X
Enter the word to search

View Акт ВРП

Ukraine
Supreme Judiciary Council
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Kyiv
27.11.2017
3786/2дп/15-17
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данка В.Й., Бенца К.К., Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Пака М.М., Камінського С.Е, апеляційного суду Закарпатської області Феєра І.С., Марчука О.П., Стана І.В.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., члена Волковицької Н.О. та залученого з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Артеменка І.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Воронова Валерія Васильовича та інших осіб згідно з підписами щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данка Віктора Йосиповича, Бенца Констанції Костянтинівни, Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Пака Михайла Михайловича, Камінського Сергія Едуардовича, апеляційного суду Закарпатської області Феєра Івана Степановича, Марчука Олександра Петровича, Стана Івана Васильовича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 19 липня 2017 року за вх. № КО-4366/0/7-17 надійшла дисциплінарна скарга Воронова В.В. та інших осіб згідно з підписами на дії суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данка В.Й., Бенца К.К., Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Пака М.М., Камінського С.Е., апеляційного суду Закарпатської області Феєра І.С., Марчука О.П., Стана І.В., в якій скаржники просять притягнути їх до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з затягуванням розгляду кримінальної справи № 308/7382/16-к за обвинуваченням ОСОБА 1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358 та частиною першою статті 190 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КК України).

Скаржники зазначили, що вказана справа знаходиться на розгляді у суді з 2014 року, та по теперішній час не розглянута, що, на думку скаржників, свідчить про безпідставне затягування суддями різних інстанції вказаної кримінальної справи та є підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 20 липня 2017 року вказану скаргу з доданими до неї матеріалами передано члену Вищої ради правосуддя Артеменку І.А. для проведення попередньої перевірки.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменко І.А. склав вмотивований висновок про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів на підставі пункту 3 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки очевидною метою подання скарги є спонукання суддів до ухвалення певного судового рішення.

Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Артеменка І.А., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та у строки, встановлені главою 4 розділу II Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.

Данко Віктор Йосипович Указом Президента України від 5 квітня 2005 року № 608/2005 призначений на посаду судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області у межах п’ятирічного строку. Указом Президента України від 10 листопада 2006 року № 948/2006 переведений на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної ради України від 20 травня 2010 року № 2280-VI обраний на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області безстроково.

Бенца Констанція Костянтинівна Постановою Верховної ради України від 18 лютого 2010 року № 1910-VI обрана на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області безстроково.

Пак Михайло Михайлович Указом Президента України від 23 травня 2013 року № 302/2013 призначений на посаду судді Мукачівського районного суду Закарпатської області у межах п’ятирічного строку.

Камінський Сергій Едуардович Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 призначений на посаду судді Мукачівського районного суду Закарпатської області у межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 524- VI обраний на посаду цього суду безстроково.

Феєр Іван Степанович Указом Президента України від 9 січня 2013 року № 13/2013 призначений на посаду судді Мукачівського районного суду Закарпатської області у межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 300-VI обраний на посаду судді Мукачівського районного суду Закарпатської області безстроково. Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2012 року № 5262-VI обраний на посаду судді апеляційного суду Закарпатської області.

Марчук Олександр Петрович Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 призначений на посаду судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області у межах п’ятирічного строку. Указом Президента України від 22 травня 2006 року № 420/2006 переведений на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної ради України від 18 вересня 2008 року № 527- VI обраний на посаду судді апеляційного суду Закарпатської області безстроково.

Стан Іван Васильович Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2003 року № 643- IV обраний на посаду судді апеляційного суду Закарпатської області безстроково.

У колективній дисциплінарній скарзі зазначено, що в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на розгляді перебуває кримінальна справа № 308/7382/16-к з 2014 року за обвинуваченням ОСОБА 1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358 та частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Скаржники зазначили, що справа знаходилась в провадженні судів першої та апеляційної інстанції. При розгляді даної справи приймали участь судді: Данко В.Й., Бенца К.К., Пак М.М., Камінський С.Е., Феєр І.С., Марчук О.П., Стан І.В., які, на думку скаржників, безпідставно затягують розгляд справи, що є підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

У своїх поясненнях судді зазначили таке.

4 лютого 2014 року до Мукачівського районного суду Закарпатської області надійшла зазначена кримінальна справа. Ухвалою суду від 7 лютого 2014 року (суддя Пак М.М.) призначено підготовче судове засідання на 18 лютого 2014 року. Справа відкладалась неодноразово з різних підстав: у зв’язку з неявкою до судового засідання свідків, відсутністю вільного залу для фіксації судового процесу, клопотанням учасників процесу про відкладання розгляду справи, неявкою сторін, перебування судді у відрядженні та на лікарняному та ін.

23 січня 2015 року по справі був ухвалений вирок.

Не погоджуючись із вказаним вироком, прокурором та захисником – адвокатом ОСОБА 2 подані апеляційні скарги.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 10 березня 2015 року (судді Феєр І.С., Марчук О.П., Стан І.В.) апеляційні скарги залишені без руху та апелянтам наданий термін для усунення недоліків.

Ухвалами суду від 23 та 25 березня 2015 року відкрито провадження у справі за апеляційними скаргами.

Ухвалою суду від 17 червня 2015 року вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 січня 2015 року скасований, а матеріали кримінального провадження направлено до суду першої інстанції із призначенням нового судового розгляду.

Судді зазначили, що кримінальне провадження було розглянуто відповідно до вимог КПК України в межах розумного строку необхідного для розгляду такого провадження.

26 червня 2015 року вказана справа надійшла до Мукачівського районного суду Запорізької області з ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17 червня 2015 року про скасування вироку із призначенням нового судового розгляду. Справа розподілена судді Камінському С.Е., який провів два судових засідання 16 липня 2015 року та 22 вересня 2015 року, але 24 вересня 2015 року, на виконання ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 9 вересня 2015 року (якою клопотання захисника – адвоката ОСОБА 2 про визначення підсудності було задоволено) справу передано для розгляду до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Суддя Камінський С.Е. зазначив, що при розгляді вказаного кримінального провадження жодних судових рішень ним ухвалено не було.

19 квітня 2016 року до апеляційного суду надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА 1 з апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 березня 2016 року, якою було повернуто обвинувальний акт щодо ОСОБА 1 прокуратурі внаслідок невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України для усунення недоліків.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу 19 квітня 2016 року кримінальне провадження було передано судді доповідачу Феєру І.С. у складі колегії суддів Стана І.В., Марчука О.П.

Оскільки апеляційна скарга не відповідала вимогам КПК України, ухвалою суду від 21 квітня 2016 року вона залишена без руху.

Ухвалою від 6 травня 2016 року відкрито апеляційне провадження за скаргою.

Ухвалою від 6 червня 2016 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 березня 2016 року без змін.

20 липня 2016 року справа надійшла для розгляду до Ужгородського районного суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 22 липня 2016 року (суддя Данко В.Й.) призначено підготовче судове засідання на 5 серпня 2016 року. Справа слуханням відкладалась неодноразово з різних підстав, у зв’язку з: неявкою обвинуваченої, клопотанням учасників процесу, неявкою свідків, надання додаткових доказів по справі, перебування судді у відпустці.

Суддя Данко В.Й. зазначив, що на даний час справа розглянута.

Вироком суду від 21 серпня 2017 року ОСОБА 1 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 190 КК України, та призначено покарання у вигляді 3 років обмеження волі, за частиною третьою статті 358 КК України визнано винною та призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі. На підставі частини п’ятої статті 74 КК України ОСОБА 2 звільнено від призначеного покарання, а кримінальну справу закрито у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов задоволено, стягнуто з ОСОБА 1 на користь позивача майнову шкоду у розмірі 11616,78 грн.

Також суддями було зазначено, що твердження скаржників щодо зволікання з розглядом вказаної кримінальної справи не відповідає дійсності, оскільки, як випливає з хронологічної інформації судові засідання призначалися вчасно, з коротким інтервалом. Жодного зірваного з вини суду або безпідставного відкладеного судового засідання під час розгляду даного провадження немає.

Відповідно до пункту першого частини п’ятої статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (частина перша статті 28 КПК України)

Поняття розумного строку є оціночним. В кожному разі розумним слід вважати строк, необхідний суду для правильного вирішення справи у передбаченій законом процесуальній формі. Розумний строк не може бути чітко обмежений.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини керується тим, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Таким чином, Другою Дисциплінарною палатою встановлено, що дійсно кримінальна справа розглядалася судами понад строки встановлені законом, але при цьому не було встановлено умисного або безпідставного затягування розгляду, що може бути підставою дисциплінарної відповідальності суддів.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Виключно законами України визначаються судоустрій та судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.

Згідно з Бангалорськими принципами діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, незважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їх причини.

У ході попередньої перевірки було встановлено, що в провадженні суддів Пака М.М. та Данка В.Й. справа перебувала на розгляді протягом тривалого часу, але з об’єктивних причин, що не свідчить про безпідставне затягування.

Оскільки на момент подання дисциплінарної скарги кримінальне провадження розглянуто не було, то Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що метою подання скарги є спонукання судді Данка В.Й. до ухвалення певного судового рішення, що не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Що стосується інших суддів, то, під час перебування вказаного кримінального провадження у них на розгляді, строки розгляду порушені не були.

Таким чином, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не було виявлено безпідставного затягування розгляду справи, на які посилаються скаржники.

Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данка В.Й., Бенца К.К., Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Пака М.М., Камінського С.Е., апеляційного суду Закарпатської області Феєра І.С., Марчука О.П., Стана І.В.

Крім того, до Вищої ради правосуддя надійшла колективна заява від Воронова В.В. та інших осіб згідно з підписами про залишення без розгляду їх дисциплінарної скарги в частині стосовно суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данка В.Й. та Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Пака М.М.

Пунктом 3 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу рада правосуддя» передбачено, що у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення.

Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данка Віктора Йосиповича, Бенца Констанції Костянтинівни, Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Пака Михайла Михайловича, Камінського Сергія Едуардовича, апеляційного суду Закарпатської області Феєра Івана Степановича, Марчука Олександра Петровича, Стана Івана Васильовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                   Т.М. Малашенкова

 

Член Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                     Н.О. Волковицька

 

Член Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                    В.В. Шапран