Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Любарець О.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Національного антикорупційного бюро України стосовно судді Верховного Суду Марчук Наталії Олегівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 28 листопада 2024 року (вх. № 566/0/13-24) надійшла дисциплінарна скарга Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) стосовно судді Верховного Суду Марчук Н.О. під час розгляду справи № 991/8444/23.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
НАБУ здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2023 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 369, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
У вказаному кримінальному провадженні 25 вересня 2023 року складено обвинувальний акт, який разом з угодою про визнання винуватості, укладеною між прокурором у провадженні та підозрюваним ОСОБА1, направлено до Вищого антикорупційного суду (справа № 991/8444/23).
За результатами судового розгляду Вищий антикорупційний суд 12 жовтня 2023 року постановив вирок, яким затвердив вказану угоду про визнання винуватості.
На цей вирок адвокат ОСОБА2 в інтересах ОСОБА3, адвокат ОСОБА4 в інтересах ОСОБА5 та ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» подали апеляційні скарги.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2023 року зазначені скарги повернуті скаржникам, оскільки вони подані особами, які не мають права подавати апеляційну скаргу.
Подаючи зазначені скарги, адвокати ОСОБА2 та ОСОБА4 мотивували їх тим, що є захисниками ОСОБА3 та ОСОБА5 відповідно. Водночас безпосередньо у кримінальному провадженні №_____ вони не були сторонами у провадженні, хоча вказане провадження постановою прокурора у провадженні було виділено з кримінального провадження №_____, у якому якраз і було повідомлено про підозру ОСОБА5 та ОСОБА3.
Адвокат ОСОБА4 в інтересах ОСОБА5 та адвокат ОСОБА2 в інтересах ОСОБА3 подали касаційні скарги на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 991/8444/23.
22 лютого 2024 року колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі головуючого судді Марчук Н.О. та суддів Голубицького С.С., Стефанів Н.С. постановлено ухвали про відкриття касаційного провадження за вказаними касаційними скаргами.
Скаржник зазначає, що за результатами аналізу матеріалів справи № 991/8443/23 встановлено грубе процесуальне порушення суддею Верховного Суду Марчук Н.О. норм статті 27 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Так, під час розгляду справи № 991/8444/23 колегією суддів Вищого антикорупційного суду протокольною ухвалою від 12 жовтня 2023 року вирішено питання про здійснення закритого судового засідання, у зв’язку із чим адвокату ОСОБА2 було відмовлено в задоволенні клопотання про участь у справі.
Таким чином, адвокат ОСОБА2 не був ні стороною, ні учасником у справі № 991/8444/23 за обвинуваченням ОСОБА1. Так само адвокат ОСОБА2 не був ні стороною, ні учасником кримінального провадження № _____ від 25 вересня 2023 року за підозрою ОСОБА1.
Скаржник звертає увагу, що у Верховному Суді предметом судового розгляду була саме ухвала судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2023 року щодо повернення апеляційних скарг особам, які їх подали, а не вирок Вищого антикорупційного суду від 12 жовтня 2023 року.
22 лютого 2024 року суддя Верховного Суду Марчук Н.О. ухвалила рішення щодо витребування з Вищого антикорупційного суду матеріалів кримінального провадження № _____ стосовно ОСОБА1.
Листом Вищого антикорупційного суду від 29 лютого 2024 року матеріали кримінального провадження надіслані до Верховного Суду.
19 березня 2024 року адвокат ОСОБА2 в інтересах ОСОБА3 подав до Верховного Суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
2 квітня 2024 адвокат ОСОБА2 в інтересах ОСОБА3 подав клопотання про видачу копій технічних записів судових засідань у справі.
За результатами розгляду вказаних клопотань суддя Марчук Н.О. власноруч постановила резолюції про надання для ознайомлення матеріалів справи та видачу копій технічних записів судових засідань у справі.
Після надання суддею Марчук Н.О. вказаних резолюцій усі без виключення матеріали судової справи № 991/8444/23 включно із затвердженою угодою, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА1 та вироком були надані для ознайомлення адвокату ОСОБА2, що підтверджується розпискою останнього від 27 березня 2024 року про ознайомлення із матеріалами справи у кількості 8 томів, не дивлячись на наявність протокольної ухвали про закритий судовий розгляд.
12 квітня 2024 року копії технічних записів судових засідань від 10 та 12 жовтня 2023 року у справі надані фізичній особі ОСОБА6, який діяв на підставі довіреності адвоката ОСОБА2.
Скаржник стверджує, що матеріали судової справи, якими є копії технічних записів судових засідань, на яких зафіксовані відомості з кримінального провадження, розголошення яких неможливо без письмового дозволу слідчого або прокурора, були надані фізичній особі, яка навіть не є представником сторони захисту у кримінальному провадженні та повноваження якої не були підтверджені згідно з вимогами статті 50 КПК України.
У скарзі також зазначається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № _____ за підозрою ОСОБА3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 369 КК України.
Матеріали вказаного кримінального провадження виділені на підставі постанови прокурора у провадженні з матеріалів кримінального провадження № _____, у якому ОСОБА3 повідомлено про підозру в межах виконання компетентними органами Французької Республіки запиту НАБУ про міжнародну правову допомогу.
Саме у кримінальному провадженні № _____ адвокат ОСОБА2 є захисником підозрюваного ОСОБА3 на підставі наданих відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства документів.
На переконання скаржника, надання адвокату ОСОБА2 документів з кримінального провадження № _____ під час ознайомлення зі справою № 991/8444/23, поки досудове розслідування у кримінальному провадженні № _____ за підозрою ОСОБА3 не завершено, тим більше без надання письмового дозволу детектива чи прокурора, могло зашкодити як досудовому розслідуванню, так і спричинити небезпеку для життя і здоров’я свідка у провадженні ОСОБА1.
Таким чином, суддя Верховного Суду Марчук Н.О. фактично надала для ознайомлення матеріали справи № 991/8444/23 адвокату ОСОБА2, який не є ні стороною у кримінальному провадженні № _____, ні у справі № 991/8444/23, тим самим допустила розголошення відомостей досудового розслідування із зазначеного кримінального провадження та інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій відбувались у закритому судовому засіданні.
Окрім того, суддя Марчук Н.О. видала фізичній особі, яка не є захисником у розумінні кримінального процесуального законодавства, та яка навіть не є адвокатом, копії технічних записів судових засідань у справі № 991/84443/23, розгляд якої відбувався у закритому судовому засіданні, тим самим допустила так само розголошення відомостей досудового розслідування із зазначеного кримінального провадження та інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій відбувались у закритому судовому засіданні.
Скаржник стверджує, що зазначені дії судді Марчук Н.О. вказують на умисне розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді відповідно до пункту 5 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Процедура розгляду дисциплінарної скарги
Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу II «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.
Зокрема, запроваджено інститут дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, до повноважень яких віднесено здійснення попередньої перевірки дисциплінарних скарг та підготовки дисциплінарних справ до розгляду Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.
Пунктом 236 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 21 січня 2025 року дисциплінарна скарга НАБУ передана для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Любарець О.С. (далі – дисциплінарний інспектор).
До Вищої ради правосуддя 15 серпня 2025 року (вх. № 3737/0/24-25) надійшов висновок дисциплінарного інспектора за результатами попередньої перевірки вказаної дисциплінарної скарги разом із скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Верховного Суду Марчук Н.О.
Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебував обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № _____ від 25 вересня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 369, частиною четвертою статті 190 КК України (справа № 991/8444/23).
Вироком від 12 жовтня 2023 року затверджено угоду про визнання винуватості від 25 вересня 2023 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _____ від 25 вересня 2023 року.
На зазначений вирок захисником ОСОБА2 в інтересах ОСОБА3, захисником ОСОБА4 в інтересах ОСОБА5 та ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» були подані апеляційні скарги.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2023 року апеляційні скарги захисника ОСОБА2 в інтересах ОСОБА3, захисника ОСОБА4 в інтересах ОСОБА5 та приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на вирок Вищого антикорупційного суду від 12 жовтня 2023 року повернуто особам, які подали апеляційні скарги.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що підставою для повернення апеляційних скарг стали такі обставини, встановлені судом.
Відповідно до частини четвертої статті 475 КПК України вирок на підставі угоди може бути оскаржено у порядку, передбаченому цим Кодексом, на підставах, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 394 КПК України, яка є спеціальною нормою та регулює порядок апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості, визначено, що такий вирок може бути оскаржено:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно на підставах: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, установлених частинами 4, 6, 7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз’яснення йому наслідків укладання угоди;
2) прокурором виключно на підставах: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угоди не може бути укладено.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА3, ОСОБА5 та їх захисники – адвокати ОСОБА2 та ОСОБА4, а також ПрАТ «Полтавський ГЗК» не відносяться до кола тих осіб, які мають право на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Суд не погодився із посиланням захисників, що хоча ОСОБА3 та ОСОБА5 не є учасниками процесу у цьому кримінальному провадженні, проте їхні права та інтереси порушено вироком, а тому вони є особами, які можуть особисто або через представника оскаржити вирок щодо ОСОБА1.
Оскаржуваний вирок ухвалений у закритому судовому засіданні, загальний доступ до його тексту закрито на підставі пункту 4 статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» з метою забезпечення захисту інформації, яка отримана при розгляді справи у закритому судовому засіданні, що унеможливлює жодній сторонній особі ідентифікувати осіб, про яких зазначено у ньому.
Суд зазначив, що законодавцем визначена спеціальна процедура апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості, яка обмежує коло осіб на таке оскарження за чітким визначенням учасників кримінального провадження (обвинувачений, його захисник, законний представник та прокурор) та виключних підстав (незгоді із призначеним покаранням, невиконанням судом процесуальних вимог, передбачених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК, в тому числі нероз’яснення наслідків укладення угоди, а також у випадку затвердження угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК угода не може бути укладена). Оскарження ж такого вироку в апеляційному порядку іншими суб’єктами, окрім тих, що визначені у частині четвертій статті 394 КПК, буде суперечити самому інституту угод про визнання винуватості та фактично зробить неможливим його застосування.
Суд дійшов висновку, що апеляційні скарги захисника ОСОБА2 в інтересах ОСОБА3, захисника ОСОБА4 в інтересах ОСОБА5 та приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» слід повернути як такі, що подані особами, які не мають права подавати апеляційну скаргу.
Не погодившись із таким рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду захисник ОСОБА4 в інтересах ОСОБА5, захисник ОСОБА2 в інтересах ОСОБА3, оскаржили його до Верховного Суду.
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі головуючого судді Марчук Н.О., суддів Голубицького С.С., Стефанів Н.С., ухвалами від 22 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами захисників ОСОБА4, ОСОБА2.
Ухвалою від 22 лютого 2024 року суддя Марчук Н.О. витребувала з Вищого антикорупційного суду матеріали кримінального провадження № _____ стосовно ОСОБА1.
Листом від 29 лютого 2024 року Вищий антикорупційний суд направив до Верховного Суду судову справу № 991/8444/23 за обвинуваченням ОСОБА1.
Суддя Марчук Н.О. 5 березня 2024 року постановила ухвалу, згідно якої закінчено підготовку та призначено касаційний розгляд матеріалів кримінального провадження № _____ стосовно ОСОБА1 за касаційними скаргами захисника ОСОБА4 в інтересах ОСОБА5 та захисника ОСОБА2 в інтересах ОСОБА3 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2023 року колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду на 7 травня 2024 року.
19 березня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА2 в інтересах ОСОБА3 про ознайомлення з матеріалами справи № 991/8444/23.
Відповідно до розписки від 27 березня 2024 року адвокат ОСОБА2 ознайомився з 8 томами справи № 991/8444/23 в повному обсязі.
2 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА2 в інтересах ОСОБА3 про видачу копій технічних записів судових засідань у справі № № 991/8444/23.
Відповідно до розписки від 12 квітня 2024 року «ОСОБА6 за довіреністю від адвоката ОСОБА2 копію технічного запису отримав по справі № 991/844/23 від 10.10.2023 та 12.10.2023».
Матеріали справи та копії технічних фіксацій судових засідань надані на підставі резолюції судді Марчук Н.В.
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі головуючого судді Марчук Н.О., суддів Голубицького С.С., Маринича В.К., постановою від 10 вересня 2024 року касаційні скарги захисника ОСОБА4 в інтересах ОСОБА5 та захисника ОСОБА2 в інтересах ОСОБА3, задовольнив частково. Скасував ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2023 року та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказана постанова прийнята із окремою думкою судді Маринича В.К.
Пояснення судді
У письмових поясненнях суддя Марчук Н.О. зазначила, що ухвалами від 22 лютого 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 991/8444/23 та витребував матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА1.
1 березня 2024 року Вищий антикорупційний суд передав матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА1 в шести томах в загальному порядку. У супровідному листі відсутні посилання на обмежений режим доступу до матеріалів справи (за грифом «ДСК», «таємно», тощо).
5 березня 2024 року постановлено ухвалу про призначення касаційного розгляду справи на 7 травня 2024 року.
Захисник ОСОБА2 19 березня та 2 квітня 2024 року звертався до Верховного Суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА1 та технічними записами судових засідань для підготовки додаткових аргументів до касаційної скарги, оскільки не мав змоги це зробити до написання касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 425 КПК України особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження.
Так як касаційне провадження за касаційними скаргами захисників було відкрито, суддя Марчук Н.О. як суддя-доповідач надала дозвіл адвокату ОСОБА2 на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та технічними записами, які не мали грифів «Для службового користування», «Таємно» чи інших застережень.
27 березня 2024 року, 12 квітня 2024 року захисник ознайомився з указаними матеріалами.
Щодо доводів скарги про те, що захисник ОСОБА2 не був ні стороною, ні учасником у провадженні стосовно ОСОБА1 (№ _____) – зазначене кримінальне провадження було виділено з іншого кримінального провадження № _____, в якому повідомлено про підозру ОСОБА5, ОСОБА3. Крім того, цей захисник був учасником як апеляційного, так і касаційного провадження.
Щодо тверджень про те, що надання ОСОБА2 документів з кримінального провадження під час ознайомлення, поки досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ за підозрою ОСОБА3 не завершено, тим більше без надання письмового дозволу детектива чи прокурора, могло як зашкодити досудовому розслідуванню, так і спричинити небезпеку для життя і здоров’я ОСОБА1 суддя Марчук Н.О. зазначила, що:
ні детектив, ні прокурор не звертались до Верховного Суду щодо заборони на доступ до матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА1 через розслідування кримінального провадження № _____ за підозрою ОСОБА3;
про зміст угоди та вироку було повідомлено в інформаційному просторі посадовими особами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури одразу після його ухвалення;
детальний зміст численних процесуальних документів з указаних кримінальних проваджень відображений у різних судових рішеннях слідчих суддів, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, які хоча й знеособлені, але мають посилання на номери кримінальних проваджень;
засуджений ОСОБА1 разом зі своїм захисником брав безпосередню участь у судових засіданнях під час касаційного провадження, не повідомляв суду про існування небезпеки для його життя та здоров’я чи про необхідність застосування до нього заходів безпеки.
Щодо тверджень про отримання технічних записів не захисником ОСОБА2, а іншою особою (ОСОБА6) суддя Марчук Н.О. зазначила, що така ситуація дійсно мала місце, проте про неї вона дізналась тільки при підготовці до написання даного пояснення, переглянувши матеріали касаційного провадження. Водночас ця особа мала відповідну довіреність, видану адвокатом ОСОБА2, отримала лише диски з технічними записами, доступу до матеріалів провадження не мала.
Суддя Марчук Н.О. стверджує, що при здійсненні касаційного провадження у справі № 991/8444/23 діяла в межах своїх повноважень, дотримуючись усіх необхідних вимог, передбачених законодавством України. Розголошення таємниці, що охороняється законом, суддя не допустила.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суддя зобов’язаний не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання (пункт 5 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Порядок здійснення кримінального провадження на підставі угод врегульовано главою 35 КПК України.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема тяжких злочинів, а також особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами (пункти 1, 2 частини четвертої статті 469 КПК України у редакції, чинній на час укладення угоди).
У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження (частина восьма статті 469 КПК України).
Згідно із частиною першою статті 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу (частина четверта статті 475 КПК України).
Частина четверта статті 394 КПК України передбачає, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз’яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Частина друга статті 27 КПК України визначає перелік випадків, коли суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини. До таких, зокрема, належать:
якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Вищий антикорупційний суд здійснював розгляд справи № 991/8444/23 у закритому судовому засіданні. Тобто суд дійшов висновку про наявність обставин, визначених вищезазначеною нормою. Крім того скаржник зазначає, що у зв’язку із цим адвокату ОСОБА2 суд відмовив у клопотанні про участь у справі.
На зазначених обставинах також наголошував суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі про повернення апеляційних скарг. Так, у тексті ухвали він зазначив, що «вирок ухвалений у закритому судовому засіданні, загальний доступ до його тексту закрито на підставі пункту 4 статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» з метою забезпечення захисту інформації, яка отримана при розгляді справи у закритому судовому засіданні, що унеможливлює жодній сторонній особі ідентифікувати осіб, про яких зазначено у ньому».
У відкритій частині Єдиного державного реєстру судових рішень відсутній текст вироку у справі № 991/8444/23 із посиланням на заборону його оприлюднення відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».
Так, згідно із пунктом 4 частини першої статті 7 зазначеного Закону у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не може бути розголошена інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні.
У дисциплінарній скарзі зазначається, що матеріали справи № 991/8444/23 містять відомості досудового розслідування, розголошення яких відповідно до статті 222 КПК України дозволяється лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Згідно зі статтею 317 КПК України документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою). Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.
Суддя Марчук Н.О. надала дозвіл на ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження, в тому числі з матеріалами досудового розслідування, особам, які не були учасниками такого провадження, і розгляд якого відбувався у закритому судовому засіданні.
Водночас такі особи є підозрюваними у кримінальному провадженні № ____, з якого було виділено кримінальне провадження № ____ стосовно ОСОБА1.
При цьому предметом касаційного оскарження було саме питання про те, чи можуть такі особи оскаржувати вирок, ухвалений на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, оскільки стаття 394 КПК України визначає обмежене коло осіб такого оскарження і суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА5 та ОСОБА3 не мають права на таке оскарження.
Щодо надання копій технічних фіксацій судових засідань у справі № 991/844/23 варто зазначити таке.
Відповідно до вимог КПК України підозрюваний, обвинувачений є учасниками кримінального провадження і мають процесуальні права, передбачені цим Кодексом, зокрема, знайомитися з матеріалами кримінального провадження (пункт 14 частини третьої статті 42, частина друга статті 317 КПК України).
Захисником у кримінальному провадженні є адвокат, який користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює (статті 45, 46 КПК України).
Попередньою перевіркою встановлено, що копії технічних фіксацій судових засідань у справі № 991/844/23 (які є невід’ємною частиною матеріалів справи) були видані особі, яка діяла за довіреністю адвоката ОСОБА2, і яка не є адвокатом, захисником чи іншим учасником кримінального провадження, що не відповідає положенням КПК України.
Ураховуючи встановлені під час попередньої перевірки обставини Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені у дисциплінарній скарзі обставини свідчать про наявність у поведінці судді Верховного Суду Марчук Н.О. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці ухвалення судового рішення, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні.
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргою Національного антикорупційного бюро України стосовно судді Верховного Суду Марчук Наталії Олегівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
