2019 року.
28 жовтня 2019 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА6 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Справа № 760/23418/19
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № ____ від 13 серпня 2019 року ОСОБА6 керував транспортним засобом марки «Chevrolet Spark» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведений зі згоди водія у встановленому законом порядку та у присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820» ARJL-0267, тест № 1760, результат тесту – 0,54 проміле. Водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
15 серпня 2019 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 16 вересня 2019 року. Розгляд справи було відкладено на 16 жовтня 2019 року.
16 жовтня 2019 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Справа № 760/33703/19
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № ____ від 30 листопада 2019 року, ОСОБА7 керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Lancer 1.6» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведений зі згоди водія у встановленому законом порядку та у присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820» ARJL-0246, тест № 1962, результат тесту – 0,71 проміле. Водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
10 грудня 2019 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 8 січня 2020 року.
3 січня 2020 року правопорушник подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибути в судове засідання.
Розгляд справи було відкладено на 7 лютого 2020 року.
30 січня 2020 року надійшло аналогічне клопотання від правопорушника. Розгляд справи було відкладено на 21 лютого 2020 року.
17 та 18 лютого 2020 року від адвоката Скорика В.М. надійшли клопотання про витребування відеозапису затримання ОСОБА7 та про ознайомлення з матеріалами справи.
19 лютого 2020 року надійшло клопотання правопорушника про відкладення розгляду справи у зв’язку з його тимчасовою непрацездатністю.
21 лютого 2020 року адвокат подав клопотання про допит свідків та про закриття справи у зв’язку з недоведеністю вини.
Розгляд справи було відкладено на 26 лютого 2020 року.
26 лютого 2020 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Справа № 760/30554/19
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № ____ від 19 жовтня 2019 року ОСОБА8 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведений зі згоди водія у встановленому законом порядку та у присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820» ARJL-0246, тест № 1927, результат тесту – 0,42 проміле. Водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
5 листопада 2019 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 4 грудня 2019 року.
4 грудня 2019 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Справа № 760/3365/20
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № ____ від 4 лютого 2020 року ОСОБА9 керував транспортним засобом марки «Ford Fiesta» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведений зі згоди водія у встановленому законом порядку лікарем-наркологом у КМНКЛ «Соціотерапія», результат – 0,23 проміле. Водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
6 лютого 2020 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 28 лютого 2020 року.
28 лютого 2020 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Справа № 760/3392/20
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № ____ від 1 лютого 2020 року ОСОБА10 керував транспортним засобом марки «BMW 523» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведено зі згоди водія у встановленому законом порядку та у присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820» ARHK-0552, тест № 2901, результат тесту – 0,22 проміле. Водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
6 лютого 2020 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 8 квітня 2020 року.
8 квітня 2020 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА10 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Справа № 760/13058/20
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № ____ від 6 червня 2020 року ОСОБА11 керував човном «Днепр» КІВ ____ з навісним двигуном у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведений зі згоди водія у встановленому законом порядку та у присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820» ARBE-0024, тест № 433, результат тесту – 0,36 проміле. Водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною шостою статті 130 КУпАП.
15 червня 2020 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 10 липня 2020 року.
8 липня 2020 року правопорушник подав клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю доказів його вини.
10 липня 2020 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА11 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 130 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Справа № 760/13997/20
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № ____ від 22 червня 2020 року ОСОБА12 керував мопедом марки «ZIP rЗі» без номерного знака у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проведений зі згоди водія у встановленому законом порядку та у присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820» ARHK-0479, тест № 2149, результат тесту – 0,30 проміле. Водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
25 червня 2020 року протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду.
Справа призначена до розгляду на 18 вересня 2020 року.
18 вересня 2020 року постановою Солом’янського районного суду міста Києва ОСОБА12 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 130 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП із застосуванням усного зауваження, справу закрито.
Статтями 21, 22 КУпАП передбачено випадки можливого звільнення особи від адміністративної відповідальності.
Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Одним із критеріїв звільнення особи від адміністративної відповідальності є врахування компетентним органом чи посадовою особою характеру вчиненого правопорушення.
Згідно із принципом індивідуалізації відповідальності вид та розмір адміністративного стягнення пропорційно пов’язані з характером вчиненого правопорушення. Тобто характер вчиненого правопорушення визначається встановленими законодавцем видом та розміром адміністративного стягнення.
Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Наведене стягнення є одним з найсуворіших у КУпАП.
Крім того, формування адміністративно- чи кримінально-правової політики реалізується через здійснення Верховною Радою України повноважень із прийняття законів (пункт 3 статті 85 Конституції України).
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII (далі – Закон № 2617), який набрав чинності 1 липня 2020 року, адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, скасована. Натомість цим Законом доповнено Кримінальний кодекс України статтею 286-1, згідно з якою ці діяння віднесені до кримінальних проступків.
Незважаючи на те, що Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону № 2617» виключено із Закону № 2617 положення про криміналізацію вказаних діянь, слід констатувати особливий підхід законодавця до визначення виду юридичної відповідальності за їх вчинення.
Таким чином, характер адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими цим Кодексом правопорушеннями, що, у свою чергу, фактично виключає можливість звільнення судом особи від відповідальності на підставі статті 22 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП визначено перелік завдань проваджень у справах про адміністративні правопорушення, для вирішення яких статтею 280 цього Кодексу на орган або посадову особу, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення покладено обов’язок щодо з’ясування всіх необхідних обставин справ. Органом, уповноваженим на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, відповідно до статті 221 КУпАП є суд.
Зокрема, статтею 280 КУпАП визначено обов’язок суду з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ про вчинення особами адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Такий дискреційний обов’язок суду закріплений законодавцем для надання можливості суду діяти у межах встановлених законом повноважень на власний розсуд.
Таким чином, КУпАП поряд з іншими встановленими цією нормою обов’язками суду, визначеними статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення (всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи), передбаченими статтею 1 КУпАП завданнями цього Кодексу (охорона встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до правил співжиття, відповідальності перед суспільством), наділяє суд обов’язком щодо вжиття всіх можливих заходів для встановлення істини у справі, усунення можливих сумнівів у справедливості судового розгляду, зміцнення суспільної довіри до суду.
У всіх постановах, ухвалених суддею Куровою О.І. у справах, про які зазначено у скарзі, винні особи, які вчинили правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, були звільнені від адміністративної відповідальності відповідно до статті 22 КУпАП.
Вказані рішення суддя мотивувала статею 22 КУпАП та, як зазначено у постановах, взяла до уваги характер вчиненого правопорушення, вміст алкоголю, обставини справи, особу правопорушника та в більшості випадків те, що адміністративне правопорушення вчинено вперше. В ухвалених постановах про звільнення винних осіб від адміністративної відповідальності із застосуванням усного зауваження суддя Курова О.І. не навела мотивів, чому суд дійшов такого висновку, та підстав для прийняття судом такого рішення, хоча характер вчиненого правопорушення та положення статті 280 КУпАП зобов’язували суд з’ясувати, чи є підстави для такого звільнення, щоб зовнішні спостерігачі були переконані у справедливості судового розгляду.
Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 1 (2008) щодо якості судових рішень судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими. Підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суддю до ухваленого ним рішення. Хоча судді й мають можливість, а інколи й зобов’язані вчиняти деякі дії з власної ініціативи, вони повинні давати відповідь лише на доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору. Виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення.
Згідно з пунктом 41 зазначеного Висновку обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов’язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може надавати кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.
Право особи на справедливий судовий розгляд при визначенні її прав і обов’язків забезпечується і конкретизується, зокрема, через право на мотивоване судове рішення, що також знайшло пояснення у прецедентах Європейського суду з прав людини. Водночас, як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, пункт 1 статті 6 Конвенції не може тлумачитись як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Межа, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року).
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення досягає більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», параграфи 29–30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36).
Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 27 вересня 2001 року). Залишення поза увагою ключових доводів сторони є прямим порушенням загальної вимоги про справедливість розгляду.
Підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за незазначення у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Здійснюючи правосуддя, суддя повинен застосовувати закон так, щоб не порушувати довіру громадян до справедливого судового розгляду незалежним і безстороннім судом.
Також слід зазначити, що неодноразове (у 13 справах) звільнення суддею Солом’янського районного суду міста Києва Куровою О.І. від покарання осіб, які вчинили правопорушення, що має підвищену суспільну небезпечність, без наведення вмотивованих підстав свідчить, що такі дії судді могли завдати шкоди авторитету правосуддя.
Пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Пояснення судді Курової О.І. на цій стадії дисциплінарного провадження не спростовують відомостей, викладених у скарзі Маселка Р.А.
Викладене свідчить про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Курової О.І.
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Курової О.І.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Курової Олени Іванівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Л.А. Швецова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
В.В. Матвійчук
Член Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.В. Саліхов
