X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
04.01.2019
1/1дп/15-19
Про відмову у притягненні судді Галицького районного суду міста Львова Лялюка Є.Д. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Говорухи В.І., Комкова В.К., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусака М.Б., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Львівської митниці ДФС на дії судді Галицького районного суду міста Львова Лялюка Євгена Дмитровича,

встановила:

Лялюк Євген Дмитрович Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 призначений суддею Сніжнянського міського суду Донецької області строком на п’ять років, Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 81/2015 переведений у межах п’ятирічного строку до Галицького районного суду міста Львова.

Відповідно до характеристики, наданої головою Галицького районного суду міста Львова, за час роботи суддею Лялюк Є.Д. зарекомендував себе як кваліфікований юрист, суддя, який забезпечує якісний розгляд справ. Дотримується встановлених стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у незалежність та справедливість суду, покладені обов’язки виконує сумлінно, є принциповим та дисциплінованим.   

До Вищої ради правосуддя з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України  29 листопада 2017 року надійшла скарга Львівської митниці ДФС за підписом начальника митниці Прокіпчука Л.І. на дії судді Галицького районного суду міста Львова Лялюка Є.Д. (єдиний унікальний номер 1732/0/20-17).

У дисциплінарній скарзі зазначено про безпідставне затягування суддею Лялюком Є.Д. строку розгляду справ про адміністративне правопорушення №№ 461/8281/15-п, 461/12037/15-п, що стало підставою для закриття проваджень у справах у зв’язку із закінченням строків притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 30 січня 2018 року вказану скаргу було передано члену Вищої ради правосуддя Гусаку М.Б.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусак М.Б. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Лялюка Є.Д.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2018 року № 3172/1дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Лялюка Є.Д.

Підставами для відкриття дисциплінарної справи стали дії судді  Лялюка Є.Д., що могли свідчити про вчинення ним дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції (далі – Закон України «Про судоустрій і статус суддів»), а саме: безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. 

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомила суддю та скаржника про дату та час засідання з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надіслання письмових запрошень для участі у засіданні дисциплінарного органу та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 4 січня 2019 року прибув суддя, скаржник у засідання не прибув. 

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши пояснення судді, дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді Галицького районного суду міста Львова Лялюка Є.Д. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Розгляд справи № 461/8281/15-п

18 червня 2015 року Львівською митницею ДФС стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил  НОМЕР_1.

Відповідно до вказаного протоколу 18 червня 2015 року близько 16:44 громадянин України ОСОБА_1 разом із п’ятьма пасажирами прямував автомобілем марки «Renault» моделі «Trafic», державний номерний знак НОМЕР_2, з Республіки Польща в Україну з приватної поїздки через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС, обравши форму проходження митного контролю «червоний коридор». У митній декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, ОСОБА_1 зазначив, що перевозить 1 духовку та 1 плиту. Під час огляду автомобіля за допомогою технічних засобів митного контролю у конструктивних порожнинах виявлено прихований товар, а саме: мобільні телефони марки I-Phone 5S, Space Gray, 16 Gb, торгової марки «Apple» у кількості 60 штук, країна походження – Китай. Крім телефонів, було виявлено пакет квитанцій про повернення Tax Free у кількості 26 штук, виписаних на різних покупців. Серед них наявні Tax Free, виписані на ім’я пасажирів, що переміщувалися в автомобілі разом із ОСОБА_1, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. У решті квитанцій вказані імена невстановлених осіб. Загальна вартість мобільних телефонів згідно з квитанціями про повернення Tax Free становить 118544,40 польських злотих, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 18 червня  2015 року становило 696 260, 22 гривні.

22 липня 2015 року до Галицького районного суду міста Львова надійшли матеріали щодо порушення ОСОБА_1 митних правил за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною  першою статті 483 Митного кодексу України (далі ‒ МК України).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2015 року для розгляду вказаного матеріалу визначено суддю Галицького районного суду міста Львова Лялюка Є.Д.  

Розгляд справи № 461/8281/15-п вперше призначено на 28 липня 2015 року. 

28 липня 2015 року розгляд справи відкладено до 8 вересня 2015 року у зв’язку з неявкою особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та подачею нею клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебуванням за межами Львівської області за сімейними обставинами.

8 вересня 2015 року розгляд справи відкладено до 22 вересня 2015 року у зв’язку з неявкою особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та подачею нею клопотання про відкладення судового засідання у зв’язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні.

22 вересня 2015 року у судове засідання з’явились представник митного органу та особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ‒ ОСОБА_1, який заявив клопотання про оголошення перерви у справі для надання йому можливості скористатись правовою допомогою. Клопотання задоволено, розгляд відкладено до 29 вересня 2015 року.

29 вересня 2015 року у судове засідання з’явились представник митного органу, особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ‒ ОСОБА_1, а також його представник ‒ адвокат ОСОБА_6. Адвокатом заявлено клопотання про оголошення перерви у судовому засідання у зв’язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання задоволено, розгляд відкладено до 6 жовтня 2015 року.

6 жовтня 2015 року судове засідання не відбулось у зв’язку із перебуванням головуючого судді Лялюка Є.Д. на навчанні у Львівському регіональному відділенні Національної школи суддів України. 

20 жовтня 2015 року за результатами судового засідання судом клопотання адвоката ОСОБА_6 про допит свідків задоволено, розгляд справи відкладено до 3 листопада 2015 року для виклику свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, обов’язок щодо забезпечення явки свідків покладено на ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_6.

3 листопада 2015 року у судове засідання з’явились представник митного органу, особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ‒ ОСОБА_1, а також його представник ‒ адвокат ОСОБА_6, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4. У судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, задоволено клопотання адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_6 про виклик у судове засідання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2,   ОСОБА_5, обов’язок забезпечення явки свідків покладено на ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_6. 

17 листопада 2015 року у судове засідання з’явились представник митного органу, адвокат ОСОБА_6, свідки ОСОБА_2, ОСОБА_5. У судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_2, ОСОБА_5. Клопотання адвоката ОСОБА_6 про оголошення перерви у справі для виклику у судове засідання особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ‒ ОСОБА_1 задоволено, розгляд справи відкладено  до 24 листопада 2015 року.

24 листопада 2015 року у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6 та особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ‒ ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю адвоката в іншому судовому засіданні задоволено, розгляд справи відкладено до 10 грудня 2015 року.

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 10 грудня 2015 року у справі № 461/8281/15-п призначено судову товарознавчу експертизу з метою перевірки доводів, зазначених у показаннях допитаних як свідків осіб, та усунення сумнівів щодо правильного визначення вартості товару, встановлення якісних показників вилученого у ОСОБА_1 товару та встановлення країни його походження.

1 квітня 2016 року до Галицького районного суду міста Львова з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової товарознавчої експертизи.

За висновком судового експерта загальна вартість вилучених мобільних телефонів становила 623811,60 гривні, що на 72 448,62 гривні менше, ніж зазначено митним органом у протоколі про адміністративне правопорушення.

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 5 квітня 2016 року адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.    

При цьому у вказаній постанові судом зазначено, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об’єктивному взаємозв’язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Суддя Лялюк Є.Д. з приводу обставин, викладених у дисциплінарній скарзі Львівської митниці ДФС, зазначив, що у матеріалах адміністративної справи містяться письмові пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, в яких зазначено, що вони не мають жодного відношення до виявлених телефонів. Проте у матеріалах справи наявні квитанції про повернення Tax Free, серед яких є такі, що оформлені на вказаних вище осіб. При цьому у квитанції про повернення Tax Free від 17 червня 2015 року № TF/981/2015, оформленій на ім’я ОСОБА_3, підпис останньої у квитанції відмінний від підпису у наданих нею письмових поясненнях, однак прізвище, ім’я та адреса проживання співпадають із наданими у поясненнях від 18 червня 2015 року. Аналогічною була ситуація з іншими особами. Таким чином, на його переконання, виклик зазначених свідків та отримання їхніх пояснень були необхідними для встановлення обставин справи. У подальшому в судовому засіданні свідки пояснили, що визнають себе власниками мобільних телефонів, зазначили, що більшість телефонів були у користуванні, окрім того, придбані ними мобільні телефони не є оригінальною продукцією торгової марки «Apple», а вироблені в Індонезії, Малайзії, тому визначена Львівською митницею ДФС вартість телефонів не відповідає дійсній вартості та є суттєво завищеною.

Щодо необхідності призначення судової товарознавчої експертизи суддя зазначив, що із показань свідків вбачалося, що визначена митним органом вартість мобільних телефонів не відповідала дійсній вартості та була значно завищеною, а також не вказано, яким чином визначалась вартість 3 мобільних телефонів, на які відсутні квитанції TAX FREE. Також із матеріалів справи вбачалося, що митним органом вартість 60 вилучених мобільних телефонів визначалася на підставі квитанцій про повернення Tax Free у кількості 26 штук. Однак за результатами аналізу квитанцій про повернення Tax Free було встановлено, що загальна кількість проданих мобільних телефонів за вказаними квитанціями становить 57 штук, тоді як згідно із протоколом було вилучено 60 мобільних телефонів. На запитання, яким чином митним органом визначалася вартість трьох телефонів, щодо яких відсутні квитанції про вартість, представник митниці не зміг відповісти.

Розгляд справи № 461/12037/15-п

1 жовтня 2015 року Львівською митницею ДФС стосовно ОСОБА_7 складено протокол про порушення митних правил №  2253/20908/15.

Відповідно до вказаного протоколу 30 вересня 2015 року близько 22:45 в зону митного контролю смугою руху «зелений коридор» митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС у напрямку виїзду з України заїхав транспортний засіб марки «Mitsubishi», модель «Grandis», реєстраційний НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, яким керував громадянин України ОСОБА_7, що прямував у приватну поїздку з України до Республіки Польща. Під час здійснення поглибленого огляду транспортного засобу в конструктивній порожнині автомобіля було виявлено 2200 пачок цигарок біло-червоного кольору марки «Marlboro» (в пачці по 20 цигарок із фільтром) із марками акцизного збору України, країна виробництва (згідно з упаковкою) – Швейцарія, вартістю 22 грн за пачку (згідно із вказаною на упаковці ціною). Загальна вартість становила 48400 гривень.

2 грудня 2015 року до Галицького районного суду міста Львова надійшли матеріали стосовно порушення ОСОБА_7 митних правил за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 3 грудня 2015 року для розгляду вказаного матеріалу визначено суддю Галицького районного суду міста Львова Лялюка Є.Д.  

Розгляд справи призначено вперше на 8 грудня 2015 року.

8 грудня 2015 року від ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та надання ним пояснень і доказів, а також з метою реалізації інших процесуальних прав особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

8 грудня 2015 року у зв’язку з неявкою особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та подачею нею клопотання про відкладення судового засідання розгляд справи відкладено до 29 грудня 2015 року.

29 грудня 2015 року судове засідання відкладено у зв’язку із неявкою особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та відсутністю доказів її належного повідомлення. Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повістка про виклик була вручена ОСОБА_7 лише 30 грудня 2015 року.

26 січня 2016 року від захисника ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з додатків до якого вбачалося, що договір про надання правової допомоги укладений 25 січня 2016 року.

26 січня 2016 року у зв’язку із неявкою особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, її  захисника та подачею нею клопотання про відкладення судового розгляду з метою ознайомлення з матеріалами справи розгляд справи відкладено до 2 лютого 2016 року.  

2 лютого 2016 року судове засідання відкладено у зв’язку із надходженням клопотань адвоката ОСОБА_8 про проведення додаткової перевірки та про відкладення розгляду справи у зв’язку з участю адвоката у невідкладних слідчих діях у СВ прокуратури Львівської області.

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 9 лютого 2016 року матеріали справи про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 483 МК України, повернуто начальнику управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням для належного оформлення.

Як убачається з мотивувальної частини вказаного судового рішення, суд дійшов висновку про направлення матеріалів справи для належного оформлення, оскільки з протоколу № 2253/20908/15, який надійшов на адресу суду 2 грудня 2015 року, вбачалось, що протокол про порушення митних правил був складений 1 жовтня 2015 року та містив інформацію, що факт правопорушення відбувся 30 вересня 2015 року, проте у копії протоколу, наданій ОСОБА_7, було зазначено дату вчинення правопорушення ‒ 29 вересня 2015 року. За вказаних обставин, зважаючи на те, що мали місце істотні розбіжності щодо обставин справи, а також з урахуванням, що протокол про порушення митних правил не відповідав вимогам статті 494 МК України, суд дійшов висновку про необхідність направлення матеріалів справи для належного оформлення. 

 17 лютого 2016 року матеріали справи № 461/12037/15-п після належного оформлення передано для розгляду судді Галицького районного суду міста Львова Лялюку Є.Д.

Судове засідання призначено на 23 лютого 2016 року.

23 лютого 2016 року розгляд справи відкладено у зв’язку із надходженням клопотання адвоката ОСОБА_8 про відкладення розгляду у зв’язку із зайнятістю в інших судових засіданнях, адвокатом надано підтвердження поважності причин неможливості прибуття у засідання.

10 березня 2016 року розгляд справи відкладено до 15 березня 2016 року у зв’язку із перебуванням судді у відрядженні.

15 березня 2016 року судове засідання відкладено у зв’язку із надходженням від адвоката ОСОБА_8 клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, адвокатом надано підтвердження поважності причин неможливості прибуття у засідання.

22 березня 2016 року з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи клопотання адвоката ОСОБА_8 про виклик та допит у судовому засіданні особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ‒ ОСОБА_7, державного інспектора митного поста «Краковець» Львівської митниці ОСОБА_9, а також свідка ОСОБА_10 задоволено. Розгляд справи відкладено до 29 березня 2016 року для виклику вказаних у клопотанні осіб.

29 березня 2016 року у судове засідання з’явились представник митниці, адвокат ОСОБА_8, державний інспектор митного поста «Краківець» ОСОБА_9, допит якого здійснено у вказаному судовому засіданні, свідок ОСОБА_10 не з’явився. Розгляд справи відкладено до 5 квітня 2016 року у зв’язку з відсутністю відомостей щодо належного повідомлення свідка ОСОБА_10 та надходженням від адвоката ОСОБА_8 клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із хворобою особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ‒ ОСОБА_7, що підтверджувалось долученою до клопотання довідкою про хворобу.

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 5 квітня 2016 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

При цьому судом констатовано наявність у діях ОСОБА_7 ознак правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, а саме зазначено, що, обравши спрощену зону митного контролю, ОСОБА_7 намагався перемістити через митний кордон України товар з приховуванням від митного контролю шляхом використання засобів та способів, що утруднюють виявлення, що підтверджується протоколом про порушення митних правил НОМЕР_5 від 1 жовтня 2015 року, фотоматеріалами та іншими матеріалами справи, які перебували в об’єктивному взаємозв’язку між собою, не спростовані, доповнювались та уточнювались іншими доказами.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що з моменту повернення митним органом до суду справи після належного оформлення та усунення розбіжностей (17 лютого 2016 року) до моменту прийняття суддею постанови (5 квітня 2016 року) минуло трохи більше місяця, в межах якого було призначено 6 судових засідань, перерви між засіданнями тривали не більше ніж тиждень.

Суддя Лялюк Є.Д. у поясненнях наголосив, що він вжив усіх заходів щодо оперативного та своєчасного розгляду справи, строк притягнення ОСОБА_7 до відповідальності закінчився у зв’язку з неналежним оформленням матеріалів працівниками Львівської митниці ДФС, а не внаслідок бездіяльності суду.

Надаючи оцінку діям судді Лялюка Є.Д. під час розгляду справ про адміністративне правопорушення №№ 461/8281/15-п, 461/12037/15-п, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477‒485 цього Кодексу, ‒ не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка  притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Системний аналіз статті 526 МК України свідчить, що розгляд справи про порушення митних правил за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можливий за двох умов: 1) наявність у цій справі відомостей про належне повідомлення такої особи про час і місце судового розгляду; 2) відсутність її клопотання про відкладення цього розгляду.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що кожен випадок відкладення розгляду справи відбувався або за клопотанням особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та/чи її адвоката і за наявності доказів, що підтверджували поважність причин такого відкладення, за клопотанням адвоката у зв’язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, з метою виклику та допиту свідків у справі. Розгляд справи відкладався у стислих часових межах, перерви між засіданнями тривали не більше ніж тиждень.  

Європейський суд з прав людини у рішенні «Вартая проти Грузії» (заява № 10978/06) дійшов висновку, що відмова суду перенести засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому процесі, та розгляд справи без захисника є порушенням статті 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до частини другої статті 515 МК України експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Припис частини другої статті 515 МК України передбачає безумовне право особи, щодо якої порушено зазначену справу, на проведення товарознавчої експертизи, оскільки розмір штрафу, який накладається на таку особу відповідно до санкції статті 483 МК України, напряму залежить від вартості безпосередніх предметів порушення митних правил.

При дослідженні матеріалів справи № 461/8281/15-п встановлено, що митним органом було вилучено у особи 60 мобільних телефонів, вартість 57    з них було визначено на підставі квитанцій на повернення Tax Free, причому ці квитанції були оформлені не лише на особу, яка притягувалася до відповідальності, але і на інших осіб, які у цьому самому транспортному засобі перетинали митний кордон. Сторона захисту у справі на обґрунтування клопотання про призначення експертизи не лише заперечувала правильність визначення вартості товару на підставі квитанцій Tax Free, але і вказувала, що стосовно трьох вилучених телефонів у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують їхню вартість. Митним органом жодної експертизи ні 57 телефонів з документами, ні 3 телефонів, щодо яких відсутні будь-які документи, проведено не було.

Клопотання сторони захисту не мало формального характеру, а було спрямоване на реальне встановлення обставин. Особою, що притягувалася до відповідальності, було сплачено проведення експертизи. Згідно з висновком експерта вартість товару була на 72 тисячі гривень меншою, ніж було визначено митним органом.

Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Санкція статті 483 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів ‒ безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів ‒ безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що хоча призначення у справі № 461/8281/15-п судової товарознавчої експертизи може видаватись  таким, що не має легітимної (правової) основи, проте таке призначення було зумовлене об’єктивними причинами, зокрема необхідністю визначення вартості товару, оскільки санкція статті 483 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, проте митним органом не було забезпечено належного провадження у справі, матеріали адміністративної справи не надавали можливості суду забезпечити повне та об’єктивне з’ясування усіх обставин справи.

Оцінюючи допущені суддею Лялюком Є.Д. порушення норм процесуального права у контексті вчинення ним дисциплінарного проступку та наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя взяла до уваги таке.

Важливим елементом для встановлення факту вчинення суддею дисциплінарного проступку є очевидне безпідставне недотримання ним строків розгляду справи про адміністративне правопорушення з урахуванням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності. Сам лише факт недотримання строку розгляду не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді, навіть якщо такі дії унеможливили притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Вища рада правосуддя наділена правом надати оцінку виключно діям судді під час розгляду справи, а не здійснити перевірку дотримання судом норм процесуального права під час прийняття у межах справи про адміністративне правопорушення судових рішень. 

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

Дослідивши зібрані під час проведення перевірки матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддею Лялюком Є.Д. порушено встановлений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення, проте допущене порушення не було наслідком його недбалості або умислу  (в розумінні правил про дисциплінарну відповідальність суддів), а було зумовлене об’єктивними  причинами, зокрема складністю справ, суперечливістю доказів, наявністю розбіжностей в матеріалах та поведінкою сторін у справі, необхідністю скерування судом матеріалів на дооформлення, оскільки мала місце наявність двох різних протоколів про порушення митних правил, що у своїй сукупності свідчить про відсутність у діях судді неналежного ставлення до службових обов’язків, спрямованість дій судді на забезпечення реалізації учасниками своїх прав.

Надаючи правову кваліфікацію діям судді Лялюка Є.Д., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує відсутність негативних наслідків допущених суддею порушень, особу судді, зокрема, його позитивну характеристику,  якість розгляду справ та матеріалів при значному навантаженні.

З огляду на зазначене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді не містять складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а отже, відсутні підстави для притягнення судді Лялюка Є.Д. до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, 18 жовтня 2018 року (вх. № 8814/0/8-18) від Львівської митниці ДФС надійшла заява, в якій зазначено, що з часу подання скарги на дії судді минуло багато часу, протягом якого Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності дотримання прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що, у свою чергу, змінило і національну судову практику. Зазначене у скарзі Львівської митниці ДФС судове рішення, ухвалене на той час суддею Лялюком Є.Д., відповідає таким підходам, тому на цей час скарга втратила свою актуальність.

Проте Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що відповідно до пункту 12.10 Регламенту Вищої ради правосуддя відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Згідно із частиною шостою статті 50 цього Закону, якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

Частиною першою статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49‒51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106–108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.22, 12.23, 12.36, 12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя             

вирішила:

відмовити у притягненні судді Галицького районного суду міста Львова Лялюка Євгена Дмитровича до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Лялюка Євгена Дмитровича припинити.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя, у тому числі скаржником, в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя                                                                           
В.В. Шапран

 

Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя                                                                           В.І. Говоруха

                                                                                                                                     В.К. Комков