X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Третя Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
12.05.2021
1003/3дп/15-21
Про залишення без розгляду дисциплінарної скарги адвоката Кияненко Д.О., яка діє в інтересах Чмихуна А.О., стосовно судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Реброва С.О.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Швецової Л.А., членів Гречківського П.М., Іванової Л.Б., Матвійчука В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Говорухи В.І. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги із змінами адвоката Кияненко Дар’ї Олегівни, яка діє в інтересах Чмихуна Артема Олександровича, стосовно судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Реброва Сергія Олексійовича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 24, 29 березня 2021 року надійшли дисциплінарна скарга адвоката Кияненко Д.О., яка діє в інтересах Чмихуна А.О., (вх. № К-1816/0/7-21) та зміни до неї (вх. № К-1816/1/7-21) на дії судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Реброва С.О. під час розгляду справи № 175/234/21.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 24 березня 2021 року та протоколом передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 29 березня 2021 року вказану дисциплінарну скаргу та зміни до неї передані для попередньої перевірки члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Говорусі В.І.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги із змінами член Третьої Дисциплінарної палати Говоруха В.І. вніс пропозицію залишити її без розгляду та повернути скаржнику.

Здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги із змінами, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Говоруху В.І., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про залишення дисциплінарної скарги без розгляду та повернення її скаржнику з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1–5 частини першої статті 44 цього Закону, – повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

У скарзі адвокат Кияненко Д.О. вказує, що ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2021 року, якою відмовлено у задоволенні її скарги, яку подано в інтересах Чмихуна А.О., на повідомлення про підозру в порядку пункту 10 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), постановлена суддею Ребровим С.О. з порушенням вимог законодавства.

Також скаржниця вважає, що суддя Ребров С.О. розглядаючи її скаргу був упередженим та порушив засади рівності учасників процесу. Крім того, вказує про безпідставне затягування розгляду її скарги, оскільки вона мала бути розглянута у відповідності до вимог частини другої статті 306 КПК України, не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження.

У зв’язку з викладеним адвокат Кияненко Д.О. просить притягнути суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Реброва С.О. до дисциплінарної відповідальності.

Під час попередньої перевірки скарги встановлено, що адвокат Кияненко Д.О., яка діє в інтересах Чмихуна А.О., звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області зі скаргою про скасування повідомлення про підозру від 21 листопада 2020 року у відношенні Чмихуна А.О. та зобов’язати уповноважену особу Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3, слідчого СВ Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру Чмихуна А.О у вчиненні кримінального правопорушення за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Ухвалою судді Реброва С.О. від 18 лютого 2021 року у задоволенні скарги захисника Кияненко Д.О. відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, адвокат Кияненко Д.О. подала апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Як вбачається з тексту дисциплінарної скарги, адвокат Кияненко Д.О. фактично не погоджується з ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2021 року, стверджує про її незаконність. Вважає, що в діях судді Реброва С.О. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Зокрема, таке право передбачене і КПК України.

Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Вища рада правосуддя відповідно до статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом, що здійснює судочинство, не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно із процесуальним законодавством.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

Вища рада правосуддя не уповноважена оцінювати ані те, у який спосіб суддя використовує власний суддівський розсуд під час розгляду справи, ані те, яким чином він робить висновки з питань фактів і з питань права. До повноважень Ради не належить перегляд судових рішень (включаючи процесуальні рішення) і процесу їх ухвалення. Цю функцію зазвичай здійснює суд вищої інстанції.

Встановлені попередньою перевіркою обставини дають підстави для висновку, що доводи скарги щодо порушення суддею Ребровим С.О. вимог законодавства, при постановленні ухвали від 18 лютого 2021 року, можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до інформації з офіційного вебсайту «Судова влада України» адвокат Кияненко Д.О. скористалася своїм правом на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2021 року та подала апеляційну скаргу. Наразі справа № 175/234/21 перебуває в провадженні колегії суддів Дніпровського апеляційного суду та призначена до судового розгляду на 26 травня 2021 року.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що викладені у скарзі адвоката Кияненко Д.О. доводи щодо законності постановленої суддею Ребровим С.О. ухвали можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції, що на даний час й здійснюється Дніпровським апеляційним судом.

Що стосується доводів скаржниці про безпідставне затягування розгляду справи протягом строку передбаченого законом, то встановлено наступне.

25 січня 2021 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга адвоката Кияненко Д.О., яка діє в інтересах підозрюваного Чмихуна А.О., про скасування повідомлення про підозру та зобов’язання вчинити певні дії.

Доповідачем, відповідно до протоколу автоматизованої системи документообігу суду від 25 січня 2021 року, був визначений суддя Васюченко О.Г.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі –ЄДРСР, Реєстр) ухвалою від 25 січня 2021 року суддя Васюченко О.Г. відкрив провадження за вказаною скаргою та призначив її до розгляду на 28 січня 2021 року.

2 лютого 2021 року адвокатом Кияненко Д.О. було подано заяву про відвід слідчого судді Васюченко О.Г.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної заяви визначено суддю Озерянську Ж.М., яка ухвалою від 3 лютого 2021 року її задовольнила.

Надалі скаргу Кияненко Д.О., відповідно до повторного протоколу автоматизованої системи документообігу суду від 5 лютого 2021 року, розподілено судді Новік Л.М.

10 лютого 2021 року суддею Новік Л.М., з метою уникнення будь-яких сумнівів у її неупередженості при розгляді скарги, заявлено самовідвід.

Відповідно до протоколу автоматизованої системи документообігу суду того ж дня вказана заява розподілена судді Бровченку В.В., який ухвалою від 12 лютого 2021 року задовольнив самовідвід судді Новік Л.М.

В подальшому згідно повторного протоколу автоматизованої системи документообігу суду від 15 лютого 2021 року скарга Кияненко Д.О. розподілена судді Реброву С.О., який ухвалою від 17 лютого 2021 року відкрив провадження та призначив її до розгляду.

Ухвалою від 18 лютого 2021 року суддя Ребров С.О. відмовив у задоволенні скарги захисника Кияненко Д.О.

Відповідно до вимог частини другої статті 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги.

Як вбачається з наявних матеріалів, вказана скарга адвоката Кияненко Д.О. у провадженні судді Реброва С.О. надійшла вже з порушенням строків визначених для її розгляду, а такі обставини зумовлені об’єктивними чинниками (заявлення відводів, самовідводів).

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Проте, потрібно зауважити, що важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду справи, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи. Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Така правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі № 12-1393а17, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав відступити від цих висновків.

Слід зазначити, що у Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Що стосується упередженості судді, то слід зазначити, що особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесене на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що викладені у скарзі адвоката Кияненко Д.О. доводи щодо законності постановленої суддею ухвали можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

У пункті 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» зазначено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Ураховуючи викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дисциплінарну скаргу із змінами адвоката Кияненко Д.О. на дії судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Реброва С.О. слід залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Третя Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя, керуючись статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

 

ухвалила:

 

дисциплінарну скаргу із змінами адвоката Кияненко Дар’ї Олегівни, яка діє в інтересах Чмихуна Артема Олександровича, стосовно судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Реброва Сергія Олексійовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                      Л.А. Швецова

 

 

Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                        П.М. Гречківський

 

                                                                                                Л.Б. Іванова

 

                                                                                                В.В. Матвійчук