Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана Олександра Володимировича на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2021 року № 258/2дп/15-21,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 18 лютого 2021 року за вх. № 837/0/6-21 надійшла скарга судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 8 лютого 2021 року № 258/2дп/15-21 про притягнення судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 18 лютого 2021 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Швецову Л.А.

Скарга на рішення Дисциплінарної палати від 8 лютого 2021 року № 258/2дп/15-21 подана з дотриманням вимог та у строки, що визначені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

У засідання Вищої ради правосуддя 6 квітня 2021 року суддя Корман О.В. та адвокат Дерев’янко М.О. не прибули, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

2 квітня 2021 року суддею Корманом О.В. на адресу Вищої ради правосуддя надіслано клопотання про розгляд скарги за його відсутності, скаргу підтримує та просить її задовольнити.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу, дослідивши матеріали дисциплінарної справи стосовно судді Кормана О.В., заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Швецову Л.А., дійшла висновку, що рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2021 року № 258/2дп/15-21 підлягає залишенню без змін з огляду на таке.

Корман Олександр Володимирович Указом Президента України від 22 червня 2009 року № 465/2009 призначений на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 444/2017 призначений на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

26 квітня 2019 року до Вищої ради правосуддя за вх. № Д-2759/0/7-19 надійшла скарга адвоката Дерев’янка М.О., подана в інтересах громадянина Німеччини Преша Роланда (Presch Roland), на дії судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В. під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення у справі № 705/3953/18.

У дисциплінарній скарзі вказано, що суддя Корман О.В. безпідставно повертав протокол про адміністративне правопорушення (далі – протокол) на доопрацювання, чим затягував строк розгляду справи, що є підставою для притягнення цього судді до дисциплінарної відповідальності.

Скаржник зазначив, що адміністративне правопорушення за участю ОСОБА1 сталося 10 вересня 2018 року, отже, 10 грудня 2018 року закінчився тримісячний строк притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Однак станом на день подання скарги до Вищої ради правосуддя (26 квітня 2019 року) рішення у справі не прийнято, оскільки суддя постійно повертає матеріали справи на доопрацювання. Також суддя не вирішив подане скаржником 8 січня 2019 року клопотання про закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, скаржник – адвокат Дерев’янко М.О. просив притягнути суддю Кормана О.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2021 року № 258/2дп/15-21 суддю Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Підставою для притягнення судді Кормана О.В. до дисциплінарної відповідальності стало неодноразове повернення суддею протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання, що у цьому випадку Дисциплінарна палата не визнала обґрунтованим.

З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що така поведінка судді Кормана О.В. свідчить про безпідставне затягування розгляду справи та невжиття ним заходів для її розгляду протягом строку, встановленого законом, що сприяло уникненню особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, накладення на неї судом передбаченого законом адміністративного стягнення внаслідок закінчення строку, визначеного статтею 38 КУпАП.

У скарзі на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2021 року № 258/2дп/15-21 суддя Корман О.В. зазначив, що оскаржуване рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя прийняте без дотримання строків здійснення дисциплінарного провадження, без з’ясування всіх істотних обставин у дисциплінарній справі. При цьому факти, викладені у вказаному рішенні, суперечать фактичним обставинам та матеріалам справи про адміністративне правопорушення, під час розгляду якої, як вважав скаржник Дерев’янко М.О., суддя допустив порушення. Крім того, на думку судді Кормана О.В., під час відкриття дисциплінарної справи та ухвалення рішення за результатами її розгляду Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вийшла за межі дисциплінарної скарги.

Щодо недотримання дисциплінарним органом строку здійснення дисциплінарного провадження суддя вказав, що скарга адвоката Дерев’янка М.О. надійшла до Вищої ради правосуддя 26 квітня 2019 року. Після надходження до Уманського міськрайонного суду Черкаської області 18 червня 2019 року копії скарги із пропозицією надати письмові пояснення він 10 липня 2019 року надіслав такі пояснення до Вищої ради правосуддя.

Лише у січні 2021 року з офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя він дізнався, що до порядку денного засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначеного на 25 січня 2021 року, включено питання про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно нього за скаргою адвоката Дерев’янка М.О. Також із офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя він дізнався, що 25 січня 2021 року відкрито дисциплінарну справу стосовно нього, 8 лютого 2021 року Дисциплінарною палатою ухвалено рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Посилаючись на частину четверту статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції, чинній із 7 листопада 2019 року), суддя зазначив, що строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати шістдесяти днів з моменту отримання дисциплінарної скарги. Разом із тим суддя вказав, що дисциплінарним органом не дотримано розумного строку здійснення дисциплінарного провадження (у разі якщо вказана норма підлягає застосуванню у редакції, чинній до 7 листопада 2019 року).

Суддя зауважив, що оскільки він ще у липні 2019 року надав пояснення з приводу обставин, викладених у скарзі, то вважав, що за відсутності повідомлень про засідання дисциплінарного органу дисциплінарна скарга була повернута скаржнику або ухвалено рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно нього. Тобто очікувано сподівався на дотримання розумного строку здійснення дисциплінарного провадження.

Крім того, суддя у скарзі вказав, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вийшла за межі дисциплінарної скарги, оскільки під час відкриття дисциплінарної справи та ухвалення рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган врахував не лише зазначені у дисциплінарній скарзі постанови від 25 вересня 2018 року, 28 січня і 2 квітня 2019 року (щодо доопрацювання відповідним органом протоколу про адміністративне правопорушення), а також постанови, ухвалені 9 вересня 2019 року і 21 квітня 2020 року. При цьому Дисциплінарна палата не навела мотивів, з яких вона виходила, враховуючи ці постанови, якщо скаржник на них не посилався, а сам суддя не міг у липні 2019 року надати пояснення щодо зазначених судових рішень.

Разом із тим суддя Корман О.В. звернув увагу, що в оскаржуваному рішенні дисциплінарного органу міститься посилання на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2020 року (суддя Білик О.В.) про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Отже, на думку судді, твердження в оскаржуваному рішенні дисциплінарного органу про уникнення правопорушником накладення адміністративного стягнення не ґрунтується на вимогах закону, оскільки винуватість такої особи не підтверджена судовим рішенням і за результатами розгляду справи її винуватість могла бути і не доведена.

Також суддя Корман О.В. заперечує твердження Дисциплінарної палати, що протокол про вчинення ОСОБА1 адміністративного правопорушення і зазначені у ньому додатки були складені належним чином, оскільки вважає, що таке твердження не відповідає матеріалам судової справи.

На підтвердження своїх доводів суддя посилається на те, що обов’язок встановлення і зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення місця його вчинення (зокрема, в межах якої адміністративно-територіальної одиниці вчинене правопорушення, а не певний кілометр автодороги) покладено на особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, а не на суддю. Тобто, як вважає суддя, факт незазначення у протоколі про адміністративне правопорушення місця його вчинення мав місце, що перешкоджало подальшому розгляду справи по суті.

Суддя Корман О.В. наголосив, що «місце вчинення правопорушення» і «місце складання протоколу про адміністративне правопорушення» не є тотожними поняттями, оскільки вказані дії могли здійснюватися у різних територіально-адміністративних одиницях. При цьому суддя наполягає, що вказаний у протоколі запис «місце вчинення правопорушення 217 км+200 м автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса» стосується не місця вчинення правопорушення, а місця складання протоколу, що на 200 м відрізняється від відрізку автодороги, який у протоколі про адміністративне правопорушення вказаний як місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Про ці та низку інших недоліків, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, як зазначив суддя, він вказав у постанові від 25 вересня 2018 року, а саме: не конкретизовано транспортний засіб, яким керував порушник; не зазначено, які саме механічні пошкодження отримали автомобілі; відсутні пояснення правопорушника, свідків та потерпілих, їхні адреси проживання; відсутні відмітки про відмову правопорушника від надання пояснень. При цьому запис про відсутність свідків та потерпілих суперечив матеріалам, доданим до протоколу.

За твердженням судді, саме такі недоліки були наявні у протоколі про адміністративне правопорушення, коли він надійшов до суду вперше.

Крім того, суддя Корман О.В. зазначив, що у постанові від 25 вересня 2018 року він вказав на відсутність в адміністративних матеріалах відомостей щодо розуміння правопорушником (який є громадянином Німеччини) мови, якою складений протокол, і чи мав він можливість ознайомитися з його змістом. Також було вказано, що до протоколу не долучено документи, які підтверджують місце проживання правопорушника.

У подальшому при доопрацюванні протоколу про адміністративне правопорушення ці недоліки були підтверджені самим співробітником поліції, який у своєму рапорті від 11 жовтня 2018 року чітко вказав, що місцем проживання ОСОБА1 було зазначено адресу особи, яка з ним подорожувала, а ознайомлення його зі змістом протоколу було проведено за допомогою технічного приладу з програмою для перекладу.

Не погоджуючись із доводом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя у рішенні від 8 лютого 2021 року № 258/2дп/15-21 про наявність у судді права витребувати додаткові відомості (матеріали), необхідні для правильного вирішення справи, зокрема щодо місця проживання особи, яка притягається до відповідальності, технічних пошкоджень транспортних засобів тощо, суддя Корман О.В. наголосив, що у цьому випадку йдеться не про можливість витребування додаткових матеріалів, а про відповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам статті 256 КУпАП, оскільки суддя під час розгляду справи повинен виходити з тих даних, які уповноважена службова особа зазначила у такому протоколі. Суддя наголосив, що оскільки під час подальшого доопрацювання допущені при складанні протоколу недоліки співробітниками поліції усунуті не були, він неодноразово приймав рішення про повернення на доопрацювання протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА1.

При цьому суддя Корман О.В. вказав, що, повертаючи протокол на доопрацювання, він керувався постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» і постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», згідно з якими визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те особою або без додержання вимог статті 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

З урахуванням наведеного суддя зазначив, що він не сумнівався у правильності своїх рішень про повернення протоколу про адміністративне правопорушення, враховуючи наявність недоліків, допущених при складанні вказаного протоколу.

Щодо посилання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в оскаржуваному рішенні на Рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 (справа № 1-7/2015), яке ґрунтувалося на висновку, що перелік видів постанов, визначених статтею 284 КУпАП, є вичерпним, суддя Корман О.В. вказав, що, ухвалюючи рішення, Конституційний Суд України дійшов висновку про можливість оскарження в апеляційному порядку лише тих постанов судді у справах про адміністративні правопорушення, ухвалення яких передбачене частиною першою статті 284 КУпАП. При цьому у вказаному Рішенні Конституційного Суду України не йдеться про неможливість ухвалення постанов, якими протокол про адміністративне правопорушення повертається відповідному органу для належного дооформлення.

Також суддя Корман О.В. вважає, що Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час ухвалення рішення 8 лютого 2021 року не враховано й інші обставини, які могли б вплинути на повний та всебічний розгляд дисциплінарної справи.

Зокрема, на думку судді, не враховано навантаження суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області, а саме що упродовж тривалого часу в цьому судді правосуддя здійснюється суддями, кількість яких становить менше половини штатної чисельності суддів, при цьому кількість суддів, з урахуванням відпусток та тимчасової непрацездатності, може бути ще меншою, що свідчить про надмірне навантаження суддів, які є слідчими суддями і повинні розглядати клопотання, подані під час досудового розслідування, та справи усіх категорій.

На підставі викладених обставин суддя Корман О.В. вважає, що у Дисциплінарної палати не було підстав для притягнення його як судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки ним вживалися всі можливі заходи для забезпечення розгляду справи. Жодного наміру безпідставно затягувати розгляд справи стосовно ОСОБА1 у нього не було, а тривалий розгляд справи був зумовлений виключно безвідповідальним ставленням співробітників поліції до складання протоколу про адміністративне правопорушення.

На переконання судді, безкарність співробітників поліції у цьому випадку і натомість притягнення до відповідальності судді, який вживав заходи для належного оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, зводить нанівець намагання судді повно та об’єктивно вирішити справу, а також може призводити до того, що співробітники поліції, порушуючи вимоги КУпАП при оформленні вказаних матеріалів, й надалі допускатимуть такі порушення, знаючи, що відповідальність за це буде нести виключно суддя.

Враховуючи викладене, суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корман О.В. просить скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2021 року № 258/2дп/15-21 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарну справу, відкриту стосовно нього за скаргою адвоката Дерев’янка М.О.

Оцінивши доводи судді Кормана О.В. та дослідивши матеріали дисциплінарної справи стосовно вказаного судді, Вища рада правосуддя встановила такі обставини.

Із рішення від 8 лютого 2021 року № 258/2дп/15-19 вбачається, що Другою Дисциплінарною палатою за результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено, що 19 вересня 2018 року до провадження судді Кормана О.В. надійшов протокол про вчинення ОСОБА1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області (суддя Корман О.В.) від 25 вересня 2018 року вказаний протокол разом із доданими матеріалами повернуто Управлінню патрульної поліції в Черкаській області (далі – УПП в Черкаській області) для доопрацювання.

Зазначена постанова мотивована тим, що у протоколі не вказано, які саме механічні пошкодження отримали автомобілі, яким автомобілем керувала особа, стосовно якої складено протокол, не зазначено, в межах якого району чи населеного пункту відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП, пригода). Крім того, у протоколі відсутнє пояснення особи, стосовно якої складений протокол, не оформлено таке пояснення і як окремий документ. Також відсутні відомості про те, чи розуміє громадянин Німеччини мову, якою складено протокол, і чи мав він можливість ознайомитися зі змістом протоколу, у тому числі з офіційним його перекладом. У протоколі не зазначені свідки пригоди чи потерпілі внаслідок цієї пригоди, а наявні записи про те, що такі особи відсутні, що суперечить матеріалам, доданим до протоколу, в яких, зокрема, є пояснення ОСОБА2.

Крім того, у постанові зазначено, що до протоколу не долучено документи, що підтверджують місце проживання особи, стосовно якої складено протокол, зокрема на території України, а тому його необхідно повернути на доопрацювання.

Також під час дисциплінарного провадження встановлено, що після доопрацювання вказаний протокол з новими рапортами працівників поліції неодноразово надсилався до суду, однак постановами судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В. від 28 січня, 2 квітня, 9 вересня 2019 року, 21 квітня 2020 року вказаний протокол разом із доданими матеріалами також повернуто до УПП в Черкаській області для доопрацювання з аналогічних підстав. При цьому в мотивувальних частинах постанов додатково зазначено, що під час доопрацювання жоден із недоліків усунуто не було, до справи долучено лише рапорт співробітника поліції з викладенням обставин складання протоколу, в якому також зазначено, що особа, яка подорожувала з особою, стосовно якої складений протокол, відмовилася надавати пояснення. Крім того, зазначено, що співробітником поліції не враховано, що основним документом, на підставі якого суддя розглядає справу, є протокол про адміністративне правопорушення, рапорти співробітників поліції не є документами, за якими можливо вносити доповнення до протоколу. За наведених обставин вказаний протокол підлягає поверненню для доопрацювання.

За результатами розгляду вказаного протоколу постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області (суддя Білик О.В.) від 18 серпня 2020 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

У рішенні про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, з-поміж іншого, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 КУпАП.

При цьому, як зазначила Дисциплінарна палата, КУпАП не визначає права суду на повернення матеріалів про адміністративне правопорушення на доопрацювання чи належне оформлення шляхом винесення відповідної постанови та не конкретизує підстав для цього. Разом із тим у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» було визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення. Така сама позиція була висловлена й у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення».

Водночас 31 березня 2015 року Конституційним Судом України було ухвалено Рішення № 2-рп/2015 у справі № 1-7/2015, яке ґрунтувалося на висновку, що перелік видів постанов, визначений статтею 284 КУпАП, є вичерпним. Інші види постанов не підлягають апеляційному оскарженню.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що така ситуація потенційно містить небезпеку зловживання суддями із винесенням (за відсутності непереборних перешкод для розгляду справи судом, що не можуть бути усунуті у спосіб, прямо передбачений законом, зокрема із застосуванням положень статей 278, 280, 284 КУпАП) не передбачених статтею 284 КУпАП видів постанов, які не мають законної мети та/або мають характер свавільних рішень, внаслідок чого винні особи можуть уникати притягнення їх до адміністративної відповідальності чи накладення на них адміністративних стягнень відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі внаслідок закінчення строку накладення адміністративного стягнення судом. При цьому органи, уповноважені на складення протоколів про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції суду, не наділені законом процесуальними правами на оскарження судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, а отже, не можуть оспорювати їх правомірність.

З огляду на наведене дисциплінарний орган констатував, що в контексті дисциплінарного провадження щодо суддів з урахуванням обставин конкретної справи може бути визнано обґрунтованим винесення суддею належним чином вмотивованої постанови про повернення для належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення лише у випадку, якщо він складений або не уповноваженою на те посадовою особою, або без додержання вимог статті 256 КУпАП, якою визначено зміст протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС України) від 6 листопада 2015 року № 1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2015 року за № 1496/27941 (далі – Інструкція № 1376). Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Згідно із приписами пункту 9 розділу ІІ Інструкції № 1376 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі «місце складання протоколу» – населений пункт або географічна точка; у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» – суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); у графі «до протоколу додається» – пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення). Пунктом 15 розділу ІІ цієї Інструкції визначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення). Відповідно до пункту 18 розділу ІІ зазначеної Інструкції протокол про адміністративне правопорушення та матеріали про вчинене адміністративне правопорушення відповідно до статті 257 КУпАП надсилаються (надаються) органу (посадовій особі), уповноваженому(ій) розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Згідно з розділом VIII «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП» Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 (далі – Інструкція № 1395), у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 7), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Кормана О.В. констатувала, що, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 10 вересня 2018 року, він був складений відповідно до вказаних вище вимог нормативно-правових актів та містив відомості про місце (217 км + 200 м автомобільної дороги М05 Київ – Одеса), час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення, а також інші відомості відповідно до затвердженої форми бланка. До вказаного протоколу були долучені зазначені у ньому додатки, які були складені на час його оформлення та містили інформацію про адміністративне правопорушення, за вчинення якого його було складено, а саме: схему ДТП, рапорт працівника поліції та пояснення потерпілого. Вказані додатки також містили необхідні реквізити, притаманні письмовим доказам, зокрема дату складання, підпис та відомості щодо вчиненого адміністративного правопорушення. Крім того, після неодноразового надсилання протоколу на дооформлення до нього неодноразово долучались нові рапорти працівників поліції із розширеними відомостями стосовно обставин адміністративного правопорушення.

Отже, і протокол про адміністративне правопорушення, і зазначені у ньому додатки були складені належним чином та відповідною (уповноваженою) особою. Ні стаття 256 КУпАП, ні норми вказаних вище інструкцій не містять вимог щодо обов’язкового зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному за частиною першою статті 124 КУпАП, інших відомостей, ніж ті, що були зазначені у цьому протоколі та підтверджувались долученими до нього додатками.

Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала, що вказані документи містили всю необхідну суду інформацію для прийняття постанови за результатами розгляду справи по суті.

Водночас, посилаючись на положення статей 278, 280 КУпАП, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вказала, що і під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, і під час розгляду справи суд наділений правом витребувати додаткові відомості (матеріали), необхідні для правильного її вирішення. Такі відомості можуть стосуватися, в тому числі, місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, механічних пошкоджень, які отримали автомобілі, а також іншої інформації, якщо, виходячи із матеріалів та обставин справи про адміністративне правопорушення, з’ясування певних обставин, на переконання судді, має істотне значення для її розгляду і не може бути встановлено судом на підставі інших доказів.

Посилаючись на положення статей 251, 252 КУпАП, Дисциплінарна палата також зазначила, що у разі, якщо за результатами розгляду справи суддя доходить висновку, що у протоколі, який є лише одним із доказів у справі, відсутні відомості, на підставі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні, а інших доказів немає, відповідно до статей 247, 284 КУпАП він виносить постанову про закриття провадження у справі.

Оцінюючи дії судді Кормана О.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що із прийнятих суддею Корманом О.В. постанов від 25 вересня 2018 року, 28 січня, 2 квітня, 9 вересня 2019 року, 21 квітня 2020 року у цій справі не вбачається, які саме суттєві недоліки містив протокол про адміністративне правопорушення (невідповідність вимогам, встановленим статтею 256 КУпАП та Інструкціями №№ 1376, 1395), які недоліки могли бути усунуті шляхом надсилання цього протоколу для належного оформлення, а не шляхом витребування інформації, документів чи відеозаписів подій або шляхом з’ясування необхідних обставин під час судового розгляду справи та дослідження доказів. Крім того, суддя Корман О.В. не роз’яснив органу поліції спосіб усунення недоліків складеного протоколу, враховуючи наявність законодавчої заборони вносити додаткові записи до протоколу про адміністративне правопорушення після його підписання особою, стосовно якої він складений.

Також Дисциплінарна палата не взяла до уваги додаткові пояснення судді Кормана О.В. щодо оцінки долучених до протоколу про адміністративне правопорушення рапортів працівників поліції, оскільки ці рапорти не відображені у мотивувальних частинах постанов про повернення протоколу із додатками на дооформлення. Разом із тим із мотивувальних частин постанов вбачається, що суддя Корман О.В. вважав, що рапорт працівника поліції не є належним доказом у справі.

На думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, доопрацювання цього протоколу шляхом внесення до нього додаткових відомостей було неможливим (неправомірним), що не могло не бути очевидним для судді Кормана О.В.

З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що неодноразове повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання у цьому випадку не можна визнати обґрунтованим, наведена поведінка судді Кормана О.В. свідчить про безпідставне затягування розгляду справи та невжиття ним заходів для її розгляду протягом строку, встановленого законом, що сприяло уникненню особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, накладення на неї судом передбаченого законом адміністративного стягнення внаслідок закінчення строку, визначеного статтею 38 КУпАП.

При цьому ні у прийнятих суддею постановах, ні в наданих поясненнях не зазначено про наявність у протоколі про адміністративне правопорушення суттєвих недоліків, які унеможливлювали його розгляд та вимагали направлення його на дооформлення (доопрацювання), в тому числі тих, які свідчили б про необхідність надання будь-яких інших даних чи неможливість на підставі наведених даних встановити наявність чи відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Не зазначено також і про складання протоколу про адміністративне правопорушення не уповноваженою на те особою.

Отже, за результатами розгляду дисциплінарної скарги адвоката Дерев’янка М.О. встановлено обставини, які свідчать про наявність у діях судді Кормана О.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Водночас суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корман О.В. вважає рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2021 року № 258/2дп/15-21 таким, що підлягає скасуванню, оскільки вказане рішення дисциплінарного органу ухвалено без дотримання строків дисциплінарного провадження, без з’ясування всіх істотних обставин у дисциплінарній справі; викладені у рішенні факти суперечать фактичним обставинам та матеріалам справи про адміністративне правопорушення, під час розгляду якої, на думку скаржника, суддею допущені порушення; дисциплінарний орган вийшов за межі скарги під час розгляду дисциплінарної справи та ухвалення рішення.

За результатами перевірки доводів скарги судді Кормана О.В., рішення Другої Дисциплінарної палати та матеріалів дисциплінарної справи Вища рада правосуддя вважає, що Друга Дисциплінарна палата правильно встановила фактичні обставини дисциплінарної справи, надала їм належну правову оцінку, а наведені у скарзі та додаткових поясненнях доводи не спростовують висновків Другої Дисциплінарної палати із цього приводу з огляду на таке.

Стосовно доводів скарги щодо недотримання дисциплінарним органом строків здійснення дисциплінарного провадження Вища рада правосуддя вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частин першої, третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції, чинній на час надходження дисциплінарної скарги) дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Частиною четвертою вказаної статті визначено, що дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк. Строки здійснення дисциплінарного провадження визначаються цим Законом та регламентом Вищої ради правосуддя.

Пунктом 5.25 Регламенту Вищої ради правосуддя визначено, що Рада та Дисциплінарні палати розглядають питання, віднесені Законом до їх компетенції, у розумні строки. Якщо Закон і цей Регламент визначають строки розгляду певних категорій справ, Рада та Дисциплінарні палати розглядають питання у ці строки.

Згідно із частиною тринадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції, чинній на час надходження дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя) Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев’яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на тридцять днів у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи.

Як встановлено, дисциплінарна скарга адвоката Дерев’янка М.О. на неналежні дії судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 705/3953/18 надійшла до Вищої ради правосуддя 26 квітня 2019 року. Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 26 квітня 2019 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки.

За приписами частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1–5 частини першої статті 44 цього Закону, – повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої чи частиною другою статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Відповідно до частини другої вказаної статті висновок доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.

Отже, законодавчо не було встановлено строку для проведення попередньої перевірки дисциплінарної скарги з огляду на те, що під час її проведення члену Вищої ради правосуддя необхідно здійснити низку певних дій, визначених частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», для повного та всебічного з’ясування усіх обставин розгляду суддею відповідної справи.

За результатами проведення попередньої перевірки зазначеної дисциплінарної скарги ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 січня 2021 року № 103/2дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Кормана О.В.

З огляду на вказане початком строку розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Кормана О.В. слід вважати 25 січня 2021 року (з моменту відкриття дисциплінарної справи), тому з урахуванням положення частини тринадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вказаний строк мав би закінчуватися 25 квітня 2021 року.

Таким чином, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що дисциплінарна справа стосовно судді Кормана О.В. за дисциплінарною скаргою адвоката Дерев’янка М.О., яка відкрита дисциплінарним органом 25 січня 2021 року і за якою Дисциплінарною палатою 8 лютого 2021 року прийнято рішення, розглянута у визначений Законом України «Про Вищу раду правосуддя» строк.

Разом із тим Вища рада правосуддя зазначає, що доводи судді Кормана О.В. стосовно недотримання розумного строку здійснення дисциплінарного провадження є слушними, однак тривалість дисциплінарного провадження не може бути визнана єдиною і беззаперечною підставою для скасування рішення Дисциплінарної палати відповідно до статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», що підтверджується висновком, наведеним у пункті 155 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2020 року (провадження № 11-1007сап19).

Стосовно доводів судді Кормана О.В., що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час відкриття дисциплінарної справи та її розгляду вийшла за межі дисциплінарної скарги, Вища рада правосуддя зазначає таке.

Суддя Корман О.В. вказав, що скаржник, звертаючись до Вищої ради правосуддя, зазначив про неодноразове повернення суддею протоколу про адміністративне правопорушення (справа № 705/3953/18) на доопрацювання, посилаючись при цьому на постанови судді від 25 вересня і 4 грудня 2018 року, 28 січня і 2 квітня 2019 року.

Разом із тим Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, ухвалюючи рішення про відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, зазначила у прийнятих рішеннях про повернення суддею Корманом О.В. протоколу про адміністративне правопорушення у цій справі постановами від 25 вересня 2018 року, 28 січня, 2 квітня, 9 вересня 2019 року, 21 квітня 2020 року.

Суддя наголосив, що постанова від 4 грудня 2018 року про повернення протоколу на доопрацювання була прийнята іншим суддею. Натомість, як в ухвалі про відкриття дисциплінарної справи, так і в оскаржуваному рішенні Дисциплінарна палата врахувала, крім інших, постанови від 9 вересня 2019 року і 21 квітня 2020 року без наведення мотивів, чому наявність цих постанов покладено в основу цих рішень, якщо на такі постанови скаржник не посилався, а сам суддя, надаючи пояснення у липні 2019 року, не мав можливості надати пояснення з приводу вказаних постанов.

З огляду на викладене суддя Корман О.В. вважає, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час відкриття дисциплінарної справи та прийняття рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вийшла за межі дисциплінарної скарги.

Дослідивши матеріали дисциплінарної справи стосовно судді Кормана О.В., адміністративної справи № 705/3953/18 стосовно ОСОБА1, Вища рада правосуддя встановила такі обставини.

Протокол про вчинення ОСОБА1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, вперше надійшов до Уманського міськрайонного суду Черкаської області 19 вересня 2018 року і цього самого дня протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілений для розгляду судді Корману О.В.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучені схема місця ДТП, рапорт працівника поліції від 10 вересня 2018 року, який склав протокол, пояснення ОСОБА2.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2018 року (суддя Корман О.В.) вказаний протокол з доданими до нього матеріалами повернуто до УПП в Черкаській області для доопрацювання.

Ухвалюючи вказану постанову, суддя Корман О.В., посилаючись на статті 251, 255, 256 КУпАП, зазначив про відсутність у протоколі інформації, які саме механічні пошкодження отримали автомобілі, яким автомобілем керувала особа, стосовно якої складено протокол, у межах якого району чи населеного пункту відбулася ДТП, що необхідно для встановлення підсудності цієї справи Уманському міськрайонному суду Черкаської області. Крім того, зазначено, що у протоколі відсутні пояснення особи, стосовно якої складений протокол, таке пояснення не оформлене і окремим документом. Також відсутні відомості про те, чи розуміє громадянин Німеччини мову, якою складений протокол, і чи мав він можливість ознайомитися зі змістом протоколу, в тому числі з його офіційним перекладом.

Крім того, у протоколі не зазначені свідки чи потерпілі внаслідок пригоди, а містяться записи, що такі особи відсутні, що суперечить матеріалам, доданим до протоколу, в яких, зокрема, є пояснення ОСОБА2. До протоколу не долучені документи, що підтверджують місце проживання особи, стосовно якої він складений, зокрема на території України.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що протокол підлягає поверненню для доопрацювання з метою усунення недоліків, допущених при його складанні, які перешкоджають розгляду справи.

18 жовтня 2018 року до Уманського районного суду Черкаської області після доопрацювання вдруге надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цього самого дня вказані матеріали розподілені для розгляду судді Ковалю А.Б.

До надісланих матеріалів долучено рапорт від 11 жовтня 2018 року працівника поліції (який склав протокол), в якому зазначено, що виклик про «ДТП без потерпілих» був отриманий працівниками поліції 10 вересня 2018 року близько 19 години, місцезнаходження «Київ – Одеса, 217 км + 200 м (Уманський район)». Після прибуття на місце пригоди працівниками поліції були складені протокол про адміністративне правопорушення та схема ДТП. Відповідно до положень статті 256 КУпАП механічні пошкодження транспортних засобів (далі – ТЗ) у протоколі не вказувалися.

Крім того, зазначено, що водієм автомобіля Peugeot 301, д. н. з. ____, виявився громадянин Німеччини ОСОБА1, якому було запропоновано написати пояснення, однак цей громадянин від надання пояснень відмовився на підставі статті 63 Конституції України. Зі змістом протоколу громадянина ОСОБА1 було ознайомлено за допомогою технічного пристрою із програмою для перекладу, після чого зі змістом протоколу він погодився. Особа жіночої статі, яка перебувала з ОСОБА1 в ТЗ, від надання пояснень відмовилася на підставі статті 63 Конституції України, у зв’язку із чим не була вказана у протоколі як свідок. Документів, що підтверджують місце проживання особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано, оскільки на той час ця особа не знала, де буде перебувати, отже, зазначено адресу особи, яка подорожувала з ним.

4 грудня 2018 року суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваль А.Б. виніс постанову, аналогічну постанові судді Кормана О.В. від 25 вересня 2018 року, якою протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 за статтею 124 КУпАП з доданими до нього матеріалами повернуто до УПП в Черкаській області для доопрацювання.

25 січня 2019 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області після доопрацювання втретє надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 з доданим до нього рапортом працівника поліції від 7 січня 2019 року, який протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цього самого дня розподілений для розгляду судді Корману О.В.

У доданому рапорті працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, окрім вже зазначеного, також вказав, що механічні пошкодження ТЗ були внесені до схеми ДТП.

Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В. від 28 січня 2019 року (аналогічною постановам від 25 вересня та 4 грудня 2018 року) вказаний протокол про адміністративне правопорушення стосовно громадянина Німеччини ОСОБА1 за статтею 124 КУпАП із доданими до нього матеріалами повернуто до УПП в Черкаській області для доопрацювання.

Повертаючи вказані матеріали до УПП в Черкаській області, суддя Корман О.В. у постанові вказав, що за результатами доопрацювання жоден із зазначених у постановах недоліків усунуто не було, до справи долучено лише рапорт співробітника поліції, в якому викладено обставини складання протоколу і те, що особа, яка подорожувала із ОСОБА1, відмовилася надавати пояснення. Також у постанові зазначено, що співробітник поліції не врахував, що основним документом, на підставі якого суддя проводить розгляд справи, є протокол про адміністративне правопорушення, і рапорт співробітника поліції не є документом, за яким можливо вносити доповнення до протоколу.

25 березня 2019 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області після доопрацювання вчетверте надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 з доданими до нього матеріалами, який протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цього самого дня розподілений для розгляду судді Корману О.В.

До усіх попередньо наданих матеріалів долучено рапорт співробітника поліції, який складав протокол, від 21 лютого 2019 року. У цьому рапорті, крім повідомлених раніше відомостей, посадова особа додатково, з посиланням на Інструкції №№ 1376, 1395, зазначила, що додатком 1 до Інструкції № 1395 (пункт 1 розділу ІІ) затверджено бланк протоколу про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в якому відсутня графа для фіксації пошкоджень транспортних засобів.

Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В. від 2 квітня 2019 року (аналогічною постанові від 28 січня 2019 року) вказаний протокол про адміністративне правопорушення стосовно громадянина Німеччини ОСОБА1 за статтею 124 КУпАП із доданими до нього матеріалами повернуто до УПП в Черкаській області для доопрацювання.

7 червня 2019 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області після доопрацювання вп’яте надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 з доданими до нього матеріалами, який протоколом про автоматизований розподіл судової справи між суддями цього самого дня був розподілений для розгляду судді Ковалю А.Б.

Водночас до усіх раніше наданих матеріалів долучено рапорт працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, від 21 травня 2019 року, в якому повторно викладені обставини складання протоколу, зокрема зазначено, що свідки у протоколі не вказувалися, оскільки такі були відсутні; ОСОБА1 відмовився від пояснень; подія відбулася в межах Уманського району; у ОСОБА1 були відсутні документи на підтвердження його місця проживання, у зв’язку із чим такі документи не були додані до матеріалів справи.

Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваля А.Б. від 10 червня 2019 року (аналогічною постанові від 2 квітня 2019 року) вказаний протокол про адміністративне правопорушення стосовно громадянина Німеччини ОСОБА1 за статтею 124 КУпАП із доданими до нього матеріалами повернуто до УПП в Черкаській області для доопрацювання.

Також у копії матеріалів адміністративної справи № 705/3953/18 стосовно ОСОБА1 міститься лист УПП в Сумській області від 8 серпня 2019 року, яким повідомлено суддю Коваля А.Б. про неможливість опитати громадянина ОСОБА1, оскільки у квартирі 1 в будинку № 3 на вулиці Харківській у місті Сумах двері ніхто не відчиняє, телефон № ____ вимкнений.

Вказаний лист з усіма матеріалами зазначеної адміністративної справи вшосте надіслано до Уманського міськрайонного суду Черкаської області (вх. № 21337 від 3 вересня 2019 року). Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 3 вересня 2019 року вказану справу розподілено для розгляду судді Корману О.В.

Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В. від 9 вересня 2019 року (аналогічною попереднім постановам) вказаний протокол про адміністративне правопорушення стосовно громадянина Німеччини ОСОБА1 за статтею 124 КУпАП із доданими до нього матеріалами повернуто до УПП в Черкаській області для доопрацювання.

14 листопада 2019 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області всьоме надіслано матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА1, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена для розгляду судді Корману О.В.

Крім наявних матеріалів, до справи долучено рапорт працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, від 6 листопада 2019 року, в якому повторно, з посиланням на Інструкції №№ 1376, 1395, викладені обставини складання протоколу та додатково зазначено, що водій ОСОБА1 розумів мову, якою складено протокол, та ознайомився з ним.

Як вбачається із копії матеріалів судової справи, на 17 грудня 2019 року було здійснено виклик ОСОБА1 та ОСОБА2 в судове засідання, зазначені судові повістки повернулися до суду з помітками «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення» та «за закінченням терміну зберігання». У подальшому вказані особи викликалися до суду на 24 січня, 14 лютого, 13 березня, 3 квітня 2020 року, усі судові повістки були повернуті до суду з аналогічними помітками.

З Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/88857637, далі – ЄДРСР, Реєстр) встановлено, що постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2020 року (суддя Корман О.В.) адміністративні матеріали про притягнення громадянина Німеччини ОСОБА1 до відповідальності за статтею 124 КУпАП повернуто до УПП в Черкаській області на доопрацювання (всьоме).

Також з Реєстру (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/91059695) встановлено, що постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2020 року (суддя Білик О.В.) провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення закрито.

Таким чином, із матеріалів дисциплінарної справи стосовно судді Кормана О.В. вбачається, що дисциплінарна скарга адвокатом Дерев’янком М.О. подана до Вищої ради правосуддя 26 квітня 2019 року, тобто на час звернення зі скаргою адвокату було відомо лише про три постанови, винесені суддею Корманом О.В. у вказаній справі.

Під час проведення попередньої перевірки викладених у скарзі обставин членом Вищої ради правосуддя Худиком М.П. із ЄДРСР встановлено, що 9 вересня 2019 року і 21 квітня 2020 року суддя Корман О.В. повторно виносив постанови про повернення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 до відповідного державного органу на доопрацювання.

Отже, з моменту надходження протоколу про адміністративне правопорушення до суду вперше (19 вересня 2018 року) до винесення постанови за результатами розгляду справи (18 серпня 2020 року) минуло майже два роки, із них протягом півтора року справа надходила до провадження судді Кормана О.В. п’ять разів.

При цьому, незважаючи на те, що відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 1376 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено, суддя Корман О.В. п’ять разів надсилав матеріали вказаної справи на доопрацювання, не роз’яснюючи у винесених ним постановах спосіб усунення недоліків складеного протоколу, разом із тим вважаючи, що рапорт працівника поліції не є належним доказом у справі.

Як вбачається з ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, провадження у дисциплінарній справі стосовно судді Кормана О.В. відкрито 25 січня 2021 року з підстав можливої наявності у діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Тобто об’єктивною стороною вказаних дисциплінарних проступків є саме затягування суддею у часі (або невжиття ним протягом тривалого часу) об’єктивно значущих дій, необхідних для розгляду справи у визначений законом строк, який відповідно до статті 38 КУпАП становить три місяці. Отже, такі дисциплінарні проступки є триваючими, і датою вчинення суддею цих дисциплінарних проступків слід вважати встановлені дати ухвалення судового рішення по суті справи. У цьому випадку це постанова, винесена суддею Корманом О.В. 21 квітня 2020 року.

Отже, оскільки вказані дисциплінарні проступки є триваючими, дисциплінарну справу стосовно судді Кормана О.В. відкрито після винесення ним останньої постанови за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, Вища рада правосуддя вважає, що Друга Дисциплінарна палата дала правильну оцінку діям судді щодо неодноразового надсилання протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання, пославшись, в тому числі, на постанови судді Кормана О.В. від 9 вересня 2019 року і 21 квітня 2020 року.

Щодо заперечення суддею Корманом О.В. твердження Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя стосовно оформлення належним чином протоколу про адміністративне правопорушення та додатків до нього Вищою радою правосуддя встановлено таке.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Отже, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відповідний працівник поліції керується статтею 256 КУпАП, якою визначено вимоги до змісту вказаного протоколу, а також Інструкціями №№ 1376, 1395 (із додатками), затвердженими відповідними наказами МВС України.

Із копії матеріалів адміністративної справи № 705/3953/18 Вищою радою правосуддя встановлено, що відповідно до вимог статті 256 КУпАП та Інструкцій №№ 1376, 1395 протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 містить відповідні реквізити, а саме: дату та місце складання протоколу; відомості про особу, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (зокрема, ім’я та прізвище, дата народження, місце проживання / перебування, дані паспорта); транспортний засіб (його марка, номерний знак, належність), яким керувала особа, стосовно якої складений протокол; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; з-поміж іншого, вказано, що внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки; зазначено відсутність свідків чи потерпілих. Також зазначено, що до протоколу додано схему ДТП, пояснення одного із водіїв. Вказано, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснено права і обов’язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП. Також особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено про розгляд справи в суді. Протокол підписаний посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом із тим у вказаному протоколі містяться такі дописи (із додатковим підписом особи, яка складала протокол): «Уманський район», «від надання пояснень відмовився (стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності)».

Також адміністративні матеріали містять схему ДТП. При цьому на зворотній сторінці схеми ДТП відповідно до вимог Інструкції № 1395 зазначені: марка / тип ТЗ, серія та номер свідоцтва про реєстрацію ТЗ; номерний знак ТЗ / номер кузова ТЗ; належність ТЗ (ПІБ та місце проживання власника / співвласника, місцезнаходження гаража) / найменування організації, код ЄДРПОУ; серія та номер полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, назва страхової організації, яка його видала, і термін дії; перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень ТЗ, отриманих внаслідок ДТП; вид пригоди; підписи водіїв щодо підтвердження даних про пошкодження ТЗ; кількість учасників ДТП; порушення пункту Правил дорожнього руху (далі – ПДР) щодо водія (ПІБ).

Із вказаної таблиці вбачається, що водій ОСОБА1 керував автомобілем Peugeot 301, д. н. з. ____, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ILTA», в автомобілі пошкоджені права передня арка, права та ліва двері, відсутня права фара. Другий водій – ОСОБА2 керував автомобілем Renаult Magnum 500, д. н. з. _____, який належить іншій фізичній особі, із причепом, в якому пошкоджені світлові прилади.

Крім того, на окремому аркуші містяться пояснення ОСОБА2, надані ним 10 вересня 2018 року, в яких викладено обставини здійснення ДТП.

Оцінюючи вказані документи, Вища рада правосуддя погоджується з висновком Другої Дисциплінарної палати, що протокол про адміністративне правопорушення був складений відповідно до вимог статті 256 КУпАП та Інструкцій №№ 1376, 1395 з огляду на таке.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ДТП сталася на певній ділянці автомобільної дороги, а не в населеному пункті, тому зазначення у протоколі певного кілометра автодороги, де відбулося ДТП, найбільш точно відображає місце його скоєння і не суперечить визначеному вказаною статтею поняттю «місце вчинення правопорушення». Таким чином, вказівка у протоколі про адміністративне правопорушення на певний кілометр автодороги як місце вчинення ДТП відповідає вимогам статті 256 КУпАП та Інструкцій №№ 1376, 1396.

Разом із тим відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції № 1376 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» зазначається саме суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, наведеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Водночас із матеріалів адміністративної справи встановлено, що вже у рапорті працівника поліції (який складав протокол) від 11 жовтня 2018 року, поданому на виконання вимог постанови судді від 25 вересня 2018 року, посадова особа вказала, що ДТП відбулося в Уманському районі, на який поширюється юрисдикція Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

Крім того, зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення адреси місця перебування правопорушника (а саме зазначення адреси місця проживання особи, яка з ним подорожувала, як місця перебування самого правопорушника) також не суперечить вимогам, встановленим статтею 256 КУпАП, і відповідає реквізитам бланка протоколу про адміністративне правопорушення.

Наведені у постановах судді твердження щодо незазначення у протоколі про адміністративне правопорушення автомобіля, яким керував правопорушник, а також відсутність фіксації механічних пошкоджень, які отримали автомобілі учасників пригоди, також не відповідають дійсності, оскільки у схемі ДТП, долученій до протоколу про адміністративне правопорушення, на зворотній стороні наявна таблиця, в якій зафіксовані, зокрема, транспортні засоби та водії – учасники ДТП, видимі (зовнішні) пошкодження автомобілів, підписи водіїв, вказані номери їхніх мобільних телефонів. При цьому у самому протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки; також вказаний автомобіль, яким керував ОСОБА1, його марка, державний номерний знак, належність, що посвідчується його підписом.

Щодо зазначеного у постановах судді такого недоліку протоколу про адміністративне правопорушення, як відсутність відомостей щодо розуміння громадянином Німеччини мови, якою складався протокол, у рапорті працівника поліції від 11 жовтня 2018 року вказано, що ОСОБА1 був ознайомлений зі змістом протоколу за допомогою пристрою з програмою перекладу, після чого погодився з його змістом. Будь-які інші відомості, які свідчили б про протилежне, у матеріалах адміністративної справи відсутні. При цьому і протокол про адміністративне правопорушення, і схема ДТП, і таблиця на звороті схеми підписані правопорушником, що свідчить про його згоду з тими відомостями, які зафіксовані у вказаних документах.

Зазначення у протоколі про відсутність свідків чи потерпілих у ДТП також відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки такі особи зазначаються у разі їх наявності або у разі, коли вони себе такими визнають. З рапорту працівника поліції від 11 жовтня 2018 року вбачається, що особа, яка подорожувала із ОСОБА1, відмовилася від надання пояснень, тому не була вказана у протоколі як свідок. При цьому виклик про ДТП, отриманий працівниками поліції, був зафіксований як «ДТП без потерпілих».

Разом із тим водій ОСОБА2 надав пояснення як учасник ДТП (а не як потерпілий), а водій ОСОБА1 відмовився від надання пояснень, що і було зафіксовано під час доопрацювання протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, встановленими обставинами спростовуються доводи судді Кормана О.В. про те, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали були складені неналежним чином, що позбавляло його можливості розпочати розгляд вказаної справи по суті.

Враховуючи викладене, Вища рада правосуддя погоджується з висновком Другої Дисциплінарної палати, що протокол про адміністративне правопорушення був складений відповідно до вимог зазначених вище нормативно-правових актів, вказаний протокол та додатки до нього містили усю необхідну суду інформацію для винесення постанови за результатами розгляду справи по суті.

Щодо незгоди судді Кормана О.В. із твердженням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про наявну у судді можливість витребувати додаткові відомості для правильного вирішення справи Вища рада правосуддя зазначає таке.

Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку, що і під час підготовки справи до розгляду, і під час розгляду справи суд наділений правом витребувати додаткові відомості (матеріали), необхідні для правильного вирішення справи. При цьому такі відомості можуть стосуватися і місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і інформації щодо пошкодження автомобілів під час ДТП. Також суддя не позбавлений можливості витребувати інші відомості, якщо з’ясування певних обставин, на його переконання, має істотне значення для розгляду справи і не може бути встановлено на підставі наданих доказів.

Суддя Корман О.В. у скарзі вказав, що в цьому випадку йдеться не про можливість витребування додаткових матеріалів, а про відповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам статті 256 КУпАП. Суддя Корман О.В. зауважив, що він не є особою, уповноваженою складати протокол про адміністративне правопорушення, і повинен виходити з тих даних, які уповноваженою особою вказані у протоколі.

Вища рада правосуддя не погоджується із доводами судді і вважає, що ці доводи підлягають відхиленню з огляду на таке.

Статтею 221 КУпАП визначено, що судді районних, районних у місті чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 124 КУпАП.

Пунктом 1 частини першої статті 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними у статтях 218–221 КУпАП, протоколи про правопорушення (зокрема, за статтею 124 КУпАП) мають право складати уповноважені на те особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, визначено статтею 280 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як встановлено під час дисциплінарного провадження Другою Дисциплінарною палатою, із чим погоджується Вища рада правосуддя, матеріали про вчинення ОСОБА1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, були складені належним чином уповноваженою особою Національної поліції, містили усі необхідні відомості та реквізити відповідно до затвердженої форми бланка протоколу; до вказаного протоколу долучені додатки, які були складені на час його оформлення і також містили усі необхідні реквізити; крім того, після неодноразового направлення протоколу на дооформлення до нього щоразу долучалися нові рапорти відповідного працівника поліції, які містили більше відомостей стосовно обставин адміністративного правопорушення.

Отже, суддя Корман О.В. з огляду на наявні матеріали мав можливість розпочати розгляд адміністративної справи по суті і, за необхідності, витребувати для з’ясування певних обставин необхідні відомості та у подальшому, оцінивши наявні докази та повно і всебічно дослідивши усі обставини справи, винести за результатами її розгляду відповідну постанову.

Натомість суддя Корман О.В., незважаючи на відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та долучених до нього матеріалах, а також викладені у рапортах працівника поліції, і не вважаючи такі рапорти одним із доказів у вказаній справі, п’ять разів повертав цей протокол про адміністративне правопорушення з долученими до нього матеріалами на доопрацювання до УПП в Черкаській області постановами, аналогічними за змістом. При цьому суддя Корман О.В. не взяв до уваги, що відповідно до положень Інструкції № 1376 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено, і не роз’яснив, яким чином мають бути доопрацьовані (дооформлені) вказані матеріали.

Крім того, як зазначила Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, КУпАП також не визначає права суду на повернення матеріалів про адміністративне правопорушення на доопрацювання чи належне оформлення шляхом винесення відповідної постанови та не конкретизує підстав для цього.

Твердження судді Кормана О.В., що при поверненні протоколу на доопрацювання ним було враховано постанову Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (далі – постанова Пленуму № 14) та позицію, висловлену у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» (далі – постанова Пленуму № 11), Вища рада правосуддя вважає некоректними з огляду на таке.

У постанові Пленуму № 14 Верховний Суд України визнав правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 КУпАП. Така сама позиція висловлена й у постанові Пленуму № 11.

Тобто у постановах пленумів № 14, № 11 йшлося про можливість повернення протоколу, складеного не уповноваженою на те особою або без додержання вимог статті 256 КУпАП, вмотивованою постановою суду для належного дооформлення.

Згідно зі статтею 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24¹ цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Конституційний Суд України у Рішенні від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 у справі № 1-7/2015 зазначив, що перелік видів постанов, визначений статтею 284 КУпАП, якими завершується розгляд справи про адміністративне правопорушення по суті, є вичерпним. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення не можуть бути оскаржені інші постанови судді, крім зазначених у статті 284 Кодексу.

Тобто інші види постанов не підлягають апеляційному оскарженню, отже, не можуть бути перевірені судом вищої інстанції на предмет їх законності та обґрунтованості.

Крім того, законодавством не передбачена процедура дооформлення чи доопрацювання матеріалів про адміністративне правопорушення. Вирішення усіх питань, необхідних для розгляду справи, та усунення недоліків, які перешкоджають розгляду справи (недостатність доказів, неправильно оформлений протокол), відбувається на етапі підготовки справи до розгляду (стаття 278 КУпАП). Отже, прийняття будь-яких інших постанов не ґрунтується на нормах закону.

На переконання Вищої ради правосуддя, наведене свідчить, що оскільки постанова суду про повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання не входить до переліку постанов, визначених статтею 284 КУпАП, отже, не може бути оскаржена в апеляційному порядку (тобто не може бути перевірена судом вищої інстанції на предмет її законності та обґрунтованості), це може створювати підґрунтя для зловживання правом повернення протоколу на доопрацювання органом (посадовою особою), уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Вища рада правосуддя погоджується, що таке право, з огляду на його невизначеність у Законі, може мати місце у виняткових випадках, коли на етапі підготовки справи про адміністративне правопорушення неможливо визначити, ким складений протокол про адміністративне правопорушення, або відомості, зазначені у протоколі, недостатні для її розгляду і такі відомості не підлягають з’ясуванню під час розгляду справи по суті.

Таким чином, Вища рада правосуддя погоджується з висновком Другої Дисциплінарної палати, що ситуація з неодноразовим поверненням протоколу про адміністративне правопорушення потенційно містить небезпеку зловживання суддями із винесенням (за відсутності непереборних перешкод для розгляду справи судом, що не можуть бути усунуті у спосіб, прямо визначений законом, зокрема із застосуванням положень статей 278, 280, 284 КУпАП) не передбачених статтею 284 КУпАП видів постанов, які не мають законної мети та/або мають характер свавільних рішень, внаслідок чого винні особи можуть уникати притягнення їх до адміністративної відповідальності чи накладення на них адміністративних стягнень відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі внаслідок закінчення строку накладення адміністративного стягнення судом. При цьому органи, уповноважені на складення протоколів про адміністративне правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції суду, не наділені законом процесуальними правами на оскарження судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, а отже, не можуть оспорювати їх правомірність.

Разом із тим, як зазначила Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, у разі якщо за результатами розгляду справи суддя дійде висновку, що у протоколі, який є лише одним із доказів у справі, відсутні відомості, на підставі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні, а інших доказів немає, відповідно до статей 247, 284 КУпАП він виносить постанову про закриття провадження у справі.

З огляду на встановлені під час дисциплінарного провадження обставини Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла правильного висновку, що неодноразове повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання у цьому випадку не можна визнати обґрунтованим, наведена поведінка судді Кормана О.І. свідчить про безпідставне затягування ним розгляду справи та невжиття заходів для її розгляду протягом строку, встановленого законом, що сприяло уникненню особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, накладення на неї судом адміністративного стягнення внаслідок закінчення строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.

При цьому Друга Дисциплінарна палата не виявила ні у прийнятих суддею Корманом О.В. постановах, ні в наданих ним поясненнях вказівки на наявність у протоколі про адміністративне правопорушення таких суттєвих недоліків, які б унеможливлювали його розгляд та вимагали направлення його на доопрацювання (дооформлення), в тому числі тих, які б свідчили про необхідність надання будь-яких інших даних чи неможливість встановити на підставі наданих даних наявність чи відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, вже після першого доопрацювання адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА1 суддя Корман О.В. мав можливість почати розгляд справи по суті із винесенням у подальшому відповідного судового рішення за результатами її розгляду. При цьому за відсутності доказів на підтвердження вчинення особою, вказаною у протоколі, адміністративного правопорушення суддя не позбавлений права винести постанову про закриття провадження у справі відповідно до статей 247, 284 КУпАП.

Разом із тим у матеріалах адміністративної справи відсутні дані, які б свідчили, що суддя Корман О.В. витребовував будь-яку інформацію, необхідну для розгляду справи, робив запити, викликав відповідних осіб, тобто здійснював підготовку справи до розгляду і вживав заходи з метою з’ясування обставин справи.

При цьому слід зазначити, що саме на суддю покладено обов’язок виконання завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, а саме своєчасного, всебічного, повного та об’єктивного з’ясування обставин справи після надходження протоколу про адміністративне правопорушення до суду, вирішення її в точній відповідності із законом.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА1, матеріали дисциплінарної справи стосовно судді Кормана О.В., Вища рада правосуддя погоджується з висновком Другої Дисциплінарної палати, що встановлені під час дисциплінарного провадження обставини свідчать про наявність у діях судді Кормана О.В. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 705/3953/18 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставного затягування, а також невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Із наданої в. о. голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області Горячківською Л.В. довідки про навантаження судді Кормана О.В. у період за 2018–2020 роки вбачається, що у 2018 році до провадження судді надійшло 1972 справи та матеріали, у 2019 році – 1859 справи та матеріали, у 2020 році – 1874 справи та матеріали.

Пунктом 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, передбачено, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Як встановлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, пункт 26, рішення у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року, пункт 53).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов’язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Враховуючи викладене, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що є достатні підстави вважати, що суддя Корман О.В. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 не виконав завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо своєчасного всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а саме не розпочав розгляд справи по суті, не вжив об’єктивно значущих дій для з’ясування обставин справи, а неодноразове безпідставне повернення на доопрацювання протоколу про адміністративне правопорушення призвело до невиправданого затягування розгляду справи.

При цьому, визначаючи наявність чи відсутність вини як складової дисциплінарного проступку, Вища рада правосуддя виходить із відсутності доказів, що підтверджують наявність умислу в діях судді Кормана О.В. під час розгляду вказаної справи.

За таких обставин Вища рада правосуддя вважає, що Дисциплінарна палата правильно встановила наявність у діях судді Кормана О.В. складу дисциплінарного проступку, наслідком якого є притягнення його до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставного затягування, а також невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Висновки Другої Дисциплінарної палати відповідають встановленим обставинам справи, дії судді кваліфіковано правильно, при визначенні міри стягнення враховано позитивну характеристику судді Кормана О.В., а також те, що до дисциплінарної відповідальності він не притягувався.

Отже, наведене свідчить про обґрунтоване встановлення Другою Дисциплінарною палатою порушень у діях судді, а твердження скарги не спростовують встановлених обставин.

Вища рада правосуддя погоджується з Дисциплінарною палатою, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження є співмірним вчиненому суддею Корманом О.В. дисциплінарному проступку.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку, що за результатами розгляду скарги судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В. рішення Другої Дисциплінарної палати від 8 лютого 2021 року № 258/2дп/15-21 підлягає залишенню без змін на підставі пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

вирішила:

залишити без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2021 року № 258/2дп/15-21 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана Олександра Володимировича.