Член Вищої ради правосуддя Говоруха Володимир Іванович, здійснивши перевірку заяви Огієнка Дмитра Валерійовича стосовно судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Кашпур Ольги Валеріївни про порушення вимог щодо несумісності,
встановив:
31 січня 2022 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № О-446/0/7-22 надійшла заява Огієнка Д.В. про порушення суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Кашпур О.В. вимог щодо несумісності.
У заяві Огієнко Д.В. стверджує, що суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Кашпур О.В. призначено на посаду з порушенням процедури, встановленої законом, а її відрахування зі штату Чернігівського окружного адміністративного суду, де вона відправляла правосуддя раніше відбулось також з порушенням закону. Таким чином, заявник вважає, що повноваження судді Чернігівського окружного адміністративного суду Кашпур О.В. залишаються чинними і нездійснення нею правосуддя у вказаному суді утворює факт порушення нею присяги судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 31 січня 2022 року вказану заяву передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Говорусі В.І.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Розгляд справ щодо порушення вимог що несумісності здійснюється у порядку, встановленому главою 3 розділу ІІ Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Частиною першою статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що Вища рада правосуддя відкриває та розглядає справи про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із діяльністю або статусом, визначеними Конституцією та законами України (справи щодо несумісності).
Вимоги до заяви щодо несумісності встановлені частиною третьою статті 39 цього Закону, за змістом якої заява подається у письмовій формі та повинна містити, зокрема, конкретні відомості про порушення вимог щодо несумісності, а також посилання на фактичні дані (свідчення, пояснення, інші докази), що підтверджують зазначені заявником відомості.
Згідно із положеннями статті 54 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Перебування на посаді судді також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади». Суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Особи, які є власниками акцій або володіють іншими корпоративними правами чи мають інші майнові права або інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, зобов’язані передати такі акції (корпоративні права) або інші відповідні права в управління незалежній третій особі (без права надання інструкцій такій особі щодо розпорядження такими акціями, корпоративними або іншими правами, або щодо реалізації прав, які з них виникають) на час перебування на посаді судді. Суддя не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Перебуваючи на посаді, суддя не може бути кандидатом на виборні посади в органах державної влади (крім судової) та органах місцевого самоврядування, а також брати участь у передвиборчій агітації. Суддя повинен дотримуватися вимог щодо несумісності, визначених законодавством у сфері запобігання корупції.
Частиною четвертою статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що член Вищої ради правосуддя залишає без розгляду та повертає заявнику заяву щодо несумісності, якщо вона не відповідає вимогам, встановленим цим Законом, зазначаючи про мотиви такого повернення.
Перевіривши заяву Огієнка Д.В. щодо несумісності встановлено, що на порушення вимог пунктів 3, 4 частини третьої статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вона не містить конкретних відомостей із посиланням на фактичні дані (свідчення, пояснення, інші докази) про порушення суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Кашпур О.В. визначених законом вимог щодо несумісності, з огляду на таке.
Так, під час попередньої перевірки встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 22 березня 2007 року № 814-V Кашпур О.В. обрана на посаду судді місцевого Чернігівського окружного адміністративного суду безстроково.
Указом Президента України від 7 травня 2019 року № 195/2019, зокрема, Кашпур О.В. призначено на посаду судді Верховного Суду у Касаційний адміністративний суд.
При цьому, наказом голови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року № 94-к Кашпур О.В. відраховано зі штату цього суду у зв’язку з призначенням її на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Заявник вказує на порушення порядку призначення Кашпур О.В. на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та порушення порядку її відрахування зі штату Чернігівського окружного адміністративного суду, однак слід зазначити, що Вища рада правосуддя за приписами статті 131 Конституції України, Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не наділена повноваженнями надавати оцінку обставинам та фактам правомірності/неправомірності актів суб’єктів владних повноважень, оскільки зазначене є виключною компетенцією суду адміністративної юрисдикції в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Також слід зазначити, що вище зазначений Указ Президента України від 7 травня 2019 року № 195/2019 не був предметом оскарження до суду, є чинним та ніким не скасований. Що в свою чергу відкидає доводи заявника щодо його незаконності. Вказані обставини також стосуються й доводів заявника, в частині порушення вимог відрахування Кашпур О.В. зі штату Чернігівського окружного адміністративного суду.
При цьому слід звернути увагу заявника, що згідно частини першої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (вимоги щодо несумісності) визначено, що перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом.
Зазначені у заяві Огієнка Д.В. обставини свідчать, що суддею Кашпур О.В. не вчинялися дії, які на його думку, свідчать про порушення нею вимог щодо несумісності.
Отже, з огляду на вище наведене заяву Огієнка Д.В. стосовно судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Кашпур О.В. про порушення нею вимог щодо несумісності слід залишити без розгляду та повернути заявнику.
На підставі викладеного, керуючись статтею 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 11.3, 11.4 Регламенту Вищої ради правосуддя, член Вищої ради правосуддя
ухвалив:
заяву Огієнка Дмитра Валерійовича стосовно судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Кашпур Ольги Валеріївни про порушення вимог щодо несумісності залишити без розгляду та повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Член Вищої ради правосуддя Володимир ГОВОРУХА
