X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
28.04.2021
977/1дп/15-21
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Краснощокової Н.С., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Розваляєвої Т.С., Сухового В.Г., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. за результатами перевірки дисциплінарної скарги Січінави Мадлени Анзорівни стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 5 березня 2021 року за вхідним № С-1442/0/7-21 надійшла скарга Січінави М.А. на дії судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В. під час розгляду справи № 757/59959/18-ц.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 5 березня 2021 року зазначену дисциплінарну скаргу для проведення перевірки передано члену Вищої ради правосуддя Шелест С.Б.

У скарзі зазначається про тривалий розгляд суддею Григоренко І.В. справи № 757/59959/18-ц. Також зазначається про відмову у задоволенні заяви Січінави М.А. про заміну сторони у справі за наявності аналогічної ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі № 420/5725/20, що, на думку скаржника, свідчить про порушення засад рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

Такі дії судді, на думку скаржника, підлягають кваліфікації за підпунктом «г» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шелест С.Б., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Згідно інформації, наданої Печерським районним судом міста Києва, 3 грудня 2018 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовну заяву зареєстровано як судову справу № 757/59959/18-ц та розподілено в автоматичному режимі для розгляду судді Григоренко І.В.

Ухвалою судді Григоренко І.В. від 5 грудня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання на 7 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 5 грудня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

28 грудня 2018 року на адресу суду надійшла апеляційна скарга представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу суду від 5 грудня 2018 року про забезпечення позову.

Супровідним листом від 6 лютого 2019 року контрольне провадження у цивільній справі №757/59959/18-ц направлено до Київського апеляційного суду для розгляду в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 березня 2019 року ухвалу суду від 5 грудня 2018 року залишено без змін.

3 квітня 2019 року контрольне провадження повернулось до суду першої інстанції.

7 березня та 23 квітня 2019 року справу знято з розгляду у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді, розгляд справи призначено на 14 листопада 2019 року.

14 листопада 2019 року розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою учасників процесу та за клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 10 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16 червня 2020 року.

16 червня 2020 року оголошено перерву у зв’язку з неявкою учасників процесу до 27 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про заміну відповідача у цивільній справі № 757/59959/18-ц відмовлено та залучено ОСОБА_3 до участі у цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

27 жовтня 2020 року оголошено перерву у зв’язку із залученням третьої особи до 2 лютого 2021 року.

Ухвалою суду від 2 лютого 2021 року внесено виправлення в ухвалу суду від 27 жовтня 2020 року.

2 лютого 2021 року оголошено перерву у зв’язку з неявкою учасників процесу до 13 травня 2021 року.

У дисциплінарній скарзі зазначається, що суддею Григоренко І.А. порушено розумні процесуальні строки і розгляд справи здійснюється більше ніж два роки.

Також скаржник стверджує, що 19 серпня 2020 року вона звернулась до Печерського районного суду міста Києва із заявою про заміну сторони у справі № 757/59959/18-ц, в якій просила замінити відповідача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ОСОБА_3. Разом із вказаною заявою направлена ухвала Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/5725/20 від 21 липня 2020 року, якою заяву ОСОБА_3 про заміну стягувана у виконавчому провадженні задоволено і вирішено замінити стягувача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ОСОБА_3 за виконавчим провадженням № ________ з примусового виконання Виконавчого напису № ____ від 27 серпня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» нерухомого майна. Наведене підтверджує, що ОСОБА_3 є належним стягувачем за вказаним виконавчим провадженням.

Проте заяву було відхилено, а ОСОБА_3 визнано третьою особою на стороні відповідача, що, на переконання скаржника, свідчить про порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У наданих до Вищої ради правосуддя письмових поясненнях суддя Григоренко І.В. зазначила, що судове навантаження на суддів Печерського районного суду міста Києва вже декілька років є безпрецедентним серед місцевих судів загальної юрисдикції і фактично в процентному співвідношенні до науково обґрунтованих показників становить майже 1000 % навантаження.

В Печерському районному суді міста Києва з 36 штатних посад суддів на кінець 2018 року та у 2019 році фактично здійснювали правосуддя 14 суддів, з них 3 суддів займають адміністративні посади. При цьому коефіцієнт навантаження у голови суду Козлова Р.Ю. 0,4%, у заступників голови суду Літвінової І.В. та Білоцерківця О.А. – 0,6%.

Суддя також пояснює, що відповідно до рішення Зборів суддів, вона включена до колегії суддів з розгляду судових справ в порядку цивільного та адміністративного судочинства, є слідчим суддею, а також приймає участь у колегіальному розгляді кримінальних проваджень в порядку КПК України під головуванням суддів кримінальної колегії.

Водночас юрисдикція Печерського районного суду міста Києва поширюється на територію, на якій знаходиться понад 10 органів досудового розслідування, серед яких Офіс Генерального прокурора, Головне управління СБУ у місті Києві та Київській області, Головне слідче управління Національної поліції України, Печерська окружна прокуратура міста Києва, Київська міська прокуратура, Київська обласна прокуратура, Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, прокуратура АР Крим, центральні органи державної влади, що зумовлює надзвичайну велику кількість надходження на розгляд заяв у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування з невідкладними та скороченими строками розгляду.

Суддя Григоренко І.В. також повідомила, що відповідно до даних, обрахованих шляхом складення в автоматизованій системі документообігу суду «Діловодство-3» звіту за статистичною формою 1-мзс «Звіт місцевих загальних судів про розгляд судових справ», який містить дані про кількість справ в провадженні судді та їх розгляд суддею за видами судочинства відповідно до спеціалізації судді, у період з 4 грудня 2018 року по 25 березня 2021 року в її провадженні перебувало 7148 справ в порядку кримінального судочинства (розглянуто 6614 справ), 79 справ в порядку адміністративного судочинства (розглянуто 35 справ), 1795 справ в порядку цивільного судочинства (розглянуто 827 справ).

Суддя Григоренко І.В. зазначила, що у даному випадку вона не могла вплинути на кількість справ, які надходять до її провадження, а відповідно не могла вплинути на скорочення строків їх розгляду, оскільки це фізично неможливо, адже кожна заява, скарга разом з доказами потребує повного, всебічного, об’єктивного та безпосереднього дослідження для того аби прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Частиною третьою статті 189 ЦПК України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Провадження у справі № 757/59959/18-ц відкрито 5 грудня 2018 року. Підготовче провадження у справі закрито ухвалою від 10 березня 2020 року. На сьогодні розгляд справи не завершено.

Таким чином, справа № 757/59959/18-ц перебуває у провадженні судді Григоренко І.В. 2 роки 4 місяці, що свідчить про недотримання строків її розгляду.

Водночас, не дивлячись на недотримання строку розгляду справи, у діях судді не має ознак дисциплінарного проступку у вигляді безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи № 757/59959/18-ц протягом строку, встановленого законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Втім, визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку є саме безпідставність недотримання строків розгляду справи. Виявлення факту недотримання передбаченого законом строку розгляду справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 3237/0/15-20 від 24 листопада 2020 року рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Так, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ становить: кримінальні провадження – 547 хв., досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв., адміністративного судочинства – 379 хв., цивільного судочинства – 287 хв., адміністративні правопорушення – 130 хв., окремі процесуальні питання – 99 хв.

Печерським районним судом міста Києва надано інформацію, що за період з 1 січня 2018 року по 2 квітня 2021 року у провадження судді Григоренко І.В. надійшло 12 513 справ всіх категорій, з яких розглянуто 11 171.

Згідно із штатним розписом у Печерському районному суді міста Києва передбачено 36 посад суддів з урахуванням трьох адміністративних посад, фактична чисельність 29 суддів. На початку 2018 року правосуддя здійснювали 19 суддів, на початку 2019 року – 14 суддів, на початку 2020 року – 19 суддів, на початку 2021 року – 21 суддя.

Враховуючи вказані показники середньої тривалості розгляду справ та показники роботи, суддя Григоренко І.В. має значне судове навантаження та високу інтенсивність розгляду справ, що вплинуло на тривалість строків розгляду справи № 757/59959/18-ц, а тому не має ознак дисциплінарного проступку у вигляді безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, передбаченого законом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Установлені обставини не свідчать про безпідставне затягування або невжиття суддею Григоренко І.В. заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, оскільки обставини, у зв’язку з якими розгляд не здійснювався, обумовлювалися об’єктивними причинами (високе навантаження, неукомплектованість суддівського корпусу, тимчасова непрацездатність судді).

Щодо доводів скарги стосовно ухвалення суддею Григоренко І.В. рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у справі слід зазначити, що судова оцінка процесуальних рішень судді під час здійснення правосуддя на предмет їх законності та обґрунтованості є несумісною із природою дисциплінарного провадження та не входить до повноважень Вищої ради правосуддя та її дисциплінарних органів.

Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

Враховуючи, що за результатами попередньої перевірки не установлено обставин, які б свідчили про наявність у діях судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаної судді має бути відмовлено.

Враховуючи викладені обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,

ухвалила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни.

 

Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                                  Н.С. Краснощокова

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                                   І.Б. Плахтій

                                                                                                           Т.С. Розваляєва

                                                                                                           В.Г. Суховий