Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Говорухи В.І., членів Гречківського П.М., Матвійчука В.В., залученого з Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя Саліхова В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецової Л.А. за результатами попередньої перевірки скарги Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області в особі керівника Козара Віталія Васильовича стосовно судді Білоцерківського міськрайонного суду Дубановської Ірини Дмитрівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 17 листопада 2020 року за вхідним № 529/1/13-20 надійшла дисциплінарна скарга Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області в особі керівника Козара В.В. на дії судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановської І.Д. під час розгляду адміністративної справи № 357/6364/20 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) фахівця відділення персоналу аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Київській області ОСОБА1 та справи № 357/2043/20 під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 3 серпня 2020 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 187, частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України (далі – КК України), стосовно підозрюваного ОСОБА2.
Щодо справи № 357/6364/20 у своїй скарзі керівник Козар В.В. зазначив, що до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 2 липня 2020 року з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли протокол та матеріали до нього про вчинення фахівцем відділення персоналу аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Київській області ОСОБА1 адміністративного правопорушення. Суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановською І.Д. за відсутності прокурора, попри необхідність відповідно до вимог законодавства щодо його обов’язкової участі, 22 липня 2020 року прийнято постанову, якою закрито провадження у справі.
На думку скаржника, в діях судді наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) (незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду).
Щодо справи № 357/2043/20 керівник Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Козар В.В. у скарзі зазначив, що суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І.Д. розглянула клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА2 за відсутності прокурора. Вважає, що такими діями суддя створює перешкоди в реалізації прокуратурою своїх функцій, завдань та повноважень. Також, на думку прокурора, дії судді не відповідають вимогам закону та містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановську І.Д. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 17 листопада 2020 року зазначена скарга передана для розгляду члену Вищої ради правосуддя Швецовій Л.А.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги членом Третьої Дисциплінарної палати Швецовою Л.А. складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи.
Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Швецову Л.А. та дослідивши матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи за скаргою Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області в особі керівника Козара В.В. стосовно судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановської І.Д.
Згідно зі статтею 108 Закону № 1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя в порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та у строки, що встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Згідно із частиною шостою статті 107 Закону № 1402-VIII дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено таке.
Дубановська Ірина Дмитрівна Указом Президента України від 18 червня 2009 року № 458/2009 призначена строком на п’ять років на посаду судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, Указом Президента України від 9 листопада 2012 року № 634/2012 переведена у межах п’ятирічного строку на роботу на посаді судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 444/2017 призначена на посаду судді зазначеного суду.
Розгляд справи № 357/6364/20
З офіційного вебпорталу «Судова влада України» вбачається, що 2 липня 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов протокол № 154 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП фахівця відділення персоналу аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Київській області ОСОБА1, який відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями передано до провадження судді Дубановської І.Д.
З пояснень судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановської І.Д. та копій матеріалів судової справи, наданих на запит члена Вищої ради правосуддя, вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 призначено на 22 липня 2020 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2020 року закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі, суддя Дубановська І.Д. зазначила, що у протоколі про адміністративне правопорушення № 154 від 26 червня 2020 року ОСОБА1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, за обставин, що мали місце 7 листопада 2019 року. Таким чином, строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, на цей час закінчився.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Білоцерківського міськрайоннного суду Київської області Дубановської І.Д., необхідно зазначити таке.
Як наголошено у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків (пункт 7).
За висновком пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту (пункт 3).
У пункті 11 вказаної постанови Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що судам слід дотримуватись вимог статей 277, 277-2, 278 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. При цьому необхідно звернути увагу на те, що статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені. У зв’язку із цим підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідно починати у найкоротші терміни після надходження до судді протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Суди не повинні ігнорувати факти недотримання встановлених КУпАП вимог, що призвели до порушення строків накладення адміністративного стягнення. Ураховуючи, що КУпАП не передбачено можливості винесення будь-якого процесуального документа за такі дії, судам слід реагувати, надсилаючи листи відповідним організаціям і посадовим особам, які можуть звернути увагу на зазначені факти. У випадку порушення строків накладення адміністративного стягнення суди повинні реагувати листами або відповідними ухвалами, надсилаючи їх прокурору, який наглядає за додержанням законів при провадженні у справах про адміністративні правопорушення (частина перша статті 250 КУпАП, стаття 23 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру»).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями частини другої статті 250 КУпАП передбачено обов’язкову участь прокурора у розгляді судом справи про адміністративні правопорушення, визначені статтями 1724–1729, 1729-2 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення, має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.
Таким чином, метою участі прокурора у справах про адміністративні правопорушення є здійснення нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів при їх розгляді, що узгоджується з повноваженнями прокурора, визначеними статтею 23 Закону України «Про прокуратуру України».
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини присутність на розгляді прокурора, як правило, необхідна для того, щоб уникнути законних сумнівів в неупередженості суду, які можуть виникнути (рішення ЄСПЛ у справі «Karelin v. Russia» від 20 вересня 2016 року, за заявою № 926/08, параграф 76). Відсутність прокурора на засіданнях суду першої інстанції, на яких суд не приймав на себе ніяких функцій, які міг виконувати прокурор, якби він був присутнім на них, не свідчить про упередженість суду та порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо неупередженості суду (рішення ЄСПЛ у справі «Thorgeir Thorgeirson v. Iceland» від 25 червня 1992 року, заява № 00013778/88, параграф 46–54).
Стаття 247 КУпАП визначає обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП визначає таку обставину, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Конституційним Судом України 31 березня 2015 року було ухвалено рішення № 2-рп/2015 у справі № 1-7/2015, яке ґрунтувалося на висновку, що перелік видів постанов, визначених статтею 284 КУпАП, якими завершується розгляд справи про адміністративне правопорушення по суті, є вичерпним.
Визначальною для встановлення видів постанов судді, що можуть бути оскаржені в інстанційному судовому порядку, є частина друга статті 287 Кодексу, в якій зазначено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Процедура перегляду постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку регулюється положеннями статті 294 глави 24 «Оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення» розділу IV цього Кодексу. Цільовим призначенням цієї глави є встановлення порядку оскарження, зокрема, постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Проте порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення регламентується положеннями іншого розділу цього Кодексу, а саме розділом V «Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень». Вони не перебувають у безпосередньому зв’язку з положеннями глави 24 розділу IV цього Кодексу, якими унормовується порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, ухваленої по суті.
Наведене є підставою для висновку, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення не можуть бути оскаржені інші постанови судді, крім зазначених у статті 284 цього Кодексу.
У своїх поясненнях суддя Дубановська І.Д. заперечила проти доводів скаржника та зазначила, що з аналізу положень КУпАП вбачається, що висновки прокурора, які він надає під час розгляду справи, «не носять обов’язкового характеру, а також не встановлюють будь-яких наслідків факту неучасті прокурора у розгляді справи про адміністративне правопорушення», а тому, встановивши, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 274 КУпАП закінчився строк накладення адміністративного стягнення, вона винесла постанову про закриття справи без участі прокурора.
Враховуючи викладене вище, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Дубановської І.Д. під час розгляду адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідають вимогам закону щодо застосування статті 38 КУпАП, оскільки зазначений матеріал надійшов до суду поза передбаченим законом строком для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.
Отже, Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено обставин щодо невиконання суддею своїх обов’язків.
Водночас пунктом 1.7 розділу 1 Регламенту Київської обласної прокуратури визначено, що питання організації роботи з певних напрямів прокурорської діяльності, межі повноважень обласної та місцевих (окружних) прокуратур щодо виконання конституційних функцій вирішуються у відповідності з окремими наказами Генерального прокурора.
Так, відповідно до пункту 2.1.5 наказу Генерального прокурора від 13 липня 2018 року № 135 «Про розмежування повноважень прокурорів у сфері запобігання та протидії корупції поза межами кримінального провадження» місцеві прокуратури забезпечують участь прокурорів у розгляді судами першої інстанції справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, стосовно осіб, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з урахуванням пунктів 2.1.1–2.1.4 цього наказу.
З огляду на вказане слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов’язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов’язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 7 липня 1989 року).
Проте з копії судової справи вбачається, що прокурор Шлапацький О.В. звернувся із клопотанням про ознайомлення з матеріалами адміністративної справи лише 8 жовтня 2020 року, тобто майже через три місяці після винесення постанови.
Отже, викладені вище обставини справи свідчать про бездіяльність прокурора та нехтування ним своїми процесуальними обов’язками.
Розгляд справи № 357/7590/20
З офіційного вебпорталу «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 29 вересня 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 3 серпня 2020 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 187, частиною другою статті 185 КК України, стосовно підозрюваного ОСОБА2, яке відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями передано до провадження судді Дубановської І.Д.
З копії судової справи вбачається, що клопотання про продовження строку тримання під вартою підписано слідчим СВ Білоцерківського ВП ГУ НП України в Київській області старшим лейтенантом поліції Резніком М.А. та погоджено із прокурором Прокуратури Білоцерківського району Бурлакою П.О.
Судове засідання призначено на 30 вересня 2020 року, тобто на наступний день.
Із журналу судового засідання від 30 вересня 2020 року вбачається, що в судовому засіданні були присутні слідчий Резнік М.А., підозрюваний ОСОБА2 та його захисник Дробаха В.О.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2020 року прийнято відмову підозрюваного ОСОБА2 від захисника Дробахи В.О., призначено підозрюваному ОСОБА2 захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Київській області для проведення окремої процесуальної дії.
Із журналу судового засідання від 1 жовтня 2020 року вбачається, що в судовому засіданні були присутні слідчий Сокур М.П., підозрюваний ОСОБА2 та його захисник Яремчук Т.Л.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 жовтня 2020 року задоволено клопотання слідчого СВ Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області Резніка М.А. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 3 серпня 2020 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 187, частиною другою статті 185 КК України, стосовно підозрюваного ОСОБА2, продовжено застосування підозрюваному ОСОБА2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Київській слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування по 4 листопада 2020 року включно, строк дії ухвали про продовження строку застосування стосовно ОСОБА2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 4 листопада 2020 року, контроль за виконанням ухвали слідчого судді покладено на прокурора у кримінальному провадженні № ____ від 3 серпня 2020 року.
Повний текст ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 жовтня 2020 року проголошено 5 жовтня 2020 року.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановської І.Д. до дисциплінарної відповідальності, необхідно зазначити таке.
Відповідно до статті 2 Закону № 1402-VIII, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, з-поміж іншого, зобов’язані при здійсненні правосуддя дотримуватись Конституції та законів України, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Згідно зі статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У пункті 18 частини першої статті 3 КПК України, зокрема, визначено, що слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Водночас частина четверта статті 199 КПК України визначає обов’язок слідчого судді розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, строк дії попередньої ухвали стосовно підозрюваного ОСОБА2 закінчувався 3 жовтня 2020 року, слідчий за погодженням із прокурором 29 вересня 2020 року звернувся до суду із клопотанням, яке розглянуто суддею 1 жовтня 2020 року, тобто у передбачені процесуальним законодавством строки.
Також необхідно зазначити, що слідчий за погодженням із прокурором має право подати клопотання про продовження строку тримання під вартою, обов’язок доведення обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, покладений на прокурора та слідчого.
Вказаний порядок є відмінним від порядку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, де обов’язок доведення обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, покладений виключно на прокурора, про що свідчать частина перша статті 183, частина друга статті 194 КПК України.
У зв’язку із цим слідчий може бути учасником розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, адже він має право, за погодженням із прокурором, його подавати та на нього покладений обов’язок доведення обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до частини першої статті 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Отже, особа може бути викликана до слідчого судді по телефону.
Суддя Дубановська І.Д. у своїх поясненнях зазначила, що прокурор Бурлака П.О. повідомлявся про час та місце судових засідань від 30 вересня 2020 року та 1 жовтня 2020 року по телефону, що відповідає порядку, передбаченому частиною першою статті 135 КПК України. У зв’язку із цим з огляду на присутність у судовому засіданні слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області Резніка М.А., на якого частиною п’ятою статті 199 КПК України покладений обов’язок довести обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, розгляд клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області Резніка М.А. про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА2, яке подавалось у кримінальній справі № 357/7590/20, здійснений за відсутності прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Бурлаки П.О.
Крім того, клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області Резніка М.А. про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА2, яке подавалось у кримінальній справі № 357/7590/20, погоджувалось прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Бурлакою П.О.
Таким чином, прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Бурлака П.О. був обізнаний, що клопотання слідчого перебуває у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
З огляду на вказане слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов’язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов’язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 7 липня 1989 року).
Проте з копії судової справи вбачається, що прокурор Бурлака П.О. звернувся з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи 21 жовтня 2020 року.
Враховуючи викладене вище, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Дубановської І.Д. під час розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА2 відповідали вимогам КПК України, що свідчить про вісутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Отже, викладені вище обставини справи свідчать про бездіяльність прокурора та нехтування своїми процесуальними обов’язками.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 106 Закону № 1402-VІІІ.
Враховуючи наведене, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, дії судді, які полягають у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу без участі прокурора, якого було сповіщено належним чином і який не повідомив про причини неможливості з’явитися в судове засідання, не можуть бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Під дисциплінарним проступком судді слід розуміти винне, протиправне порушення службових обов’язків, що полягає в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або перешкоджанні в доступі до правосуддя, порушенні суддівських обмежень і так само загальновизнаних моральних вимог.
Під час розгляду скарги не встановлено обставин та не здобуто доказів умисного або внаслідок недбалості порушення суддею Дубановською І.Д. норм процесуального права при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Отже, під час попередньої перевірки скарги встановлено, що скарга керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Козара В.В. не містить відомостей, які свідчили б про допущення суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановською І.Д. порушень, які мають ознаки дисциплінарних проступків.
З огляду на викладене не вбачається підстав для притягнення судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановської І.Д. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Враховуючи наведене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо проведення перевірки стосовно посадових осіб Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області за обставинами, викладеними у дисциплінарній скарзі.
Керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
- Відмовити у відкритті дисциплінарної справи за скаргою Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області в особі керівника Козара Віталія Васильовича стосовно судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановської Ірини Дмитрівни.
- Звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо проведення перевірки стосовно посадових осіб Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області за обставинами, викладеними у дисциплінарній скарзі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
В.В. Матвійчук
Член Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.В. Саліхов
